Лі Ланьчжуан
| Лі Ланьчжуан | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
13 вересня 1947 (76 років) Шаосін, Zhejiangd, Республіка Китай (1912—1949) |
| Країна |
 КНР |
| Діяльність | епідеміолог |
| Галузь | епідеміологія |
| Alma mater | Hangzhou High Schoold і Zhejiang Medical Universityd |
| Заклад | Чжецзянський університет |
| Членство | Китайська інженерна академіяd і Chinese Medical Associationd |
| Партія | КПК |
| Нагороди | |
Лі Ланьчжуан (спрощ.: 李兰娟; кит. трад.: 李蘭娟, 13 вересня 1947) — китайська лікар-гепатолог та епідеміолог. Вона є професором медичної школи Чжецзянського університету, академіком Китайської інженерної академії, та працює директором Державної центральної лабораторії з діагностики та лікування інфекційних захворювань. Вона розробила «Li-NBAL», штучну систему підтримки печінки, яка використовується для підтримки життя людей, що хворіють гострою печінковою недостатністю, і отримала численні національні нагороди за свою роль у боротьбі з SARS, епідеміями H1N1 і H7N9.
Ранні роки й освіта[ред. | ред. код]
Лі Ланьчжуан народилася 13 вересня 1947 в бідній селянській родині в Шаосіні в провінції Чжецзян.[1] Після того, як Лі досягла успіхів у навчанні, вона вступила до середньої школи Ханчжоу, ключової школи в провінції. Після закінчення школи вона стала підмінним вчителем середньої школи у своєму селищі. Вона також вивчала акупунктуру в лікарні китайської медицини Чжецзян, і проводила акупунктуру для місцевих старійшин. Згодом у селі їй порекомендували стати босоніжним лікарем, і вона прийняла цю пропозицію, незважаючи на те, що вона отримувала набагато менше грошей, ніж на вчительській роботі. У 1970 році, коли китайські університети почали приймати студентів робітників, селян і солдат, Лі було рекомендовано її селищем навчатися в Чжецзянському медичному університеті (нині медичний факультет Чжецзянського університету).[2]
Кар'єра[ред. | ред. код]
Після закінчення навчання у 1973 році[1] Лі була направлена на роботу у відділення інфекційних хвороб першої дочірньої лікарні Чжецзянського університету, розпочавши свою кар'єру в епідеміології.[2] У той час у Китаї була поширена гостра печінкова недостатність, спричинена вірусним гепатитом B. У 1986 році Лі та її команда розробили штучну систему підтримки печінки, також звану небіологічною штучною печінкою, для детоксикації хворих людей, і підтримки їхнього життя, доки печінка не відновиться або донорська печінка стане доступною для трансплантації.[3] Система, тепер відома як «Li-NBAL», значно підвищила показники виживання людей з важким хронічним гепатитом.[4] Замість того, щоб запатентувати винахід, вона безкоштовно розповсюдила технологію в більш ніж 300 лікарнях по всьому Китаю.[2]
У жовтні 1993 року Лі Ланьчжуан призначили віце-президентом першої афілійованої лікарні Чжецзянського університету, на цій цю посаді вона перебувала протягом 3 років. У листопаді 1996 року Лі Ланьчжуан стала заступником директора Державної головної лабораторії інфекційних хвороб міністерства охорони здоров'я, а через 6 років була призначена директором. Вона також обіймала посаду директора департаменту охорони здоров'я уряду провінції Чжецзян з 1998 по 2008 рік.[1]
Спалахи SARS та пташиного грипу[ред. | ред. код]
Під час спалаху SARS у 2003 році Лі керувала розробкою заходів з профілактики захворювання в Чжецзяні та контролювала поширення хвороби в провінції. Під час спалаху пташиного грипу в дельті Янцзи в 2013 році команда Лі виділила штам H7N9 як патоген і довела, що штам походить з ринків живої птиці. Її дослідження спонукало уряд закрити всі ринки живої птиці, запобігаючи поширенню хвороби на решту Китаю. За свій внесок у 2017 році вона отримала спеціальну відзнаку Державної премії за розвиток науки і техніки.[5]
COVID-19[ред. | ред. код]
Під час пандемії COVID-19 Лі була одним із дослідників, які запропонували закрити центр Уханя (що відомо як заходи профілактики та контролю категорії А). Уряд Китаю прийняв пропозицію про карантин, і карантинні заходи в Ухані були запроваджені о 14:00 23 січня 2020 року (перед святкуванням китайського нового року у 2020 році).[6][2] 1 лютого вона вирушила до Уханя з командою медичних працівників із Ханчжоу, щоб допомогти в боротьбі з епідемією.[7][8] 20 квітня 2020 року Стівен Чен з «South China Morning Post» повідомив про дослідження Лі та її команди з Чжецзянського університету, які виявили понад 30 штамів вірусу SARS-CoV-2, і що деякі з більш агресивних штамів генерували у 270 разів більше вірусного навантаження, ніж найлегші версії. Вони виявили, що агресивні штами були пов'язані зі спалахами в Європі та штаті Нью-Йорк, тоді як менш агресивні штами були виявлені у штатах Вашингтон і Каліфорнія.[9]
