Обговорення користувача:Тутовий
Ласкаво просимо!
Основні засади Вікіпедії | Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Тутовий! |
Для чого ми розвиваємо Вікіпедію |
Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом. Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента. Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікірозмітки. Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії. Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
|
Як створити статтю | |
Як редагувати статті | |
Ілюстрування статей | |
Потренуйтеся тут! | |
Правила і настанови | |
Стиль оформлення статей | |
Авторські права | |
Довідка | |
Користувачі, що допоможуть Вам | |
Словничок вікітермінів |
-- Automatic welcomer (обговорення) 04:33, 11 травня 2015 (UTC)
Нові зображення
[ред. код] Це повідомлення відсилається користувачам,
що завантажують до Вікіпедії вільні файли |
Якщо Ви завантажуєте файл з вільною ліцензією (не добропорядне використання!), рекомендуємо завантажувати нові зображення у Вікісховище. Таким чином, інші користувачі з інших мовних розділів Вікіпедії, а також інших проєктів Фонду Вікімедіа зможуть використовувати наші зображення, відповідно не буде потреби перезавантажувати файли з однієї мовної версії Вікіпедії до іншої. Радимо відразу категоризувати файли, а також ставити відповідну ліцензію. Файли без зазначеної ліцензії будуть вилучені. (Наприклад, для українських державних символів, знаків це {{PD-UA-exempt}}).
|
--FileReviewerBot (обговорення) 21:07, 15 травня 2015 (UTC)
Ось якось так виглядає цей шаблон. Тепер його слід поширити серед користувачів.--Yuriy Kvach (обговорення) 15:43, 2 червня 2015 (UTC)
- Чудово! У мене є дві пропозиції.
- 1. Не лінкувати слово "Росія" на статтю про неї. Треба якось акцентувати на "народах Росії", а не на "Росії". Наприклад, можна "Вітаю! Запрошуємо Вас взяти участь у тижні, присвяченому" зробити курсивом, але не жирним. А "народам Росії" залишити жирним, і при цьому прибрати посилання на статтю про Росію. Якщо доречно - можна залінкувати "народам Росії" прямо на сторінку тижня.
- 2. Картинка з оленями вписується у російський шовіністичний підхід до народів Росії як до дикунів, які самі по собі ні на що не спроможні. Подивився, які картинки є на сторінці тижня. Ось ці непогані: [1], [2], [3], [4], [5], [6], [7]. Остання з Тундутовим, наприклад, непогана. На Ваш смак можете замінити картинку з оленями на одну з цих, якщо, звісно, погоджуєтесь. --Тутовий (обговорення) 16:37, 2 червня 2015 (UTC)
- Це - вільна енциклопедія! Правте: {{Запрошення до Тижня народів Росії}}! --Yuriy Kvach (обговорення) 17:23, 2 червня 2015 (UTC)
Вітаю! Дякую що долучилися до Тижня! Сьогодні Тиждень стартував, тож запрошую до активнішої участі! З повагою, --visem (обговорення) 19:47, 3 червня 2015 (UTC)
Міжмовне посилання
[ред. код]Привіт. Фільтр ж просив вас не використовувати прямі міжмовні посилання, а натомість використовувати шаблон {{Не перекладено}}. Чому ви проігнорували попередження? Будь ласка, самостійно здійсніть заміну. --Максим Підліснюк (обговорення) 01:17, 6 червня 2015 (UTC)
- Привіт, ну, я витратив багато часу на написання тієї статті, міжмовних посилань там десь п’ять, шаблон "не перекладено" був мені малозрозумілий, потрібен був би час на його вивчення, а попередження не було категоричним - за текстом не здавалося, що це зовсім заборонено. Ось чому. Як гадаєте, скільки в мене часу є на виправлення, і що станеться, якщо я не виправлю?
