Вакцина проти COVID-19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вакцина проти COVID-19 — вакцина, здатна захистити від коронавірусної інфекції COVID-19, у грудні 2020 року отримала дозвіл на використання у США та низці інших країн і таким чином розпочалась масова вакцинація[1]. Розробка та вдосконалення вакцини — критично важливе завдання для системи охорони здоров'я. Починаючи із квітня 2020 року різними медичними установами та фармацевтичними компаніями розроблялися та тестувалися понад 40 препаратів, що потенційно мають захистити від COVID-19.

Вакцини[ред. | ред. код]

Pfizer та BioNTech[ред. | ред. код]

Вакцина BNT162b2, створена у співпраці фармкомпаній Pfizer (США) і BioNTech (Німеччина), за даними виробника має ефективність 95 %: з 43 тис. вакцинованих захворіло 170 осіб, при цьому 162 хворих були з групи плацебо. 8 грудня Управління з питань якості продовольства і медикаментів (FDA) США після аналізу підтвердило ефективність вакцини з ефективністю 95 %. Її ефективність після першої дози становить 82 %, а через сім днів після введення другої дози ефективність сягає 95 %[2].

У перші ж дні після початку масової вакцинації в США, у п'яти людей, які отримали щеплення препаратом Pfizer і BioNTech, була виявлена алергічна реакція, люди були шпиталізовані[3]. За версією Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), алергію могла викликати хімічна речовина поліетиленгліколь, яка входить до складу обох схвалених у США вакцин — Pfizer і Moderna.

У січні 2021 року в Болгарії було виявлено побічні ефекти від вакцини Pfizer[4]. Окрім того, ізраїльські спеціалісти заявили, що ця вакцина може викликати біль у місці уколу, запарочення, сладкість, легку алергію[5].

Moderna[ред. | ред. код]

Клінічні дослідження препарату Moderna (США) закінчили у грудні 2020 року із заявленою ефективністю 94,5 %. Із 30 тис. піддослідних заразилося 95, з них 90 були в групі плацебо[6]. Вакцина компанії Moderna має назву «mRNA-1273», її вводять двічі з інтервалом у 28 днів. Ця вакцина може забезпечити імунітет на три місяці[7]. До квітня 2021 року було заплановано виготовити 145 млн доз вакцини Moderna. Нею планують провести щеплення до 60 мільйонів жителів США і 12,5 млн за межами країни[8].

15 грудня 2020 стало відомо, що хакери викрали дані про вакцину Moderna під час атаки на Європейське агентство з лікарських засобів (EMA)[9].

18 грудня експерти Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) рекомендували дозволити екстрене застосування вакцини компанії Moderna (20 експертів висловилися «за» застосування вакцини, один утримався, «проти» не проголосував ніхто)[10].

26 грудня у США після проведеного щеплення зафіксували першу серйозну алергійну реакцію на вакцину Moderna,[11] але пацієнт шпиталізований не був. 5 січня 2021 використання цієї вакцини було дозволено у Ізраїлі, після цього МОЗ країни узгодив купівлю 6 млн доз препарату[12].

8 січня вакцину було схвалено до використання владою Британії[13].

AstraZeneca[ред. | ред. код]

Вакцину розроблено вченими Оксфордського університету і фармацевтичною компанією AstraZeneca на початку 2020 року. 30 грудня 2020 Британія першою серед країн схвалила вакцину AstraZeneca, визнавши її безпечною та ефективною, країна також замовила 100 млн доз даної вакцини[14].

1 січня 2021 року Індія схвалила використання даної вакцини[15].

5 січня 2021 Мексика схвалила використання вакцини AstraZeneca, було заплановано використати 75 млн доз препарату[16].

Спутнік V[ред. | ред. код]

Докладніше: Спутник V

Двокомпонентна двовекторна вакцина виробництва Росії. Заявлена ефективність за офіційними даними — 92 %[17], проте незалежні експерти ставлять цю цифру під сумнів[18][19].

Світові ЗМІ наголошують на сумнівах щодо безпеки цього препарату з огляду на інформацію, що Росія пропустила важливі етапи розробки і не навела наукових даних про випробування вакцини[20]. Масова вакцинація в Росії почалась 5 грудня 2020 року, вартість вакцини — близько $20, для населення країни препарат є безкоштовним[21]. В українських медіа проросійські сили просувають ідеї використання цієї вакцини в Україні, при цьому «до 18 % щоденних публікацій є з ознаками маніпуляцій»[22].

