Болгарська соціалістична партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Болгарська соціалістична партія

болг. Българска социалистическа партия
Країна Flag of Bulgaria.svg Болгарія
Голова партії Корнелія Нінова
Засновник Дмитро Благоєв і Олександр Лілов
Дата заснування 3 квітня 1990
Штаб-квартира Софія
Ідеологія соціал-демократія[1]
соціал-консерватизм[2][3][4]
лівий популізм[5]
лівий націоналізм[6][5]
москвофільство[7]
Членство в міжнародних організаціях Соціалістичний інтернаціонал
Партія європейських соціалістів
Кількість членів  210 000 (2009)
Друкований орган газета «Дума»
Офіційний сайт bsp.bg

Болгарська соціалістична партія (БСП) (болг. Българска социалистическа партия) — політична партія Болгарії, заснована у квітні 1990 року на базі Болгарської комуністичної партії, створеної 2 серпня 1891 року як Болгарська соціал-демократична партія. В травні 1919 року БСДП прийняла назву Болгарська комуністична партія (тісні соціалісти). В 1938 р. БКП (тісні соціалісти) злилась з Болгарською робітничою партією (створена в 1927 році), утворивши Болгарську комуністичну партію. 3 квітня 1990 року загальнопартійний референдум визначив нинішню назву партії. Налічує 210 000 членів (2009 рік). Найвищий орган — з'їзд, який скликається раз на 3 роки, обирає Найвищу раду БСП і її голову. Найвища рада обирає Виконавче бюро (15 чоловік). Голова — Сергій Станішев. Видає газету «Дума».

На парламентський виборах 2013 року партія у складі Коаліції за Болгарію отримала 26,6% голосів, бувши другою після ГЄРБ з 30,5%.

У вересні - грудні 1933 року в Німеччині відбувся Лейпцизький процес, на якому нацисти зробили спробу звинуватити болгарських комуністів в підпалі будинку рейхстагу. Після початку війни в Іспанії, в 1936 - 1939 рр. БКП брала участь в наданні допомоги Іспанській республіці

• в Болгарії був організований збір коштів на допомогу Іспанській республіці

• в Празі було відкрито бюро, яке займалося організацією і відправкою добровольців для участі у війні на боці Іспанської республіки (бюро очолив Любчо Ханджиєв)

• серед 460 болгарських інтернаціоналістів, які воювали на боці Іспанської республіки, більшість становили болгарські комуністи (Захарі Захарієв, Петро Попов Панчевскій , Нено Енев та ін.). Основна частина болгар воювала в батальйоні ім. Димитрова, 150 з них загинули.

У березні 1938 року відбулися вибори до Народних зборів, в парламенті виникла фракція з шести депутатів комуністичної партії. Також, в 1938 році керівництво партії прийняло рішення про об'єднання Болгарської комуністичної партії і Болгарської робітничої партії в Болгарську робочу партію.

У роки Другої світової війни болгарські комуністи брали активну участь в антифашистській боротьбі, проте в період з 1 вересня 1939 року по 22 червня 1941 року партія діяла легальними засобами (пріоритетними напрямами діяльності були організаційно-масова робота і ведення антифашистської агітації).

На парламентський виборах 2013 року партія у складі Коаліції за Болгарію отримала 26,6% голосів, бувши другою після ГЄРБ з 30,5%.


Відомі політики-члени БСП[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nordsieck, Wolfram (2017). Bulgaria. Parties and Elections in Europe. Процитовано 5 April 2018. 
  2. Istanbul Convention spells trouble for Bulgaria’s ruling coalition. EURACTIV. 23 January 2018. Процитовано 1 April 2019. 
  3. Arrests as homophobes try to disrupt Sofia Pride parade. The Sofia Globe. 10 June 2018. Процитовано 1 April 2019. 
  4. Leader of Bulgaria’s opposition party turns down Pride invite because she’s against same-sex marriage. PinkNews. 7 June 2018. Процитовано 1 April 2019. 
  5. а б Triumph des Populismus - Bulgarien hat ein neues Parlament. Heise online. 29 March 2017. Процитовано 1 April 2019. 
  6. Politics After the Political. Jacobin. 30 March 2017. Процитовано 1 April 2019. 
  7. Bulgaria: Caught Between Moscow and Brussels - Novinite.com - Sofia News Agency. novinite.com. Процитовано 5 April 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]