Роберто Буріоні
| Роберто Буріоні | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 грудня 1962[1] (61 рік) Пезаро, Марке, Італія[1] |
| Країна |
 Італія |
| Діяльність | вірусолог, мікробіолог, викладач університету |
| Галузь | вірусологія, вакцини, імунологія і алергологія |
| Alma mater | Католицький університет Святого Серця |
| Знання мов | італійська |
| Заклад | Vita-Salute San Raffaele Universityd[1] |
| Брати, сестри | Raffaella Burionid[2] |
| Сайт | robertoburioni.it |
Роберто Буріоні (італ. Roberto Burioni, 10 грудня 1962, Пезаро) — італійський лікар, вірусолог та академік. Він є професором мікробіології та вірусології в Університеті Віта-Салюте-Сан-Раффаеле, де він керує лабораторією, яка розробляє людські моноклональні антитіла проти інфекційних агентів людини, вивчає взаємодію патоген-хазяїн і використовує молекулярні інструменти для ранньої діагностики інфекційних захворювань.[3] Визначний вірусолог[4], Буріоні прославився в Італії своєю рішучою позицією проти руху проти щеплень і був описаний як «найвідоміший вірусолог в Італії».[5]
Освіта, кар'єра та активізм[ред. | ред. код]
1980—2004: Навчання та початок кар'єри[ред. | ред. код]
Після закінчення «Liceo Classico Raffaello» в Урбіно Буріоні отримав ступінь лікаря в Медичній школі Католицького університету Святого Серця в Римі та ступінь доктора філософії з мікробіології в Генуезькому університеті. Він ознайомлювався з роботою Центрів контролю захворювань в Атланті, та Інститут Вістар Пенсільванського університету як запрошений студент у лабораторії Гіларія Копровського та Карло Кроче. Він був запрошеним науковцем як у Центрі молекулярної генетики Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, так і в Дослідницькому інституті Скріппса. У 1995 році він був призначений доцентом у медичній школі Католицького університету Святого Серця, а в 1999 році перейшов доцентом кафедри вірусології в медичній школі Університету Анкони.[3]
Університет Віта-Салюте-Сан-Раффаеле[ред. | ред. код]
У 2004 році Буріоні перейшов до медичної школи в Університеті Віта-Салюте-Сан-Раффаеле в Мілані, спочатку як доцент, а потім як повний професор мікробіології та вірусології. У 2010 році він перейшов на посаду директора спеціальної школи мікробіології та вірусології, яку обіймав до 2017 року.[3]
Від 2016: протистояння руху проти вакцинації та безперервна кар'єра[ред. | ред. код]
Буріоні активно бореться з рухом проти вакцинації, та став відомим в Італії після виступу в телевізійному ток-шоу «Virus» у 2016 році на національному телеканалі Rai 2.[5] Більшість передачі було віддано Реду Ронні, діджею та колишній актрисі Елеонорі Брільядорі, які обидва виступали проти вакцинації. У Буріоні залишилося лише кілька хвилин, щоб спростувати дезінформацію. У відповідь Буріоні написав у Facebook свою версію фактів. Пост за один день прочитали понад 5 мільйонів людей. Телешоу «Вірус» зрештою скасували в кінці сезону.[6] З тих пір Буріоні отримав велику кількість підписників у соціальних мережах: майже 480 тисяч підписників у Facebook<
У 2017 році Буріоні написав книгу «Il vaccino non è un'opinione: Le vaccinazioni spiegate a chi proprio non le vuole capire» («Вакцина — це не думка: щеплення, пояснені тим, хто просто не хоче їх розуміти»)[7], яка отримав премію Азімова, щорічну нагороду, засновану Науковим інститутом Гран-Сассо в Л'Аквілі, 2017 року яка присуджується науковим книгам, виданим в Італії протягом попереднього року.[8][9] У 2018 році Буріоні разом із кількома колегами створив веб-сайт «Medical Facts». Статті на сайті написані вченими-медиками, лікарями та іншими медичними працівниками з метою популяризації новин і порад щодо низки проблем здоров'я.[5][10]
У січні 2019 року Буріоні започаткував (Пакт за науку), закликавши всі італійські політичні партії підписати та взяти на себе зобов'язання дотримуватися 5 пунктів: підтримувати науку як універсальну цінність прогресу та людства; відмовлятися підтримувати або терпіти псевдонауку, псевдомедицину та будь-які методи лікування, які не ґрунтуються на наукових і медичних доказах; запобігати створенню псевдонауковцями невиправданої тривоги щодо втручань у сфері охорони здоров'я, безпечність яких підтверджено науково та медично; реалізовувати програми, спрямовані на коректне інформування громадськості про науку, використовуючи фахівців у своїй галузі; а також забезпечити належну підтримку наукових досліджень з точки зору державного фінансування. Багато політиків підписали обіцянку, включно з Беппе Ґрілло, засновником Руху п'яти зірок, партії, яка має тісні зв'язки з рухом проти вакцинації.[11][12][13]>