QazCovid-in[ред. | ред. код]

13 січня 2021 Казахстан зареєстрував власну вакцину від коронавірусу "QazCovid-in" і планував схвалення до використання російської вакцини сумнівної якості Спутник V[23].

CoronaVac (Sinovac)[ред. | ред. код]

CoronaVac — кандидат на вакцину проти COVID-19, який виробляється компанією «Sinovac Biotech» (КНР).[24] Починаючи з середини 2020 року, вакцина проходила клінічне дослідження III фази у кількох країнах.[25] За повідомленням міністра МОЗ України Степанова, саме цю вакцину закуплено для масової вакцинації населення України.[26] 11 січня 2021 року використання даної вакцини схвалила Індонезія[27].

У січні було заявлено, що компанія Лекхім вироблятиме цю вакцину в Харкові з 2022 року[28]. 13 січня Туреччина схвалила використання даної вакцини і було зроблено перше щеплення, першим в країні щеплення отримав міністр охорони здоров'я Ахмет Демірджан[29].

Хронологія[ред. | ред. код]

Передісторія[ред. | ред. код]

Вірус SARS-CoV-2, що спричинює небезпечне інфекційне захворювання коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19), вперше був виявлений у грудні 2019 року[30]. Геном вірусу першими повністю розшифрували служби охорони здоров'я КНР і 10 січня зробили його публічно доступним. 20 січня 2020 року в китайській провінції Гуандун була підтверджена передача вірусу від людини до людини. 30 січня у зв'язку зі спалахом цієї хвороби ВООЗ оголосила надзвичайну ситуацію міжнародного значення в галузі охорони здоров'я, а 28 лютого ВООЗ підвищила оцінку ризиків на глобальному рівні з «високих» на «дуже високі». 11 березня того ж року спалах визнаний пандемією.

У січні 2020 року декілька організацій і установ почали працювати над створенням такої вакцини на основі опублікованого геному. Перше випробування вакцини розпочалося швидко, лише через 60 днів після того, як Китай поділився генетичною послідовністю коронавірусу, що є безпрецедентним для світової практики[31]. Китайський центр по контролю і профілактиці захворювань активно розробляв вакцину проти нового коронавірусу. Також університет Гонконгу оголосив, що вакцина вже знаходиться в стадії розробки, але поки що науковці не почали випробування на тваринах (I стадія клінічних досліджень). Між тим у США заявлено, що почалося тестування вакцини на добровольцях. Уряд Великої Британії виділив 14 млн фунтів стерлінгів на розробку ефективного лікування та 250 млн фунтів на швидку розробку та впровадження вакцини з метою вивести Велику Британію на перший план у міжнародних зусиллях по боротьбі з вірусом. Швидка розробка та виробництво коронавірусної вакцини доручена новій робочій групі під керівництвом уряду[32]

Багато організацій використали опубліковані геноми для розробки можливих вакцин проти SARS-CoV-2[33][34]. У роботі беруть участь близько 35 компаній і академічних установ[35], причому три з них отримують підтримку від Коаліції за інновації в галузі забезпечення готовності до епідемій (CEPI), в тому числі проєкти біотехнологічних компаній Moderna[36] і Inovio Pharmaceuticals, а також Університету Квінсленду[37].

Станом на березень 2020 року велося близько 300 досліджень[38].

Станом на 29 червня 2020 року в світі за даними ВООЗ досліджувалося 17 кандидатів у вакцини в клінічному випробуванні (фази I—III), які створюються на різних платформах (нереплікований вірусний вектор, інактивований вірус, РНК, ДНК, білкова субодиниця); 132 кандидати у вакцини перебувають у доклінічних випробуваннях[39].

Завершений останній етап випробувань[ред. | ред. код]

  • Вакцина, створена у співпраці фармкомпаній Pfizer (США) і BioNTech (Німеччина) показала ефективність 95 %: з 43 тис. вакцинованих захворіло 170 осіб, при цьому 162 хворих були з групи плацебо, кожен учасник отримав дві ін'єкції або вакцини, або плацебо[40].
  • Препарат Moderna (США) закінчив клінічні випробування, показавши результат 94,5 %. Із 30 тис. піддослідних заразилося 95, з них 90 були в групі плацебо[6].

