Повна загальна середня освіта в Україні

Освіта в Україні Рівні освіти в Україні Дошкільна освіта Повна загальна середня освіта: Початкова освіта • Базова середня освіта • Профільна середня освіта Професійна освіта Фахова передвища освіта Вища освіта: Початковий рівень (короткий цикл) • Перший (бакалаврський) • Другий (магістерський) • Третій (освітньо-науковий/творчий) Післядипломна освіта Інше: Позашкільна освіта Типи закладів освіти України Заклади дошкільної освіти: Ясла • Дитячий садок • Центр розвитку дитини Заклади загальної середньої освіти: Початкова школа • Гімназія • Академічний ліцей Заклади фахової передвищої та вищої освіти: Коледж • Інститут • Консерваторія • Академія • Університет Кваліфікації в освіті та науці України Професійна кваліфікація: Кваліфікований робітник Ступінь фахової передвищої освіти: Фаховий молодший бакалавр Ступені вищої освіти: Молодший бакалавр • Бакалавр • Магістр • Доктор філософії / Доктор мистецтва Наукові ступені: Доктор філософії • Доктор наук Вчені звання Старший дослідник • Доцент • Професор

По́вна зага́льна сере́дня осві́та в Украї́ні — систематизована та передбачена відповідними державними стандартами сукупність результатів навчання і компетентностей, здобутих особою на рівнях початкової, базової середньої та профільної середньої освіти. Вона є цілеспрямованим процесом оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності. Діяльність системи повної загальної середньої освіти регулюється Законами України «Про освіту» (2017) та «Про повну загальну середню освіту» (2020).

Сучасна система повної загальної середньої освіти формується на базі державної реформи «Нова українська школа» (з 2018 року). Вона передбачає 12-річний термін навчання, перехід до компетентнісного підходу та чіткий поділ на три організаційні рівні:

• початкову освіту (1–4 класи);
• базову середню освіту в гімназіях (5–9 класи);
• профільну середню освіту в академічних ліцеях або професійних коледжах (10–12 класи).

Головною новацією старшої школи є індивідуалізація освітньої траєкторії, що дозволяє учням ліцеїв та професійних коледжів самостійно обирати профіль навчання та вибіркові предмети для ефективної підготовки до вступу в заклади вищої освіти (ЗВО) або здобуття першої професії.

Принципи і стратегія

Держава гарантує конституційне право кожного громадянина на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти.

Мережа закладів загальної середньої освіти формується за такими принципами:

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;
• рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
• відкритий характер освіти, створення умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;
• інклюзивність та соціальний захист дітей.

Стратегія розвитку спрямована на оптимізацію мережі закладів для забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Інтернатні заклади для дітей-сиріт реформуються (деінституалізація) шляхом створення умов виховання, наближених до сімейних, із поступовим переходом до сімейних форм виховання та інклюзивного навчання.

Рівні і строки

Повна загальна середня освіта в Україні здобувається на трьох рівнях, що передбачають виконання учнем вимог державних стандартів освіти:

• Початкова освіта — перший рівень, здобувається протягом 4 років (1–4 класи).
• Базова середня освіта — другий рівень, здобувається протягом 5 років (5–9 класи).
• Профільна середня освіта — третій рівень, здобувається протягом 3 років (10–12 класи).

Тривалість здобуття освіти може бути змінена (подовжена або скорочена) залежно від форми здобуття, індивідуальної освітньої траєкторії учня або наявності особливих освітніх потреб (встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Форми здобуття освіти і види закладів

Повна загальна середня освіта може здобуватися за такими формами:

• очна (денна або вечірня);
• дистанційна;
• мережева;
• екстернатна;
• сімейна (домашня);
• форма педагогічного патронажу;
• заочна (на рівнях базової та профільної середньої освіти);
• дуальна (для здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування).

Види закладів освіти:

• Початкова школа — забезпечує здобуття початкової освіти.
• Гімназія — забезпечує здобуття базової середньої освіти.
• Ліцей — забезпечує здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування).
• Спеціальна школа — для осіб з особливими освітніми потребами, зумовленими порушеннями інтелектуального розвитку, фізичними та/або сенсорними порушеннями.
• Навчально-реабілітаційний центр — для осіб із складними порушеннями розвитку.
• Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти — за наявності відповідної ліцензії.

У системі спеціалізованої освіти існують:

• мистецький ліцей;
• спортивний ліцей;
• військовий ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою;
• науковий ліцей;
• професійний коледж (коледж) спортивного профілю;
• мистецький коледж.

Контингент закладів загальної середньої освіти

Принципи формування контингентів учнів базуються на доступності, вільному виборі закладу, рівності всіх громадян (а також іноземців, що перебувають в Україні на законних підставах) та відповідальності батьків.

На формування контингенту суттєво впливають демографічна, етнічна та соціально-економічна ситуація в країні, а також міграційні процеси, викликані війною.

Історична статистика (2000–2008 роки)

Упродовж 2000–2008 років в Україні спостерігалося суттєве зменшення контингенту учнів через демографічний спад 1990-х років.

Учні у денних загальноосвітніх навчальних закладах (2000–2008)

Рік	Всього	I ступ.	II ступ.	III ступ.	Гімназії	Ліцеї	Навч.-виховні комплекси	Школи для дітей з вадами розвитку	Школи соціальної реабілітації
2000	6 646 521	77 056	678 434	5 293 303	167 133	97 212	264 662	68 721	…
2004	4 141 936	69 659	511 798	4 141 936	281 357	160 811	397 445	62 659	524
2008	4 533 233	52 907	369 538	3 165 637	295 756	154 137	428 394	66 661	203

Для дітей соціально вразливих категорій та осіб з особливими освітніми потребами історично функціонувала розгалужена мережа шкіл-інтернатів, яка з ухваленням закону «Про освіту» (2017) поступово трансформується шляхом розвитку інклюзивного навчання у звичайних школах. Напрацьовано позитивний досвід інтегрованого навчання дітей, що сприяє подоланню соціальної ізольованості.