- В попередженні ж подано зразок шаблону (
{{не перекладено|Назва статті українською|Як показуватиметься у статті|Код мови|Стаття у іншому розділі}}
). Це справа хвилини - замінити ті посилання. Це не обманюватиме читача, не створюватиме ілюзію існуючої статті та стимулюватиме написання україномовного аналогу. Якщо посилання не виправите ви, цим ви просто забере час у інших волонтерів, які будуть вимушені зробити це. Тож, якщо вам не важко, підставте шаблон краще самі. --Максим Підліснюк (обговорення) 01:30, 6 червня 2015 (UTC)- Дякую за пояснення! У попередженні текст шаблону був трохи іншим. Якщо це я не єдиний, хто зробив таку помилку, можна у тексті попередження явно вказати що це заборонено, або заборонити редагування із такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 01:37, 6 червня 2015 (UTC)
- Технічно краще не забороняти, оскільки фільтр може мати і помилкові спрацювання. Текст попередження трішки зміню. --Максим Підліснюк (обговорення) 01:39, 6 червня 2015 (UTC)
- Дякую за пояснення! У попередженні текст шаблону був трохи іншим. Якщо це я не єдиний, хто зробив таку помилку, можна у тексті попередження явно вказати що це заборонено, або заборонити редагування із такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 01:37, 6 червня 2015 (UTC)
- В попередженні ж подано зразок шаблону (
Запрошення до участі у тижні Вікіцитат
[ред. код]--Сергій Липко (обговорення) 12:20, 9 червня 2015 (UTC)
Запрошення до тижня народів Росії
[ред. код]test
Запрошення до участі в тижні народів Росії
[ред. код]Привіт. Не можна говорити, що храм у сербському Белграді був одним із перших у Західній Європі, оскільки це місто, як і власне вся країна, не належить до Західної Європи (дивіться статтю Центральна Європа). Будьте уважні, будь ласка, перед тим, як відкочувати чужі зміни. З повагою, Yevhen Avramov (обговорення)
- Коли я писав ту фразу - я думав, як це сформулювати, і вирішив не писати так, як Ви, оскільки Калмикія і сама у Європі, і там були дацани вже доволі давно. Відтак те, що він "один з перших в Європі" - це не правда. Та я не заперечую, якщо Ви повернете своє формулювання. --Тутовий (обговорення) 14:20, 29 червня 2015 (UTC)
привіт. будь ласка, вкажіть джерела, якими Ви користувалися, щоб це зробити --アンタナナ 10:10, 29 червня 2015 (UTC)
- Їх було забагато - дані перепису, статті щодо розселення кожного з народів, кілька книжок з діалектології. За достовірність я відповідаю (за винятком кількох незначних моментів - наприклад, не знаю точних кордонів між тоджинцями та іншими тувинцями і т.п.). А чому Ви про це просите? --Тутовий (обговорення) 12:39, 29 червня 2015 (UTC)
- м-мм, вікіпедія — енциклопедія. і повинна спиратися на авторитетні джерела. файли, що ілюструють енциклопедію не є винятками. тому бажано у файлах вказати хоча б головні джерела даних (якщо їх дійсно багато). тоді допитливий зможе перевірити інформацію, яку йому дає вікіпедія як неавторитетне джерело --アンタナナ 22:14, 29 червня 2015 (UTC)
- А Ви могли би пояснити, це вимога чи прохання? Просто у більшості карт, зроблених для вікіпедії, таких посилань я не бачив, а у мене вказані посилання на дані переписів 1989 та 2010 (хоч і не на конкретні видання). ПС Обов’язкове підтвердження фактів посиланнями на АД - це особливість саме вікіпедії, а не енциклопедій взагалі. В енциклопедіях може даватися ключова література з теми статті, але виноски, як у вікі - це для друкованих енциклопедій рідкість. Ну, зрозуміло, чому так, - у друкованих енциклопедіях достовірність забезпечується підбором авторів (та тим, що автори дбають про свою репутацію у науковій спільноті), а тут за умови рівноправності та анонімності авторів достовірність можна забезпечити тільки такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 23:12, 29 червня 2015 (UTC)
