Куркоткін Семен Костянтинович

Куркоткін Семен Костянтинович
Куркоткин Семён Константинович
Народження	31 січня (13 лютого) 1917(1917-02-13) с. Запрудне Раменського району, Московська губернія Російська імперія
Смерть	16 вересня 1990(1990-09-16) (73 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	танкові війська, піхота
Освіта	Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби	1937–1990
Партія	КПРС
Член	ЦК КПРС
Звання	Маршал Радянського Союзу
Командування	Начальник Тилу Збройних сил СРСР, Головнокомандувач Групою Радянських військ у Німеччині, командувач Закавказького військового округа, командувач армією
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Куркоткін Семен Костянтинович у Вікісховищі

Курко́ткін Семе́н Костянти́нович (31 січня (13 лютого) 1917(19170213), село Запрудне, тепер Раменський район, Московська область  — 16 вересня 1990, Москва)  — радянський воєначальник, заступник Міністра оборони СРСР — Начальник Тилу Збройних сил СРСР (1972—1988), Маршал Радянського Союзу (1983), Герой Радянського Союзу (1981). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. У 1936 році закінчив Московський індустріально-педагогічний технікум.

У Червоній армії з 1 вересня 1937 року. У 1939 році закінчив Орловське бронетанкове училище. Однак замість командної роботи відразу був направлений на військово-політичну і був політруком роти з вересня 1939 по жовтень 1940 року. Направлений на навчання у Військово-політичне училище, закінчив його в 1941 році.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У боях німецько-радянської війни з серпня 1941 року — політрук танкової роти окремого розвідувального батальйону стрілецької дивізії 7-ї окремої армії, що діяла в Карелії. У січні 1942 року направлений на курси перепідготовки воєнкомів, після закінчення яких у травні 1942 року направлений на Воронезький фронт. Там служив комісаром танкового батальйону, з жовтня 1942 року — командиром окремого танкового батальйону, з грудня 1942 року — заступником командира окремого танкового полку.

У 1943 році закінчив короткострокові академічні курси удосконалення старшого офіцерського складу. З червня 1943 року — заступник командира танкової бригади на Воронезькому фронті і 1-му Українському фронті, з грудня 1944 по травень 1945 року — виконувач обов'язків командира танкової бригади.

З червня 1945 по жовтень 1946 року командував 13-м гвардійським танковим полком, потім навчався у Військовій академії бронетанкових і механізованих військ Радянської Армії. У травні 1951 роки закінчив її і призначений заступником командира танкової дивізії. З грудня 1952 року — командир 10-ї гвардійської танкової дивізії. Закінчив Військову академію Генерального штабу в 1958 році.

З лютого 1959 року — командир 6-го армійського корпусу. З 7 травня 1960 року — командувач 5-ї гвардійської танкової армії (Білоруський військовий округ). З 28 січня 1965 року — командувач 2-ї гвардійської танкової армії (Група радянських військ у Німеччині). З 7 липня 1965 року — командувач 3-ї загальновійськової армії (Група радянських військ у Німеччині). З серпня 1966 року — перший заступник головнокомандувача Групи радянських військ у Німеччині.

З квітня 1968 по вересень 1971 року — командувач військ Закавказького військового округу.

З вересня 1971 року по липень 1972 року — головнокомандувач Групи радянських військ в Німеччині.

З липня 1972 по травень 1988 року — заступник міністра оборони СРСР — начальник Тилу Збройних Сил СРСР.

З травня 1988 по вересень 1990 року — генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер 16 вересня 1990 року в Москві. Похований на Новодівочому кладовищі.

Військові звання

• Полковник (20.04.1950)
• Генерал-майор танкових військ (3.05.1955)
• Генерал-лейтенант танкових військ (22.11.1963)
• Генерал-полковник (24.02.1967)
• генерал армії (3.11.1972)
• Маршал Радянського Союзу (25.03.1983)

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (18.02.1981)
• п'ять орденів Леніна (31.10.1967, 11.02.1977, 31.05.1980, 18.02.1981, 19.02.1986)
• орден Жовтневої Революції (.05.1972)
• три ордени Червоного Прапора (19.02.1942, 31.01.1943, 7.10.1944)
• орден Кутузова 2-го ступеня (6.04.1945)
• орден Богдана Хмельницького II ступеня (6.05.1945)
• два ордени Вітчизняної війни I ступеня (18.05.1944, 6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (20.04.1953)
• орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня
• медалі

Література

• Маршалы и адмиралы /Авт.-сост. Т. Г. Шубина. — Минск: Литература, 1997. (рос.)
• Советская Военная Энциклопедия. — 2 изд. — Том 2. — С.533-534. — М.:Воениздат,1990 1976—1981. (рос.)

Посилання

• Куркоткін Семен Костянтинович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Куркоткин Семен Константинович (рос.)
• Куркоткин, Семен Константинович [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)