Супрун Уляна Надія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уляна Супрун
англ. Ulana Nadia Suprun
Уляна Супрун
В. о. міністра охорони здоров'я України
1 серпня 2016 — 29 серпня 2019
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман
Попередник Віктор Шафранський
Наступник Зоряна Скалецька
Народилася 30 січня 1963(1963-01-30) (59 років)
Детройт
США
Відома як державна діячка, лікарка
Місце роботи УКУ
Громадянство США СШАУкраїна Україна
Національність українка
Alma mater Університет Вейна, бакалавр, Університет штату Мічиган і Michigan State University College of Human Medicined
У шлюбі з Марко Супрун
Професія лікар
suprun.doctor

Уляна-Надія Супрун (до шлюбу — Юрків[1][2], англ. Ulana Nadia Suprun; нар. 30 січня 1963(19630130)[3]) — українська громадська та державна діячка. Виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України (серпень 2016—серпень 2019)[4], лікарка, раніше — директорка гуманітарних ініціатив Світового конґресу Українців.[5]

Засновниця громадської організації «Захист патріотів», громадської організації «Арк.Юей»[6], директорка Школи реабілітаційної медицини при Українському католицькому університеті,[7] позаштатна консультантка комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я.[8] У липні 2016 року призначена заступницею міністра охорони здоров'я України,[9][10] а від 1 серпня 2016 по 29 серпня 2019 року була виконувачкою обов'язків міністерки охорони здоров‘я.

Життєпис[ред. | ред. код]

Уляна Супрун народилася 1963 року в українській родині в Детройті, США. Батько Джордж та мати Зеновія Юрків.[11] Тут вона зростала, ходила до української церкви, змалку була у Пласті. Згодом здобула фах лікаря-радіолога, жила та працювала у США.

Освіта[ред. | ред. код]

Диплом Doctor of Medicine (США)

Український період[ред. | ред. код]

Восени 2013 року разом із чоловіком Марком вирішили переїхати до України. Відтак 29 листопада під час революції була в Києві на Майдані. Уляна працювала в медичній службі, згодом очолила гуманітарні ініціативи Світового конґресу Українців та заснувала громадську організацію «Захист патріотів».

27 липня 2016 року уряд призначив Уляну Супрун в. о. міністра охорони здоров'я.[15] Виконувала обов'язки міністерки охорони здоров'я понад три роки — до серпня 2019 року, коли уряд Володимира Гройсмана склав повноваження після парламентських виборів 2019 року. Упродовж цього періоду Супрун так і не обійняла пост міністра та залишалася в ролі виконувачки обов'язків через політичний конфлікт навколо законності її призначення[16].

Після завершення роботи в міністерстві охорони здоров'я Супрун продовжує громадську діяльність у сфері медицини та веде популярний фейсбук-блоґ[17][18][19][20].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Свідоцтво про визнання диплому

З 1995 по 1999 роки працювала в діагностичній радіології жіночого здоров'я в Нью-Йорку, згодом стала виконувачкою обов'язків директорки в галузі діагностичної радіології молочних залоз у лікарні Генрі Форда в Детройті.[21] З 2000 року Уляна Супрун працювала заступницею головного лікаря-радіолога в Діагностичній радіології жіночого здоров'я (Медікал Імеджинґ оф Мангеттен), пізніше стала заступницею медичного директора й партнеркою цього медичного центру, де працювала до 2009 року.

Після переїзду в Україну стала директоркою гуманітарних ініціатив Світового конґресу Українців,[22] заснувала громадську організацію «Захист патріотів».[23] У жовтні 2015 року стала засновницею та директоркою Школи реабілітаційної медицини Українського католицького університету.[24]

МОЗ України[ред. | ред. код]

Уляна Супрун у Верховній Раді України

12 липня 2016 року президент України Петро Порошенко підтримав пропозицію прем'єр-міністра Володимира Гройсмана про призначення Уляни Супрун заступницею міністра охорони здоров'я України.[25]

1 серпня 2016 року Супрун почала виконувати обов'язки міністерки охорони здоров'я України.[26] 2 вересня представили заступників міністра Павла Ковтонюка, Олександра Лінчевського та Оксану Сивак.[27]

30 листопада 2016 року уряд ухвалив 10 постанов, які заклали засади реформування системи охорони здоров'я в Україні та вирішували оперативні питання управління медичною сферою.[28] Зокрема, затверджено 2 концепції — реформи фінансування системи охорони здоров'я[29] та розвитку системи громадського здоров'я, – ухвалено постанову щодо утворення госпітальних округів, затверджено ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, постанову, що спрощує лікарням процес формування кошторисів, а також 2 постанови, якими з резерву та шляхом перерозподілу на поточний рік додатково виділено понад 867 млн грн.

