Марк-Іоанн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марк-Іоанн
Народився 1 століття
Помер 1 століття
У лику святий
День пам'яті 27 вересня і 4 січня

Марк-Іоанн названий в Діях Апостолів, як помічник, який супроводжував Павла та Варнаву у місіонерських подорожах. Традиційно вважається тотожним Марку-євангелісту, традиційному автору Євангелія від Марка.

Біблійні згадки[ред. | ред. код]

Сирійський напис VI століття в монастирі Святого Марка на Сіоні, що починається: «Це дім Марії, матері Марка-Іоанна».
Лев Святого Марка біля єпископського палацу – Галвестон, штат Техас

Кілька разів у Діях апостолів згадується «Іоанн, якого також звали Марк» або просто «Іоанн»:

"І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоанна, званого Марком, де багато людей зібралися і молилися." (Дії 12:12)

"А Варнава і Савл, виконавши доручення, повернулися з Єрусалиму до Антиохії; взявши з собою Іоанна, прозваного Марком." (Дії 12:25)

"І бувши в Саламіні, проповідували Слово Боже в юдейських синагогах, і вони мали Іоана за "свого" служителя." (Дії 13:5)

"Коли ж Павло та його товариство відпливли з Пафа, то прибули до Пергії в Памфілії; а Іван, покинувши їх, повернувся до Єрусалиму." (Дії 13:13)

"І вирішив Варнава взяти з собою Іоанна, на прізвище Марк.

"Але Павло вважав не добре брати з собою того, хто відступив від них у Памфілії, і не пішов із ними на діло.

І суперечка була настільки гострою між ними, що вони відійшли один від одного; і тому Варнава взяв Марка і відплив до Кипру;

І вибрав Павло Силу, і пішов, відданий братами Божій благодаті." (Дії 15:37–40)

З уривків можна зрозуміти, що мати Іоана Марія, мала великий будинок в Єрусалимі, де Петро сховався, коли втік з в'язниці, і що Іван допомагав Павлу та Варнаві під час їхньої першої місіонерської подорожі на Кипр і аж до Перге у Памфілії, але потім повернувся до Єрусалиму. Ця пізніша суперечка щодо повернення Марка-Іоанна, привела до того, що Павло і Варнава розлучилися, і Варнава повернув Марка на Кипр, а потім обидва зникли з розповіді Діянь. Причини від'їзду Марка-Іоанна до Єрусалиму та подальші розбіжності між Павлом і Варнавою були предметом багатьох спекуляцій. Метью Генрі, наприклад, припустив, що Марк-Іоанн пішов «без відома [Варнави та Павла] або без їхньої згоди».[1] Однак даних занадто мало, щоб впевнено ставитися до будь-яких пояснень.[2]

Деякі вчені стверджують, що негативне зображення Марка-Іоанна в Діях є полемікою проти імовірного автора Євангелія від Марка, першоджерела Луки для його власного Євангелія. Адела Коллінз припускає: «Оскільки автор Дій також написав Євангеліє від Луки, можливо, цей критичний портрет мав на меті підірвати авторитет другого Євангелія».[3] Майкл Кок зазначає, що «Євангеліє від Марка трохи збентежило витончені літературні та богословські смаки такого освіченого християнина, як Лука».[4]

Ідентифікація[ред. | ред. код]

Тогочасні євреї зазвичай носили, як семітське ім'я, наприклад Іоанн, так і греко-римське ім'я, як Марк.[5] Але оскільки Іоанн було одним із найпоширеніших імен серед палестинських євреїв[6], а Марк було найпоширенішим у римському світі[7], слід обережно ототожнювати Марка-Іоанна з будь-яким іншим Іоаном чи Марком.

Стародавні джерела фактично послідовно відрізняють Марка-Іоанна від інших "Марків" Нового Завіту і називають його єпископом Бібли.[8][9][10] Марк-Іоанн не ототожнювався в давнину з будь-яким іншим Іоанном, за винятком рідкісних відвертих припущень.[9][11][12]

Середньовічні джерела, з іншого боку, все частіше розглядали всі згадки Нового Завіту про Марка як Марка-євангеліста, і багато сучасних вчених погоджується зі спрощенням до одного Марка.[13] Сам факт, що різні твори могли посилатися просто на Марка без додаткової уточнення, розглядається, як аргумент на користь теорії одного Марка.[6]