- зараз — прохання. енциклопедії мали б брати дані із авторитетних джерел. у вікіпедії це досягається можливістю перевірити --アンタナナ 23:18, 29 червня 2015 (UTC)
- Посилання на дані переписів 1989 та 2010 на карті вже є. В принципі, можна додати дані конкретних видань з їхніми результатами. До речі, при написанні статей для друкованих енциклопедій, як на мене, можливі такі узагальнення, які би тут не пройшли би - за умови якщо стаття достатньо популярна. --Тутовий (обговорення) 23:41, 29 червня 2015 (UTC)
- так. щодо цього паперові енциклопедії дуже сильно програють. ніхто не може знати звідки вони беруть дані. і поставити їх під сумнів :) це зображення не дуже практичне. навіть при 400пкс нічого не видно. треба залишати тільки саме зображення, а легенду виносити як текст (опис файлу) --アンタナナ 23:52, 29 червня 2015 (UTC)
- А я мав на увазі перевагу друкованих енциклопедій: коли пишеш, то можна викласти своє розуміння якоїсь теми, дати об’ємну картину, яка тут не пройшла би. Так, ця карта є зручною тільки у повному розмірі. Знову ж таки, таких карт - які треба дивитися у повному розмірі - у вікіпедії достатньо. Легенду виносити окремо не варто, бо багато хто зберігає файли карт. Не знаю, чи багато людей так роблять - але я майже ніколи не дивлюся зображення у вікі на сторінці зображення - відкриваю зображення в окремій вкладці та дивлюсь там. Таким як я зручніше мати легенду на самому зображенні. Хоча, в принципі, її можна додати і до опису файлу для тих, хто так не робить. --Тутовий (обговорення) 00:13, 30 червня 2015 (UTC)
- своє розуміння? до речі, файли на Вікісховищі потрібно категоризувати --アンタナナ 00:27, 30 червня 2015 (UTC)
- Мабуть найвідоміша енциклопедична стаття - це стаття Гуссерля про феноменологію для Британіки [8]. Це крайній випадок того, що у вікі неможливо. Я ніяк не зможу зрозуміти, коли мені пишуть у вікі - це вимога (за невиконання є санкції), порада ("так буде краще") чи прохання. Все виглядає як вимоги, а потім виявляється чи то порадами чи то проханнями. --Тутовий (обговорення) 00:44, 30 червня 2015 (UTC)
- для Вікісховища файли є основним. як для Вікіпедії — статті. статті у Вікіпедії потребують категорій. файли у Вікісховищі — теж потребують категорій. інакше комусь доводиться із волонтерів те розгрібати. елементарне прохання не залишати за собою «сміття» (що навіть у реальному житті актуально) — це прохання чи вимога? я б вважала, що це — вихованість, чемність, здоровий глузд. певно, що можна ще низку позитивних речей перелічити --アンタナナ 00:53, 30 червня 2015 (UTC)
- п.с. порівняння гуссерля-автора та «будь-кого» — не дуже доречне. а Вікіпедію таки редагувати може будь-хто --アンタナナ 00:55, 30 червня 2015 (UTC)
- Саме так. Я ж не критикую, просто пишу про різницю між специфікою друкованих енц. та вікі. Я написав, що у друкованих можливе подання свого бачення повної картини якоїсь теми, яке тут не пройшло би. Ви перепитали про "своє бачення", і я навів приклад, у якому різниця очевидна. Ладно, дякую за розмову, успіхів Вам! Про файли нижче подивлюся. --Тутовий (обговорення) 01:05, 30 червня 2015 (UTC)
- Мабуть найвідоміша енциклопедична стаття - це стаття Гуссерля про феноменологію для Британіки [8]. Це крайній випадок того, що у вікі неможливо. Я ніяк не зможу зрозуміти, коли мені пишуть у вікі - це вимога (за невиконання є санкції), порада ("так буде краще") чи прохання. Все виглядає як вимоги, а потім виявляється чи то порадами чи то проханнями. --Тутовий (обговорення) 00:44, 30 червня 2015 (UTC)
- своє розуміння? до речі, файли на Вікісховищі потрібно категоризувати --アンタナナ 00:27, 30 червня 2015 (UTC)
