Кримський інжир
Кримський Інжир / Qırım İnciri — літературний українсько-кримськотатарський проєкт, який поєднує 1) конкурс для поетів, прозаїків і перекладачів, 2) публікацію антології, куди входять твори фіналістів конкурсу, 3) однойменний фестиваль із культурними та суспільно-політичними заходами.
Проєкт покликаний сприяти поширенню та розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалізувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур.
Засновник проєкту – Алім Алієв за підтримки Кримського Дому. Співавторка ідеї, положення про конкурс та його кураторка – Анастасія Левкова.
Конкурс було засновано у липні 2018 року, а перший фестиваль відбувся наприкінці того ж року.[1] У травні 2019 року було презентовано українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир», у яку увійшли твори фіналістів першого конкурсу.[2] Наступні конкурси відбулись у 2019, 2020, 2021-2022, 2023-2024 роках.
Перший конкурс включав номінації:
- Проза про Крим українською мовою;
- Проза кримськотатарською мовою;
- Поезія про Крим українською мовою;
- Поезія кримськотатарською мовою;
- Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську і навпаки;
- Жіночий погляд (українською про Крим або кримськотатарською мовою);
У наступних конкурсах номінацію «Жіночий погляд» було замінено на «Дитяча література (українською про Крим або кримськотатарською мовою)», для перекладів було створено дві номінації. У п’ятому конкурсі (2023-2024 р.) було додано номінацію «Есеїстика про Крим (українською або кримськотатарською мовою)».
Щороку вручаються також відзнаки:
- «Слова свободи» – усім авторам творів, які подали їх із-за ґрат, — кримським бранцям Кремля. Починаючи з другого конкурсу (2019 р.), таку відзнаку отримали Осман Аріфмеметов, Асан Ахтем, Наріман Джелял, Сервер Мустафаєв, Вадим Сірук.
- «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури» — Таїр Халілов (2018), Шукрі Аппаз (2019), Уріє Едемова (2020), Шер’ян Алі (2023).
З 2019 року запроваджено традицію “Інжирної промови” на початку фестивалю “Кримський інжир / Qırım inciri”. 2019 року Інжирну промову виголосив Наріман Джелял, 2020 року - Ада Роговцева, 2022 року - Тімоті Снайдер. Всі ці промови опубліковані в антологіях.
- «Кримський інжир / Qırım inciri» (фіолетова) – 2019 рік, Видавництво Старого Лева.
- «Кримський інжир. Демірджі / Qırım inciri. Demirci» (жовта) – 2020 рік, Видавництво Старого Лева.
- «Кримський інжир. Чаїр / Qırım inciri. Çayır» (бірюзова) – 2021 рік, Видавництво Старого Лева.
- «Кримський інжир. Куреш / Qırım inciri. Kureş» (рожева) – 2023 рік, Видавництво Старого Лева.
Перший конкурс | Другий конкурс | Третій конкурс | Четвертий Конкурс | |
---|---|---|---|---|
Номінація «Проза про Крим українською мовою» | Сергій Аркушин
“Таврійська рапсодія” |
Джан Гуль
“Очі кіліма / Kilim közleri” |
Ірина Звонок
«Місячне сяйво на морській воді» |
Юлія Ілюха
«Трамонтана» |
Юлія Ємець-Доброносова
“Вітер по краю повік” |
Осман Аріфмеметов
“Моя депортація (написано в СІЗО)” |
Стана Корунна
«Зачарована смуга» |
Ігор Даровський
«Відрядження до вісімдесят другого» | |
Аліна Яковлєва
“Дивачки з Інститутської” |
Наталія Смирнова
“Сагдіє означає “щаслива” |
Ельвіра Озкан
«Хмари» |
Наріман Джелял
«Коли прийшли по мене» | |
Сергій Рафальський
“Острів”, “Час” |
Олександра Очман
«Втрачений» |
Олена Макарчук
«Крим. 1921» | ||
Світлана Тараторіна
“Дім у степу” |
Анастасія Якименко
«Янголи Мар’ям-дере» |
Лейля Рустем кизи Бекірова
«Сни Сагідє» | ||
Номінація «Поезія про Крим українською мовою» | В’ячеслав Гук
