Лінійні кораблі типу «Кайзер Фрідріх III»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінійні кораблі класу Kaiser-Friedrich-III
Linienschiffe der Kaiser-Friedrich-III.-Klasse
SMS Kaiser Barbarossa Bain picture.jpg
SMS Kaiser Barbarossa. Біля 1914
Служба
Тип/клас Лінійний корабель
Попередній клас Brandenburg-Klasse
Наступний клас Wittelsbach-Klasse
Держава прапора Flag of the German Empire.svgНімецька імперія
Належність War Ensign of Germany (1903-1918).svgКайзерліхе Маріне
Порт приписки Вільгельмсгафен
Замовлено 5
Спущено на воду 1 липня 1896 Friedrich III
14 вересня 1897 Wilhelm II
18 жовтня 1899 Karl der Gr.
1 червня 1899 Wilhelm Gr.
21 квітня 1900 Barbarossa
На службі 7 жовтня 1898 Friedrich III
13 лютого 1900 Wilhelm II
4 лютого 1902 Karl der Gr.
5 травня 1901 Wilhelm Gr.
10 червня 1901 Barbarossa
Бойовий досвід Перша світова війна
Параметри
Тоннаж конструкційна 11.100 т
макс. т
Довжина вл 120,9 м
125,3 м
Ширина 20,4 м
Осадка макс. 7,8 м
Бронювання борт 300 мм
палуба 60 мм
башта 50-250 мм
каземати 150 мм
Технічні дані
Силова установка 4×трубні котли Thornycroft
6×парових котлів
3×3-циліндрові парові машини
Гвинти 2×трилопатеві ⌀ 4,5 м
1×трилопатеві ⌀ 4,2 м
Потужність 13.949 к.с. (10.259 кВт)
Швидкість max. 18 вузлів ( км/год)
Дальність плавання 3420 м миль при 10 вузлах
Екіпаж 39 офіцерів
612 моряків
Озброєння
Артилерія 4×240-мм L/40 (300 набоїв)
18×150-мм L/40 (2.160 набоїв)
12×88-мм (3000 набоїв)
12×37-мм
Торпедно-мінне озброєння 5/6×підводні ТА 450-мм (1×ніс, корма, 4×борти)
16 торпед)

Лінійні кораблі класу Kaiser-Friedrich-III - друга серія з п'яти njls модерних додредноутних лінійних кораблів Кайзерліхмаріне. Названі на честь німецьких імператорів -

До 1912 називались лінкорами класу Кайзер, але із закладенням нової серії лінкорів класу Kaiser були перейменовані на клас Kaiser-Friedrich-III.

Історія[ред. | ред. код]

Лінкори отримали водотоннажність аналогічну до лінкорів Brandenburg, але збільшені надбудови, що нагадували французькі кораблі. Чотири 240-мм гармати головного калібру доповнювала розвинута середня артилерія з 18×150-мм гармат у казематах. На двох перших лінкорах встановили застарілі двогарматні башти C/1897, на решті новіші C/1898. Проти ворожих торпедних човнів і кораблів мали використовувати 12×88-мм гармат. Панцирний захист бортів складався з 300-мм листів покращеної Kc-сталі. Вперше було застосовано 3 гребні гвинти, що покращувало маневреність кораблів. Лінколи відрізнялись силовим приводом. Могли використовуватись 6-8 циліндричних парових котлів та 4 трубчаті котли Thornycroft чи морські котли (комбінація 6 циліндричних котлів та 2 морських котлів) і два подвійні морські котли. Число торпедних апаратів становило 5 чи 6 одиниць.

При форсованому переході І ескадри з Данціга до Кіля північніше острова Рюген 2 квітня 1901 внаслідок збігу природніх факторів, розмірів, швидукості лінкору SMS Kaiser Friedrich III на мілководді рівень водяної поверхні виявився нижчим більш ніж на метр від нормального стану. SMS Kaiser Friedrich III о 1:23 на швидкості сів на ґрунт більше ніж половиною площі днища. Через попадання нафтопродуктів на котел розпочалась пожежа, задля припинення якої були залиті водою палаюче котельне відділення і порохові склади башт. Після гасіння пожежі лінкор на швидкості 5 вузлів до Кіля. По дорозі о 23:00 самозайнялось вугілля в одному з бункерів, але пожежу швидко загасили. Внаслідок цього лінкор перебував на ремонті до Листопада 1901 року.

SMS Kaiser Wilhelm II до 1906 був флагманом Крігсмаріне. Також флагманом флоту, ескадри був SMS Kaiser Karl der Große. SMS Kaiser Barbarossa 1901 здійснив похід до Китаю, брав участь у маневрах флоту, зустрічі у Данцігу Миколу II, 1902 здійснював походи навколо Європи. Після 1903 до осені 1907 провели модернізацію лінкорів, але вже 1909 їх перевели у резерв флоту на Балтиці. Кораблі використовувались як навчальні, включались до складу флоту (III ескадра), знову виводились до резерву. У 1911 проводилась модернізація лінкорів за винятком SMS Kaiser Karl der Große. У них зняли 4×150-мм гармати і встановили 2×88-мм. З початком війни їх ввели до новоствореної V ескадри, де флагманом був SMS Kaiser Wilhelm II. Вони призначались для захисту військових баз, патрулювання Німецької бухти[1]. 9-26 вересня і 26-20 грудня брали участь в сутичках з англійськими кораблями.

Лінкори перебували у складі діючого флоту до лютого 1915, коли їх замінили модернішими кораблями і перевели на стаціонарну службу. SMS Kaiser Wilhelm II став управлінським кораблем комендуючого флоту у Вільгельмсгафен, SMS Kaiser Karl der Große базою командувача сил Північного моря (до 1916), решта стояли у Вільгельмсгафен і Кілі. SMS Kaiser Wilhelm der Große з 1917 використовувався для тренуваняь з торпедної стрільби. Інші використовували як казарми для полонених. Їхні 240-мм гармати зняли і встановили на залізничні вагони. 6 грудня 1919 були виключені з списків флоту усі лінкори, крім SMS Kaiser Wilhelm II, якого списали 17 березня 1921. Порізані на металобрухт у 1920-1922.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gröner, Erich / Dieter Jung / Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815–1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote, Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8, стор. 37–39. (нім.)
  • Erwin Strohbusch: Kriegsschiffbau seit 1848. Deutsches Schiffahrtsmuseum, Bremerhaven 1984. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]