Крижанівський Володимир Петрович
| Крижанівський Володимир Петрович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Надзвичайний і Повноважний Посол України в Росії | |||
| 1992 рік — 1994 рік | |||
| Президент | Леонід Кравчук | ||
| Наступник | Федоров Володимир Григорович | ||
| Народився |
24 січня 1940 (84 роки) Вінниця, Українська РСР,  СРСР | ||
| Відомий як | політик, дипломат | ||
| Країна | Україна | ||
| Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури | ||
| Професія | Дипломат | ||
| Нагороди |
| ||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||
Володи́мир Петро́вич Крижані́вський (нар. 24 січня 1940, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український політик та дипломат. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації (1992-1994), народний депутат України 1-го скликання (1990-1992).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї службовців 24 січня 1940 року в місті Вінниця. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за фахом «інженер-будівельник».
- 1956 — Робітник (Бурят-Монголія).
- 1958 — Студент Київського інженерно-будівельного інституту.
- 1963 — Виконроб БМУ-18, інженер, старший інженер БМТ-1 м. Київ.
- 1965 — Керівник бригади, інженер, головний спеціаліст, завідувач відділу інституту ЦНДІ «Проектстальконструкція».
- 1984 — Завідувач відділу інституту «Укр. НДІ проектстальконструкція».
- 1991 — Повноважний Представник України в Російській Федерації.
- 1992 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації.
- 1994 — виконавчий директор МП «Пластик» м. Київ.
Трудовим колективом «УкрНДІ проектстальконструкція» м. Київ, був висунутий кандидатом у Народні депутати України. 18 березня 1990 року, Лівобережним виборчим округом N 10, м. Київ, завдяки 48,80 % голосів у 2-му турі, отримав депутатський мандат, який зберігав до серпня 1991 року[1]. Входив до Народної Ради, фракція «Нова Україна». Голова підкомісії Комісії ВР України з прав людини.
Кандидат в Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, висунутий виборцями 1-й тур — 3,57 % 9-те місце з 24-х претендентів.
Експерт Програми сприяння Парламенту[2] автор і упорядник посібників виданих у рамках програми[3], викладач законотворчого процесу для учасників Програми стажування у Верховній Раді України[4]. Член Президії Товариства «Вінничани у Києві»; один з засновників та член об'єднання «Нова Україна».
У 2012 — член Конституційної асамблеї. Віцепрезидент Асоціації народних депутатів України.
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Після повномасштабного нападу РФ на Україну в лютому 2022 року спробував записатися добровольцем у територіальну оборону. Але йому було у неввічливій формі відмовлено.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007)[5]
- Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2011)[6]
Бібліографія[ред. | ред. код]
Посібники видані у рамках Програми сприяння Парламенту за авторством чи редакцією Володимира Крижанівського:[3]
- Нечипоренко Л. О., Крижанівський В. П. (загальна редакція і впорядкування). «Законотворчість: Основні аспекти законодавчого процесу», 2006
- Лінецький С. В. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Особливості та проблеми правового регулювання діяльності народного депутата у Верховній Раді», 2007
- Крижанівський В. П. (загальна редакція і упорядкування) «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». Видання третє, виправлене і доповнене, 2007
- Антощук Л. П. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція) «Законотворчість: Організація апарату парламентів: світовий досвід», 2007
- Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Ради України (Частина I)», 2008
- Щербак Ю. М., Міщук З. Р. (автори), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Міжнародна діяльність Верховної Ради України і парламентів світу», 2008
- Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Доповнення до Частини I Коментаря до Регламенту Верховної Ради України», 2009
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Довідка: Крижанівський Володимир Петрович. dovidka.com.ua. Процитовано 6 червня 2023.
- ↑ Семінар «Доступ громадськості до законотворчого процесу» — Ліга політологів-міжнародників «Дипкорпус». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ а б Посібники — Програма сприяння Парламенту. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 6 квітня 2010.
- ↑ Повідомлення - Офіційний портал Верховної Ради України. www.rada.gov.ua. Процитовано 5 липня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
Література[ред. | ред. код]
- В. М. Матвієнко. Крижанівський Володимир Петрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. | ред. код]
- Сторінка [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- УКРАЇНА 20/21 — КРИЖАНІВСЬКИЙ Володимир Петрович
- Лекція Володимира Крижанівського [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вінничани у Києві. Крижанівський Володимир Петрович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
|
- Народились 24 січня
- Народились 1940
- Випускники Київського національного університету будівництва і архітектури
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Українські дипломати
- Посли України в Росії
- Народні депутати України 1-го скликання
- Уродженці Вінниці
- Члени конституційних комісій в Україні