добірка віршів |
Сергій Синоптик
добірка віршів |
Олег Коцарев
«Намисто бризок Аузун-Узень» |
Валерія Сєргєєва
«Відмикаєш вертеп із Сокиринців» та інші вірші |
Антон Полунін
“Merry Days” |
Юлія Ємець-Доброносова
"Зелена брама" |
Ігор Мітров
добірка віршів «Кроком руш» |
Катерина Бойко
«Друге пришестя серпня» | |
Ілона Червоткіна
Цикл “На обриві секунд” |
Анна Карач
"Дівчинка-більше-ні-з-ким" |
Марина Пономаренко
«Сіль» |
Сашко Кульчицький
«Драма в глобальний вибір» | |
Ганна Яновська
“Татарські квартали” |
Анна Комар
"Острів" |
Вадим Сірук
«Палаючі серця» |
Ігор Мітров
добірка віршів «Джерело ангела» | |
Олександр М’ясищев “Життя в сірій зоні” | Микита Рижих «Чайкою» | |||
Номінація «Проза кримськотатарською мовою» | Mustafa Amet
“Köz zındannıň qara dıvarları” |
Зера Бекирова
“Джевиз тереги ве гулидан чечеги” |
Зекіє Ісмаілова
«Иште, бу!» |
Хатідже Велішаєва
«Нурузан» |
Эльмаз Бахшыш
“Паралы копюр къысмети” |
Хатидже Сефершаева
“Дуйгъуланмыш кидиюр” |
Хатідже Велішаєва
«Тюш» |
Ділявер Зінедінов
«Азырым» | |
Ельмира Бекирова (Тильджан Сакъла)
“Асрет” |
Весиле Менусман
“Буны арзу эте эдими?” |
Сервер Мустафаєв
«Земаневий Юсуф медресеси» |
Сервер Мустафаєв
«Биз адымламакъта олгъан ёлумыз» | |
Хатидже Велишаева “Къаранлыкънынъ ярыгъы” | Enver Aykol
“Qarangı” |
|||
Зекие Исмаилова
“Айдын козьлю адилем” |
||||
Номінація «Поезія кримськотатарською мовою» | Maye Safet
добірка віршів |
Сейран Ибраим
добірка віршів |
Зульбіє Саттарова
добірка віршів |
Cєїт-Яг̛ я Казаков
«Menim altın beşigim» |
Азиз Вели
добірка віршів |
Майе Сафет
добірка віршів |
Сейран Ібраім
«Къырым инджири» |
Асан Ахтем
«Бу не къадар агъыр, аджы, аджы агъры» | |
Сеяре Кокче
добірка віршів |
Селиме Семедляева
добірка віршів |
Аліє Кендже-Алі
«Сандыкъ-къая» |
Володимир Книр
«Qırımtatar ekilikler» | |
Аліє Кендже-Алі
добірка віршів |
Алина Бондаренко
"Ватангъа севги" |
Вєсілє Мєнусман
добірка віршів |
Зульбіє Саттарова
добірка віршів | |
Рустем Джеліл
“Юртдашларым сучлу олды…” |
Весиле Менусман
добірка віршів |
|||
Алие Кендже-Али
добірка віршів |
||||
Сеяре Кокче
добірка віршів |
||||
Сервер Мустафаев
"Альхамдулиллях, мусульманмыз..." |
||||
Номінація «Жіночий погляд» | Євгенія Світоч
“Про що розповіли листи Насими” |
|||
Єва Райська
“Гіффат у золотій фесці” |
||||
Роксолана Жаркова
“Коли ти спитаєш…” |
||||
Номінація «Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську і навпаки» | Сеяре Кокче
переклад вірша Сергія Жадана “Як ми будували свої доми?” |
|||
Сеяре Кокче
переклад вірша Галини Крук “Живиця” |
||||
Сеяре Кокче
переклад вірша Маріанни Кіяновської “Мій невидимий дім наднебесний - одна із утопій” |
||||
Ельмаз Бахшиш
переклад віршів Олесі Мамчич |
||||
Галина Литовченко
переклад віршів Майє Сафет |
||||
Майє Сафет
переклад віршів Мар’яни Савки |
||||
Майє Сафет
переклад вірша Володимира Бєглова “Спати під різними ковдрами, проте неодмінно разом” |
||||
Майє Сафет, переклад віршів Галини Крук | ||||
Віктор Качула
переклад оповідання Рустема Муедіна “Асанчыкъ ве Къашкъачыкъ” |
||||
Шемсіє Саті
переклад уривку з роману Марії Матіос “Армагедон уже відбувся” |
||||
Номінація «Переклад художнього тексту з української на кримськотатарську» | Сеяре Кокче
переклад віршів Сергія Жадана та Маріанни Кіяновської |
Тимур Куртумеров, Мамурє Чабанова
переклад твору Олександра Довженка «Україна в огні»; |
Айше Джемілєва,
переклад Григора Тютюнника «Оддавали Катрю» («Катрянынъ тою») | |
Ельзара Абдураманова
переклад текстів Дари Корній |
Айше Джемілєва
