Кібла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іслам

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридітиМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Термінологія


Кибла (араб. ‎ قبلة, «те‎, що знаходиться напроти») — напрямок на Мекку, а точніше на Каабу, якого слід дотримуватись під час мусульманської молитви (салят) і здійснення деяких обрядів.
Ібн Арабі, посилаючись на Коран (2:115/109), наголошував на тому, що, звертаючись під час молитви до кибли слід пам'ятати, що Бог не лише там, але всюди.
У мечетях кибла позначається спеціальною нішею (міхраб або кибла), чи лініями на підлозі, якщо орієнтація мечеті була неправильною


Напрямок кибли в ісламі — Кааба
кибла у єгипетському готелі
Напрямки до Кааби в Мецці з усього світу

Існують різні погляди на те, що слугувало киблою для послідовників Мухаммеда в мекканський період його діяльності (610–622). У найпоширенішій науковій гіпотезі йдеться про те, що перші мусульмани звертались під час молитви обличчям до Єрусалиму. Однак дослідження мечеті в поселенні Куба неподалік Медини — першої культової споруди ісламу, закладеної Мухаммедом ще на шляху з Мекки до Медини у 622 р., показує, що ця будівля була орієнтована не на північ, у бік Єрусалиму, а на схід, як і християнські базиліки того часу. Водночас ранньомусульманське історичне передання стверджує, що перші 16 чи 17 місяців перебування Мухаммеда у Медині киблою мусульман був напрямок на Єрусалим. Невдовзі після цього Мухаммед змінив напрямок кибли (Коран: 2:142/136—145/140), оголосивши киблою напрямок на мекканське святилище — Каабу.

Ця подія стала одним з поворотних пунктів у історії первинного ісламу і мала важливі релігійно-політичні наслідки. Це знаменувало принципову відмінність релігії Мухаммеда від вчень юдеїв і християн (2:145/140). У ранніх хадисах визнання кибли на Каабу виступає одною з відмінних рис послідовників ісламу. Зміна кибли підкреслила аравійську специфіку нової віри, що зрештою значно полегшило поширення ісламу в Аравії. Саме з моменту зміни кибли іслам поступово починає виходити за рамки реформаторського руху, набуваючи рис самостійної релігії.

Напрям на Каабу займається під час молитви, під час заклику до молитви (азан), під час входження у стан іхраму під час хаджу та під час виходу з цього стану (іхлал), а також під час ритуального кидання каміння під час одного з обрядів (манасік) хаджу. При похованні (див. Джаназза) тіло мусульманина кладуть головою до Мекки. Жертовних тварин за мусульманським звичаєм ріжуть, повернувши їх голову в бік кибли.

Спосіб визначення кибли був одним з найважливіших завдань, що розроблялися середньовічною мусульманською математичною географією і сферичною астрономією. Визначенням азимуту кибли займався зокрема великий арабський вчений-універсал Ібн ал-Хайсам

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]