Клінічні випробування[ред. | ред. код]

  • Національний інститут алергії та інфекційних захворювань США (NIAID) у співпраці з біотехнологічної компанією Moderna (Кембридж, штат Массачусетс) розробив вакцину мРНК-1273 (mRNA-1273)[33]. У лютому 2020 року NIAID зареєстрував клінічне випробування вакцини безпеки 1-ї фази[41]. 16 березня 2020 року почалися клінічні випробування на людях в Сіетлі, штат Вашингтон[36].
  • Академія військово-медичних наук Китаю спільно з гонконзькою компанією CanSino Biologics почала клінічні випробування на людях потенційної вакцини під назвою Ad5-nCoV. До кінця 2020 року планується провести випробування на 108 добровольцях в Ухані.[42][43][44]
  • Професор Сара Гілберт з Інституту Дженнера Оксфордського університету оголосила про розробку потенційної вакцини під назвою AZD1222 (ChAdOx1 nCoV-19) на основі аденовірусного вектора і підписала контракт на виробництво з компанією Advent. Оголошено плани дослідження на тваринах в березні 2020 року. 27 березня розпочато залучення 510 добровольців для клінічних випробувань на людях[45][46][47].
  • Консорціум німецької компанії BioNTech та американської Pfizer проводять третю фазу клінічних випробувань препарату BNT162b2 — кандидата на вакцину проти COVID-19, що вводиться внутрішньом'язово та складається з модифікованої нуклеозидами мРНК, що кодує модифіковану форму білка-шипа вірусу SARS-CoV-2, інкапсульованого в наночастинки ліпідів. III фаза випробування оцінює безпеку, ефективність, стерпність та імуногенність BNT162b2 на рівні середньої дози (дві ін'єкції, здійснені через 21 день) у трьох вікових групах: 12-15 років, 16-55 років та старше 55 років.[48]

Доклінічні дослідження[ред. | ред. код]

  • В Австралії Квінслендський університет вивчає потенціал вакцини з молекулярним затискачем[37].
  • У Канаді Міжнародний центр вакцин (VIDO-InterVac), Університет Саскачевану, отримав федеральне фінансування для роботи над вакциною. Тестування на тваринах планується почати в березні 2020 року, а на людях — у 2021 році[49][50].
  • Китайський центр контролю і профілактики захворювань[51] і Університет Гонконгу[52] оголосили про початок роботи над вакциною.
  • 29 січня 2020 року фармацевтична компанія Janssen Pharmaceutica і біотехнологічна компанія Vaxart почали роботу над розробкою вакцини[53][54]. 18 березня 2020 року компанія Emergent BioSolutions оголосила про виробниче партнерство з Vaxart для розробки вакцини[55].
  • Inovio Pharmaceuticals розробляє вакцинацію на основі ДНК у співпраці з китайською фірмою. Проведення клінічних випробувань на людях заплановане на літо 2020 року[56].
  • 27 лютого 2020 року компанія Folding@home, яка наразі базується в Медичній школі Вашингтонського університету, попросила людей пожертвувати процесорний час їхніх комп'ютерів для розробки препарату проти SARS-CoV-2[57].
  • 4 березня 2020 року Arcturus Therapeutics, провідна компанія з виробництва лікарських препаратів, і медична школа Duke-NUS, що займається інтенсивною дослідницькою роботою, оголосили про своє партнерство, спрямоване на розробку вакцини проти COVID-19[58].
  • 5 березня 2020 року Вашингтонський університет в Сент-Луїсі оголосив про початок досліджень вакцини[59].
  • 5 березня 2020 року Військово-медичне командування Сполучених Штатів у Форт-Детриці і Науково-дослідний інститут армії Уолтера Ріда в Сільвер-Спрінг оголосили, що працюють над вакциною[60].
  • Університет Копенгагена за фінансової підтримки Європейської комісії розпочав роботи зі створення вакцини[61].
  • Emergent Biosolutions спільно з Novavax Inc. розробив вакцину-кандидата. Партнери планують провести доклінічні випробування і клінічні випробування першої фази до липня 2020 року[62].
  • 10 березня 2020 року Національна лабораторія Оук-Риджа і Університет Теннессі оголосили про використання суперкомп'ютера Summit для дослідження моделі вірусного білка і виявлення 77 лікарських сполук, які можуть бути використані у вакцинах-кандидатах[63]. 19 березня CNN повідомили, що дослідники знаходяться в процесі оновлення моделі[64].
  • 12 березня 2020 року Міністерство охорони здоров'я Індії оголосило про свої зусилля над створенням вакцини, відмітивши, що навіть у прискореному режимі на її розробку потрібно не менше півтора-двох років[65].
  • 16 березня 2020 року Європейська комісія запропонувала 80 млн євро інвестицій в CureVac, німецьку біотехнологічну компанію, для розробки мРНК-вакцини[66].
  • 16 березня 2020 року Fosun Pharma Industrial, дочірня компанія Shanghai Fosun Pharmaceutical, і BioNTech оголосили про співпрацю з метою створення вакцини від COVID-19[67].
  • 16 березня 2020 року в російському науковому центрі «Вектор» заявили про розробку 13 варіантів вакцин, які випробують на лабораторних тваринах[68]. 20 березня того ж року повідомлялося про розробку прототипів вакцин на шести різних технологічних платформах[69].
  • 17 березня 2020 року американська фармацевтична компанія Pfizer оголосила про партнерство з німецькою компанією BioNTech для спільної розробки мРНК-вакцини[70].
  • 18 березня 2020 року італійська компанія Takis, що розробляє вакцину від нового коронавірусу, отримала дозвіл на тестування препарату на тваринах[71].
  • 20 березня 2020 року російське Федеральне медико-біологічне агентство повідомило про розробку трьох прототипів вакцин[72]. 27 березня повідомлялося про 7 прототипів рекомбінантної вакцини. Заявлений термін розробки — 11 місяців[73][74][75]. Вакцини будуть перевірені на тхорах і приматах[76][77].
  • 20 березня 2020 року дослідники з Імперського коледжу Лондона оголосили про розробку РНК-вакцини[78].
  • 26 березня 2020 року вчені Егейського університету (Туреччина) заявили про початок досліджень ДНК-вакцини[79].
  • 26 березня 2020 року фахівці центру OncoGen (Румунія) почали роботу зі створення вакцини[80][81].

