Лесик Панасюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лесик Панасюк
Панасюк Олексій Геннадійович
Народився 16 жовтня 1991(1991-10-16) (27 років)
Житомир
Громадянство Україна Україна
Діяльність поет, перекладач, дизайнер, ілюстратор
Премії Смолоскип (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), Міжнародна слов’янська поетична премія (2018)

Лесик Панасюк (справжнє ім'я: Панасюк Олексій Геннадійович) (нар. 16 жовтня 1991, Житомир) — український поет, перекладач, дизайнер, ілюстратор. Співзасновник творчої групи «Elk+Deer».

Біографія[ред. | ред. код]

Автор книг «Камінь дощу» (ГО «Форум видавців», 2013), «Справжнє яблуко» («Смолоскип», 2014) та «Крики рук» (kntxt, 2018). Співперекладач книги Дмитра Кузьміна «Ковдри не передбачені» («Крок», 2018). Перекладач і упорядник книги Артьома Вєрлє «Як пробачити сніг» (kntxt, 2019). Співперекладач книги Вальжини Морт «Епідемія троянд» (Люта справа, 2019). Один з авторів книги для дітей про видатних українок «Це теж зробила вона» («Видавництво», 2018).

Лауреат низки поетичних конкурсів: Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013), Міжнародна слов’янська поетична премія (2018) тощо. Перекладає сучасну літературу з білоруської, російської, польської, англійської мов. Учасник багатьох фестивалів та мистецьких акцій в Україні та за кордоном. Вірші перекладені російською, польською, угорською, німецькою, французькою та англійською мовами, друкувалися в українській та закордонній періодиці.

Співзасновник творчої групи «Elk+Deer» (2012), яка спеціалізується на графічному дизайні.

