Міно Райола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міно Райола
італ. Mino Raiola
Ім'я при народженні італ. Carmine Raiola
Народився 4 листопада 1967(1967-11-04)[2]
Ночера-Інферіоре, Провінція Салерно, Кампанія, Італія
Помер 30 квітня 2022(2022-04-30)[1] (54 роки)
Мілан, Італія
Країна  Італія
 Нідерланди
Діяльність футбольний агент
Знання мов італійська, нідерландська, англійська, німецька, французька, іспанська і португальська
Роки активності 1992 — 2022

Міно Райола (італ. Mino Raiola; 4 листопада 1967, Ночера-Інферіоре, Італія — 30 квітня 2022, Мілан, Італія) — нідерландський футбольний агент італійського походження.

Був одним з найбільш відомих і впливових футбольних агентів світу[3][4][5]. Відомий як агент ряду відомих футболістів, включаючи Златана Ібрагімовича, Поля Погба, Маріо Балотеллі, Генріха Мхітаряна, Ромелу Лукаку, Блеза Матюіді і інших. Проживав в Амстердамі[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 1967 року в італійському місті Ночера-Інферіоре. 1968 року переїхав із батьками до нідерландського Гарлема[7][8]. Працював в італійському ресторані своїх батьків у Гарлемі[9][10][11]. Водночас він отримав атестат середньої школи й два роки навчався в університеті, вступивши на юридичний факультет[12]. У 2016 році в інтерв'ю німецькому спортивному журналу 11 Freunde він сказав, що його навчання на юриста було втраченим часом: «Зрештою, я можу купити адвокатів»[8].

У віці 22 років почав працювати в менеджменті місцевого клубу «Гарлем», в якому також пробував виступати як футболіст[13].

Міно Райола в 1994 році в сімейному ресторані в Гарлемі/

Агентська кар'єра[ред. | ред. код]

На початку 1990-х почав працювати футбольним агентом компанії «Sports Promotions»[14]. Працюючи в цій компанії, у 1992 році він займався трансфером Браяна Роя з «Аякса» до «Фоджі», в 1993 році під його керівництвом здійснювалися переходи Віма Йонка і Денніса Бергкампа з «Аякса» в «Інтер», Марсіано Вінка з «Аякса» до «Дженоа», а 1994 року Міхела Крека з «Аякса» до «Падови». У розмові з британською телекомпанією Sky Sports у 2021 році Рой і Крек похвалили Райолу за його здатність допомагати їм влаштуватися і знаходити час, щоб допомогти з повсякденними аспектами їхнього життя, включаючи відкриття банківських рахунків, купівлю автомобілів та проживання[15].

Після сварки з Робом Янсеном, який заснував Sports Promotions і був босом Райоли[16], Міно покинув компанію і став самостійним агентом. У 1995 році рішення Європейського суду (так зване Правило Босмана) дозволило гравцям, які не мають контракту, переміщатися по всій території ЄС без трансферної плати. Це, у поєднанні зі збільшенням телевізійних грошей у футболі, зробило трансфери та контракти гравців більш важливими в клубному футболі, зробивши агентів більш значущими[9]. Його першим великим трансфером як незалежного агента став перехід Павела Недведа з празької «Спарти» в «Лаціо» після вражаючого виступу на Євро-1996[15][17]. У 2001 році він допоміг чеху перейти до «Ювентуса», одного із грандів світового футболу[18], в якому Недвед здобув «Золотий м'яч» у 2003 році[19].