Хронологія затвердження вакцини до застосування[ред. | ред. код]

  • 15 грудня 2020 Естонія схвалила використання вакцини Moderna[82]
  • США визнали вакцину Moderna безпечною, а її побічні ефекти вкрай рідкісними й такими, що не викликають побоювань[83].
  • 19 грудня використання вакцини Pfizer схвалила Швейцарія[84]

Застосування[ред. | ред. код]

Вакцинація[ред. | ред. код]

5 грудня 2020 року в Росії почалася масова вакцинація від коронавірусу вакциною Гам-КОВИД-Вак «Супутник V», розробленою науковим центром імені Гамалії. Попри виявлені недоліки російської вакцини (дуже багато[прояснити] побічних ефектів у добровольців; 3 лікарі, які вакцинувалися таки захворіли на коронавірус), вакцину було запущено у масове виробництво. Щодо ефективності вакцинації дані відсутні.[коли?][85]

8 грудня 2020 року Великобританія першою із західних країн почала вакцинацію. Для вакцинації була взята вакцина «BNT162b2» (Тозінамеран) фірм Pfizer і BioNTech. А вже 9 грудня було повідомлено про 2 випадки алергії на вакцину, але в цих осіб і раніше були алергічні реакції.[86][87]

14 грудня 2020 року США розпочали масову вакцинацію вакциною «BNT162b2» (Тозінамеран) фірм Pfizer і BioNTech.[88] Цього ж дня вакцину отримала Канада[89].

27 грудня 2020, ЄС розпочав масову вакцинацію від коронавірусу. Угорщина і Німеччина зробили перші вакцинування ще 26 грудня.[90][91]

