Географія Монголії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Географія Монголії
Mongolia Topography.png
Фізична карта Монголії
Континент Євразія
Регіон Центральна Азія
Координати 46°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 46.000° пн. ш. 105.000° сх. д. / 46.000; 105.000
Площа 1 566 500 км²
  19-та в світі
99.4% суходолу
0.6% вод
Кордони Загальна протяжність:
8 114 км
Китай:
4 673 км
Росія:
3 441 км
Найвища точка гора Мунх-Хайрхан-Ула: 4 362 м
Найнижча точка Хох-Нур: 518 м
Головна річка Орхон: 1 124 км
Найбільше озеро Убсу-Нур: 3 350 км²
Монголський пейзаж
Озеро Хубсугул — «Монгольський Байкал»
Мапа Монголії
Світлина Монголії з космосу. Грудень.
Типовий монголський степовий пейзаж на вигині річки

Монголія (колишня Зовнішня Монголія до 1924, і Народна Республіка Монголія до 1991)   — країна на сході Центральної Азії.

Розташування[ред.ред. код]

Монголія межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм. Площа 1565 тисяч км². Протяжність із заходу на схід — 2 392 км, з півночі на південь — 1 259 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Монголія розташована в зоні степів, напівпустель і пустель помірного кліматичного поясу Центральної Азії. Велика частина країни — плато висотою 1000–2000 м, над яким підносяться гори. Важлива особливість рельєфу Монголії — різкі (торцеві) стики, а місцями дугоподібне розташування гірських хребтів.

Найбільші хребти — Монгольський Алтай (г. Мунх-Хайрхан-Ула, 4362 м) і Гобійський Алтай, Хангай, що простягається на 1000 км. У центральної частині Монголії розташоване нагір'я Хентей. Гори відрізняються згладженими формами, їх підніжжя вкриті потужними делювіально-пролювіальними шлейфами.

На півдні і південному сході Монголії знаходиться частина пустелі Гобі, на південному сході підносяться масиви вулканічного плато Даріганга з четвертинними вулканами (понад 100) і покривними базальтами, іноді з озерами в кратерах вулканів.

Гідрологія[ред.ред. код]

У горах Монгольського Алтаю — льодовики. На більшій частині країни — багаторічна мерзлота, що має переважно острівне поширення.

Річки та озера Монголії поділені між трьома басейнами: басейном Північного Льодовитого океану, басейном Тихого океану і безстічним басейном Центральної Азії.

Найповновноводніша річка — Селенга (довжина 1024 км, з них 615 км на території Монголії). Найдовша річка на території Монголії — Орхон, права притока Селенги, вона має довжину 1124 км. Річка Керулен має довжину 1264 км, це найдовша річка з тих, що берут початок у Монголії, але ії монгольська частка має довжину тільки 1090 км, тобто менше, ніж Орхон. Інші великі річки — Онон, Кобдо, Дзабан, Тесійн-Гол, Буянт-Гол, Туул, Халхін-Гол.

Найбільше за площею озеро Монголії — Убсу-Нур (3350 км²). Найбільше прісноводне озеро — Хубсугул (2620 км²), в якому знаходиться 70% прісної води Монголії. Більшість озер Монголії зосереджена у Улоговині Великих озер, тут знаходяться як солоні озера (Хярґас-Нур, Дурген-Нуур), так і проточні прісноводні озера (Хара-Ус-Нур, Хара-Нур, Айраг-Нур).

Клімат[ред.ред. код]

Клімат країни сухий, різко континентальний, помірний, з великими сезонними і добовими коливаннями температури повітря.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Монголія Це незавершена стаття з географії Монголії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.