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
- 1998 — Державна премія «Прогрес науки і техніки» (другий ступінь) за дослідження системи штучної підтримки печінки[10]
- 2005 — обрана академіком Китайської інженерної академії[1]
- 2007 — Державна премія «Про прогрес науки і техніки» (ІІ ступеня) за дослідження з мікроекології інфекційних захворювань[10]
- 2013 — Державна премія за науково-технічний прогрес (перший ступінь) за інноваційну теорію та технологічний прорив у лікуванні важких захворювань печінки[10]
- 2014 — Державна премія за прогрес у галузі науки і техніки (перший ступінь) за дослідження та ефективну профілактику епідемії грипу H1N1 у Китаї[10]
- 2014 — Премія Хо Люн Хо Лі за науково-технічні досягнення[10]
- 2015 — Державна премія «Про прогрес науки і техніки» (І ступеня) за інноваційне лікування термінальних захворювань печінки[10]
- 2017 — Державна нагорода за науково-технічний прогрес 2017 року (Спеціальна премія) за великі інновації та технологічний прорив у системах запобігання епідеміям, прикладом яких є пташиний грип H7N9[10]
- 2020 — Nature's 10: десять людей, які допомогли сформувати науку в 2020 році[11]
- 2021 — Стипендіат Американського інституту медичної та біологічної інженерії[12]
- 2022 — Міжнародна премія ЮНЕСКО та Екваторіальної Гвінеї за дослідження в галузі наук про життя[13]
Особисте життя[ред. | ред. код]
Лі Ланьчжуан одружена з Чженом Шусеном, експертом з трансплантації печінки, а також академіком Китайської інженерної академії.[14][15] У них є син на ім'я Чжен Цзе.[16]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г zh:李兰娟. Chinese Academy of Engineering. Процитовано 22 січня 2020. (кит.)
- ↑ а б в г zh:这位中国感染病学科唯一女院士 率先提出武汉封城. Sina News. 31 січня 2020. Процитовано 2 лютого 2020. (кит.)
- ↑ Ning, Qin (2019). Acute Exacerbation of Chronic Hepatitis B: Volume 2. Diagnosis and Management. Springer. с. 332. ISBN 978-94-024-1603-9. (англ.)
- ↑ Chang, Thomas Ming Swi; Endo, Yoshihiro; Nikolaev, Volodymyr (2017). Hemoperfusion, Plasmaperfusion And Other Clinical Uses Of General, Biospecific, Immuno And Leucocyte Adsorbents. World Scientific. с. 193. ISBN 978-981-4749-09-1. (англ.)
- ↑ Fang Kun (12 січня 2018). zh:李兰娟院士团队荣获2017年度国家科技进步特等奖. China News (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Xie, Echo (2 квітня 2020). Build-up to coronavirus lockdown: inside China's decision to close Wuhan. South China Morning Post. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
- ↑ zh:李兰娟乔杰两位女院士带队出发驰援武汉. China Women's News. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 3 лютого 2020. (англ.)
- ↑ zh:李兰娟院士带队驰援武汉：为抢救危重症病人，没考虑何时回来. The Paper. 1 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)
- ↑ Chen, Stephen (20 квітня 2020). Coronavirus's ability to mutate has been vastly underestimated, and mutations affect deadliness of strains, Chinese study finds. South China Morning Post. Процитовано 22 квітня 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж zh:科技奖项. Chinese Academy of Engineering. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)
- ↑ Nature's 10: ten people who helped shape science in 2020. nature.com. 15 грудня 2020. Процитовано 16 грудня 2020. (англ.)
- ↑ AIMBE ELECTS 2021 FELLOWS. aimbe.org. 15 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021. (англ.)
- ↑ Innovation in genetic technologies rewarded by UNESCO-Equatorial Guinea International Prize for Research in Life Sciences. (англ.)
- ↑ Zhang Le (26 травня 2012). zh:郑树森李兰娟院士夫妇发起成立树兰基金. sciencenet.cn (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Zhang Le; Wei Hui (23 травня 2015). zh:李兰娟院士伉俪：无数次的风雨同舟才能相濡以沫. Xinhua (кит.). Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Zhang Zeqian (2 лютого 2020). zh:儿子眼里的李兰娟院士：她一直都没有抛弃自己医生的身份. sina. Процитовано 3 лютого 2020. (кит.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лі Ланьчжуан на сайті Першої афілійованої лікарні Чжецзянського університету (англ.)
- Лі Ланьчжуан на сайті Китайської інженерної академії (англ.)
|