30 грудня 2020 року, губернатор Огайо Майк ДеВін повідомив, що близько 60 відсотків медичних працівників (робітників будинків перестарілих) поки відмовилися від вакцинації, оскільки в штаті різко зросла кількість смертей від COVID-19, пов'язаних з коронавірусом. «Ми не збираємося їх змушувати, але ми хочемо, щоб у них був більш високий ступінь відповідальності» — сказав губернатор штату США.[92]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. США розпочали масову вакцинацію від коронавірусу COVID-19. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  2. У США підтвердили ефективність вакцини Pfizer від COVID-19. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-08. 
  3. Вакцина від коронавірусу компанії Pfizer викликала алергію у п'яти людей. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  4. У Болгарії виявили побічні ефекти вакцини Pfizer
  5. МОЗ Ізраїлю розповів про побічні ефекти COVID-вакцини Pfizer. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-12. 
  6. а б Вакцина від коронавірусу: що відомо. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-27. 
  7. Вакцина Moderna може забезпечити імунітет на три місяці. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-04. 
  8. Moderna до кінця березня випустить 145 млн доз вакцини від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-04. 
  9. Хакери викрали дані про вакцину Moderna під час атаки на агентство ЄС. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-15. 
  10. Експерти FDA рекомендували схвалити в США вакцину Moderna від коронавірусу. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  11. У США зафіксували першу алергійну реакцію на вакцину Moderna. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  12. Ізраїль дозволив використання вакцини Moderna від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-05. 
  13. Британія схвалила вакцину від коронавірусу компанії Moderna. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-08. 
  14. Великобританія першою в світі схвалила вакцину AstraZeneca. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-30. 
  15. Індія схвалила вакцину AstraZeneca від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-05. 
  16. Мексика схвалила використання вакцини AstraZeneca. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-05. 
  17. Ivanova, Polina (2020-11-11). Russia says its Sputnik V COVID-19 vaccine is 92% effective. Reuters (en). Процитовано 2020-12-26. 
  18. CohenAug. 11, Jon; 2020; Pm, 5:15 (2020-08-11). Russia’s approval of a COVID-19 vaccine is less than meets the press release. Science | AAAS (en). Процитовано 2020-12-26. 
  19. Callaway, Ewen (2020-08-11). Russia’s fast-track coronavirus vaccine draws outrage over safety. Nature (en) 584 (7821). с. 334–335. doi:10.1038/d41586-020-02386-2. Процитовано 2020-12-26. 
  20. Світові ЗМІ скептично сприйняли заяву Путіна про затвердження вакцини від коронавірусу. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  21. Staff, Reuters (2020-11-24). Russia's two-shot Sputnik V vaccine to cost less than $20 per person - statement. Reuters (en). Процитовано 2020-12-26. 
  22. Як російські й проросійські медіа нав'язують українцям вакцину з РФ. texty.org.ua (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  23. Казахстан зареєстрував власну вакцину від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-14. 
  24. Beritasatu, Shofa JN (11 серпня 2020). Indonesia Starts CoronaVac Phase 3 Clinical Trials. Jakarta Globe. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 2020-08-26.  (англ.)
  25. A Phase III, observer-blind, randomized, placebo-controlled study of the efficacy, safety, and immunogenicity of SARS-COV-2 inactivated vaccine in healthy adults aged 18-59 years in Indonesia. PT Bio Farma. Registri Penyakit Indonesia. 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.  (англ.)
  26. Ольга Комарова (2020-12-30). Вакцини від COVID-19 в Україні: якщо не китайська, то яка?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2021-01-03. 
  27. Індонезія видала дозвіл на використання вакцини Sinovaс. Її чекає Україна. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-11. 
  28. Китайську COVID-вакцину Sinovac будуть виробляти в Україні. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-11. 