На початку століття Райола тісно співпрацював з «Аяксом». Це принесло йому нову клієнтуру, яка складалася зокрема із Златана Ібрагімовича, Мідо та Максвелла, крім того він зумів привести до клубу свого чеського клієнта Зденека Григеру. Крім того Райола займався переходом Александера Остлунда та Петера ван ден Берга до «Феєнорда»[20]. 31 серпня 2004 року, в останній літнього трансферного вікна, Райола зумів провести трансфер Ібрагімовича в «Ювентус» за 16 мільйонів євро[10], а Максвелл і Григера вирішили не продовжувати свої контракти з «Аяксом», що означало, що Райола міг домовитись про їх безкоштовний перехід «Інтернаціонале» та «Ювентус» відповідно. Після цих трансферів «Аякс» надовго припинив співпрацю з Райолою. В результаті Міно фактично покинув нідерландський футбол і за наступні роки найбільшими його трансферами у країні стали переходи Лео Велосо та Оскара Моенса до «Віллем ІІ»[21]. В цей час головним активом агента залишався Ібрагімович, і Райола контролював перехід шведа в «Інтернаціонале» (2006) і «Барселону» (2009), завдяки чому Златан став одним з найдорожчих гравців в історії за сукупною трансферною вартістю[10].

Райола знову повернувся до роботи з «Аяксом» у 2009 році, коли його клієнт Мартін Йол став там головним тренером клубу. Слідом за Йолом до Амстердама прибули інші клієнти Райоли бразильці Керлон і Зе Едуардо, а також повернувся ветеран Мідо[21].

У період 2010—2011 років Райолі вдалося взяти участь у п'яти трансферах гравців до «Мілана» (Златана Ібрагімовича, Робінью, Марка ван Боммела, Урбі Емануельсона та Дідак Віли), попри те, що не всі гравці, про які йде мова, були його постійними клієнтами[22], а також у переході Маріо Балотеллі до «Манчестер Сіті»[23]. У квітні 2012 року журнал Voetbal International підрахував, що до цього моменту Райола заробив понад 192 мільйони євро на своїй агентській практиці[24].

Влітку 2012 року він домовився про перехід Ібрагімовича з «Мілана» в «Парі Сен-Жермен» і Поля Погба з «Манчестер Юнайтед» в «Ювентус». У січні 2013 року він займався трансфером Балотеллі з «Манчестер Сіті» до «Мілана»[25], наступного року організував перехід гравця до «Ліверпуля», а влітку 2015 року подбав про повернення нападника до «Мілана».

Влітку 2016 рік за місяць заробив 30 мільйонів на комісіях від трансферів Погба, Ібрагімовича та Мхітаряна до «Манчестер Юнайтед»[26]. При цьому перехід Погба за 105 млн євро став найдорожчим трансфером в історії на той момент. За отримані від трансферу гроші Райола купив у Маямі колишній будинок одного з найвідоміших мафіозних босів Америки, Аль Капоне, за 9 мільйонів євро[27].

Влітку 2019 року він уклав кілька угод, найважливішою з яких є перехід нідерландця Матейса де Лігта з «Аякса» до «Ювентуса» за 75 мільйонів євро та Костаса Маноласа з «Роми» в «Наполі» за 36 млн[28].

У 2020 році Райола був визнаний найвпливовішим голландцем у футбольній індустрії за результатами голосування, організованого Voetbal International[29], а журнал Forbes помістив його на 4 місце серед найбільш високооплачуваних спортивних агентів світу з доходом 84,7 млн ​​доларів[30].

Смерть[ред. | ред. код]

У січні 2022 року Райола був госпіталізований до лікарні Сан-Рафаеле в Мілані, де йому зробили операцію[31]. Співробітники Райоли спростували повідомлення про те, що він перебував у реанімації, і через десять днів агент був виписаний[32].

У квітні 2022 року бізнес-партнер Райоли і лікар, який його лікував, вказали, що Райола «бореться за своє життя»[33]. 28 квітня кілька інформаційних агентств повідомили про його смерть, яку він згодом спростував у пості в соціальних мережах, заявивши: «Мене вбивають вдруге за 4 місяці»[34]. Втім вже ​​30 квітня родина Райоли опублікувала заяву, в якій підтвердила, що він помер у віці 54 років[35].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Райола проживав у князівстві Монако зі своєю родиною[10]. Він володів сімома мовами: італійською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, португальською та нідерландською[7].