  • У лютому 2012 року став учасником проекту художниці Марії Павленко «Місто Снігу». Проект був представлений відразу на трьох майданчиках: на заводі «Теплозвукоізоляція» (спецпроект «Фабрика Снігу»), в Малій Галереї Мистецького Арсеналу (головний проект «Сніг») і в книжковому магазині «Чулан» (спецпроект «Сніжинка»). Спецпроект «Сніжинка» об’єднав інтерпретації українських поетів образу міста снігу із графічними роботами художниці, в які вони власноруч вписали свої тексти. Разом з Лесиком Панасюком до проекту долучились Дмитро Лазуткін, Любов Якимчук, Олег Коцарев, Юлія Стахівська та Ярослав Гадзінський. «Місто Снігу» — промислова казка про нове джерело енергії і цивілізацію, яка утворилася довкола нього. Проект розвиває образ міфу про ядерну зиму, котрий виник з розвитком ядерної енергетики та зосереджує увагу на енергетичній пастці, в якій опинилося людство.
  • У травні 2013 року став учасником проекту Вікторії Черняхівської «Тканина віршів». Вірші українських поетів були перетворені на розкішні ілюстрації вишиті в техніці фрістайл. Участь у проекті взяли 60 поетів.
  • У версні 2013 став учасником проекту «Жінки гоголя» у рамках фестивалю «Гогольфест» у якості музиканта. Концепція проекту ґрунтувалася на статті, яку Гоголь написав ще у юності, «Женщины», у котрій возвеличував Жінку, адже вона — ідеальна істота, а чоловік лише може робити спроби дотягнутися до неї, але йому все одно це не вдасться. Тому в проекті «Жінки Гоголя» на сцені присутніх завжди було двоє: Вона — жінка Гоголя — ідеальна Поетка, яка розривала свідомість присутніх своїми текстами, та він — Поет, який не виконував своєї безпосередньої мистецької функції — тобто не читав поезії, а «обслуговував» Поетку музично. Це не була поезія під музику чи музика під поезію, адже унікальні ексклюзивні композиції, створювалися конкретними мистецькими парами спеціально для фестивалю. Новостворені дуети презентували: Оксана Гаджій та Лесик Панасюк, Анна Малігон та Томаш Деяк, Світлана Поваляєва та Артем Полежака, Олена Степаненко та Павло Коробчук, Таня-Марія Литвинюк та Василь Карп’юк, Карина Тумаєва та Гєник Бєляков.
  • У квітні 2014 року вірші Лесика Панасюка стали частиною проекту «Озеленення території» в рамках фестивалю «КобзарТ». Проект був презентований у галереї «Лавра», де молоді актори — Наталка Костенко, Роберт Фельдман, Валентин Касьян, Юлія Єфименко, Антон Литвинов, Ольга Трубецька — читатли твори молодих поетів: Мідної, Зази Пауалішвілі, Василя Карп’юка, Богдана-Олега Горобчук, Михайла Жаржайла, Лесика Панасюка. Поетичний перфоманс доповнила жива фортепіанна музика і відео-арт від Ігоря Цикури зі студії «Антресоля».
  • У квітні 2014 року став учасником проекту від мистецької групи Salve та видавництва Laurus «Словосни авантюрних поетів». Проект був презентований на Мистецькому Арсеналі, як колекція листівок з ілюстраціями та віршами українських художників та поетів. Разом з Лесиком Панасюком учасниками стали Павло Коробчук, Олена Герасим’юк, Ярослав Гадзінський, Мідна, Юлія Нестерова, Дмитро Лазуткін, Заза Пауалішвілі, Богдан-Олег Горобчук, Олег Коцарев, Мирослав Лаюк, учні школи «Агуф».
  • У травні 2014 року долучився до акції «Словосад» від літературного порталу «Літцентр» (тоді «Літфест»). Проект зібрав українських поетів для посадки дерев на різних локаціях Києва. Кожен поет заздалегідь готував один вірш, і, перш ніж садити дерево, його зачитував. Папір, на якому було записано поезію, клали прямо в коріння дерев. Під час акцій «Словосаду» у Києві посадили дерева більше 20 поетів.
  • У жовтні 2014 року став учасником проекту «Shevchenko’s Sources. 2014 | Шевченокві джерела. 2014», що відбувся в Українському Музеї у Нью-Йорку. «Шевченокві джерела» — це поетично-музичний вечір, що складався з концерту бандуриста Юліяна Китастого, танцю Інки Юслін під музику бандури та відеопрезентацій віршів молодих українських поетів: Лесика Панасюка, Олега Коцарева, Ярослава Гадзінського, Михайла Жаржайла, Богдана-Олега Горобчука, Богуслава Поляка, Галини Крук, Мирослава Лаюка, Зази Пауалішвілі, Павла Коробчука, а також Тараса Малковича, який прочитав англійською власні переклади віршів, які звучали на вечорі.
  • У квітні 2015 став учасником підпільних поетичних боїв «Клуб бойових митців», Президентом якого є Дмитро Лазуткін. Правила боїв, жорстко регламентовані. Переможців визначають глядачі, шляхом персонального голосування. Голос Президента — вирішальний. Але він вимагається тільки тоді, коли симпатії глядачів розділяються на рівно. Переможець кожного двобою отримує медаль з рук самого Президента. Абсолютний переможець турніру не визначається, бо у клубі є тільки один абсолютний переможець — Президент.
  • У червні 2015 року разом з Юлею Кручак та Оксаною Гаджій став резидентом та учасником міжнародного фестивалю «Славянскі вянок | Слов'янський вінок» у місті Береза (Білорусь).
  • У вересні 2016 року став учасником проекту від поетичної платформи «Literary stage| ЛітСтейдж». Проект був презентований на Форумі Видавців під назвою «Поетичні листівки від Лістейджу». Листівки містили ілюстрації Відани Білоус та вірші українських поетів. У проектів взяли участь 27 поетів. У вересні 2017 року на черговому Форумі Видавців була презентована нова колекція листівок. Цього разу вірші були проілюстровані Віданою Білоус і Катериною платон. До нової колекції листівок долучилось 25 поетів.
  • У грудні 2016 разом з Анною Малігон став резидентом та учасником X міжнародного фестивалю «Puls Literatury | Пульс Літератури» в Лодзі (Польща).
  • У січні 2017 року став учасником проекту Андрія Шийчука Poetry Beat, у якому вірші українських поетів поєднувались із електронною музикою.
  • У травні 2017 року став учасником проекту «Долаючи тишу» разом з Дариною Гладун, Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Тарасом Малковичем. «Долаючи тишу» — цикл із 5 відеопоезій, де піднімається тема людей з вадами слуху. Проект носить некомерційний характер і реалізується за підтримки Міністерства культури України і Благодійного фонду «Смолоскип». Партнером проекту виступив мобільний оператор lifecell, який вже кілька років поспіль реалізує проект з підтримки людей з вадами слуху. Проект переміг у Третьому національному конкурсі «СУК/CUC(Сучасне українське кіно)» у рамках фестивалю «Гогольфест» та отримав «Золотий СУК» у номінації «Найкращий сучасний український відео-арт».
  • У вересні 2017 року в рамках 24 Форуму видавців став учасником проекту «Вірш-Плакат» разом із Юрієм ЗавадськимКатериною Бабкіною, Катериною Міхаліциною, Павлом КоробчукомТарасом Малковичем, Василем Карп'юком та Оленою Герасим'юк. «Вірш-Плакат» — це виставка плакатів, створених на вірші сучасних українських поетів.
  • У вересні 2017 року створив альтернативний варіант дизайну для Харківського метрополітену. Проект редизайну знаходиться на платформі Behance, де можна завантажити оновлену схему метро.
  • У листопаді 2017 року разом із Дариною Гладун започаткував освітній мистецький проект «Поезія. Переклад. Перформанс».
  • У березні 2018 року разом із Богданом-Олегом Горобчуком, Еллою Євтушенко, Дариною Гладун, Тарасом Малковичем та Лідою Зінько став резидентом та учасником українсько-французького проекту «Re-co-naissance et dignité». Це спільний проект режисера Клемана Перетятка (Театральна компанія «Collapse») та мисткині Ліди Зінько. Він є частиною творчого циклу «45 millions d’Ukraine» («45 мільйонів українців»), який об’єднує театральні постановки на українську тематику. «Re-co-naissance et dignité» — це театральний перформанс, основою якого стали тексти молодих українських поетів, які звучали українською та французькою мовами. В одному дійстві поєднаються сучасний театр, відеопоезія та театр тіней, відправною точкою для яких стали вірші, написані авторами протягом останніх декількох років. Перформанс був показаний у Парижі, Ліоні та Шазель-сюр-Ліоні (Франція).
  • У серпні 2018 року став учасником інклюзивного мистецького проекту Олександри Смірнової та Тетяни Деордієвої «Почути». Це проект, де мистецтво знаходить нові форми і шляхи взаємодії. Жестовою мовою його учасники розповідають поезію, творять театральні вистави, літературні вечори, книжкові заходи, музичні концерти, шкільні уроки.
  • У вересні 2018 року в Харкові друком вийшла книга «Нейролірика». Це збірка текстів, створених рекурентною нейронною мережею, на основі віршів, що написані гекзаметром, чотиристопним ямбом, поезії модернізму (1900–1930), покоління «Вавилона», а також віршів певних авторів: Осипа Мандельштама, Лесика Панасюка та Галини Римбу. В якості прикладів «поетів різних епох» — вірші Гомера, Анни Ахматової, Владислава Ходасевича та Андрія Сен-Сенкова. Завершує збірку інтерв'ю з Борисом Орєховим — лінгвіст і співавтор підручника «Поезія» розповідає, як саме нейронна мережа «пише» вірші; і післямова Кирила Корчагіна, у якій подані його роздуми про феномен нейронної мережі.
  • У квітні 2019 року став учасником міжнародного проекту Wiersze w mieście (Польща). Проект має на меті популяризувати сучасну європейську поезію. Цілий місяць у Варшаві плакати з віршами в оригіналі та в перекладі польською були розміщені на сіті-лайтах, також листівки з віршами можна було знайти в кав’ярнях, книгарнях і бібліотеках. Проект існує вже 3 роки і темою віршів цьогоріч було кохання.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

