Божко Ніна Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ніна Григорівна Божко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божко Ніна Григорівна
Народження6 серпня 1928(1928-08-06)
Київ, Українська СРР, СРСР
Смерть2021
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна СРСР
 Україна
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняКиївське художнє училище (1949) і Київський державний художній інститут (1956)
Діяльністьхудожниця
ВчительКасіян Василь Ілліч і Плещинський Іларіон Миколайович
ЧленСпілка радянських художників України
У шлюбі зТихий Іван Антонович
ДітиТихий Олександр Іванович
Нагороди
Народний художник України Грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв України

Ні́на Григо́рівна Божко́ (6 серпня 1928 — 2021) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1958 року. Дружина художника Івана Тихого, мати художника Олександра Тихого[1]. Академік Міжнародної академії фундаментальних основ буття[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]
Могила Ніни Божко, Лук'янівське кладовище

Народилася 6 серпня 1928 року у місті Києві (нині Україна). 1945 року працювала гравером на керамічно-художньому заводі. 1946 року закінчила Київське училище прикладного мистецтва; 1949 року — Київське художнє училище. Упродовж 1950—1956 років навчалась у Київському державному художньому інституті, де її викладачами були зокрема Василь Касіян, Іларіон Плещинський і Валентин Задорожний. Дипломна робота — плакат «Боротися — означає добре жити»[3]. Одночасно з 1950 року працювала у видавництвах «Радянська школа», «Дніпро», «Веселка».

Протягом 1972—1980 років працювала на художньо-виробничому комбінаті над ілюструванням дитячих казок у кольоровій ліногравюрі, а також над створенням альбомів. Мешкала в Києві в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 25 та у будинку на вулиці Героїв Севастополя, № 17Б, квартира № 62[4]. Померла у 2021 році. Похована разом із родиною в Києві на Лук'янівському цвинтарі, поблизу склепа Сольських (ділянка № 9, 50°28′6.64″ пн. ш. 30°27′14.68″ сх. д. / 50.46851° пн. ш. 30.45408° сх. д. / 50.46851; 30.45408).

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювла в галузі станкового живопису, станкової (у техніках естампа, ліногравюри, монотипії) і книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

плакати
  • «Війні кажемо — ні!» (1955);
  • «Іван Франко» (1956);
  • «За мир у всьому світі» (1957);
кольорові ліногравюри
  • присвячені Києву (1960);
  • «На Дніпрі» (1960);
  • «Вечірня тиша» (1963);
монотипії
серії літографій
портрети
натюрморти
  • «Білі квіти на сірому тлі» (1988)[5];
  • «Червона калина» (1998)[5];
пейзажі

Авторка творів на шевченківські теми:

  • ліногравюра «По діброві вітер віє» (1960);
  • плакат «Тарас Шевченко» (1961);
  • серія «Жіноча доля» (літографія, 1967—1969);
кольорові лінографії
  • «Тяжко мені сиротою на цім світі жити» (1961);
  • «Пам'ятник Тарасу Шевченкові в Києві» (1961);
  • «Затихло все» (1964);
  • «Край неба палає…» (1964);
  • «По діброві вітер виє…» (1964);
  • «Весна зеленню квітчає…» (1964);
  • «Веселе сонечко сідало…» (1964).

Авторка робіт за мотивами творів Лесі Українки — «Камінний господар», «Дон Жуан» та «Донна Анна» (1971). Ілюструвала та оформила книги для київських видавництв:

  • «Повість про кохання» Надії Хоменко (1957);
  • «В ясла Танечка іде» Тетяни Волгіної (1962).

Брала участь у художніх виставках з 1956 року, зокрема у:

  • 5-й всесоюзній виставці дипломних робіт студентів мистецьких вузів СРСР. Випуск 1956 (Москва, 1956);
  • ювілейній художній виставці УРСР (Київ, 1957);
  • художній виставці «Радянська Україна» (Київ, 1960);
  • всесоюзній художнвій виставці (Москва, 1961);
  • республіканській художнвій виставці (Київ, 1961);
  • ювілейній художній виставці до 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка (Київ, 1964).

Роботи художниці представлені у багатьох музеях України та у приватних колекціях Великої Британії, Франції, Нідерландів, Норвегії, Німеччини, Японії, Сполучених Штатів Америки, Іспанії та інших країн[2].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олександр Тихий / Золота книга України. Вибирай українське 2010. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 31 грудня 2021.
  2. а б Художники України, 2005, с. 38.
  3. Художники народов СССР, 1970, с. 443, Т. 1.
  4. Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 16 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 31 грудня 2021.
  5. а б в г д е На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва, 2009.
  6. а б Художники України, 2005, с. 39.
  7. Божко Ніна Григорівна / Довідник членів Національної спілки України. Київ. 2003, С. 128.
  8. Указ Президента України від 23 червня 2009 року № 475/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Література

[ред. | ред. код]