Національний кабінет (Австралія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний кабінет

Національний кабінет міністрів є основним австралійським міжурядовим форумом для прийняття рішень, до складу якого входять прем'єр- міністр, прем'єр-міністри 6 штатів і головні міністри 2 материкових територій Австралії.

Національний кабінет був заснований 13 березня 2020 року у відповідь на епідемію COVID-19, та замінив нині неіснуючу Раду урядів Австралії (COAG) як основний міжурядовий форум 29 травня 2020 року, посилаючись на надмірну бюрократію та рідкісні зустрічі.[1] Національний кабінет складається з головного форуму (союзний прем'єр-міністр, прем'єр-міністри штатів та головні міністри територій) та спеціалізованих комітетів, які зосереджуються на: сільській та регіональній Австралії, кваліфікації, інфраструктурі, охороні здоров'я, транспорті, народонаселенні та міграції, та енергетиці.[2]

Історія та опис[ред. | ред. код]

Про формування Національного кабінету міністрів оголосив прем'єр-міністр Скотт Моррісон 13 березня 2020 року[3] після засідання Ради урядів Австралії (COAG).[4] Він був створений через угоду про «Національне партнерство з протидії COVID-19» для «координації та надання послідовних загальнонаціональних заходів проти COVID-19»[5] під час глобальної пандемії COVID-19.[6][7][8]

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн приєдналася до засідання Національного кабінету в травні 2020 року, щоб обговорити економічні переваги поїздок між двома країнами через Тасманове море.[9]

Національний кабінет був описаний як подібний на військовий кабінет Австралії під час Другої світової війни.[10] У розпал епідемії (до широкого розповсюдження вакцин проти COVID-19) засідання Національного кабінету проводилися за допомогою безпечної відеоконференції.[8] Національний кабінет критикували за його секретність.[11]

Роль і обов'язки[ред. | ред. код]

Національний кабінет відповідає за схвалення та координацію загальнодержавних заходів в Австралії у відповідь на епідемію коронавірусної хвороби. Його консультує та підтримує Головний комітет охорони здоров'я Австралії (AHPPC)[12], діючий орган, що складається з головного медичного спеціаліста Співдружності Брендана Мерфі та головних спеціалістів охорони здоров'я кожного штату та території.[13] Головний комітет охорони здоров'я Австралії використовує доступні на даний момент моделювання, дослідження та дані для інформування про рішення, прийняті Національним кабінетом.[14]

Прем'єр-міністр Австралії сказав, що національний кабінет має «статус засідання кабінету» на федеральному рівні, що означає, що він має такий самий захист конфіденційності та свободи інформації, як і федеральний кабінет відповідно до Закону про свободу інформації 1982 року.[8] Юридичні повноваження для більшої частини цієї структури базуються на практиці та конвенціях, що містяться в офіційному Посібнику Кабінету міністрів[15]; але строго кажучи, засновані на Вестмінстерській системі, рішення кабінету самі по собі не мають законної сили. Юридична сила надходить від Федеральної виконавчої ради, яка надає юридичної сили рішенням, прийнятим кабінетом.[8] У Частині 6 (46) «Національного партнерства з протидії COVID-19» зазначено, що сторони «не мають наміру, щоб будь-які положення цієї Угоди мали юридичну силу».[5]

Спеціаліст з питань публічної політики Дженніфер Мензіс описує Національний кабінет як «Раду урядів Австралії під іншим ім'ям», який взяв на себе керівну роль під час загальнонаціональної кризи. Вона пише: «Національний кабінет міністрів, хоча його і називають кабінетом, технічно є міжурядовим форумом. Конвенції та правила кабінету, такі як солідарність кабінету та положення про секретність, не застосовуються до національного кабінету. Його влада така, якою керують лідери всіх країн. Австралійські юрисдикції ведуть переговори від імені свого народу та виконують прийняті рішення». Ця модель отримала назву «виконавчого федералізму».[14]

Зустрічі та прес-релізи[ред. | ред. код]

