Географія Монголії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Географія Монголії M:
Географічне положення Монголії
Географічне положення Монголії
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Центральна і Східна Азія
Координати 46°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 46.000° пн. ш. 105.000° сх. д. / 46.000; 105.000
Територія
Площа 1564116 км² (19-те)
 • суходіл 99,4 %
 • води 0,6 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 8082 км
Рельєф
Тип височини, плто і гори
Найвища точка гора Хуйтен-Оргіл (4374 м)
Найнижча точка озеро Хох-Нуур (560 м)
Клімат
Тип помірний
Внутрішні води
Найдовша річка Орхон (1124 км)
Найбільше озеро Убсу-Нур (3350 км²)
Інше
Природні ресурси вуглеводні, кам'яне вугілля, руди кольорових металів, фосфати, плавиковий шпат, золото, срібло, залізні руди
Стихійні лиха пилові бурі, лісові та степові пожежі, посухи, морози
Екологічні проблеми дефіцит прісної води, опустелювання, деградація земель
Монголський пейзаж
Озеро Хубсугул — «Монгольський Байкал»
Мапа Монголії
Світлина Монголії з космосу. Грудень.
Типовий монголський степовий пейзаж на вигині річки

Монголія (колишня Зовнішня Монголія до 1924, і Народна Республіка Монголія до 1991)   — країна на сході Центральної Азії.

Розташування[ред.ред. код]

Монголія межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм. Площа 1565 тисяч км². Протяжність із заходу на схід — 2 392 км, з півночі на південь — 1 259 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Монголія розташована в зоні степів, напівпустель і пустель помірного кліматичного поясу Центральної Азії. Велика частина країни — плато висотою 1000—2000 м, над яким підносяться гори. Важлива особливість рельєфу Монголії — різкі (торцеві) стики, а місцями дугоподібне розташування гірських хребтів.

Найбільші хребти — Монгольський Алтай (г. Мунх-Хайрхан-Ула, 4362 м) і Гобійський Алтай, Хангай, що простягається на 1000 км. У центральної частині Монголії розташоване нагір'я Хентей. Гори відрізняються згладженими формами, їх підніжжя вкриті потужними делювіально-пролювіальними шлейфами.

На півдні і південному сході Монголії знаходиться частина пустелі Гобі, на південному сході підносяться масиви вулканічного плато Даріганга з четвертинними вулканами (понад 100) і покривними базальтами, іноді з озерами в кратерах вулканів.

Гідрологія[ред.ред. код]

У горах Монгольського Алтаю — льодовики. На більшій частині країни — багаторічна мерзлота, що має переважно острівне поширення.

Річки та озера Монголії поділені між трьома басейнами: басейном Північного Льодовитого океану, басейном Тихого океану і безстічним басейном Центральної Азії.

Найповновноводніша річка — Селенга (довжина 1024 км, з них 615 км на території Монголії). Найдовша річка на території Монголії — Орхон, права притока Селенги, вона має довжину 1124 км. Річка Керулен має довжину 1264 км, це найдовша річка з тих, що берут початок у Монголії, але ії монгольська частка має довжину тільки 1090 км, тобто менше, ніж Орхон. Інші великі річки — Онон, Кобдо, Дзабан, Тесійн-Гол, Буянт-Гол, Туул, Халхін-Гол.

Найбільше за площею озеро Монголії — Убсу-Нур (3350 км²). Найбільше прісноводне озеро — Хубсугул (2620 км²), в якому знаходиться 70 % прісної води Монголії. Більшість озер Монголії зосереджена у Улоговині Великих озер, тут знаходяться як солоні озера (Хярґас-Нур, Дурген-Нуур), так і проточні прісноводні озера (Хара-Ус-Нур, Хара-Нур, Айраг-Нур).

Клімат[ред.ред. код]

Клімат країни сухий, різко континентальний, помірний, з великими сезонними і добовими коливаннями температури повітря.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Монголія Це незавершена стаття з географії Монголії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.