  • Камінь дощу (Львів, 2013)
  • Справжнє яблуко (Київ, 2014)
  • Крики рук (білінгвальна і перекладна версії; перекладачі: Станіслав Бельський, Катерина Деришева, Ія Ківа, Володимир Коркунов, Дмитро Кузьмін) (Харків, 2018)
  • Документація тіла (пеотичний зін, спільно з Дариною Гладун) (Буча-Київ-Львів, 2018)

Антології[ред. | ред. код]

  • Альманах «Оксія» Поетичний марафон (Житомир, 2009–2011)
  • Каштановый дом: Литературный альманах выпуск 7 (Київ, 2011)
  • Вітер змін: збірка поезій різних авторів (Рівне, 2012)
  • Ватерлиния: Сборник стихотворений финалистов поэтического фестиваля (Миколаїв, 2012–2013)
  • ЗНАК: Альманах молодої української літератури (Київ, 2013)
  • Бандерштатна антологія (Луцьк, 2015)
  • Mirror: anthology of modern Ukrainian poetry / Свічадо: антологія сучасної української поезії (Берлін, 2016)
  • Березневі коти. ІІ антологія АртФесту (Ужгород, 2017)
  • Екатерина Деришева «Точка отсчёта» / Катерина Деришева «Точка відліку» (один розділ у книзі присвячений перекладам російською віршів Лесика Панасюка) (Москва, 2017)
  • Антологія молодої української поезії III тисячоліття (Київ, 2018)
  • «Нейролирика» / «Нейролірика» (Харків, 2018)
  • Поетична антологія «ПАРК Шодуара» (Житомир, 2018)

Переклади[ред. | ред. код]

Дитяча література[ред. | ред. код]

  • Це теж зробила вона (Київ, 2018)

Посилання[ред. | ред. код]

Дизайн[ред. | ред. код]

Поезія[ред. | ред. код]

Переклади[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]