Підхід до активістів проти вакцинації[ред. | ред. код]
Буріоні відомий своїм прямим підходом до активістів проти вакцинації. Він сказав: «Я не проти бути коротким з тими, хто проводить 5 хвилин у Google і хоче навчити мене вірусології, яку я вивчав 35 років. Наука — це не демократія». Його позиція щодо вакцинації призвела до погроз смерті як йому, так і його дочці.[14] У червні 2020 року проект «Довіра до вакцин» виявив, що протидія вакцинації проти COVID-19 була дуже низькою, а Буріоні зазначив, що рух проти вакцинації в Італії майже зник.[15]
Заходи проти COVID-19[ред. | ред. код]
На початку лютого 2020 року Буріоні прокоментував, що COVID-19 набагато небезпечніший, ніж звичайний грип, і що через його дуже заразну природу важливо не недооцінювати його, а краще боротися з ним рішуче. Крім того, він наголосив на важливості якнайшвидшого діагностування випадків та ізоляції людей, які заразилися або можуть заразитися.[16][17] Ця позиція призвела до того, що Буріоні звинуватили у фашизмі та прихильності до ультраправих.[18] Пізніше того ж місяця Буріоні знову наголосив на важливості самоізоляції та уникнення місць скупчення людей; Він сказав, що Італії поки що не вдалося обмежити швидке поширення коронавірусу.[19] Буріоні підтримав заходи, вжиті в Італії внаслідок поширення COVID-19, щоб зупинити поширення вірусу, назвавши це «незамінним».[17][20]
Через COVID-19 Буріоні випустив свою останню книгу «Вірус: Великий виклик» (італ. Virus. La grande sfida у березні 2020 року, на кілька місяців раніше, ніж спочатку планувалося. Його розкритикували в соціальних мережах за це, але у відповідь він сказав, що зараз потрібні книги про епідемію, щоб допомогти людям зрозуміти, що відбувається.[21][22] У відповідь на плани італійського уряду пом'якшити карантинні заходи щодо COVID-19 з 4 травня 2020 року Буріоні сказав, що всі, хто виходить із дому, повинні носити маску та мати певну форму відстеження контактів. Крім того, він запропонував ізолювати будь-кого, у кого виявлено COVID-19, у готелі чи іншому закладі, а не вдома; він попередив, що без цих заходів COVID-19 може знову поширитися і призвести до необхідності розпочинати локдаун знову.[23]
У березні 2021 року уряд Італії видав постанову, згідно з якою працівники медичних закладів повинні проходити вакцинацію. У відповідь на повідомлення про те, що до 15 % медичних працівників у деяких великих лікарнях відмовилися від вакцинації, коли їм її запропонували, Буріоні сказав, що це принизливо, що медичних працівників змушують робити щеплення, і висловив стурбованість наслідками великої кількості медичних працівників, які відмовляються це робити. Він припустив, що процес відбору для отримання медичної ліцензії був недостатньо ефективним.[24]
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- Премія «Jano Planco d'Oro», грудень 2017 року в Ріміні, щороку присуджується лікарям, стоматологам, дослідникам, іншим медичним працівникам, організаціям, асоціаціям або іншим особам, які принесли престиж охороні здоров'я, пропагуючи етичні принципи медицини.[25]
- Щорічна премія з медицини Національного наукового медичного союзу інформації (UNAMSI), 11 грудня 2017 року[26]
- Премія Азімова. Есе «Вакцина — це не думка» здобуло премію Азімова від Наукового інституту Гран-Сассо в Аквілі 2017 року за наукову популяризацію.[8]
- Нагорода «Персонаж року в інтернет-викриттях» на «Macchianera Internet Awards», італійська церемонія мережі «Оскар», вересень 2017 року[27]
- Премія Фавіньяна — фестиваль Флоріо, 16 червня 2018 року[28]
- «Ape d'Oro» — Нагорода муніципалітету Сеграте, Мілан, вересень 2018 року[29]
- Премія «Найкращий персонаж року» та «Найкращий сайт для розкриття інформації», «Macchianera Internet Awards», італійська церемонія «Оскар», листопад 2018 року[30]
- Лауреат наукової премії «Оскар доброти міських ангелів», Мілан, січень 2019 року[31][32]
- Evidence Award 2019, GIMBE Foundation, Болонья, березень 2019 року[33]
- Премія Піценум Фонду Піо Содаліціо деї Пічені, Рим, червень 2019 року[34]
Книги[ред. | ред. код]
- Donnici, Rocco; Burioni, Roberto; Marinelli, Massimiliano. Genetica. Valore delle biodiversità. Sfida della bioingegneria (італ.). Quattroventi. ISBN 9788839204615.
- Burioni, Roberto. Il vaccino non è un'opinione: le vaccinazioni spiegate a chi proprio non le vuole capire (італ.). Mondadori. ISBN 978-8804684633.
- Burioni, Roberto (2018). La congiura dei somari: Perché la scienza non può essere democratica (італ.). Rizzoli. ISBN 978-8817104609.