Вважався «суперагентом»[36][37][38] і був одним з найвідоміших агентів у футболі, а його участь у вигідних трансферах зробила його таким же відомим, як і його клієнтів[14]. Його регулярно відносили до категорії найбагатших і найсильніших агентів у спорті[39][40][41]. Після його смерті у 2022 році італійська газета La Gazzetta dello Sport описала його як «наймогутнішого, найкращого, найбільш обговорюванішого»[42].

Завдяки своєму успіху він був суперечливою фігурою[43], а його нахабний стиль приводив до конфліктів з фігурами у всьому світовому футболі, такими як голова «Наполі» Ауреліо де Лаурентіс, якого він порівнював з фашистським диктатором Беніто Муссоліні[44], а тренер «Манчестер Юнайтед» Алекс Фергюсон назвав його «мішком лайна», згадуючи відносини, які він мав із Райолою, які призвели до відходу Поля Погба з клубу[45]. Водночас футбольний функціонер Адріано Галліані, який мав справу з Райолою в «Мілані», сказав, що між ним і Райолою склалися позитивні стосунки, засновані на симпатії через суперечливі інтереси останнього, і Галліані визнавав, що Райола хотів лише найкращого для своїх клієнтів[46].

Райола був відомий як жорсткий переговорник[9] і як агент, який регулярно захищав своїх клієнтів від критики[47], що часто приводило до того, що він використовував ЗМІ для образи експертів і менеджерів, таких як Пол Скоулз[48] і Пеп Гвардіола, кажучи, що як «людина він абсолютний нуль. Він боягуз, собака»[49]. Райола описав себе як «альтруїста» на відміну від колеги-агента Жорже Мендеша, якого він описав як «егоїста», через різні мотиви обох[8].

