Географія Монголії
| Географія Монголії | |
|---|---|
 |
|
| Фізична карта Монголії | |
| Континент | Євразія |
| Регіон | Центральна Азія |
| Координати | 46°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 46.000° пн. ш. 105.000° сх. д. |
| Площа | 1 566 500 км² |
| 19-та в світі 99.4% суходолу 0.6% вод |
|
| Кордони | Загальна протяжність: 8 114 км Китай: 4 673 км Росія: 3 441 км |
| Найвища точка | гора Мунх-Хайрхан-Ула: 4 362 м |
| Найнижча точка | Хох-Нур: 518 м |
| Головна річка | Орхон: 1 124 км |
| Найбільше озеро | Убсу-Нур: 3 350 км² |
Монголія (колишня Зовнішня Монголія до 1924, і Народна Республіка Монголія до 1991) — країна на сході Центральної Азії.
Розташування[ред. • ред. код]
Монголія межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм. Площа 1565 тисяч км². Протяжність із заходу на схід — 2 392 км, з півночі на південь — 1 259 км.
Рельєф[ред. • ред. код]
Монголія розташована в зоні степів, напівпустель і пустель помірного кліматичного поясу Центральної Азії. Велика частина країни — плато висотою 1000–2000 м, над яким підносяться гори. Важлива особливість рельєфу Монголії — різкі (торцеві) стики, а місцями дугоподібне розташування гірських хребтів.
Найбільші хребти — Монгольський Алтай (г. Мунх-Хайрхан-Ула, 4362 м) і Гобійський Алтай, Хангай, що простягається на 1000 км. У центральної частині Монголії розташоване нагір'я Хентей. Гори відрізняються згладженими формами, їх підніжжя вкриті потужними делювіально-пролювіальними шлейфами.
На півдні і південному сході Монголії знаходиться частина пустелі Гобі, на південному сході підносяться масиви вулканічного плато Даріганга з четвертинними вулканами (понад 100) і покривними базальтами, іноді з озерами в кратерах вулканів.
Гідрологія[ред. • ред. код]
У горах Монгольського Алтаю — льодовики. На більшій частині країни — багаторічна мерзлота, що має переважно острівне поширення.
Річки та озера Монголії поділені між трьома басейнами: басейном Північного Льодовитого океану, басейном Тихого океану і безстічним басейном Центральної Азії.
Найповновноводніша річка — Селенга (довжина 1024 км, з них 615 км на території Монголії). Найдовша річка на території Монголії — Орхон, права притока Селенги, вона має довжину 1124 км. Річка Керулен має довжину 1264 км, це найдовша річка з тих, що берут початок у Монголії, але ії монгольська частка має довжину тільки 1090 км, тобто менше, ніж Орхон. Інші великі річки — Онон, Кобдо, Дзабан, Тесійн-Гол, Буянт-Гол, Туул, Халхін-Гол.
Найбільше за площею озеро Монголії — Убсу-Нур (3350 км²). Найбільше прісноводне озеро — Хубсугул (2620 км²), в якому знаходиться 70% прісної води Монголії. Більшість озер Монголії зосереджена у Улоговині Великих озер, тут знаходяться як солоні озера (Хярґас-Нур, Дурген-Нуур), так і проточні прісноводні озера (Хара-Ус-Нур, Хара-Нур, Айраг-Нур).
Клімат[ред. • ред. код]
Клімат країни сухий, різко континентальний, помірний, з великими сезонними і добовими коливаннями температури повітря.
Див. також[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Монголії |
Джерела[ред. • ред. код]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Потемкина И. И., «Монголия», Москва, «Мысль», 1988 (серия «У карты мира») (рос.)
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Це незавершена стаття з географії Монголії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