- А я мав на увазі перевагу друкованих енциклопедій: коли пишеш, то можна викласти своє розуміння якоїсь теми, дати об’ємну картину, яка тут не пройшла би. Так, ця карта є зручною тільки у повному розмірі. Знову ж таки, таких карт - які треба дивитися у повному розмірі - у вікіпедії достатньо. Легенду виносити окремо не варто, бо багато хто зберігає файли карт. Не знаю, чи багато людей так роблять - але я майже ніколи не дивлюся зображення у вікі на сторінці зображення - відкриваю зображення в окремій вкладці та дивлюсь там. Таким як я зручніше мати легенду на самому зображенні. Хоча, в принципі, її можна додати і до опису файлу для тих, хто так не робить. --Тутовий (обговорення) 00:13, 30 червня 2015 (UTC)
- так. щодо цього паперові енциклопедії дуже сильно програють. ніхто не може знати звідки вони беруть дані. і поставити їх під сумнів :) це зображення не дуже практичне. навіть при 400пкс нічого не видно. треба залишати тільки саме зображення, а легенду виносити як текст (опис файлу) --アンタナナ 23:52, 29 червня 2015 (UTC)
- Посилання на дані переписів 1989 та 2010 на карті вже є. В принципі, можна додати дані конкретних видань з їхніми результатами. До речі, при написанні статей для друкованих енциклопедій, як на мене, можливі такі узагальнення, які би тут не пройшли би - за умови якщо стаття достатньо популярна. --Тутовий (обговорення) 23:41, 29 червня 2015 (UTC)
- зараз — прохання. енциклопедії мали б брати дані із авторитетних джерел. у вікіпедії це досягається можливістю перевірити --アンタナナ 23:18, 29 червня 2015 (UTC)
- А Ви могли би пояснити, це вимога чи прохання? Просто у більшості карт, зроблених для вікіпедії, таких посилань я не бачив, а у мене вказані посилання на дані переписів 1989 та 2010 (хоч і не на конкретні видання). ПС Обов’язкове підтвердження фактів посиланнями на АД - це особливість саме вікіпедії, а не енциклопедій взагалі. В енциклопедіях може даватися ключова література з теми статті, але виноски, як у вікі - це для друкованих енциклопедій рідкість. Ну, зрозуміло, чому так, - у друкованих енциклопедіях достовірність забезпечується підбором авторів (та тим, що автори дбають про свою репутацію у науковій спільноті), а тут за умови рівноправності та анонімності авторів достовірність можна забезпечити тільки такими посиланнями. --Тутовий (обговорення) 23:12, 29 червня 2015 (UTC)
- м-мм, вікіпедія — енциклопедія. і повинна спиратися на авторитетні джерела. файли, що ілюструють енциклопедію не є винятками. тому бажано у файлах вказати хоча б головні джерела даних (якщо їх дійсно багато). тоді допитливий зможе перевірити інформацію, яку йому дає вікіпедія як неавторитетне джерело --アンタナナ 22:14, 29 червня 2015 (UTC)
Статус Файл:Roerich Oirot.jpg
[ред. код]Дякуємо за те, що ви завантажили на сервер Вікіпедії файл Файл:Roerich Oirot.jpg. Однак на сторінці опису файлу немає супровідної інформації щодо джерела, авторства та ліцензії або ця інформація неповна чи недостовірна. Якщо ви не є автором даного файлу, ви повинні якимось чином обґрунтувати свої права завантажувати його у Вікіпедію. Також у цьому випадку необхідно вказати джерело файлу, тобто дати посилання на сайт (або інше джерело), з якого ви взяли цей файл, а також умови використання файлів із вказаного сайту.
На сторінці опису файлу завжди вказуйте шаблон з ліцензією, під якою опубліковано цю роботу. Якщо ви є його автором, ви можете використати шаблон {{Cc-by-sa-3.0}} для того, щоб ліцензувати файл під CC-BY-SA, або {{PD-self}}. Щоб довідатись про те, які ще існують шаблони з ліцензіями, дивіться статтю Вікіпедія:Шаблони:Авторські права або Короткий довідник.
Якщо ви завантажили й інші файли, будь ласка, перевірте, скориставшись цим сервісом, чи зазначено на їхніх сторінках опису джерело, а також шаблон з ліцензією. Якщо статус завантажених вами файлів не з'ясується протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені вилучити завантажений вами файл із сервера.