1 квітня 2017 року уряд разом із Міністерством охорони здоров'я України запустив програму «Доступні ліки», виділивши на неї 500 млн грн. Пацієнти зможуть отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу та бронхіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою.[30] На середину липня 2017 учасницями програми вже були 6179 аптек, а пацієнти отримали ліки за 3,6 мільйона рецептів. З серпня програму розширили на 41 препарат та виділили додаткові 20 млн грн фінансування.[31]

8 червня 2017 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №  6327, який запроваджує нову модель фінансування системи охорони здоров'я.[32] 19 жовтня Верховна Рада проголосувала за проєкт закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327 у другому читанні та в цілому. 30 січня закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-VIII від 19.10.2017 набув чинності.[33]

На посаді міністра у 2019 році проводила активну кампанію за легалізацію використання канабісу в медичних та наукових цілях[34]. За її словами, блокування легалізації сталося через позицію Міністерства внутрішніх справ України та особисто міністра Арсена Авакова, які аргументували відмову в погодженні положеннями щодо канабісу у Кримінальному кодексі[35].

Медична реформа[ред. | ред. код]

  1. Реформа передбачає зміну моделі фінансування системи охорони здоров'я.
  2. Державні гарантії оплати наданих пацієнтам медичних послуг та лікарських засобів коштом держбюджету будуть здійснюватися за принципом «гроші ходять за пацієнтом».
  3. 1 січня 2018 року розпочнуться зміни на первинній ланці. Пацієнт зможе отримувати первинну допомогу безоплатно в обраного ним сімейного лікаря.
  4. Оплата за надану медичну послугу пацієнту за єдиним тарифом на вторинній та третинній ланці буде впроваджуватися з 2019 року.
  5. До 2020 року вся система охорони здоров'я перейде на прямі оплати від Національної служби здоров'я України лікарям та медичним установам усіх напрямків спеціалізації.
  6. Середня ставка для сімейного лікаря за приписану людину у 2018 році — 370 гривень на рік.
  7. Річний тариф на літню людину (65+) та малюка — вдвічі більший за тариф на чоловіка віком 25 років.
  8. Власний прибуток лікаря ефективної сімейної практики з 2000 пацієнтами в статусі ФОП — до 18 тисяч гривень, медсестри — 12 тисяч гривень. При цьому у групових практик менші витрати і більші доходи.
  9. Пільги, що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними та реалізуються відповідно до тих законів, якими вони впроваджені.
  10. Буде розширений перелік ліків, вартість яких за рецептом від сімейного лікаря відшкодовується державою повністю або частково за програмою «Доступні ліки».

Критика[ред. | ред. код]

1 січня 2017 року розпочалася потужна хвиля критики на адресу Міністерства охорони здоров'я України.[36][37] Директор Київського міського центру серця Тодуров Борис Михайлович, кандидатуру якого розглядали на посаду міністра охорони здоров'я,[38][39] звинуватив Уляну Супрун у тому, що МОЗ не закупило швидкопомічні витратні матеріали на суму 364 мільйони гривень за програмою по серцево-судинних захворюваннях (ССЗ). Його підтримав Віктор Медведчук та Вадим Рабінович.[40][41][42] Останній скликав мітинг під МОЗ на захист Тодурова.[40]

У серпні 2016 року, коли нова команда прийшла працювати в міністерство, перед нею стояло два виклики: завершити закупівлі за кошти бюджету 2015 року (станом на 25.07.2016 закупівлі за кошти 2015 були здійснені лише на 50 %) і паралельно розпочати закупівлі за бюджетом 2016 (станом на 01.08.2016 для їх початку майже не було здійснено відповідної підготовчої роботи).[43]

Міністерство охорони здоров'я опублікувало розгорнуту позицію щодо звинувачень на офіційному вебсайті, де пояснило, що закупівлі за державні кошти 2016 року за напрямком «серцево-судинні захворювання» вперше здійснюватимуться через міжнародну організацію, а не через міністерство, як це робили раніше.[44]

