Люцифер

Люцифер
Божество в	luciferianismd
Мати	Світанок
Медіафайли у Вікісховищі

Мармурова статуя Люцифера на будівлі НБЧ

Люцифе́р або Луци́пер (лат. Luxfero, «світлоносець»).

1) епітет божеств, які відали небесними світилами — Діана, Аврора та ін.;

2) назва вранішньої зірки (Венери) як представниці світанку. Люцифер уважався сином Еос і титана Астрея (варіант: Кефала).

3) у Книзі Еноха згадується занепалий янгол Га́дріель, по-англ. Gadreel. Про нього говориться як про того, хто спокушував Єву.

4) у християнстві він має безліч імен, наприклад такі як: Диявол, Сатана, Вельзевул, Асмодей, Левіафан, Веліал, Молох й так далі.

5) у Біблії до падіння він був херувимом, але через марнославство і зухвалість Господь вигнав його з небес.

Етимологія

Латинське слово «Lucifer» складається з латинських коренів «lux» (світло) і «fer» (нести). У Римі, за часів пізньої імперії використовувалося як чоловіче особисте ім'я. Існував, зокрема, Святий Люцифер — церковний діяч IV ст., єпископ Кальярі (Сардинія), противник аріанства. Крім того, Люцифер — одна з давньоримських назв планети Венера та згадується в Енеїді:

Тим часом Люцифер зійшов над вершинами Іди, День виводячи за собою.

Люцифер у християнстві

У християнстві слово використовується 6 разів у Вульгаті.

Архистратиг Михаїл долає Люцифера (на гербі Брюсселя)

І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, Оригінальний текст (лат.) et habemus firmiorem propheticum sermonem cui bene facitis adtendentes quasi lucernae lucenti in caliginoso loco donec dies inlucescat et lucifer oriatur in cordibus vestris

Перша згадка про Люцифера зустрічається в Книзі Ісаї, написаної староєврейською. Тут династія вавилонських царів порівнюється із занепалим ангелом, завдяки чому читач дізнається історію про те, як один з херувимів забажав стати рівним Богові й був за це скинутий із небес. В оригіналі вжито єврейське слово «Гейлель» (івр. הֵילֵל‎, ранкова зірка, денниця):

Як спав ти з неба, денниця, син зорі! Розбився об землю, погромнику народу. А говорив у серці своєму: «Зійду на небо, вище зірок Божих поставлю престол свій, і сяду на горі в сонмі богів, на кінцях північних, зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього». Але скинуто тебе в пекло, в глибини пекла. Ті, що на тебе вдивляються, розмірковують про тебе: «Чи це той чоловік, що потрясав царства, всесвіт зробив пустелею і руйнував міста її, бранців своїх не пускав додому?

У іншій старозавітній Книзі пророка Єзекіїля — падіння міста Тіра також порівнюється з падінням ангела, хоча «ранковою зіркою» він не називається:

Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Твоє нутро насиллям, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе. Від краси твоєї піднесло тебе твоє серце, ти занапастив мудрість свою; за те Я скидаю тебе на землю, перед царями віддаю тебе на ганьбу.

Юдеї і ранні християни не використали «Гейлель» як ім'я Сатани, для них це слово не мало негативного відтінку. Слід мати на увазі, що в Новому Заповіті з ранковою або досвітньою зіркою порівнювали Ісуса Христа (Чис. 24:17; Псалом 88:35-38, т2 Петра 1:19, Об'явл. 22:16 НМ, 2-e Петра 1:19 НМ)

• до четвертого століття — один з епітетів Христа;

Люцифер в сучасному сатанізмі

Образ Люцифера зберігається більш-менш незмінним в джерелах, автори яких належать до різних традицій. Характеристики цього образу:

• Свобода чи повстання.
• Гордість.
• Пізнання (аморальне пізнання, вульгарне).

Inferion — система знаків демонів і коротких описів, видавана Vox Inferni Press, описує Люцифера як духа Повстання і батька Гордині. У Liber Azerate Люцифер описується, як «доброзичливий аспект Сатани, який своїм світлом висвітлює надійний шлях і вказує дорогу до свободи і божественної влади по той бік кордонів творіння». У Luciferian Witchcraft Люцифер описаний як «Чорне полум'я розуму і волі». Список демонів Антона Шандора Ла-Вей наводить наступний опис Люцифера: «Люцифер — (лат.) носій світла, освіти, ранкова зірка, Володар повітря і Сходу».

У масовій культурі

• Пісня «Sympathy for the Devil», написана в 1968 році Міком Джаггером і Кейтом Річардсом, співається Джаггером від першої особи з точки зору Люцифера. Пісня займає 32 місце в списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.
• Пісні «Lucifer» та "Ora Pro Nobis Lucifer"(з лат. - Моліться За Люцифера) групи Behemoth
• Люцифер є батьком головного героя психологічного квесту Lucius.
• Пісня «Lucifer» групи SHINee
• Пісня «Lucifer's Angel» групи The Rasmus
• Пісня «NIB» групи Black Sabbath, виповнюється від особи Люцифера.
• Пісня «Lucifer» групи Blue System
• Пісня «Morning Star» шведської метал- симфон групи Therion
• Пісня «Angel Of Light» групи» нrcyful Fate
• Пісня «Dance with the devil» групи Breaking Benjamin
• Інструментальна композиція "Lucifer" групи The Alan Parsons Project, альбом Eve, 1979 р.
• Люцифер (телесеріал)
• Люцифер - один із головних антагоністів у кількох сезонах телесеріалу "Надприродне".

Див. також

• Добро
• Зло
• Нечиста сила
• Сатана
• Самаель
• Чорт
• Лихо
• Пекло
• Біс (християнство)
• 1930 Люцифер — астероїд, названий на честь персонажа.

Джерела та література

• Словник античної міфології
• Люцифер [Архівовано 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] в «Мифы народов мира (энциклопедия) / под ред. А.С. Токарева. М.: Советская энциклопедия, — 1980»
• Catholic Encyclopedia: Lucifer (англ.)
• Люцифер / / Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона. — СПб., 1906-1913.
• Люцифер в енциклопедії «Міфи народів світу».
• Люцифер в енциклопедії «Кругосвет».
• Люцифер (англ.) в «Єврейській енциклопедії» (вид. Funk & Wagnalls)

Посилання

• Люцифер [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія