Освітній омбудсмен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Освітній омбудсмен — посадова особа, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.

Створення посади[ред. | ред. код]

Інститут освітнього омбудсмена початково запроваджено Законом «Про освіту», прийнятим 5 вересня 2017 року[1] з метою забезпечення належних умов для реалізації права на освіту.

6 червня 2018 року на засіданні уряду Гройсмана було прийнято Постанову «Деякі питання освітнього омбудсмена», якою затверджено Положення про освітнього омбудсмена та Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена[2].

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зазначила, що в Україні мають бути розвинені інструменти, що стануть запобіжниками від зловживань в умовах децентралізації, та захистять права учнів, студентів, освітян і науковців.

Інститут має запрацювати з 1 січня 2019 року. Передбачається утворення Служби освітнього омбудсмена чисельністю 15 працівників[3][4].

Іншою ініцативою Міносвіти в цей період стало започаткування антибулінгової кампанії в українських школах, що включає контроль за підготовкою шкільних психологів. Україна посідає четверте місце в світі за рівнем підліткової агресії[5].

Завдання[ред. | ред. код]

Основними завданнями освітнього омбудсмена є:

  1. сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти;
  2. здійснення заходів щодо додержання законодавства про освіту;
  3. вжиття заходів для забезпечення належних умов для рівного доступу до здобуття освіти;
  4. сприяння впровадженню інклюзивної форми навчання;
  5. сприяння виконанню Україною міжнародних зобов'язань щодо додержання в Україні прав людини на освіту.

Освітній омбудсмен, серед іншого, має право:

  1. розглядати скарги та перевіряти факти, викладені у скаргах;
  2. отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, в тому числі з обмеженим доступом;
  3. надавати рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства;
  4. безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності;
  5. надавати консультації здобувачам освіти, їх батькам, законним представникам, а також педагогічним, науково-педагогічним і науковими працівникам;
  6. представляти інтереси особи у суді[2].

Порядок подання скарги і реагування на неї[ред. | ред. код]

До освітнього омбудсмена зі скаргами про порушення прав у сфері освіти мають право звернутися здобувачі освіти, їх батьки, законні представники, педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники. Заявник може подати скаргу особисто, а також через уповноважену особу.

Скарга, індивідуальна чи колективна, подається протягом року після виявлення порушення прав у письмовій/електронній формі.

Скарги розглядаються не довше одного календарного місяця, а в особливих випадках — не довше 45 днів.

Освітній омбудсмен вживає таких заходів до поновлення та захисту порушених прав:

  • надає рекомендації закладам освіти, органам управління освітою;
  • відвідує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, а також бере участь у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції;
  • звертається до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти;
  • надає консультації заявнику;
  • представляє інтереси заявника у суді.

Після вжиття заходів освітній омбудсмен розробляє пропозиції щодо вдосконалення актів законодавства у сфері освіти, усунення причин та умов, що призводять до порушення прав і законних інтересів заявників[2].

Список освітніх омбудсменів[ред. | ред. код]

Освітній омбудсмен призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п'ять років без права повторного призначення[1].

Діяльність освітнього омбудсмена[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]