Белград (аеропорт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародний аеропорт Ніколи Тесли «Белград»
серб. Аеродром Никола Тесла Београд
ІАТА: BEG  • ICAO: LYBE
Загальні дані
44°49′10″ пн. ш. 20°18′25″ сх. д. / 44.81944444447177744° пн. ш. 20.30694444447177816° сх. д. / 44.81944444447177744; 20.30694444447177816Координати: 44°49′10″ пн. ш. 20°18′25″ сх. д. / 44.81944444447177744° пн. ш. 20.30694444447177816° сх. д. / 44.81944444447177744; 20.30694444447177816
Тип цивільний
Оператор Аеропорт Nikola Tesla
Обслуговує
Висота над р. м. 102 м / 336 фт
Вебсайт beg.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
12/30 3,400 11,155 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг 5,641,105 5.6%
Авіатрафік 59,036 0,3%
Cargo Вантажообіг 20,065 тонн 1.6%
Джерело: Офіційний вебсайт[1]
Сербських AIP у Євроконтролі[2]
Ідентифікатори і посилання
6299779
BEG. Карта розташування: Сербія
BEG
BEG
Мапа
CMNS: Белград у Вікісховищі
Під'їзд до аеропорту
Термінaл № 1

Аеропорт Нікола Тесла Белград (серб. Аеродром Никола Тесла Београд/Aerodrom Nikola Tesla Beograd) (IATA: BEGICAO: LYBE) — міжнародний аеропорт, обслуговуючий Белград, Сербія. Раніше відомий як Белградський аеропорт, він був перейменований у 2006 році на честь вченого і винахідника Ніколи Тесла. Це найбільший аеропорт в колишній Югославії.

Аеропорт розташований за 18 км (11 миль) на захід від центру Белграда. У 2008 році аеропорт встановлено обладнання ILS CAT IIIb, щоб дозволити літакам і злітати у великий туман, який в останні роки призвів до скасування рейсів в основному в кінці грудня і початку січня.[3](англ.)

Національний авіаперевізник і найбільша авіакомпанія Сербії, Air Serbia (колишній Jat Airways) використовує аеропорт Белграда як хаб. Він також є одним з операційних баз для недорогих авіакомпанії, таких як наприклад — Wizz Air. Послуги повітряних перевезень також тут надають Air Pink, Jat Airways AVIO таксі і Prince Aviation. Аеропорт знаходиться під управлінням державного підприємства «Аеродром Нікола Тесла Белград». Аеропорт зафіксував чистий прибуток у розмірі 1,4 млрд динарів протягом перших трьох кварталів 2014[4] (серб.) У 2014 Аеропорт Нікола Тесла Белград став другим найбільш швидкозростаючим великим аеропортом у Європі.[5](англ.)

Історія[ред. | ред. код]

Перші аеродроми в Белграді[ред. | ред. код]

Перший аеродром в Белграді був відкритий в 1910 році . Два роки по тому був побудований дерев'яний ангар для сербських ВПС, які брали участь в Першій Балканській війні проти Туреччини. У 1914 році аеропорт Баньіца був базою для ескадри сербських ВПС і Balloon Company. Після закінчення Першої світової війни, аеропорт використовувався для авіапошти руху, а також включені маршрути: Скоп'є-Ніш-Белград-Нові Сад і Белград-Сараєво-Мостар.[6]

У 1911 році ще один аеропорт був відкритий в Белграді, в нижній частині міста.[6]

Аеропорт Панчево[ред. | ред. код]

Аеропорт на околицях Панчево, на північний схід від Белграда, почав діяти в 1923 році, коли відкрили міжнародний маршрут Париж-Стамбул, який проходив через аеропорт Белград. У тому ж році почав працювати сервіс авіапошти. Аеропорт Панчево був також використаний в Академії ВПС Югославії. Після Другої світової війни аеропорт використовувався ВПС Югославії, перш ніж вони перебазувалися в аеропорт Утва.[6]

Міжнародний аеропорт «Белград»[ред. | ред. код]

Через відстані між центром міста Белград і Панчево, було прийнято рішення про створення нового аеропорту, який буде ближче. Планували побудувати недалеко від річки Сава, на околицях якої розташований Новий Белград. Він був відкритий 25 березня 1927 року з офіційною назвою Міжнародний аеропорт Белград. у лютому 1928 року літак, що належав першій місцевій авіакомпанії Aeropol почав зліт з нового аеропорту. Посадкова здатність аеропорту складалася з чотирьох злітно-посадкових смуг між 1,100 до 2,900 метрів (3,610 до 9,510 футів) в довжину. Проект залізобетонного ангара був зроблений сербським вченим Миланковичем, більш відомий за його теорії зміни клімату. Сучасна будівля терміналу була побудована в 1931 році і у 1936 році було встановлене обладнання для посадки при поганій видимості.[6] Починаючи з квітня 1941 року аеропорт використовували німецькі окупаційні війська. В 1944 році він зазнав бомбардування союзниками, а в жовтні того ж року німецька армія знищила об'єкти, що залишилися при виведенні своїх військ з країни.