переклад твору Наталії Смирнової «Сагдіє означає «щаслива» |
Ельнара Батирова,
переклад вірша Михайла Старицького, що став піснею на музику Миколи Лисенка, «Ніч яка місячна, ясная, зоряна…» («Не де айдын ве ярыкъ йылдызлы гедже…») | ||
Ельмаз Бахшиш
переклад віршів Інеси Доленник |
Мухтар Мухтаров
переклад балади Тараса Шевченка «Тополя» |
Ґульнара Джемілєва,
переклад Василя Симоненка «Чекання» («Beklev»). | ||
Майє Сафет
переклад віршів Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Юлії Баткіліної |
||||
Аліє Кендже-Алі
переклад віршів Юрія Іздрика та Олесі Мамчич |
||||
Тимур Куртумеров, Мамурє Чабанова
переклад уривка з роману Сергія Жадана "Ворошиловград" |
||||
Номінація «Переклад художнього твору з кримськотатарської на українську» | В’ячеслав Левицький
переклад віршів Сеяре Кокче, Майє Сафет, Таїра Керіма, Ельмаз Бахшиш |
Інеса Доленник
переклад текстів Сєярє Кокче, Таіра Халілова та Ельмаз Бахшиш |
Інеса Доленник,
переклад Аліє Кендже-Алі «Сандыкъ къая» («Сандик-кая») | |
Інеса Доленник
переклад віршів Ельмах Бахшиш |
Валерій Демиденко
переклад поезії Шер’яна Алі та Емінє Усеін |
Марина Гаврюшина,
переклад Ашика Умера «Кель, дильберим, къан эйлеме…» («Запали скоріш, серде́нько, мою кров…») | ||
Ластівка Польова
переклад вірша Уріє Орталан (Кадирової) "Эсер еллер гонъюлимде" |
Тимур Куртумеров, Емінє Османова
переклад п’єси Умера Іпчі «Фахише» |
|||
Номінація «Дитяча література кримськотатарською мовою» | Алиме Куркчи
добірка текстів |
Лілія Муратова
«Эмине, Мизёзя ве Ментарай» |
Діляра Ібрагімова, Сусанна Джемілєва
«Къашыкъкойлю Париж къызлары я да Парижни корьмек ве…» | |
Эльмаз Бахшыш
"Кичкене къырмыскъачыкънынъ дубарасы" |
Зоряна Лісевич
добірка віршів |
Лілія Муратова «Лейлек» | ||
Лилия Муратова
"Шахзаде Сабах" |
Зульбіє Саттарова
добірка віршів |
Зульбіє Саттарова, вірші | ||
Эльвира Эмир-Али
"Айнени" |
||||
Зульбие Саттарова
добірка віршів |
||||
Спеціальна номінація «Слова свободи» | Осман Аріфмеметов | Сервер Мустафаєв | Наріман Джелял | |
Сервер Мустафаєв | Вадим Сірук | Сервер Мустафаєв | ||
Асан Ахтем | ||||
Спеціальна нагорода «За внесок у розвиток кримськотатарської літератури» | Таїр Халілов | Шукрі Аппаз | Уріє Едемова | Шерʼян Алі |
Курсивом виділені твори, що увійшли в антологію, але не пройшли у фінал конкурсу, жирним накресленням — переможці номінацій. Імена авторів і назви творів кримськотатарською мовою подані тією графічною системою, якою подані в збірках.
- Алім Алієв, журналіст, правозахисник, менеджер культурно-освітніх проектів, заступник генерального директора Українського інституту, член Українського ПЕН.
- Іван Андрусяк, письменник, перекладач, критик, автор 13-ти книжок для дорослих та 30-ти книжок для дітей, керівник дитячої редакції видавництва «Наш формат», головний редактор видавництва «Фонтан казок», член Українського ПЕН.
- Катерина Калитко, письменниця, перекладачка, авторка 9-ти поетичних і 2-х прозових книжок, лауреатка Шевченківської премії з літератури, премії «Книга року ВВС-2017», премії імені Джозефа Конрада та премії Women in Arts, членка Українського ПЕН.
- Андрій Курков, письменник, кіносценарист, автор понад 30-ти книжок для дорослих і дітей, понад 20-ти сценаріїв для кінофільмів, член Українського ПЕН.
- Анастасія Левкова, письменниця, редакторка, літературознавиця, літменеджерка, авторка 4 книжок, зокрема роману «За Перекопом є земля». В минулому — заступниця директора Українського інституту книги та артдиректорка мережі книгарень «Є». Членка Українського ПЕН.
