Кропивник (Калуський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кропивник
Кропивник. Стара і нова церкви.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Рада/громада Кропивницька сільська рада
Код КОАТУУ 2622884001
Основні дані
Засноване 1399
Населення 2239
Площа 24,1 км²
Густота населення 92,9 осіб/км²
Поштовий індекс 77340
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306Координати: 49°01′59″ пн. ш. 24°15′47″ сх. д. / 49.03306° пн. ш. 24.26306° сх. д. / 49.03306; 24.26306
Водойми р. Кропивник
Місцева влада
Адреса ради 77340, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Кропивник, вул. Січових Стрільців, 6, тел. 94-6-84; 94-7-00
Карта
Кропивник. Карта розташування: Україна
Кропивник
Кропивник
Кропивник. Карта розташування: Івано-Франківська область
Кропивник
Кропивник
Мапа

Кропивник у Вікісховищі?

Кропи́вник — село Калуського району Івано-Франківської області.

Історія[ред. | ред. код]

У 1880 році було 1233 мешканці (обряду греко-католицького), при церкві була школа — постійна однокласна.

У 1939 році в селі проживало 2270 мешканців, з них 2180 українців, 70 поляків (прибули на працю на тартаку в 1930-х роках), і 20 євреїв[1]. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станіславського воєводства.

В ході Другої світової війни молодь вивезли на примусові роботи в Німеччину[2]. Дві третини села було спалено поляками під час Другої світової війни, село пограбоване, вбито багато мирних жителів[3]. В селі утримувалася висока національна свідомість і жителі активно брали участь в УПА.[4][5] В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Кропивнику — з 60 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші). 19 вересня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 372 утворено колгосп імені Хрущова, куди загнали 336 селянських господарств.

З 1955 року на території села ведеться видобуток газу[6]. У 1966—1995 р. вівся видобуток калійних солей — шахта «Ново-Голинь»[7].

Церква[ред. | ред. код]

Вперше церква святого Миколая згадується 1684 року в реєстрі катедратика (столового податку) без дати побудови. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. сільська церква описується як нова дерев'яна, збудована парохом Стефаном 1735 року за підтримки парохіян. Наявна нині церква святого Миколая збудована в 1818 році на кам'яних фундаментах з великою банею в центрі та по боках трьома малими з залізними хрестами[8], пам'ятка архітектури місцевого значення № 770[9].

Стара і нова церкви

За роки незалежності поряд зі старою дерев'яною церквою споруджена нова мурована — найбільша на район[10].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Населення за переписом 2001 року налічувалося 2239 осіб, 678 дворів.

  • Народний дім.
  • Амбулаторія.
  • Школа І-ІІ ст.[11][12] на 480 учнівських місць.
  • Дитсадок[13].

Зона надзвичайної екологічної ситуації[ред. | ред. код]

Внаслідок прийнятих за часів СРСР неправильних рішень щодо розташування й експлуатації хвостосховищ, відвалів, акумулюючих ємностей та способу ліквідації шахтних порожнин, що утворилися в результаті господарської діяльності хімічних підприємств у Калуському районі, було порушено екологічну рівновагу в товщі гірських порід Калуш-Голинського родовища калійних солей. Це спричинило численні провали земної поверхні над площею шахтних полів у Калуші, руйнування будинків і комунікацій, засолення водоносних горизонтів у місті, селах Кропивник і Сівка-Калуська.

Покинутий рудник Новоголинь
Недобудована шахта

В лютому 2010 екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті указ президента і закон на його підтвердження.[14]. Указом і законом передбачено, що Кабінет міністрів України має забезпечити невідкладно у зоні надзвичайної екологічної ситуації добровільне відселення людей з територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів ґрунтів, з обов'язковим забезпеченням їх жилими приміщеннями для тимчасового, а в подальшому постійного проживання; здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання; здійснення технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар'єрі калійних руд. Крім того, уряд має здійснити укріплення дамби хвостосховища № 2 Калуш-Голинського родовища калійних солей; дослідження полігону захоронення токсичних відходів, розробку та здійснення комплексу заходів щодо локалізації джерела забруднення токсичними відходами навколишнього середовища та щодо ліквідації наслідків такого забруднення. Кабмін також має виділити у тижневий строк додаткові кошти місцевим бюджетам Калуша і Калуського району, інші матеріальні ресурси для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації; установити суворий контроль за цільовим використанням фінансових та матеріальних ресурсів, які виділяються для виконання робіт щодо нормалізації обстановки у зоні надзвичайної екологічної ситуації тощо.

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[15]:

  • Богдана Хмельницького
  • Василя Стефаника
  • Голинська
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Калуська
  • Лесі Українки
  • Малицької
  • Марка Вовчка
  • Марка Черемшини
  • Молодіжна
  • Ольги Кобилянської
  • Січових Стрільців
  • Спортивна
  • Тараса Шевченка
  • Федуна
  • Шахтарська

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Малицька Костянтина Іванівна (літературний псевдонім Чайка Дністрова) — українська письменниця, педагог, діячка культурно-освітніх товариств у Галичині.
  • 22 червня 1940 р. совіцький «Народний суд Калуського району» на відкритому судовому засіданні оголосив вирок Бреславському Павлу з Кропивника. Він мав, як зазначено у «вироку», до 50 моргів землі, 2-3 коней, воли, 5-6 корів та різного молодняка — 10-15 штук. В його господарстві завжди працювало 3-4 постійні наймити та 10-15 сезонних робітників. Бреславського засудили до «5 років позбавлення волі в далеких місцевостях з обмеженням у правах на 3 роки та конфіскацією всього майна». НКВДисти вивезли і дотепер родина не має інформації щодо подальшої долі чоловіка.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32, 117.
  2. Наталія Павлечко. Трудові невільники Великого Рейху (спогади кропив'ян). — «Вісті Калущини», 2013.05.08.
  3. Протокол з німецько-мадярсько-польської акції на Кропивник в днях 17, 18, 21, 22.4.1944 р.
  4. Романів Ясон: «Скала, матрац — то було ліжко». — «Вікна», 2013.10.14.
  5. На старому цвинтарі Калуша знайшли невідомого героя. — «Вікна», 2014.08.21.
  6. На Калущині видобуватиме газ донецька фірма, яка може бути пов'язана із Фірташем. — «Вікна», 2016.12.30.
  7. Оприлюднені історичні світлини калуських шахтарів у шахті «Ново-Голинь». ФОТО. — «Вікна», 2017.02.12.
  8. Географічний словник Королівства Польського, 1883, т. IV, стор. 699, 4)
  9. Церква Св. Миколи
  10. У Кропивнику освятили церкву, яку будували 13 років. — «Вікна», 2013.11.04.
  11. Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти
  12. Субвенції-2017: скільки нардеп Шевченко залучив коштів на округ та хто на цьому заробив. ІНФОГРАФІКА. — «Вікна», 2018.09.01.
  13. Кропивницький сільський голова про відсутність генплану, екологічну ситуацію і варіанти об'єднання громади. — «Вісті Калущини», 2016.02.12.
  14. Ющенко підписав закон про надзвичайну ситуацію в Калуші. — УНІАН, 12 лютого 2010.
  15. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району

Джерела[ред. | ред. код]