Дякуємо за розуміння. アンタナナ 00:57, 30 червня 2015 (UTC)
- те саме стосується інших двох файлів: Файл:Dekret.jpg та Файл:Gurkin.jpg. вкажіть лінк, якщо це з інтернету. сторінку книжки, якщо це скан (чи фото), що Ви зробили. Ви вмієте вантажити на Вікісховище. чому ці файли туди не вантажили? --アンタナナ 01:01, 30 червня 2015 (UTC)
Статті про писемності
[ред. код]Дякую за цікаві посилання. Спорбую і в нас дещо з того створити. Шкода лише, що часу небагато, десь з 10 липня я буду у віківідпустці. Ну, відпрацюю тоді пізніше.--Romanbibwiss (обговорення) 21:12, 4 липня 2015 (UTC)
- Там я мав на увазі, що ті писемності можна до того списку додати. Та я радий, що Ви зацікавилися! За бажання можете не копіювати російську статтю про марійське тісте, а зробити загальну про давні писемності (?) чи тамги (?) чи ще якось фінських народів - мабуть, є джерела, де вони розглядаються разом. Про пас у комі українська стаття є. У удмуртів це пус, у ерзя - тєшкс, про інших не знаю. --Тутовий (обговорення) 14:34, 5 липня 2015 (UTC)
- Окей, я подивлюся в інших мовних розділах і додам до списку.--Romanbibwiss (обговорення) 14:58, 5 липня 2015 (UTC)
Статус файлу Файл:Misharskie Knyazhestva XV–XVI.jpg
[ред. код]Шановний користувачу Вікіпедії! Дякуємо за завантаження файлу Файл:Misharskie Knyazhestva XV–XVI.jpg. Однак при перевірці його опису виявилися деякі проблеми. Будь ласка, зверніть увагу, що кожен невільний файл повинен відповідати критеріям сумлінного використання, у тому числі обов'язково містити обґрунтування сумлінного використання. Якщо статус зазначеного файлу не проясниться протягом 7 днів, адміністратори Вікіпедії будуть змушені його вилучити.
Найчастіше помилки в оформленні полягають у:
- відсутність {{обґрунтування добропорядного використання}}. Приклади можна подивитися тут;
- завеликий розмір — роздільність не має перевищувати ту, яка використовується у статті. Як це зробити описано тут;
- зображення не ілюструє основний предмет статті, а виконує декоративну роль (обкладинка для книжки може використовуватися у статті про саму книжку, а не у галереї статті про видавництво чи автора);
- зображене можна сфотографувати (наприклад, будівля зараз існує, але поки нема вільного її фото).
--FileReviewerBot (обговорення) 19:39, 30 липня 2015 (UTC)
Вітаю! Незабаром стартуватиме двосторонній українсько-білоруський тематичний тиждень, який буде проводитися у новому форматі. Прошу ознайомитися з правилами та долучатися! Орієнтовні дати проведення: кінець серпня - початок вересня. Також прошу не не забувати формувати сторінку у білоруській Вікіпедії. Якщо будуть питання, прохання звертатися до мене. --visem (обговорення) 18:21, 21 серпня 2015 (UTC)
- Дякую. Спробую знайти, що мені було б цікаво написати на цю тему. --Тутовий (обговорення) 01:24, 24 серпня 2015 (UTC)
10 років Удмуртській Вікіпедії
[ред. код]привіт. перепрошую, що турбую. 24 жовтня 2015 року виповниться 10 рочків Удмуртській Вікіпедії. оскільки Ви цікавитеся цією темою, і, мабуть, могли б написати більше і цікавіше за тих, які цією темою взагалі не цікавляться… хочу Вам запропонувати написати допис на блог ВМУА про це. потрібно:
- зареєструватися тут: wikimediaukraine.wordpress.com (збоку на панельці є «Зареєструватися»)
- надіслати мені логін та електронну адресу (щоб легко було знайти) для отримання прав дописувача
- прийняти запрошення редагувати, коли воно буде надіслане Вам на пошту
- перейти за лінком wikimediaukraine.wordpress.com/wp-admin/post-new.php і створити потрібний пост
якщо Ви не володієте вордпресом, то достатньо просто там зареєструватися, ViraMotorko (WMUA) Вам допоможе. зможете таке зробити? --アンタナナ 00:12, 16 жовтня 2015 (UTC)
- Дуже дякую за цікаву публікацію. Запрошую ті самі дії провести на сайті https://wikiukraine.wordpress.com --Perohanych (обговорення) 13:27, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Якщо хочете, і це можна зробити, можете скопіювати мій допис у цей блог. Я сам цього не робитиму. --Тутовий (обговорення) 17:15, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Дякую. Ліцензія на https://wikimediaukraine.wordpress.com це дозволяє :-) --Perohanych (обговорення) 19:23, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Слухайте, наскільки я розумію, Ваша діяльність дотична до взаємодії держави з ІТ, у т.ч. в освітній сфері. Не знаєте, ніхто не намагався організувати масове сканування українських наукових видань, зокрема радянських часів? Якби це все було би у відкритому доступі в електронній формі - це було б однозначне покращення :) Там ще є питання авторських прав, але якесь рішення для нього також можна знайти. --Тутовий (обговорення) 20:02, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Пам'ятаю Бібліотека Вернадського депонувала електронні версії наукової періодики. Спеціальних державних програм не зустрічав. Але не певен що таке є в світі саме через авторське право. Можливо помиляюся. --Perohanych (обговорення) 05:19, 22 жовтня 2015 (UTC)