По-перше, це Марк, двоюрідний брат Варнави, якого Павло згадує як «співробітника» в кінці трьох послань Павла. У давнину він вважався особливим Марком, єпископом Аполлонії.[14] Якщо ж, з іншого боку, потрібно ототожнити цих двох Марків, то той факт, що ці послання були написані після відходу Марка-Іоанна з Варнавою в Діяннях, має припускати певне примирення пізніше. Але більшість вчених, відзначаючи тісний зв'язок Марка з Павлом і Варнавою, дійсно вважають їх однією і тією ж особою. Біблеїсти Семюел Роллес Драйвер і Чарльз Август Бріггс ототожнювали Марка, двоюрідного брата Варнави, з Марком-Іоанном[15], як і Джон Р. Донах'ю та Деніел Дж. Гаррінгтон.[16]

Євангеліст Марк, однак, відомий лише з святоотцівської традиції, яка пов'язує його лише з Петром і не згадує Павла.[17] Тільки Єронім припускає, що Марк, про якого говорить Павло, може бути євангелістом.[18][13] Але сучасні вчені відзначають, що коли Петро втік до дому матері Марка-Іоанна, у двох чоловіків, ймовірно, були давні стосунки.[13]

З іншого боку, меншість сучасних учених стверджують, що слід ототожнювати Іоана Євангеліста або Іоанна Старшого з Марком-Іоанном.[19]

Пізніші джерела[ред. | ред. код]

Серед них відомі. «Діяння Варнави», очевидно, апокрифічний твір V століття[20], нібито написаний Марком-Іоанном, і деталізуючий місіонерську подорож і мученицьку смерть Варнави на Кипрі, таким чином продовжуючи те, де закінчується розповідь про Діяння.[21]

Екоміум апостола Св. Варнави, написаний Александром Монахом у VI столітті, також дає розгорнуту інформацію про діяльність Варнави та Марка-Іоанна на Кипрі. Після смерті Варнави Марк-Іоанн від’їжджає до Ефесу, а потім розповідь продовжується, ототожнюючи його з Марком Євангелістом.[22]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Matthew Henry's Commentary, Acts 15 http://biblehub.com/commentaries/mhc/acts/15.htm [Архівовано 31 серпня 2015 у Wayback Machine.] accessed 16 September 2015
  2. Black, C. Clifton (1994). Mark: Images of an Apostolic Interpreter. с. 26—44. ISBN 0872499731. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 6 червня 2022.
  3. Collins, Adela.
  4. Kok, Michael.
  5. Bauckham, Richard (2006). Jesus and the Eyewitnesses: The Gospels as Eyewitness Testimony. с. 83. ISBN 0802831621.
  6. а б Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  7. Boring, M. Eugene (2006). Mark: A Commentary. New Testament Library. с. 11. ISBN 0664221076.
  8. Lee, G. M. (1975). Eusebius on St. Mark and the Beginnings of Christianity in Egypt. Studia Patristica. 12: 422—431.
  9. а б Bruns, J. Edgar (1963). John Mark: A Riddle within the Johannine Enigma (PDF). Scripture. 15: 88—92. Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  10. Pseudo-Hippolytus, On the Seventy Apostles [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.], for example, disguishes "Mark the Evangelist, Bishop of Alexandria" from "Mark cousin of Barnabas, Bishop of Apollonia" and from "Mark, who is also John, Bishop of Bibloupolis".
  11. Dionysius of Alexandria, apud Eusebius, Hist. [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
  12. Bruns, J. Edgar (1965). The Confusion Between John and John Mark in Antiquity (PDF). Scripture. 17: 23—26. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  13. а б в Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  14. Pseudo-Hippolytus, On the Seventy Apostles, for example, disguishes "Mark the Evangelist, Bishop of Alexandria" from "Mark cousin of Barnabas, Bishop of Apollonia" and from "Mark, who is also John, Bishop of Bibloupolis".
  15. Driver, Samuel Rolles. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
  16. Donahue, John R. and Harrington, Daniel J., The Gospel of Mark, Liturgical Press, 2002, p.39 [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.]ISBN 9780814658048
  17. Помилка скрипту: Функції «harvard_core» не існує.
  18. Jerome, Comm. in Philem. 24.
  19. Culpepper, R. Alan (1994). John, the Son of Zebedee: The Life of a Legend. с. 87. ISBN 0872499626.
  20. Czachesz, István (2007). Commission Narratives: A Comparative Study of the Canonical and Apocryphal Acts (PDF). Studies on Early Christian Apocrypha. Т. 8. с. 184—207. ISBN 9042918454. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2013. Процитовано 2 квітня 2014.
  21. Acts of Barnabas [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.].
  22. Bruns, J. Edgar (1963). John Mark: A Riddle within the Johannine Enigma (PDF). Scripture. 15: 88—92.