Нова команда МОЗ упродовж вересня-жовтня 2016 року змінила номенклатури та технічні завдання за напрямком ССЗ на користь збільшення позицій, які дозволять українським лікарям провести більше типів оперативних втручань для ширшого кола пацієнтів та закупити більше стентів з економією (до прикладу, за бюджет 2015 — 7 179 стентів, за бюджет 2016 — 10 638 стентів).[44] 12 грудня 2016 міністерство підписало остаточний договір з британською королівською агенцією Crown Agents, відповідальною за закупівлі за даним напрямком, на суму 357,2 млн грн. Уже 28 грудня 2016 року оголосили перший тендер. Станом на 6 січня 2017 року Crown Agents оголосило всі тендери по цьому напрямку.[45]

Також на сайті йдеться про забезпечення роботи Інституту серця.[46] У період з грудня 2015 по листопад 2016 року для Інституту серця, відповідно до заявок, було розподілено та перерозподілено медикаментів та медичних виробів на загальну суму понад 44 млн грн. За бюджетом 2016, на ССЗ для Інституту були виділені кошти в обсязі 50 млн грн при загальній сумі для всіх регіонів України — 357,2 млн грн.

У розслідуванні адвокатки Євгенії Закревської йдеться про закупівлю самим Інститутом ліків за максимально дозволеними цінами: ціни на певні препарати були на 50 % вищими, ніж в аптеках. За один місяць перевитрати склали 148 тисяч гривень.[47][48][49]

28 квітня 2017 року директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник повідомив, що проти виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун Генеральна прокуратура України відкрила кримінальні провадження.[50] 30 квітня прессекретарка генпрокурора Лариса Сарган заявила, що ГПУ спростовує інформацію директора НАБУ Артема Ситника про відкриття кримінальних проваджень проти Уляни Супрун.[51]

17 серпня 2017 року депутат Верховної Ради України від фракції «Опозиційний блок» Ігор Шурма повідомив, що виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я України Уляна-Надія Супрун не припинила іноземного громадянства, спираючись на інформацію Державної міграційної служби України, надану у відповідь на колективне депутатське звернення № 84/01/08-17 від 3 серпня 2017 року. Міністерство охорони здоров'я України повідомило, що в.о. міністра охорони здоров'я доктор Уляна Супрун є громадянкою України, має український паспорт, в тому числі для виїзду за кордон. Усі дії в контексті громадянства України було вчинено у строгій відповідності до чинного законодавства України.

5 лютого 2019 року Окружний адміністративний суд Києва заборонив Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я,[52] залишивши за нею можливість виконання функцій заступника міністра.[53] При цьому у забезпеченні двох аналогічних позовів Ігоря Мосійчука 14 січня і 18 січня судом було відмовлено.[54]

14 лютого 2019 року Окружний адміністративний суд Києва вирішив скасувати попереднє рішення, яке забороняло Уляні Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я.[55]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член наглядової ради Першого добровольчого медичного шпиталю імені Миколи Пирогова, Медиків Майдану, Осередку Спілки української молоді в Нью-Йорку (1995—2013), Українського конґресового комітету Америки (1990 — дотепер), директорка Ради з надання гуманітарної допомоги українцям, УККА (1997—1999), президентка Українсько-американської асоціації громадських свобод (2000—2009).

11 липня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав укази про прийняття до громадянства України подружжя Уляни та Марка Супрунів.[56]

Погляди[ред. | ред. код]

Супрун виступає за прискорення прийняття закону про трансплантацію органів:

«У мене є хороший друг, який вже 16 років чекає трансплантації. Я особисто докладатиму всіх зусиль, щоб якнайшвидше цей закон ухвалили. Зараз люди вмирають, хворіють і їм потрібна якась дія. Я буду працювати з ВР як можу, з комітетом, щоб цей закон ухвалили якнайшвидше»[57]