Аеропорт був відновлений, і до кінця війни використовувався Радянським Союзом та Югославією в рамках військових зусиль союзників.

Будівництво нового аеропорту[ред. | ред. код]

У перші роки повоєнного розвитку Белграда будівництво сучасного аеропорту стало соціальним і економічним пріоритетом. Основні інженерні дослідження почалися в 1947 році і стали частиною генерального плану міста. Це визначило майбутнє повітряного руху і роль аеропорту Белграда в рамках югославської і міжнародної повітряної мережі.

Експерти з Бюро сербського міського планування, з архітектором Нікола Добровічем, біля керма, зробили попередні плани нового аеропорту.[7](серб.) Розробка і реалізація ідеї була прийнята з 1953 року Департаментом цивільної авіації (згодом Atlthfkmybq Департамент цивільної авіації), фахівці якого, з Мілошем Лукичом, інженером і керівником групи, закінчили загальний план однієї злітно-посадкової смуги. Будівництво нового аеропорту почалося в квітні 1958 року і тривало до 28 квітня 1962 коли він був офіційно відкритий президентом Брозом Тіто.

На рубежі століть[ред. | ред. код]

Протягом 1990-х років після початку війни в Югославії і санкцій Організації Об'єднаних Націй, введених щодо Союзної Республіки Югославії, авіаперельоти були заборонені. В аеропорту був мінімальний пасажирський рух, і багато об'єктів потребували уваги.

Зі зміною уряду і міжнародних настроїв, був відновлений повітряний рух в 2001 році. Через кілька років другий термінал в аеропорту пройшов масштабну реконструкцію.

Злітно-посадкова смуга в жовтні 2005-го була переоснащена і її категорія підвищена до CAT IIIb.

У 2006 році аеропорт було перейменовано в «Аеропорт Белград імені Ніколи Тесли». Сам Тесла був сербсько-американським винахідником і вченим. Він вважається одним з найважливіших електричних інженерів в світі.

У серпні 2007 року керівництво аеропорту оголосило, що протягом майбутніх чотирьох років термінал 2 буде розширено, а також збільшено кількість місць для стоянки для літаків.

В 2010 році було завершено будівництво нового центру управління аеропорту.


Термінали[ред. | ред. код]

  • Термінал 1 - протягом довгого часу був єдиним на території аеропорту, але з січня 2010 року він спеціалізується головним чином на чартерних рейсах і лоу-кост перевезеннях.
  • Термінал 2 - приймає більшу частину пасажиропотоку і регулярних рейсів.

Авіалінії та напрямки[ред. | ред. код]