- Burioni, Roberto (2018). Balle mortali: Meglio vivere con la scienza che morire coi ciarlatani (італ.). Rizzoli. ISBN 978-8817105088.
- Burioni, Roberto. Omeopatia: Bugie, leggende e verità (італ.). Rizzoli. ISBN 978-8817141222.
- Burioni, Roberto. Virus. La grande sfida (італ.). Rizzoli.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в OPAC SBN
- ↑ https://twitter.com/RobertoBurioni/status/1634184539856666624
- ↑ а б в Burioni Roberto - Università Vita-Salute San Raffaele. unisr.it. Процитовано 25 вересня 2016. (італ.)
- ↑ Italy, Pandemic’s New Epicenter, Has Lessons for the World (Published 2020) (англ.). 21 березня 2020. Процитовано 5 серпня 2023.
- ↑ а б в Starr, Douglas. This Italian scientist has become a celebrity by fighting vaccine skeptics. ScienceMag. Процитовано 20 січня 2020. (англ.)
- ↑ Villa, Roberta. Vaccines: A case study of false balance on TV. Vaccines Today. Процитовано 21 січня 2020. (англ.)
- ↑ Il vaccino non è un'opinione. ISBN 8804684631. (італ.)
- ↑ а б Roberto Burioni assigned the Asimov Award 2017 by the Gran Sasso Science Institute. Research Italy. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 20 січня 2020. (англ.)
- ↑ Vissani, Francesco. Roberto Burioni wins Asimov Prize and more postcards from Italy. Linked In. Процитовано 20 січня 2020. (англ.)
- ↑ Medical Facts. Процитовано 20 січня 2020. (італ.)
- ↑ A Transversal Pact For Science. pattoperlascienza. Процитовано 21 січня 2020. (італ.)
- ↑ Broder, David. The deadly symptoms of Italy's anti-vaccination movement. New Statesman. Процитовано 21 січня 2020. (англ.)
- ↑ Vaccini, Grillo e Renzi firmano il Patto trasversale per la Scienza promosso da Burioni. tgcom24.mediaset.it (італ.). Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Rizzo, Alessandra. Meet the doctor curing fake news: Italian wages Twitter war against anti-vaxxers. Sky News. Процитовано 21 січня 2020. (англ.)
- ↑ Miller, Donna. Coronavirus could be the death of the anti-vax movement. gruntstuff.com. Gruntstuff. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020. (англ.)
- ↑ Coronavirus, Roberto Burioni: "We don't tell lies, this disease is dangerous and highly contagious". www.news1.news. News1. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
- ↑ а б Ferraretto, Valeria. Pop medicine: Burioni and scientific dissemination in the social media era. italicsmag.com. Italics Magazine. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Ferraresi, Mattia. Italy's Politicians Are Making the Coronavirus Crisis Worse. foreignpolicy.com. Foreign Policy. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Angela Giuffrida; Lauren Cochrane. Italy imposes draconian rules to stop spread of coronavirus. www.theguardian.com. The Guardian. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Roberts, Hannah. Coronavirus: Italy flung into a childcare crisis with 8m children off school as closures hit working parents. inews.co.uk. Inews. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Momigliano, Anna. In Italy, Coronavirus Books Rush to Publication. The New York Times. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Virus. The Great Challenge. www.consulenzeditoriali.it. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. (італ.)
- ↑ Morris, Loveday. Europe starts to walk the 'tightrope' out of coronavirus lockdown. The Washington Post. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 16 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Horowitz, Jason (31 березня 2021). Italy Pushes Back as Health Care Workers Shun Covid Vaccines. The New York Times. Архів оригіналу за 6 квітня 2021. Процитовано 9 квітня 2021. (англ.)
- ↑ Rimini: il premio Jano Planco d'Oro va a Burioni, medico anti No-Vax. Chiamamicitta (італ.). Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ UNAMSI Award. Unione Nazionale Medico Scientifica Di Informazione (італ.). Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Castagneri, Lorenza. Macchianera Awards, il medico Roberto Burioni rivelazione del Web 2017. Lastampa (італ.). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Al Via Festivalflorio 2018 A Favignana. welcometoegadi.it (італ.). Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Roberto Burioni omaggiato con l'Ape d'Oro: "Pungiamo l'oscurantismo". settegiorni.it (італ.). 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2020. Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Gli Oscar del web italiano, ecco chi ha vinto i Macchianera Internet Awards 2018. it.notizie.yahoo.com (італ.). Процитовано 21 січня 2020.
- ↑ Milano: City Angels, 11 Oscar della bontà, premiato Burioni. ansa.it (італ.). 24 січня 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Roberto Burioni nominato Campione della scienza, Nino Formicola Campione della gente: tutti gli Oscar della bontà. .tgcom24.mediaset.it (італ.). Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ A Burioni il premio Evidence 2019 di Gimbe. ansa.it (італ.). 4 березня 2019. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Ai marchigiani Mancini, Burioni e Branchesi assegnato il "Premio Picenum 2019". corrieredellosport.it (італ.). 13 червня 2019. Процитовано 22 січня 2020.
|
