Дрю Вайсман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрю Вайсман
Народився7 вересня 1959(1959-09-07)[1] (65 років)
Лексінґтон, Міддлсекс, Массачусетс, США
Країна США
Діяльністьдослідник, професор
Галузьматрична РНК[2] і РНК-вакцина[2]
Alma materБрандейський університет (1981)[3] і Бостонський університет (1987)[3]
Знання мованглійська[4]
ЗакладPerelman School of Medicine at the University of Pennsylvaniad[5], Пенсільванський університет[6] і Пенсільванський університет[7]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Конфесіяюдаїзм
Нагороди
Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження

Премія за прорив у науках про життя (2021)

Член Американської академії мистецтв і наук (2022)

премія Розенстілаd (2020)

премія Луїзи Ґросс-Горвіц (2021)

медаль Джессі Стівенсон-Коваленкоd (2022)

Warren Alpert Foundation Prized (2022)

Albany Medical Center Prized (2021)

 Нобелівська премія з фізіології або медицини

Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (2021)

Національна зала слави винахідників США (2023)

Cameron Prize of the University of Edinburghd

Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2021)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2022)

William B. Coley Awardd (2021)

медаль Джона Скотта (2021)

Дрю Вайсман (7 вересня 1959(1959-09-07), Лексінґтон, Массачусетс) — учений-лікар, біохімік, найвідоміший своїм внеском у дослідження РНК.

Його робота допомогла розробити ефективні мРНК-вакцини, найвідоміша з яких є вакцина проти COVID-19 виробництва BioNTech/Pfizer та Moderna [8]. Вайсман є професором медицини у Медичній школі Перельмана при Університеті Пенсільванії[en].

Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2023 року (спільно з Каталін Каріко) за дослідження, які сприяли розробці мРНК-вакцини проти COVID-19[9].

Освіта та професійна підготовка

[ред. | ред. код]

Вайсман виріс у місті Лексінгтон (Массачусетс) [10]. Він здобув ступінь бакалавра та магістра в Брандейському університеті в 1981 році, де спеціалізувався в галузі біохімії та ензимології та працював у лабораторії Джеральда Фасмана [11].. Він підготував і захистив свою дипломну роботу з імунології та мікробіології в університеті Бостона, де здобув ступінь доктора медицини і доктора філософії в 1987 році [12]. Після цього Вайсман пройшов ординатуру у Медичному центрі діаконіси Бет Ісраель[en], після чого здобув стипендію у Національному інституті охорони здоров'я США під керівництвом Ентоні Фаучі, нинішнього директора Національного інституту алергії та інфекційних захворювань[en] [13].

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.invent.org/inductees/drew-weissman
  2. ↑ а б https://www.theguardian.com/world/2021/sep/10/scientists-egos-key-barrier-to-progress-covid-vaccine-pioneer-katalin-kariko
  3. ↑ а б Krammer F., Palese P. Profile of Katalin Karikó and Drew Weissman: 2023 Nobel laureates in Physiology or Medicine // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2024. — Vol. 121, Iss. 9. — P. e2400423121. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.2400423121
  4. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=RNjGrgajB-w
  5. ↑ https://www.med.upenn.edu/apps/faculty/index.php/g275/p20322
  6. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  7. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  8. ↑ Queen Muse (12.11.2020). This Philly Scientist’s Technology Helped Make the Pfizer COVID-19 Vaccine Possible (англ.). Philadelphia Magazine. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  9. ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2023. Nobelprize.org. 2 жовтня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.(англ.)
  10. ↑ Carolyn Y. Johnson. A scientific hunch. Then silence. Until the world needed a lifesaving vaccine (англ.). The Washington Post (01.10.2021). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
  11. ↑ Lawrence Goodman (29.09.2020). The Brandeis alum whose research may lead to a COVID-19 vaccine (англ.). Brandeis University. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 4 жовтня 2021.
  12. ↑ Drew Weissman, M.D., Ph.D. (англ.). The Trustees of the University of Pennsylvania. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 4 жовтня 2021.
  13. ↑ Carolyn Y. Johnson (6.12.2020). A gamble pays off in ‘spectacular success’: How the leading coronavirus vaccines made it to the finish line (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  14. ↑ [Katalin Karikó and Drew Weissman Awarded Horwitz Prize for Pioneering Research on COVID-19 Vaccines. Columbia University, 12. August 2021, abgerufen am 19. August 2021 (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 28 травня 2022. Katalin Karikó and Drew Weissman Awarded Horwitz Prize for Pioneering Research on COVID-19 Vaccines. Columbia University, 12. August 2021, abgerufen am 19. August 2021 (англ.)]
  15. ↑ Prinzessin-von-Asturien-Preis 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  16. ↑ The Frontiers Award goes to Karikó, Langer and Weissman for creating two technologies that together have propelled the advance of messenger RNA therapeutics, opening the door. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  17. ↑ [The 2021 NYAM Annual Awards: Innovators in Health. Abgerufen am 11. November 2021 (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 28 травня 2022. The 2021 NYAM Annual Awards: Innovators in Health. Abgerufen am 11. November 2021 (англ.)]
  18. ↑ Penn researchers named Time's 'Heroes of the Year' for helping to develop COVID-19 vaccines. In: Phillyvoice.com. 14. Dezember 2021, abgerufen am 2. Januar 2022. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  19. ↑ Drew Weissman [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.] bei National Inventors Hall of Fame; abgerufen am 4. Oktober 2021.
  20. ↑ Winners of Prestigious $4.5M Global Sci-tech Prizes Announced. VinFuture Foundation, 20. Januar 2022, abgerufen am 22. Januar 2022. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  21. ↑ Japan-Preis 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
  22. ↑ [BioAsia 2022 confers Genome Valley Excellence Award to Dr Drew Weissman for mRNA vaccine. In: biospectrumindia.com. 3. Februar 2022, abgerufen am 4. Februar 2022(англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 28 травня 2022. BioAsia 2022 confers Genome Valley Excellence Award to Dr Drew Weissman for mRNA vaccine. In: biospectrumindia.com. 3. Februar 2022, abgerufen am 4. Februar 2022(англ.)]
  23. ↑ [Dr. Tore Godal, Profs. Drew Weissman & Katalin Karikó honored with first IVI – SK bioscience Park MahnHoon Award. In: IVI. 23. März 2022, abgerufen am 4. April 2022 (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 28 травня 2022. Dr. Tore Godal, Profs. Drew Weissman & Katalin Karikó honored with first IVI – SK bioscience Park MahnHoon Award. In: IVI. 23. März 2022, abgerufen am 4. April 2022 (англ.)]
  24. ↑ [Four scientists receive the Novo Nordisk Prize for their combined contributions to COVID-19 mRNA vaccine. In: Novo Nordisk Fonden. 23. September 2021, abgerufen am 10. April 2022 (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 травня 2022. Four scientists receive the Novo Nordisk Prize for their combined contributions to COVID-19 mRNA vaccine. In: Novo Nordisk Fonden. 23. September 2021, abgerufen am 10. April 2022 (англ.)]
  25. ↑ COVID-cracking UPenn duo snags top Feinstein honor. In: innovateli.com. 28. April 2022, abgerufen am 3. Mai 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дрю_Вайсман&oldid=40584138