  29. Туреччина схвалила вакцину Sinovac. Зробили перше щеплення. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-14. 
  30. Fauci, Anthony S.  // New England Journal of Medicine : journal. — 2020. — 2. — ISSN 0028-4793. — DOI:10.1056/nejme2002387.
  31. WHO. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 60 [1] (англ.)
  32. Press release. Government launches Vaccine Taskforce to combat coronavirus 7 April 2020. From: Department for Business, Energy & Industrial Strategy, Department of Health and Social Care, UK Research and Innovation, The Rt Hon Matt Hancock MP, and The Rt Hon Alok Sharma MP [2] (англ.)
  33. а б Steenhuysen, Julie (2020-01-24). With Wuhan virus genetic code in hand, scientists begin work on a vaccine. Архів оригіналу за 2020-01-25. Процитовано 2020-01-25. 
  34. Lee, Jaimy (2020-03-07). These nine companies are working on coronavirus treatments or vaccines — here's where things stand. MarketWatch. Процитовано 2020-03-07. 
  35. Spinney, Laura (2020-03-18). When will a coronavirus vaccine be ready?. The Guardian. Процитовано 2020-03-18. 
  36. а б Ziady, Hanna (2020-02-26). Biotech company Moderna says its coronavirus vaccine is ready for first tests. CNN. Архів оригіналу за 2020-02-28. Процитовано 2020-03-02. 
  37. а б Devlin, Hannah (2020-01-24). Lessons from SARS outbreak help in race for coronavirus vaccine. The Guardian. Архів оригіналу за 2020-01-25. Процитовано 2020-01-25. 
  38. Devlin, Hannah (2020-03-10). Hopes rise over experimental drug's effectiveness against coronavirus. The Guardian. Процитовано 2020-03-19. 
  39. WHO documents detail. Draft landscape of COVID-19 candidate vaccines. 29 June 2020.[3] (англ.)
  40. Як працюють вакцини від Pfizer та Moderna?. Tokar.ua. 2020-11-30. Процитовано 2020-12-17. 
  41. NIH clinical trial of investigational vaccine for COVID-19 begins (EN). US National Institutes of Health. 2020-03-16. Процитовано 2020-03-17. 
  42. A Phase I Clinical Trial in 18-60 Adults - Full Text View - ClinicalTrials.gov (en). clinicaltrials.gov. Процитовано 2020-03-29. 
  43. В мире развернулась гонка за создание вакцины от коронавируса (ru). РБК. Процитовано 2020-03-29. 
  44. China approves first homegrown COVID-19 vaccine to enter clinical trials (en). www.bioworld.com. Процитовано 2020-03-29. 
  45. Novel Coronavirus vaccine manufacturing contract signed. 
  46. The vaccine hunters racing to save the world from the coronavirus pandemic. 2020-03-14. Процитовано 2020-03-18. 
  47. Trials to begin on Covid-19 vaccine in UK next month. 
  48. NCT04368728: Study to Describe the Safety, Tolerability, Immunogenicity, and Efficacy of RNA Vaccine Candidates Against COVID-19 in Healthy Individuals. ClinicalTrials.gov, US National Library of Medicine. 2 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020. 
  49. Saskatchewan lab joins global effort to develop coronavirus vaccine. CBC News. 2020-01-24. Архів оригіналу за 2020-01-25. Процитовано 2020-01-25. 
  50. Vescera, Zak (2020-03-06). U of S team gets federal dollars to develop COVID-19 vaccine. Saskatoon StarPhoenix. Архів оригіналу за 2020-03-09. Процитовано 2020-03-07. 
  51. Jeong-ho, Lee (2020-01-26). Chinese scientists race to develop vaccine as coronavirus death toll jumps. South China Morning Post. Архів оригіналу за 2020-01-26. Процитовано 2020-01-28. 
  52. Cheung, Elizabeth (2020-01-28). Hong Kong researchers have developed coronavirus vaccine, expert reveals. South China Morning Post. Архів оригіналу за 2020-01-28. Процитовано 2020-01-28. 
  53. Mishra, Manas (2020-01-29). Johnson & Johnson working on vaccine for deadly coronavirus. Архів оригіналу за 2020-01-29. Процитовано 2020-02-19. 
  54. Vaxart (VXRT) - A long shot or perfect shot?. NASDAQ, RTTNews.com. 2020-02-25. Процитовано 2020-03-01. 
  55. Gilgore, Sara (2020-03-18). Emergent BioSolutions dives into another coronavirus vaccine effort. Washington Business Journal. Процитовано 2020-03-18. 
  56. Mazumdar, Tulip (2020-01-30). Coronavirus: Scientists race to develop a vaccine. BBC News. Архів оригіналу за 2020-01-30. Процитовано 2020-02-03. 
  57. Folding@home takes up the fight against COVID-19 / 2019-nCoV – Folding@home (en). Процитовано 2020-03-22. 
  58. Arcturus Therapeutics и Duke-NUS Medical School разрабатывают вакцину против коронавируса. coronavirus-vakcina.online. Процитовано 2020-04-03. 