  • 16 березня 2020: Оголошення про «значне посилення» пандемії, за порадою служби охорони здоров'я, із додатковими заходами для зменшення передачі інфекції серед населення. Серед них заборона на причалювання круїзних лайнерів, посилений контроль прибулих і обов'язкова самоізоляція для всіх, хто прибуває до Австралії. Національний кабінет міністрів також активував другий етап Плану реагування на надзвичайні ситуації сектору охорони здоров'я Австралії щодо нового коронавірусу, який «дає змогу урядам вживати цілеспрямованих заходів… і забезпечує належний розподіл ресурсів, де це необхідно, і пом'якшення ризиків для вразливих людей у ​​громаді».[16]
  • 25 березня 2020 року: Прем'єр-міністр оголошує про створення Національної координаційної комісії з питань COVID-19 (НККК) і уточнює роль різних органів: Національний Кабінет міністрів «продовжує керувати національною реакцією на урядовому рівні. Комітет національної безпеки Кабінету з COVID-19, Робоча група та Комітет з перегляду видатків Кабінету міністрів продовжують приймати рішення, які визначають загальнонаціональні заходи на глобальну пандемію COVID-19».[17]
  • 29 березня 2020 року: Національний кабінет зазначив, що темпи поширення COVID-19 уповільнюються, але загальні цифри все ще зростають, і привітав новий додаток для коронавірусу та канал WhatsApp, запущені урядом. Було оголошено про нові обмеження на зібрання в приміщенні та на вулиці лише до 2 осіб (за деякими винятками); обговорили подальші заходи соціального дистанціювання; дав додаткові поради особам похилого віку; і погодилися на мораторій на виселення протягом наступних 6 місяців як для комерційних, так і для житлових орендарів, які зазнають фінансових труднощів.[18]
  • 4 травня 2020 року: Прем'єр-міністра Нової Зеландії Джасінду Ардерн запросили приєднатися до Національного кабінету на засіданні 5 травня, щоб обговорити стратегії боротьби з коронавірусом і австралійський додаток COVIDSafe.[19]
  • 29 травня 2020 року: Прем'єр-міністр оголошує, що Національний кабінет замінить Раду урядів Австралії на постійній основі, збираючись щомісяця після закінчення пандемії.[20]
  • 18 вересня 2020 року: Національний кабінет міністрів зібрався, щоб обговорити реакцію Австралії на COVID-19, нещодавній поступ після спалаху у Вікторії, та пом'якшення обмежень (включаючи заходи на кордонах країни).[21]
  • 16 жовтня 2020 року: засідання національного кабінету перенесено через «технічні проблеми» з літаком прем'єр-міністра Моррісона.[22]
  • 23 жовтня 2020 року: Національний кабінет обговорив і зробив оголошення щодо прогресу після спалаху епідемії у Вікторії, бюджету та зробив оголошення про нещодавно розроблену «Рамку відкриття Австралії до Різдва», покращення систем карантину, повернення громадян, Національний кабінет психічного здоров'я, Комітет з питань реформ, Центри екстреного реагування по догляду за літніми людьми, та створення робочої групи з питань благополуччя ветеранів.[23]
  • 13 листопада 2020 р. (31-ше засідання): Національний кабінет обговорив реакцію Австралії на COVID-19, політику вакцинації проти COVID-19, рамки для повторного відкриття країни до Різдва, допомогу австралійцям у підготовці повернення до роботи в умовах, безпечних для COVID-19, рух економіки, огляд систем відстеження контактів і спалахів, австралійців, які повертаються, іноземних студентів та інших питань.[24]
  • 22 січня 2021 року: Національний Кабінет міністрів зібрався для обговорення лімітів повернення з-за кордону жителів країни та вакцин проти COVID-19.[25] Форум вирішив залишитися на зниженій ставці після введення в Австралію більш інфекційного британського штаму до 15 лютого..[26] Національний кабінет міністрів також погодився з тим, що вакцина проти COVID-19 наразі не планується як обов'язкова для працівників закладів догляду за літніми людьми, але може стати такою пізніше, зазначивши занепокоєння представників галузі щодо того, що вона має бути обов'язковою.[27]
  • 4 червня 2021 року: Національний кабінет міністрів зібрався, щоб обговорити заходи Австралії проти COVID-19 і зміни в австралійській стратегії щодо вакцинації проти COVID-19.[28]

Правонаступництво Ради урядів Австралії[ред. | ред. код]

Були пропозиції щодо того, щоб Національний кабінет залишався на постійній основі після завершення пандемії, фактично замінивши Раду урядів Австралії. 14 квітня 2020 року прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон сказав: «Процеси, які ми встановили для Національного кабінету, можуть виявитися кращим способом роботи нашої федеральної системи в майбутньому, але це буде питання іншого часу», а прем'єр-міністр Західної Австралії Марк Макгоуен сказав, що жоден інший лідер штату не заперечував, коли він висунув ідею продовження Національного кабінету. Він також сказав в інтерв'ю «The Australian»: «Процес роботи Національного кабінету міністрів усунув політичні межі, які могли перешкоджати Раді урядів».[29][30]

Колишній прем'єр-міністр Південної Австралії Джей Везерілл назвав це «фантастичним нововведенням, [яке] слід продовжувати», додавши, що воно «досягло більшого за останні кілька місяців, ніж Рада урядів за багато років».[31]

