Крижанівський Володимир Петрович

Крижанівський Володимир Петрович
	Володимир Крижанівський у Чернігові в 2015 році
Посол України в Росії
	1992 — 1994
Президент	Леонід Кравчук
Народився	24 січня 1940 (83 роки); Вінниця, Українська РСР,; СРСР
Відомий як	політик, дипломат
Країна	Україна
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Професія	Дипломат
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крижанівський.

Володи́мир Петро́вич Крижані́вський (нар. 24 січня 1940, Вінниця, Українська РСР, СРСР) — український політик та дипломат. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації, народний депутат України 1-го скликання. Експерт Програми сприяння Парламенту^[1] автор і упорядник посібників виданих у рамках програми^[2], викладач законотворчого процесу для учасників Програми стажування у Верховній Раді України^[3]. Член Президії Товариства «Вінничани у Києві».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовців 24 січня 1940 року в місті Вінниця. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за фахом «інженер-будівельник».

1956 — Робітник (Бурят-Монголія).
1958 — Студент Київського інженерно-будівельного інституту.
1963 — Виконроб БМУ-18, інженер, старший інженер БМТ-1 м. Київ.
1965 — Керівник бригади, інженер, головний спеціаліст, завідувач відділу інституту ЦНДІ «Проектстальконструкція».
1984 — Завідувач відділу інституту «Укр. НДІ проектстальконструкція».
1991 — Повноважний Представник України в Російській Федерації.
1992 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Російській Федерації.
1994 — виконавчий директор МП «Пластик» м. Київ.

Трудовим колективом «УкрНДІ проектстальконструкція» м. Київ, був висунутий кандидатом у Народні депутати України. 18 березня 1990 року, Лівобережним виборчим округом N 10, м. Київ, завдяки 48,80 % голосів у 2-му турі, отримав депутатський мандат, який зберігав до серпня 1991 року^[4].

Входив до Народної Ради, фракція «Нова Україна».

Голова підкомісії Комісії ВР України з прав людини.

Кандидат в Народні депутати України Верховної Ради XIII скликання, висунутий виборцями 1-й тур — 3,57 % 9-те місце з 24-х претендентів.

Член НРУ; один з засновників та член об'єднання «Нова Україна». Член Президії Товариства «Вінничани у Києві».

У 2007—2009 рр. — Голова товариства «Вінничани в Києві».

У 2012 — член Конституційної асамблеї. Віцепрезидент Асоціації народних депутатів України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007)^[5]
Орден «За заслуги» 2-го ступеня (2011)^[6]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посібники видані у рамках Програми сприяння Парламенту за авторством чи редакцією Володимира Крижанівського:^[2]

Нечипоренко Л. О., Крижанівський В. П. (загальна редакція і впорядкування). «Законотворчість: Основні аспекти законодавчого процесу», 2006
Лінецький С. В. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Особливості та проблеми правового регулювання діяльності народного депутата у Верховній Раді», 2007
Крижанівський В. П. (загальна редакція і упорядкування) «Правила оформлення проектів законів та основні вимоги законодавчої техніки (Методичні рекомендації)». Видання третє, виправлене і доповнене, 2007
Антощук Л. П. (автор), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція) «Законотворчість: Організація апарату парламентів: світовий досвід», 2007
Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Ради України (Частина I)», 2008
Щербак Ю. М., Міщук З. Р. (автори), Крижанівський В. П., Рахімкулов Е. Р. (загальна редакція). «Законотворчість: Міжнародна діяльність Верховної Ради України і парламентів світу», 2008
Лінецький С. В., Крижанівський В. П. «Доповнення до Частини I Коментаря до Регламенту Верховної Ради України», 2009

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Семінар «Доступ громадськості до законотворчого процесу» — Ліга політологів-міжнародників «Дипкорпус». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2010.
↑ ^а ^б Посібники — Програма сприяння Парламенту. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 6 квітня 2010.
↑ Повідомлення - Офіційний портал Верховної Ради України. www.rada.gov.ua. Процитовано 5 липня 2022.
↑ Довідка: Крижанівський Володимир Петрович. dovidka.com.ua. Процитовано 6 червня 2023.
↑ Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

Література[ред. | ред. код]

В. М. Матвієнко. Крижанівський Володимир Петрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання[ред. | ред. код]

Сторінка [Архівовано 26 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
УКРАЇНА 20/21 — КРИЖАНІВСЬКИЙ Володимир Петрович
Лекція Володимира Крижанівського [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вінничани у Києві. Крижанівський Володимир Петрович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Енциклопедія сучасної України [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Семінар «Доступ громадськості до законотворчого процесу» — Ліга політологів-міжнародників «Дипкорпус». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2010.

[handbooks-2] а ^б Посібники — Програма сприяння Парламенту. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 6 квітня 2010.

[3] Повідомлення - Офіційний портал Верховної Ради України. www.rada.gov.ua. Процитовано 5 липня 2022.

[4] Довідка: Крижанівський Володимир Петрович. dovidka.com.ua. Процитовано 6 червня 2023.

[5] Указ Президента України від 22 червня 2007 року № 549/2007 «Про відзначення державними нагородами України»

[6] Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]