Межигір'я (Монастириський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Межигір'я
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Монастириський район
Рада/громада Устя-Зеленська сільська рада
Код КОАТУУ 6124288803
Основні дані
Перша згадка XVI ст.
Колишня назва Міжгір'я
Населення 221 (2014)[1]
Територія 3.05 км²2.621
Густота населення 72.46 осіб/км²
Поштовий індекс 48341
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°02′58″ пн. ш. 24°58′03″ сх. д. / 49.04944° пн. ш. 24.96750° сх. д. / 49.04944; 24.96750Координати: 49°02′58″ пн. ш. 24°58′03″ сх. д. / 49.04944° пн. ш. 24.96750° сх. д. / 49.04944; 24.96750
Водойми р. Горожанка
Найближча залізнична станція Дубівці
Місцева влада
Адреса ради с. Устя-Зелене, Монастириський р-н, Тернопільська обл., 48341
Карта
Межигір'я. Карта розташування: Україна
Межигір'я
Межигір'я
Межигір'я. Карта розташування: Тернопільська область
Межигір'я
Межигір'я

Межигі́р'я — село в Україні, в Монастириському районі Тернопільської області. Підпорядковане Устє-Зеленській сільській раді.

Розташоване на річці Горожанка (ліва притока Дністра) на заході район, за 22 км від районного центру і за 19 км від найближчої залізничної станції Дубівці (Галицький район, Івано-Франківська область). Географічні координати: 49° 03′ північної широти і 24° 58′ східної довготи. Територія — 3,05 км².

Історія[ред. | ред. код]

Назва поселення походить від місця розташування — між горами.

Відоме від XVI ст.

1904 року велика земельна власність належала Х. Ваттенбергу.

У Першій світовій війні в Легіоні УСС служили Василь Протас, Олексій Чучук. В УГА воювали Степан Жилавий (нар. 1892), Яків Павелко (нар. 1894), Василь (нар. 1895) та Йосип (нар. 1893) Рущаки, Петро Стойковський (нар. 1895).

Протягом 1920–1939-х роках у селі діяли філії товариств «Просвіта», «Луг», Народний дім, збудований у 1926—1927 рр., кооперативна крамниця і молочарня, аматорський гурток, хор.

У 1930-х роках у селі створено підпільні структури ОУН. Особливо активно діяла молодіжна ОУН, борючись проти польської влади, а потім проти більшовиків.

Від вересня 1939 р. село — під радянською владою, яка переслідувала національно свідому молодь.

Від 4 липня 1941 р. до 23 липня 1944 р. Межигір'я — під нацистською окупацією.

Із мобілізованих на фронти німецько-радянської війни загинули: Василь Сталюсь (1904—1945), Петро Чучук (1918—1945), Яким Шеленко (1907—1945); пропали безвісти: Франко Борецький (нар. 1919), Василь Грона (нар. 1919), Роман (нар. 1910) і Яким (1908—1945) Рущаки.

У 1947 року на подвір'ї Степана Борецького в криївці перебувало два хлопці та дівчина, за доносом місцевого сексота повстанців викрито і вбито. Органи НКВС і МДБ репресували понад 100 осіб із села, серед них: Антон (1883—1954) та Анастасія (1880—1972) Ботюки, Михайло Галушка (нар. 1930), родини Подлецьких, Рущаків, Чучуків, Шумегів та інші.

У 1957 та 2008 роках село внаслідок повені підтоплене.

Релігія[ред. | ред. код]

Є греко-католицька церква Покрови Пресвятої Діви Марії (1865, дерев'яна).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Насипана символічна могила Борцям за волю України (1990).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

На початку XX століття побудовано школу, до 1919 року вона була українська, згодом — утраквістична (двомовна). До 2000-их[2] діяла загальноосвітня школа I ступеня. Нині учні та дошкільнята на навчаються в Усті-Зеленому[2].

Працюють клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, торгові заклади.

Землі обробляє ТзОВ «Лемківська мрія».

Населення[ред. | ред. код]

У 1880 році в Межигір'ї проживало 532 українці, 146 поляків, 26 євреїв, у 1900 — 756 українців, 180 поляків, 51 єврей.

У 2014 році в селі було 117 дворів.

Чисельність населення, осіб
1880 1900 1921 1931 1939 1959 1970 1976 1979 1989 2001 2003 2011 2012 2014 2015
704[1] 987[1] 1200[2] 756[2] 329[3] 242[2] 221[1]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Володимир Рущак (1938—1999) — український лікар, учений у галузі медицини,
  • Тарас Рущак (нар. 1950) — український інженер-механік, підприємець, громадський діяч.

Відвідували[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Товстенюк О., Уніят Г. Міжгір'я... С. 72.
  2. а б в г д е ж Дзік О. На півставки працюють троє // Gazeta.ua. — 2012. — 11 травня.
  3. Товстенюк О., Уніят Г. Міжгір'я... С. 526.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]