Однією з особливостей закону є зміна «презумпції незгоди» — заборони вилучення органів у разі констатації смерті людини без згоди на те її рідних, на «презумпцію згоди» — надання права вилучати в померлого(-ї) будь-які органи у разі, коли людина за життя не залишила письмової заборони того. Подібний підхід суперечить підходам, які використовують у Німеччині, США, Греції, Великій Британії,[58] тощо, де трансплантацію можна проводити тільки за згодою родини померлих (і не суперечить підходам котрі використовують в РФ,[59] Іспанії, Португалії, Бельгії, Італії, Австрії, Норвегії, Фінляндії, Франції, Швеції, тощо)[58], зокрема «Конвенції про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини».[58][60] Акцентує на профілактичній медицині, вважаючи, що проблема запущеності хвороби це проблема вчасного відвідування сімейних лікарів та ранньої діагностики.[61]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. George Jurkiw. Ukrainian Catholic Education Foundation (англ.). 1 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2016. 
  2. Див. документи про освіту: Файл:Диплом д-ра Супрун.jpg, Файл:Визнання диплому в Україні.jpg.
  3. Керівництво - доктор Уляна Супрун. МОЗ України. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  4. Керівництво. moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018. 
  5. Світовий Конґрес Українців // Світовий Конґрес Українців вітає Директора гуманітарних ініціатив СКУ д-ра Уляну Супрун з призначенням Першим заступником Міністра охорони здоров'я України. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 3 жовтня 2020. 
  6. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АРК.ЮЕЙ" — 43371452 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2022. 
  7. УКУ відкриває Школу реабілітаційної медицини. Український Католицький Університет. 13.10.2015. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015. 
  8. Директора гуманітарних ініціатив Світового Конгресу Українців Уляну Супрун призначено Консультантом парламентського Комітету з питань охорони здоров’я. bogomolets.com. 18.09.2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  9. На прохання Порошенка Супрун призначили заступником міністра охорони здоров'я. «Українська правда». 22.07.2016. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  10. Новим заступником міністра охорони здоров'я стала волонтер Супрун. «Українські новини». 22.07.2016. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 23 липня 2016. 
  11. George & Zenovia Jurkiw. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 12 листопада 2016. 
  12. Американський освітньо-кваліфікаційний рівень Doctor of Medicine відповідає українському освітньо-кваліфікаційному рівню лікар (спеціаліст).
  13. Ulana Suprun | Mount Sinai — New York. Mount Sinai Health System. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 4 жовтня 2016. 
  14. Національний реєстр ідентифікаційних кодів лікарів США. 1629119458 ULANA SUPRUN. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. 
  15. Уряд призначив тимчасово виконуючим обов'язки Міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. Урядовий портал. 27.07.2016. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  16. Вічна в.о. Що не так було з процедурою призначення Уляни Супрун. VoxUkraine (укр.). 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020. 
  17. Уляна Супрун. www.facebook.com (укр.). Процитовано 29 листопада 2020. 
  18. Медичний аналітичний центр та книга: Уляна Супрун розповіла про свої плани. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020. 
  19. Уляна Супрун: Які хвороби допікають українцям найбільше та як їх уникнути. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020. 
  20. Українці почали приймати антибіотики у 3,5 рази частіше, ніж до Covid-19, – Уляна Супрун. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2020. 
  21. Dr. Ulana Suprun, MD – New York, NY | Radiology on Doximity. Doximity (амер.). Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  22. Ukrainian World Congress. www.ukrainianworldcongress.org. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 29 серпня 2017. 
  23. Тренінги, Тактична Медицина - Захист Патріотів. Захист Патріотів (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 29 серпня 2017. 
  24. УКУ відкриває Школу реабілітаційної медицини - УКУ. УКУ (uk-UA). Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 29 серпня 2017. 
  25. Президент запропонував волонтеру Уляні Супрун стати заступником міністра охорони здоров’я. «Українські новини». 12.07.2016. Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016. 
  26. В.о. міністра охорони здоров'я отримала карт-бланш – Розенко. Українська правда. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. 
  27. Нова команда МОЗ: хто є хто. LB.ua. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. 
  28. Уряд ухвалив 10 постанов, які кардинально вплинуть на діяльність системи охорони здоров'я. Кабінет Міністрів України. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  29. Концепція реформи фінансування охорони здоров'я. 30 листопада 2016. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016. 
  30. Урядова програма «Доступні ліки». МОЗ України. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  31. МОЗ оновило перелік препаратів у програмі «Доступні ліки». МОЗ України. 27 липня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 28 лютого 2018. 