29 травня 2020 року прем'єр-міністр Австралії оголосив, що Національний кабінет замінить Раду урядів (причому Раду урядів буде скасовано), а засідання після пандемії будуть проводитися щомісяця замість засідань Ради урядів, які проводяться раз на півроку.[1] За словами Саймона Бенсона з газети «The Australian», аналогія, використана для опису значення цього, була «ніби Організацію Об'єднаних Націй перетворили на уряд».[32]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Hitch, Georgia (29 травня 2020). Scott Morrison says National Cabinet here to stay, will replace COAG meetings in wake of coronavirus. ABC News. Процитовано 14 вересня 2020. (англ.)
  2. ↑ Hitch, Georgia (12 червня 2020). Key moments from the Prime Minister's latest coronavirus press conference after National Cabinet meeting. ABC News. Процитовано 14 вересня 2020. (англ.)
  3. ↑ Advice on coronavirus. Prime Minister of Australia (Пресреліз). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  4. ↑ Martin, Sarah (18 березня 2020). PM tells Australians to 'stop hoarding' as he announces sweeping measures to slow spread of coronavirus. Guardian Australia. Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  5. ↑ а б National Partnership on COVID-19 Response (англ.)
  6. ↑ Shoebridge, Michael (18 березня 2020). The national cabinet is key to our coronavirus response. Here's how it will need to work. The Canberra Times. Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  7. ↑ Press Conference Transcript. Prime Minister's Office. 15 березня 2020. (англ.)
  8. ↑ а б в г Burton, Tom (18 березня 2020). National cabinet creates a new federal model. Australian Financial Review. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  9. ↑ Jacinda Ardern says travel with Australia amid coronavirus pandemic could have 'huge advantages' - ABC News. www.abc.net.au (англ.). 4 травня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  10. ↑ Middleton), Karen (21–27 березня 2020). Inside Morrison's Covid-19 war cabinet. The Saturday Paper (293). Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  11. ↑ Anthony Albanese backflips on national cabinet secrecy and refuses to say why. the Guardian (англ.). 17 червня 2022.
  12. ↑ Australian Health Protection Principal Committee (AHPPC). Australian Government Department of Health. 6 лютого 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  13. ↑ Coronavirus measures endorsed by National Cabinet. Prime Minister of Australia (Пресреліз). Media release. Prime Minister's Office. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  14. ↑ а б Menzies, Jennifer (31 березня 2020). Explainer: what is the national cabinet and is it democratic?. The Conversation. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  15. ↑ Commonwealth of Australia. Department of the Prime Minister and Cabinet (2019). Cabinet Handbook (PDF) (вид. 13th). ISBN 978-1-925364-00-2. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  16. ↑ Coronavirus measures endorsed by National Cabinet. Prime Minister of Australia. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  17. ↑ National Covid-19 Coordination Commission. Prime Minister of Australia (Пресреліз). 25 березня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. (англ.)
  18. ↑ National Cabinet Statement. Prime Minister of Australia (Пресреліз). 29 березня 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  19. ↑ Murphy, Katharine (4 травня 2020). Jacinda Ardern joins national cabinet meeting as Australia, New Zealand share coronavirus strategy. the Guardian. Процитовано 4 травня 2020. (англ.)
  20. ↑ Update following National Cabinet meeting. Prime Minister of Australia. Процитовано 29 травня 2020. (англ.)
  21. ↑ Media Statement, 18 Sep 2020, Prime Minister. Prime Minister of Australia. Процитовано 22 жовтня 2020. (англ.)
  22. ↑ National Cabinet postponed after PM Scott Morrison's plane suffers 'technical problems'. ABC News. 15 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2020. (англ.)
  23. ↑ National Cabinet: Media Release. Prime Minister of Australia. 23 жовтня 2020. Процитовано 23 листопада 2020. (англ.)
  24. ↑ National Cabinet: Media Statement. Prime Minister of Australia. 13 листопада 2020. Процитовано 23 листопада 2020. (англ.)
  25. ↑ Macmillan, Jade (22 січня 2021). National Cabinet to meet again with coronavirus vaccine, international arrivals on the agenda. ABC News. Процитовано 22 січня 2021. (англ.)
  26. ↑ Worthington, Brett (22 січня 2021). International arrival caps to remain unchanged with National Cabinet dashing hopes of Australians stranded by COVID. ABC News. Процитовано 22 січня 2021. (англ.)
  27. ↑ Scott, Sophie; Lloyd, Mary; Hermant, Norman (22 січня 2021). COVID-19 vaccines not mandatory for aged care workers, Prime Minister Scott Morrison announces after National Cabinet. ABC News. Процитовано 22 січня 2021. (англ.)
  28. ↑ National Cabinet Statement - 4 June 2021. Процитовано 13 червня 2021. (англ.)
  29. ↑ COVID-19 crisis cabinet to outlive pandemic and replace COAG. The Australian. 14 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. (англ.)
  30. ↑ Scott Morrison considers making National Cabinet permanent. SBS News. 14 квітня 2020. Процитовано 14 квітня 2020. (англ.)
  31. ↑ Richardson, Tom (6 травня 2020). Retain national cabinet post-pandemic: ex-Premier. InDaily. Процитовано 6 травня 2020. (англ.)
  32. ↑ Benson, Simon (29 травня 2020). Coronavirus: All parties eager to sign up for a new national forum. The Australian. Процитовано 30 травня 2020. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_кабінет_(Австралія)&oldid=41856245