- Бекір Мамутов, кандидат філологічних наук, доцент, головний редактор газети «Къырым», політичний колумніст, в минулому — завідувач кафедри кримськотатарської мови та літератури Кримського інженерно-педагогічного університету. Член Українського ПЕН
- Джемілє Сулейманова, літературознавиця, у минулому — викладачка кафедри кримськотатарської літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.
- Майє Сафет, поетка, перекладачка, літредакторка, авторка збірки «Ешиль кяинат» і текстів сучасних кримськотатарських пісень.
В попередні роки членами журі також були:
- Шевкет Юнусов, кандидат філологічних наук, доцент, член Спілки письменників України, автор монографій і багатьох наукових статей з історії кримськотатарської літератури, редактор підручників для шкіл.
Фестиваль «Кримський Інжир» є підсумком щорічного однойменного конкурсу, в рамках якого відбувається оголошення та нагородження переможців та фіналістів конкурсу. У програмі фестивалю презентації книг, дискусії, читання найкращих творів конкурсантів, публічні виступи відомих письменників і поетів, книжковий ярмарок та літературно-музичні перформанси. У 2018 році почесним гостем фестивалю стала Бідіша, британська письменниця, кінорежисерка, правозахисниця, телеведуча та журналістка. У 2019 році фестиваль розпочався з урочистої церемонії нагородження, яка відбулася в Будинку звукозапису Українського радіо. Нагороди переможці отримували з рук знакових особистостей — кримського режисера, донедавна політв'язня путінського режиму Олега Сенцова, відомого українського колумніста, публіциста і письменника Віталія Портнікова, ексвиконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун, головного редактора українського інформресурсу «Українська правда» Севгіль Мусаєвої, українського музичного продюсера Ігоря Кондратюка та інших відомих персон[3]. В рамках відкриття фестивалю відбулася прем'єра концерту для фортепіано з оркестром Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України (композитор Усеїн Бекіров, диригент Ігор Андрієвський, солістка Ольга Савайтан).
У церемоніях представлення й нагородження фіналістів та переможців конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» у різний час брали участь інші відомі громадські та культурні діячі: Джамала, Мар’яна Савка, Ахтем Сеітаблаєв, Мирослав Маринович та ін.
- За роки існування проєкт суттєво вплинув на кримськотатарсько-українські літературні зв’язки. З’явилися не лише численні твори українською мовою про Крим і кримськотатарською мовою, а й переклади як класики (окремі твори Григора Тютюнника, Олександра Довженка, Василя Симоненка, Тараса Шевченка перекладено кримськотатарською; окремі твори Шер’яна Алі, Умера Іпчі, Таїра Керіма, Рустема Муєдіна, Ашика Умера перекладено українською), так і сучасної літератури (окремі твори Юлії Баткіліної, Володимира Бєглова, Інеси Доленник, Сергія Жадана, Юрка Іздрика, Маріанни Кіяновської, Дари Корній, Галини Крук, Олесі Мамчич, Марії Матіос, Мар’яни Савки, Наталії Смирнової перекладено кримськотатарською; окремі твори Аліє Кендже-Алі, Ельмаз Бахшиш, Сєярє Кокче, Уріє Орталан (Кадирової), Майє Сафет, Емінє Усеїн, Таїра Халілова, Ельмаз Юнусової перекладені українською).
- Кримський інжир – конкурс, який залучає авторів із різних регіонів (за ці конкурси твори надсилали практично з усіх регіонів України, якщо говорити окремо про Крим – то з багатьох районів: Судацький, Керченський, Сімферопольський, Бахчисарайський, Севастостопольський і т.д.) і з багатьох країн (твори надходили з Болгарії, Італії, Туреччини, Німеччини, Грузії, Польщі, Фінляндії, Латвії, Сполученого Королівства, Казахстану).
- Завдяки конкурсу з’явились перекладачі, які до того не займалися перекладом із кримськотатарської на українську або навпаки, а “Кримський інжир / Qırım inciri” спонукав їх до цього.
- Конкурс розвинув жанр літератури з-за ґрат — із 2019 року на конкурс регулярно надходять тексти кримських політв’язнів, їх публікують в антологіях.[4]
- ↑ З чим їдять кримський інжир? Питання та відповіді про перший україно-кримськотатарський літературний фестиваль у Києві. QHA media (укр.). 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ У Києві презентували українсько-кримськотатарську антологію «Кримський інжир». Крым.Реалии (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
- ↑ Який на смак «Кримський інжир»?. day.kyiv.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 13 березня 2020.
- ↑ Деркач, Анвар (30 листопада 2023). «Кримський інжир” повернув жанр літератури з-за ґрат» - Алім Алієв. QIRIM Media. Процитовано 22 травня 2024.