Зміст освіти та оцінювання

Політика у галузі змісту освіти спрямована на формування ключових компетентностей, які сприятимуть умінню облаштовувати власне життя й бути корисним суспільству.

З 2018 року відбувається поетапне впровадження нових Державних стандартів загальної середньої освіти на базі концепції НУШ. Навчальні програми структуровано для спрямування навчального процесу на діяльнісну основу. Суспільно-гуманітарні предмети збагачено знаннями традицій, культури європейських країн, а природничо-математичні дисципліни орієнтовані на практичне використання досягнень науки.

Засобами отримання об'єктивної інформації про стан освіти є Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), запроваджене у 2008 році, та Національний мультипредметний тест (НМТ), який тимчасово замінив ЗНО у 2022 році через умови воєнного стану. Також Україна регулярно бере участь у міжнародних порівняльних дослідженнях якості освіти, таких як PISA та TIMSS, що дозволяє виміряти рівень навченості учнів та виявити проблемні питання.

Профільне навчання та індивідуальна освітня траєкторія

Згідно з Державним стандартом профільної середньої освіти (затвердженим у 2024 році), навчання в академічних ліцеях (10–12 класи) базується на глибокій індивідуалізації. Навчальний план учня складається з трьох компонентів: базового ядра (обов'язкові предмети для всіх), профільних предметів та вибіркових курсів. Кількість годин на дисципліни вільного вибору щороку зростає: від 140 годин у 10 класі до 420 годин у 12 класі.

Кожен академічний ліцей зобов'язаний пропонувати здобувачам освіти не менше трьох профілів. Самих варіантів профілів існують десятки, проте структурно вони формуються в межах трьох головних тематичних кластерів:

• STEM-кластер: природничі науки (фізика, хімія, біологія, географія), математика та інформаційні технології (ІТ).
• Мовно-літературний кластер: поглиблене вивчення української мови та літератури, іноземних мов і літератур тощо.
• Суспільно-гуманітарний кластер: історія, правознавство, психологія, соціологія, громадянська освіта.

Гнучкість системи дозволяє учням формувати крос-профільну траєкторію: наприклад, навчаючись на математичному профілі (STEM), дитина може обрати вибіркові дисципліни з гуманітарного чи мовного кластерів (наприклад, психологію або другу іноземну мову), готуючись до вступу до закладів вищої освіти за власною стратегією.

Важливою інновацією реформи є запровадження інтегрованих курсів для тих освітніх галузей, які не є профільними для учня. Наприклад, здобувачі суспільно-гуманітарного профілю замість окремих уроків фізики, хімії, географії та біології вивчатимуть єдиний базовий курс «Природничі науки», що дозволяє оптимізувати навантаження.

Кадрові ресурси

Державна політика у сфері формування кадрового потенціалу закладів освіти спрямована на всебічну фінансову та матеріальну підтримку педагогічних працівників. Обов'язковою умовою роботи є регулярне проходження курсів підвищення кваліфікації та сертифікації вчителів (добровільної процедури, що оцінює професійні компетентності та дає надбавку до заробітної плати).

Історична статистика (2008/2009 навчальний рік)

На початок 2008/2009 навчального року в школах працювали 484,1 тис. педагогічних працівників. Понад половину працюючих учителів мали вік старше 41 року, при цьому частка молодих спеціалістів (до 30 років) складала лише 17,8%. Більшість вчителів (51,1%) мали стаж педагогічної роботи понад 20 років. З того часу триває процес омолодження кадрів та підвищення вимог до їхньої кваліфікації у зв'язку з реформами НУШ.

Реформи середньої освіти

У вересні 2016 року МОН представило концепцію «Нова українська школа» (НУШ). 14 грудня того ж року Кабінет Міністрів України її схвалив. В основу НУШ закладено компетентнісний підхід, педагогіку партнерства, автономію школи та вчителя, а також орієнтацію на потреби дитини.

Впровадження реформи відбувається поетапно:

• З 2018/2019 навчального року стандарти НУШ запрацювали в 1-х класах. Метою змін у початковій школі стало розвантаження програм, розвиток усвідомленого читання, запровадження ігрових методів навчання та формувального (вербального) оцінювання замість бального в перших циклах.
• З 2022/2023 навчального року реформа перейшла на рівень базової середньої освіти (5–9 класи).
• З 2027/2028 навчального року заплановано повноцінний запуск профільної старшої школи. Для старшокласників (10–12 класи) буде запропоновано вибір напряму: академічного (навчання в ліцеї з орієнтацією на університет, з можливістю обирати предмети) або професійного (навчання в професійних коледжах для здобуття першої професії). У 2026 році стартувало пілотування цієї моделі у 150 спеціально відібраних академічних ліцеях.

Див. також

• Державний стандарт початкової освіти
• Державний стандарт базової середньої освіти
• Державний стандарт профільної середньої освіти
• Диференціація навчання
• Освіта в Україні
• Нова українська школа
• Наука і освіта в Україні-Русі
• Шкільництво в Україні
• Вища освіта в Україні
• Шкільні похвальна грамота та похвальний лист

Посилання

• Про затвердження Державного стан... | від 25.07.2024 № 851
• Загальна середня освіта [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Т. 2 : Д — Й. — 741 с. — ISBN 966-7492-02-8.
• Данилевська О. М. Деколонізація змісту шкільної освіти в Україні: соціолінгвістичний аспект // Українська мова, 2025, 2 (94). — С. 3–25.