Найвідоміші клієнти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Baardsen J. Team Haaland i sorg: Agent Mino Raiola er død // Verdens Gang — Norge: Schibsted, 2022. — ISSN 0806-0894
  2. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Mino_Raiola
  3. ↑ Mino Raiola is the agent about to dominate the summer transfer window with clients including Paul Pogba, Romelu Lukaku, Henrikh Mkhitaryan and Zlatan Ibrahimovic. Daily Mail. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 28 січня 2017.
  4. ↑ Mino Raiola: The super-agent at the heart of Manchester United's soaring transfer ambitions. International Business Times. 26 червня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 28 січня 2017.
  5. ↑ Радиус поражения Мино. Как футбольный агент Райола покорил мир. Еженедельник «Футбол». 9 серпня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 28 січня 2017.(рос.)
  6. ↑ #22 Mino Raiola. Форбс (журнал). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
  7. ↑ а б Crecchi, Paolo (18 березня 2011). Il cacciatore di piedi: Mino Raiola [The hunter of feet: Mino Raiola]. Il Secolo XIX (італ.). Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 27 вересня 2016.
  8. ↑ а б в Schneider, Charlotte (9 серпня 2016). "In der Bundesliga verhandeln Nichtskönner" ["In the Bundesliga, non-professionals negotiate"]. 11 Freunde (DE) . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 1 травня 2022.
  9. ↑ а б в Kuper, Simon (1 травня 2022). Mino Raiola, football agent, 1967-2022. Financial Times. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  10. ↑ а б в г Kuper, Simon (28 жовтня 2016). Mino Raiola: meet the super-agent behind Pogba and Ibrahimovic. Файненшл таймс. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  11. ↑ Piccardi, Gaia (23 серпня 2014). Parla Raiola: "Balotelli non è leader, Liverpool per lui è l'ultima spiaggia". Корр'єре делла Сера (італ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 26 листопада 2020.
  12. ↑ Calciomercato: il trionfo di Mino Raiola [Transfer market: the triumph of Mino Raiola]. Panorama (італ.). 31 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 27 вересня 2016.
  13. ↑ Mino Raiola: Agent for Manchester United’s Zlatan Ibrahimovic, Henrikh Mkhitaryan and target Paul Pogba. FOX Sports. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 28 січня 2017.
  14. ↑ а б Williams, Tom (23 серпня 2019). Dr. Mino and Mr. Raiola: The Two Sides of Football's Most Controversial Agent. Bleacher Report. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  15. ↑ а б Bate, Adam (8 листопада 2021). Mino Raiola's rise from pizzeria worker to becoming a football super-agent. Sky Sports. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  16. ↑ Koster, Mark; Zeven, Martijn (2 квітня 2018). Quote 500-zaakwaarnemer Mino Raiola: 'Rob Jansen heeft al tien jaar niet geslapen om mij' [Quote 500 agent Mino Raiola: 'Rob Jansen hasn't slept for ten years because of me']. Quote (magazine) (NL) . Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  17. ↑ а б в г д е ж и Haugstad, Thore (16 лютого 2019). Just like family: The dealings of Mino Raiola. Time On The Ball. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  18. ↑ Tristán, Carlos (8 серпня 2016). 'Superagente' Raiola ['Superagent' Raiola]. Marca (ES) . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  19. ↑ Rice-Coates, Callum (31 липня 2017). Mino Raiola: the super-agent who changed the face of modern football. These Football Times. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2022.
  20. ↑ De kwalijke invloeden van Mino Raiola. catenaccio.nl. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  21. ↑ а б De kwalijke invloeden van Mino Raiola. catenaccio.nl. 3 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  22. ↑ Ibrahimovic, Van Bommel, Robinho - the list of Mino Raiola players that make Marek Hamsik's move to AC Milan more possible | Goal.com. www.goal.com. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  23. ↑ Brescia, arriva Jonathas dall'Az Alkmaar. corrieredellosport.it. 27 квітня 2014. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 1 травня 2022.
  24. ↑ Raiola verdiende bijna 200 miljoen. Ajax Showtime (нід.). 18 квітня 2012. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  25. ↑ Nazionale, Quotidiano (31 січня 2013). Raiola: "Con Balotelli la serie A vale di più Sarà rimpianto in Inghilterra". Quotidiano Nazionale (італ.). Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 1 травня 2022.
  26. ↑ Кто заработал больше Криштиану Роналду? #futligaorg. futliga.org. Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
  27. ↑ а б Gladwell, Ben (18 серпня 2016). Pogba and Ibrahimovic's agent Mino Raiola buys Al Capone's home. ESPN. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 23 серпня 2016.
  28. ↑ Manolas al Napoli, è ufficiale: alla Roma 36 milioni. tuttosport.com (італ.). Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  29. ↑ Privacyinstellingen op VI.nl. www.vi.nl. Процитовано 1 травня 2022.
  30. ↑ Gli agenti sportivi più pagati del 2020: Raiola giù dal podio, Mendes... Calciomercato.com | Tutte le news sul calcio in tempo reale (італ.). Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  31. ↑ Raiola operato, è sotto osservazione al San Raffaele. Poi twitta: "Controlli programmati" [Raiola operated, is under observation at San Raffaele. Then he tweets: "Scheduled checks"]. La Gazzetta dello Sport (IT) . 12 січня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  32. ↑ Mino Raiola dimesso dall'ospedale San Raffaele di Milano [Mino Raiola discharged from San Raffaele Hospital in Milan]. La Repubblica (IT) . 12 січня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  33. ↑ Agent Mino Raiola angry amid false reporting of death. ESPN. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.