Пасажирські перевезення[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Греція Aegean Airlines Афіни
Сезонний чартер: Іракліон
РосіяAeroflot Москва-Шереметьєво
Air Arabia Шарджа (з 28 червня 2019)[8]
Air Cairo Хургада
Air France Париж-Шарль де Голль (з 31 березня 2019)
СербіяAir Serbia Амстердам, Афіни, Баня-Лука, Барселона (з 4 червня 2019)[9], Бейрут, Берлін-Тегель, Брюссель, Бухарест, Каїр (з 4 червня 2019), Копенгаген, Дюссельдорф, Франкфурт, Гельсінкі (з 3 червня 2019), Київ-Бориспіль (з 4 червня 2019), Краснодар (з 3 червня 2019)[10], Ларнака, Любляна, Лондон-Хітроу, Мадрид (з 5 червня 2019)[11][12], Мілан-Мальпенса, Москва-Шереметьєво, New York–JFK, Париж-Шарль де Голль, Подгориця, Прага, Рієка (з 4 червня 2019), Рим-Ф'юмічіно, Сараєво, Скоп'є, Софія, Стокгольм-Арланда, Штутгарт, Тель-Авів, Салоніки, Тирана, Тиват, Венеція, Відень, Загреб, Цюрих
Сезонні: Дубровник, Гамбург, Мальта, Ніцца (з 6 червня 2019), Пула, Ст Петербург, Спліт, Задар (з 21 червня 2019)
ІталіяAlitalia Рим-Ф'юмічіно
AlMasria Universal Airlines Сезонний чартер: Хургада
Arkia Тель-Авів
ASL Airlines France Сезонний: Париж-Шарль де Голль (з 24 червня 2019)
AtlasGlobal Стамбул–Ататюрк
АвстріяAustrian Airlines Відень
Aviolet Сезонний чартер: Анталія, Афіни, Барселона, Бодрум, Катанія, Кефалонія, Ханья, Корфу, Енфіда, Жирона, Іракліон, Карпатос, Ламеція-Терме, Лемнос, Палермо, Пальма-де-Мальорка, Превеза, Родос, Ріміні, Самос, Санторіні, Скіатос, Салоніки Закінф
БілорусьBelavia Будапешт, Мінськ
ХорватіяCroatia Airlines Сезонні: Спліт
easyJet Берлін-Тегель
ШвейцаріяeasyJet Switzerland Базель-Мюлуз-Фрайбург, Женева
ГреціяEllinair Сезонні: Іракліон
ОАЕEtihad Airways Абу-Дабі
ОАЕflydubai Дубай
FlyEgypt Сезонний чартер: Хургада
Hainan Airlines Пекін, Прага
Israir Тель-Авів
ПольщаLOT Polish Airlines Варшава-Шопен
НімеччинаLufthansa Франкфурт, Мюнхен
ЧорногоріяMontenegro Airlines Подгориця, Тиват
НорвегіяNorwegian Air Shuttle Осло-Гардермуен, Стокгольм-Арланда
ТуреччинаPegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
КатарQatar Airways Доха
Red Wings Airlines Москва-Домодєдово
ШвейцаріяSwiss International Air Lines Цюрих
SunExpress Сезонний чартер: Ізмір
ФранціяTAROM Бухарест
Transavia Амстердам
ТунісTunisair Туніс
Сезонний чартер: Монастір
ТуреччинаTurkish Airlines Стамбул-Ататюрк
ІспаніяVueling Сезонні: Барселона
УгорщинаWizz Air Базель-Мюлуз-Фрайбург, Париж-Бове, Дортмунд, Ейндговен, Гетеборг, Ганновер, Карлсруе/Баден-Баден, Лондон-Лутон, Мальме, Мальта, Меммінген, Стокгольм-Скавста
Сезонний: Ларнака

Вантажні[ред. | ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
ASL Airlines Switzerland Кельн/Бонн, Софія
European Air Transport Будапешт, Брюссель, Лінц
Mediterranean Air Freight Любляна
RAF-Avia Будапешт
Solinair Любляна, Сараєво
Swiftair Кельн/Бонн, Софія
Turkish Airlines Cargo Стамбул–Ататюрк

Статистика[ред. | ред. код]

Рік Пасажирообіг Зміна Вантажообіг (т) Зміна Авіатрафік Зміна
2002 1,621,798 6,827 28,872
2003 1,849,148 14% 6,532 4% 32,484 13%
2004 2,045,282 11% 8,946 37% 36,416 12%
2005 2,032,357 1% 7,728 14% 37,614 3%
2006 2,222,445 9% 8,200 6% 42,360 13%
2007 2,512,890 13% 7,926 3% 43,448 3%
2008 2,650,048 5% 8,129 3% 44,454 2%
2009 2,384,077 10% 6,690 18% 40,664 8%
2010 2,698,730 13% 7,427 11% 44,160 9%
2011 3,124,633 16% 8,025 8% 44,923 2%
2012 3,363,919 8% 7,253 10% 44,990 0%
2013 3,543,194 5% 7,679 6% 46,828 4%
2014 4,638,577 31% 10,222 33% 58,695 25%
2015 4,776,110 3% 13,091 28% 58,506 0%
2016 4,924,992 3% 13,939 7% 58,633 0%
2017 5,343,420 9% 19,758 42% 58,859 0%
2018 5,641,105 5,6% 20,065 1.6% 59,036 0,3%
Source: [13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Official website (Serbian). Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 11 квітня 2007. 
  2. EAD Basic. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 24 березня 2016. 
  3. Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
  4. Квартальний звіт 2014[недоступне посилання з червня 2019]
  5. Аеропорт Нікола Тесла[недоступне посилання з червня 2019]
  6. а б в г Історія міжнародного аеропорту Белград 1927 р.[недоступне посилання з червня 2019]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2016. 
  8. Air Arabia adds Belgrade service from late-June 2019 [Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine.] Routesonline. 10 January 2019.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019. 
  10. Плохотниченко, Юрий (24 січня 2019). Air Serbia будет летать из Белграда в Краснодар. Travel.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019. 
  11. Air Serbia to launch nine new routes. Air Serbia. 23 січня 2019. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019. 
  12. Flight Schedule. Air Serbia. Процитовано 23 січня 2019. 
  13. Traffic Figures Archive. Nikola Tesla Airport Official Website. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 26 січня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]