Населення Монголії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Монголії M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 2,992 млн осіб
Густота 1,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,84 ‰
Природний рух
Природний приріст 1,31 ‰
Народжуваність 20,25 ‰
Смертність 6,35 ‰
Смертність немовлят 22,44 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 26,87 %
 • 15–64 років 69,01 %
 • старіші за 65 років 4,12 %
Середня тривалість життя 69,29 року
 • чоловіків 65,04 року
 • жінок 73,76 року
Статева структура
загалом 0,96 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 0,94 чол./жін.
після 65 років 0,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація монголи
Найбільший етнос халха-монголи
Нацменшини казахи, дербети, баяти, буряти
Мови
Офіційна монгольська
Також у побуті російська

Населення Монголії. Чисельність населення країни 2015 року становила 2,992 млн осіб (138-ме місце у світі)[1]. Чисельність монголів стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,25 ‰ (83-тє місце у світі), смертність — 6,35 ‰ (152-ге місце у світі), природний приріст — 1,31 % (92-ге місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Монголії, станом на 2015 рік, дорівнює 20,25 ‰ (83-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,17 дитини на одну жінку (100-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 54,9 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,5 року, медіанний вік для жінок — 20-24 року (оцінка на 2008 рік)[1].

Смертність у Монголії 2015 року становила 6,35 ‰ (152-ге місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,31 % (92-ге місце у світі)[1].

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Монголії, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Монголії становить 27,9 року (134-те місце у світі): для чоловіків — 27,1, для жінок — 28,7 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 69,29 року (159-те місце у світі), для чоловіків — 65,04 року, для жінок — 73,76 року[1].

Вікова структура населення Монголії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 26,87 % (409 994 чоловіка, 394 195 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 17,69 % (267 507 чоловіків, 261 869 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 45,04 % (653 195 чоловіків, 694 688 жінок);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 6,29 % (86 401 чоловік, 101 714 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,12 % (50 372 чоловіка, 72 973 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 3,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,1; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 32 (дані за 2010 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 26,2 року, жінки — 24,2 року, загалом — 25,2 року (дані за 2010 рік)[4].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 1,9 особи/км² (238-ме місце у світі)[1].

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Монголії

Монголія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 72 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,78 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Улан-Батор (столиця) — 1,377 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,84 ‰ (146-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Монголія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[5].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
халха-монголи
  
81.9%
казахи
  
3.8%
дербети
  
2.7%
баяти
  
2.1%
буряти
  
1.7%
захчини
  
1.2%
даріганга
  
1%
урянхайці
  
1%
інші
  
4.6%
Докладніше: Народи Монголії

Головні етноси країни: халха-монголи — 81,9 %, казахи — 3,8 %, дербети — 2,7 %, баяти — 2,1 %, буряти — 1,7 %, захчини — 1,2 %, даріганга — 1 %, урянхайці — 1 %, інші — 4,6 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора[ред.ред. код]

Докладніше: Українці Монголії

Мови[ред.ред. код]

Мови Монголії (1999 рік)[1]
Мова: Відсоток:
монгольська
  
90%
тюркські мови
  
%
російська
  
%
Докладніше: Мови Монголії

Офіційна мова[6]: монгольська — розмовляє 90 % населення країни. Інші поширені мови: тюркські мови, російська (станом на 1999 рік).

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Монголії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
буддисти
  
53%
мусульмани
  
3%
християни
  
2.2%
шаманізм
  
2.9%
інші
  
0.4%
атеїсти
  
38.6%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: буддизм — 53 %, іслам — 3 %, християнство — 2,2 %, шаманізм — 2,9 %, інші — 0,4 %, не сповідують жодної — 38,6 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Монголії

Рівень письменності 2015 року становив 98,4 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,2 % — серед чоловіків, 98,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,6 % ВВП країни, станом на 2011 рік (58-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,84 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,8 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 4,7 % ВВП країни (105-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 22,44 ‰ (78-ме місце у світі); хлопчиків — 25,64 ‰, дівчаток — 19,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 44 випадків на 100 тис. народжень (96-те місце у світі)[1].

Монголія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

2014 року було зареєстровано 600 хворих на СНІД (124-те місце в світі), це 0,04 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (124-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (115-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 15,7 % (122-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 1,6 % (оцінка на 2013 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 66,4 % населення в містах і 59,2 % в сільській місцевості; загалом 64,4 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 66,4 %, в сільській місцевості — 42,6 %, загалом по країні — 59,7 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,6 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 41,7 %; частка осіб похилого віку — 6 %, або 16,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2014 року перебувало 21,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 3 %, верхній дециль — 28,4 % (станом на 2008 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 300 тис. осіб не має доступу до електромереж; 90 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 98 %, у сільській місцевості — 73 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 642 тис. унікальних інтернет-користувачів (131-ше місце у світі), що становило 21,4 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,164 млн осіб (139-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 28,6 %; промисловість і будівництво — 21 %; сфера послуг — 50,4 % (станом на 2014 рік)[1]. 106,20 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (18 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 8,3 % працездатного населення, 2014 року — 7,7 % (96-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 16,6 %, серед юнаків — 14,7 %, серед дівчат — 19,1 % (92-ге місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Монголії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[7][8].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,85 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау (англ.) Mongolia // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Marriages and crude marriage rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  3. (англ.) Divorces and crude divorce rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  4. (англ.) Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics — UN Statistics Division.
  5. (англ.) International Organization for Migration.
  6. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  7. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  8. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми в світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]