  34. ↑ Morgan, Tom (28 квітня 2022). Super-agent Mino Raiola insists he is not dead: 'Second time in four months they kill me'. Daily Telegraph. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  35. ↑ Mino Raiola, one of football's most powerful agents, dies aged 54. The Guardian. 30 квітня 2022. Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 30 квітня 2022.
  36. ↑ Williams, Richard (24 червня 2019). Super-agent Mino Raiola is a player's dream and a manager's nightmare. Ґардіан (газета). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  37. ↑ Herbert, Ian (9 травня 2017). The explosive documents which reveal the extent of 'super-agent' Mino Raiola's extraordinary earning power. Індепендент. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  38. ↑ Roan, Dan (23 лютого 2021). Mino Raiola on Erling Braut Haaland, Paul Pogba, scrapping relegation and the future of football. BBC Sport. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  39. ↑ The 20 most powerful football agents in European football. Дейлі телеграф. 30 січня 2015. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  40. ↑ Quarrell, Dan (27 липня 2016). Who are football's biggest agents? What is a super agent? Jorge Mendes, Mino Raiola - big transfers. Eurosport. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  41. ↑ Davies, Huw (19 жовтня 2016). The 20 most powerful agents in football. FourFourTwo. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  42. ↑ Zara, Furio (30 квітня 2022). Bravo, potente, temuto (e amato dai suoi campioni): così Mino dal nulla è diventato il re del mercato [Bravo, powerful, feared (and loved by his champions): so Mino out of nowhere became the king of the market]. La Gazzetta dello Sport (IT) . Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  43. ↑ Zara, Furio (30 квітня 2022). La storia di Raiola, il Re Mida in bermuda che ha cambiato il calcio [The story of Raiola, the King Midas in Bermuda who changed football]. CalcioMercato (IT) . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  44. ↑ Raiola: De Laurentiis pensa di essere ai tempi del fascismo e Hamsik è meglio che vada via, come Insigne [Raiola: De Laurentiis thinks he is at the time of fascism and Hamsik better go away, like Insigne]. Il Napolista (IT) . 23 липня 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  45. ↑ Lovett, Samuel (4 липня 2017). Former Manchester United boss Sir Alex Ferguson brands Mino Raiola a 'shitbag'. Індепендент. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  46. ↑ Colombo, Monica (1 травня 2022). Galliani: "Raiola era duro ma leale. Due gli affari che non dimenticherò mai" [Galliani: "Raiola was tough but loyal. Two deals that I will never forget"]. Корр'єре делла Сера (IT) . Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  47. ↑ Seven times Mino Raiola has pissed clubs off: Man Utd, Liverpool, Barca. Planet Football. 8 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
  48. ↑ Paul Pogba's agent Mino Raiola slams Paul Scholes' criticism of Manchester United star. Sky Sports. 21 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  49. ↑ Moxley, Neil (24 травня 2018). Super-agent Mino Raiola launches incredible attack on Pep Guardiola: "He's a coward, a dog". Дейлі міррор. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  50. ↑ Manchester United's Jesse Lingard teams up with super-agent Mino Raiola. Sky Sports. 6 січня 2020 2016. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  51. ↑ Lukaku says goodbye to Raiola; his new agent is Jay-Z. calciomercato.com. 19 квітня 2018. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  52. ↑ Carmine Raiola owns Felipe (Пресреліз). .imscouting.com. 30 листопада 2008. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 4 вересня 2010.
  53. ↑ Official: Verratti hires Raiola. Football Italia. 19 липня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  54. ↑ а б Agent Raiola given three-month ban. Football Italia. 8 травня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
  55. ↑ Official: Insigne ends Raiola link. Football Italia. 15 червня 2020. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  56. ↑ Chucky Lozano se va con el representante de Ibra y Pogba. MedioTiempo (es-MX) . 23 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2018.
  57. ↑ а б Matuidi change d'agent (Пресреліз) (фр.). SoFoot.com. 24 квітня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 24 квітня 2013.
  58. ↑ Chandler, Michael J. Pogba, De Ligt agent Raiola banned by FIFA. theScore.com. Процитовано 29 листопада 2020.
  59. ↑ Milan continue to evaluate PSV's Malen. calciomercato.com. 23 вересня 2019. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  60. ↑ Mino Raiola, agent of Pogba and De Ligt, takes Xavi Simons, the great promise of the Masía, from Barça, and sends it to PSG. FC Barcelona Sport. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 15 червня 2020.
  61. ↑ Skilbeck, John (22 січня 2020). Haaland agent hints Dortmund striker could make future Premier League move. Goal. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
  62. ↑ Alexis Pereira, Par (23 квітня 2013). Ibra, Matuidi, Capoue : Les croustillantes indiscrétions de Mino Raiola (Пресреліз) (фр.). footmercato.net. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 23 квітня 2013.
  63. ↑ Sporting briefs. Times of Malta. 31 серпня 2004. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 4 вересня 2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Спорт
Тематичні сайти
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міно_Райола&oldid=40984416