  32. Проект Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» [Архівовано 29 серпня 2017 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Верховної Ради України
  33. Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Верховної Ради України
  34. Супрун виступила за легалізацію марихуани в медичних цілях. Новое время. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 3 вересня 2019. 
  35. Дякуйте Авакову: Супрун розповіла, як МВС блокувало легалізацію медичної марихуани — відео. Новое время. 2 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019. 
  36. Публікація 1 січня є майже безпрограшним... - Oleksandr Marikovski | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 16 січня 2017. 
  37. Леухина, Анастасия (10 січня 2017). Диагноз реформы в медицине: неприкасаемость (рос.). Українська правда: Життя. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017. 
  38. Мусій: На посаду голови МОЗ розглядають три кандидатури. Українська правда. 14.04.2016. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  39. Гучні прізвища кандидатів на пост міністра охорони здоров’я. ICTV. 13.04.2016. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  40. а б Рабінович скликає під МОЗ мітинг на захист лікарів. УНІАН. 12.01 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  41. МОЗ атакують: Віктор Медведчук вимагає відставки Уляни Супрун. Україна молода. 4.01.2017. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  42. Закупівля ліків в Україні та корупція. Кум Путіна також обурений. Радіо «Свобода». 04.01.2017. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  43. Стефанишина, Ольга (6 січня 2017). Серце не на місці. Як скандал навколо МОЗ перетворився на чергову спробу зірвати міжнародні закупівлі ліків. Українська правда: Життя. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 16 січня 2017. 
  44. а б Розгорнута відповідь щодо ситуації, яка склалася навколо Інституту серця МОЗ України. МОЗ України. 11 січня 2017. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  45. Оголошення про закупівлі. www.crownagents.com. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 16 січня 2017. 
  46. Неперевірені факти шкідливі для вашого здоров'я. МОЗ України. 1 січня 2017. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  47. Тодуров пояснив високі ціни на ліки для Інституту Серця. Українська правда: Життя. 7 січня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017. 
  48. Інститут серця закуповував ліки на 50% дорожче, ніж в аптеках, - адвокат (документ). ukranews.com. Українські новини. 06.01.2017. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017. 
  49. Адвокат: Інститут серця Тодурова за місяць "наварив" на ліках 148 тисяч. Українська правда. 06.01.2017. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 18.01.2017. 
  50. ГПУ відкрила проти Супрун кримінальні провадження, - Ситник. ukranews.com. Українські новини. 28 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  51. ГПУ спростовує відкриття кримінальних проваджень проти Супрун. ukranews.com. Українські новини. 30 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  52. Суд заборонив Супрун виконувати обов’язки міністра охорони здоров’я. ukranews_com (ua). 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019. 
  53. Вікторія Бега (5 лютого 2019). Супрун заборонили очолювати МОЗ, але вона може виконувати повноваження заступниці міністра — суд пояснив рішення. Громадське. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019. 
  54. У суді пояснили, чому тимчасово заборонили Супрун виконувати обов'язки міністра охорони здоров'я. 5 канал. 5 лютого 2019. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019. 
  55. Суд повернув повноваження Супрун. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 14 лютого 2019. 
  56. Президент вручив паспорти громадян України Уляні та Марку Супрунам: Вашими зусиллями врятовано тисячі життів. www.president.gov.ua. 11.07.2015. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015. 
  57. Супрун заявила, що у МОЗ готові сприяти якнайшвидшому прийняттю закону про трансплантацію. 112 Україна. 1 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 28 лютого 2018. 
  58. а б в Трансформація презумпції незгоди у презумпцію згоди: ризики і переваги. umj.com.ua. 12 грудня 2012. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 21 вересня 2017. 
  59. КС: Конституция РФ допускает изъятие органов без согласия родственников умершего (рос.). Інформаційне агентство Росії «ТАРС». 9 березня 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018. 
  60. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Верховної Ради України
  61. Министр здравоохранения Супрун отказалась выделять деньги на лечение онкобольных (рос.). Страна.ua. 8 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 6 лютого 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Уляна Супрун та Станіслав Гаєвський про ініціативу «Захист патріотів» на YouTube // Громадське Телебачення. — 2015. — 15 березня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Уляна Супрун — 15.10.2015 — Україна понад усе на YouTube // 5 канал. — 2015. — 15 жовтня.