Межигір'я (Чортківський район)
| село Межигір'я | |
|---|---|
_с._Межигір'я..jpg) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Монастириська міська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310270038150  |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XVI ст. |
| Колишня назва | Міжгір'я |
| Населення | 221 (2014)[1] |
| Територія | 3.05 км²2.621 |
| Густота населення | 72.46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48341 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°2′58″ пн. ш. 24°58′3″ сх. д. / 49.04944° пн. ш. 24.96750° сх. д. |
| Водойми | р. Горожанка |
| Найближча залізнична станція | Дубівці |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Межигір'я | |
 Межигір'я | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Межигі́р'я — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Устє-Зеленській сільській раді.
Розташоване на річці Горожанка (ліва притока Дністра) на заході району, за 22 км від центру громади і за 19 км від найближчої залізничної станції Дубівці (Галицький район, Івано-Франківська область). Географічні координати: 49° 03′ північної широти і 24° 58′ східної довготи. Територія — 3,05 км².
Назва поселення походить від місця розташування — між горами.
Відоме від XVI ст.
1904 року велика земельна власність належала Х. Ваттенбергу.
У Першій світовій війні в Легіоні УСС служили Василь Протас, Олексій Чучук. В УГА воювали Степан Жилавий (нар. 1892), Яків Павелко (нар. 1894), Василь (нар. 1895) та Йосип (нар. 1893) Рущаки, Петро Стойковський (нар. 1895).
Протягом 1920–1939-х роках у селі діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», Народний дім, збудований у 1926—1927 рр., кооперативна крамниця і молочарня, аматорський гурток, хор.
У 1930-х роках у селі створено підпільні структури ОУН. Особливо активно діяла молодіжна ОУН, борючись проти польської влади, а потім проти більшовиків.
Від вересня 1939 р. село — під радянською владою, яка переслідувала національно свідому молодь.
Від 4 липня 1941 р. до 23 липня 1944 р. Межигір'я — під нацистською окупацією.
Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули: Василь Сталюсь (1904—1945), Петро Чучук (1918—1945), Яким Шеленко (1907—1945); пропали безвісти: Франко Борецький (нар. 1919), Василь Грона (нар. 1919), Роман (нар. 1910) і Яким (1908—1945) Рущаки.
У 1947 року на подвір'ї Степана Борецького в криївці перебувало два хлопці та дівчина, за доносом місцевого сексота повстанців викрито і вбито. Органи НКВС і МДБ репресували понад 100 осіб із села, серед них: Антон (1883—1954) та Анастасія (1880—1972) Ботюки, Михайло Галушка (нар. 1930), родини Подлецьких, Рущаків, Чучуків, Шумегів та інші.
У 1957 та 2008 роках село внаслідок повені підтоплене.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610711, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 146 виборців, явка 77,40 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 30,36 %, за Радикальну партію Олега Ляшка — 22,32 %, за «Європейську Солідарність» — 16,96 %.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 53,00 %, за Миколу Люшняка (самовисування) — 16,00 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 10,00 %[5].
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1865, дерев'яна, УГКЦ).
Насипана символічна могила Борцям за волю України (1990).
На початку XX століття побудовано школу, до 1919 року вона була українська, згодом — утраквістична (двомовна). До 2000-их[6] діяла загальноосвітня школа I ступеня. Нині учні та дошкільнята на навчаються в Усті-Зеленому[6].
Працюють клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, торгові заклади.
Землі обробляє ТзОВ «Лемківська мрія».
У 1880 році в Межигір'ї проживало 532 українці, 146 поляків, 26 євреїв, у 1900 — 756 українців, 180 поляків, 51 єврей.
У 2014 році в селі було 117 дворів.
| Чисельність населення, осіб | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1880 | 1900 | 1921 | 1931 | 1939 | 1959 | 1970 | 1976 | 1979 | 1989 | 2001 | 2003 | 2011 | 2012 | 2014 | 2015 |
| 704[1] | 987[1] | 1200[6] | 756[6] | 329[7] | 242[6] | 221[1] | |||||||||
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 345 | 99.42 % |
| російська | 2 | 0.58 % |
| Усього | 347 | 100 % |
- Мар'ян Миськів (1947) — український вчений у галузі кристалохімії неорганічних сполук, доктор хімічних наук, професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
- Володимир Рущак (1938—1999) — український лікар, учений у галузі медицини.
- Тарас Рущак (нар. 1950) — український інженер-механік, підприємець, громадський діяч.
- Віктор Ющенко (у 2008)[6]
- Юлія Тимошенко (у 2008)[6]
Знак при в'їзді в село
Клуб
Статуя Божої Матері
Капличка
Символічна могила Борцям за волю України
Пам'ятний хрест.
Автобусна зупинка
- 1 2 3 4 Товстенюк О., Уніят Г. Міжгір'я... С. 72.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- 1 2 3 4 5 6 7 Дзік О. На півставки працюють троє [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2012. — 11 травня.
- ↑ Товстенюк О., Уніят Г. Міжгір'я… С. 526.
- Мельничук Б., Федечко М. Межигір'я // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 72. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Товстенюк О., Уніят Г. Міжгір'я // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 526. — ISBN 966-528-199-2.
- Межигір'я з присілком Озерце [Текст] // Бучач і Бучаччина: іст.-мемуар. зб. — Ню Йорк ; Париж ; Сидней ; Торонто, 1972. — С. 582.
- Międzygórze, wś, leży nad potokiem, dopływem Dniestru // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 374. (пол.)
- Дзік О. На півставки працюють троє [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua. — 2012. — 11 травня.