  59. Chen, Eli (2020-03-05). Wash U Scientists Are Developing A Coronavirus Vaccine. news.stlpublicradio.org (en). Процитовано 2020-03-19. 
  60. Defense Department Press Briefing Investigating and Developing Vaccine Candidates Against COVID-19 (Transcript). Arlington, VA: United States Department of Defense. 2020-03-05. Процитовано 2020-03-19. 
  61. KU-forskere får EU-bevilling til vaccine mod coronavirus (da). University of Copenhagen. 2020-03-06. Процитовано 2020-03-19. 
  62. Gilgore, Sara (2020-03-10). Novavax’s coronavirus vaccine program is getting some help from Emergent BioSolutions,. Washington Business Journal (Charlotte, NC: American City Business Journals). 
  63. Smith, Micholas. Repurposing Therapeutics for COVID-19: Supercomputer-Based Docking to the SARS-CoV-2 Viral Spike Protein and Viral Spike Protein-Human ACE2 Interface // ChemRXiv : journal. — 2020. — 3.
  64. Andrew, Scottie (2020-03-19). The world's fastest supercomputer identified chemicals that could stop coronavirus from spreading, a crucial step toward a vaccine. CNN. Процитовано 2020-03-19. 
  65. Will take one-and-a-half to two years for India to develop vaccine for COVID-19: Health Ministry. Economic Times. 2020-03-12. Процитовано 2020-03-12. 
  66. Coronavirus: Commission offers financing to innovative vaccines company CureVac. European Commission. 2020-03-16. Процитовано 2020-03-19. 
  67. Fosun Pharma и BioNTech разрабатывают вакцину в Китае. coronavirus-vakcina.online. Процитовано 2020-04-03. 
  68. В ГНЦ «Вектор» начали испытывать вакцину от коронавируса
  69. Роспотребнадзор начал испытания вакцины против нового коронавируса
  70. Pfizer and BioNTech announce joint development of a potential COVID-19 vaccine. TechCrunch. 2020-03-18. Процитовано 2020-03-18. 
  71. Разработка вакцины в Италии. coronavirus-vakcina.online. Процитовано 2020-04-03. 
  72. В России создали три прототипа вакцины от коронавируса
  73. В России разработали возможность безопасного подключения нескольких пациентов к одному аппарату ИВЛ
  74. Russia plans to complete testing of six COVID-19 vaccines in near future. TASS. 2020-03-20. Процитовано 2020-03-21. 
  75. Russia Starts Testing Coronavirus Vaccine Prototypes on Animals. U.S. News. 2020-03-20. Процитовано 2020-03-21. 
  76. Russian coronavirus vaccine to be tested on ferrets and primates. TASS. 2020-03-20. Процитовано 2020-03-21. 
  77. В России начали испытывать вакцину против коронавируса на животных (ru). РБК. Процитовано 2020-03-22. 
  78. In pictures: the Imperial lab developing a COVID-19 vaccine | Imperial News | Imperial College London (en). Imperial News. Процитовано 2020-03-29. 
  79. Turkish scientists working on COVID-19 vaccine - Turkey News (en). Hürriyet Daily News. Процитовано 2020-03-29. 
  80. В Румынии началось тестирование вакцины от коронавируса (ru). omg.md. Процитовано 2020-03-29. 
  81. Romanian researchers start lab testing Covid-19 vaccine (en). Romania Insider. Процитовано 2020-03-29. 
  82. Естонія схвалила план вакцинації населення від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-15. 
  83. Вакцину компанії Moderna визнано безпечною, - регулятор США. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-15. 
  84. В Швейцарії схвалили для використання вакцину Pfizer від коронавірусу. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-12-19. 
  85. «Не показують — то є що приховувати». Чому масова вакцинація російським «Супутником» турбує вчених, Микола Воронін, ВВС, 10 грудня 2020
  86. Вакцина від Covid-19: у Британії зафіксували випадки алергії, ВВС, 9 грудня 2020
  87. Початок кінця пандемії СOVID-19. Велика Британія і Росія розпочали масову вакцинацію, а що Україна?, Радіо Свобода, 7 грудня 2020
  88. У США з 14 грудня почнеться масова вакцинація від COVID-19, Дойче Велль, 12 грудня 2020
  89. Канада отримала перші партії вакцини проти COVID-19. Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2020-12-26. 
  90. Угорщина першою з країн ЄС розпочала вакцинацію від COVID-19, Українська правда, 26 грудня 2020
  91. У Німеччині почалася вакцинація від коронавірусу, Українська правда, 26 грудня 2020
  92. Garger, Kenneth (2020-12-31). Majority of Ohio nursing home workers not taking COVID-19 vaccine. New York Post (en-US). Процитовано 2021-01-03.