- У світі наукова періодика доступна в електронному виді за підписками університетів та бібліотек, які платять за неї видавництвам. Це не відкритий доступ, звісно. Шкода, що в Україні ніхто не організував масове сканування та публікацію в інтернеті старих видань. З одного боку, якщо права на публікацію - у видавництв, то державі легко їх переконати. З другого, тут авторське право жодної користі не приносить, тільки шкоду: ці тексти не тільки ніколи не принесуть авторам грошей, але і перевидаватися не будуть. Але це вже не до державних, а до якихось неформальних ініціатив. З третього боку, для тих, хто таке організує, будуть очевидні вигоди - їх будуть ще довго згадувати добрим (без іронії) словом. --Тутовий (обговорення) 05:43, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Тут користь може принести пропаганда серед науковців і серед видавців вільних ліцензій. Притому необов'язково PD, CC BY чи CC BY-SA, які дозволяють перенесення до Вікіпедії. CC BY-ND, CC BY-NC-SA, CC BY-NC, CC BY-NC-ND. Див. Ліцензії Creative Commons --Perohanych (обговорення) 06:56, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Ну, це вже зовсім інша тема. --Тутовий (обговорення) 07:45, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Тут користь може принести пропаганда серед науковців і серед видавців вільних ліцензій. Притому необов'язково PD, CC BY чи CC BY-SA, які дозволяють перенесення до Вікіпедії. CC BY-ND, CC BY-NC-SA, CC BY-NC, CC BY-NC-ND. Див. Ліцензії Creative Commons --Perohanych (обговорення) 06:56, 22 жовтня 2015 (UTC)
- У світі наукова періодика доступна в електронному виді за підписками університетів та бібліотек, які платять за неї видавництвам. Це не відкритий доступ, звісно. Шкода, що в Україні ніхто не організував масове сканування та публікацію в інтернеті старих видань. З одного боку, якщо права на публікацію - у видавництв, то державі легко їх переконати. З другого, тут авторське право жодної користі не приносить, тільки шкоду: ці тексти не тільки ніколи не принесуть авторам грошей, але і перевидаватися не будуть. Але це вже не до державних, а до якихось неформальних ініціатив. З третього боку, для тих, хто таке організує, будуть очевидні вигоди - їх будуть ще довго згадувати добрим (без іронії) словом. --Тутовий (обговорення) 05:43, 22 жовтня 2015 (UTC)
- даруйте, що втручаюся. то мова про «старі» видання чи «радянських часів»? для мене перші звучать як ті, що у суспільному надбанні. існує такий проєкт, але от саме в Україні його ніхто (ще) не втілює: en:Wikipedia:The Wikipedia Library --アンタナナ 07:50, 22 жовтня 2015 (UTC)
- В ідеалі було б добре пролобіювати переведення до відкритого доступу та розміщення в інтернеті українських наукових публікацій усіх часів, у першу чергу - періодики. За винятком сучасних монографій, опублікованих у приватних видавництвах, - це не така вже нереальна задача. Груп, які були б проти цього, немає: авторам це скоріше вигідно, а держава та державні видавництва можуть опиратися хіба що через неприйняття нововведень. До речі, з нинішнім керівництвом Міносвіти це найлегше: з іншими керівництвами буде важче, скоріш за все. Якщо тільки радянські видання, чи тільки видання, строк авторських прав на які вийшов, то це теж непогано. Але навіть план-максимум, здається, є здійсненним, якби була група, яка б це лобіювала. --Тутовий (обговорення) 08:24, 22 жовтня 2015 (UTC)
- ідеял хороший але до нього ще багато сходинок іти. і певно, що багато дверей так і залишаться зачиненими. чи є ідеї (конкретні) з чого б таке можна було почати? теперішнє міносвіти змогло продублювати заклик попередників, що не є погано саме по собі звісно, але заклики/заяви тощо не завжди додають. особливо такі… м-мм, формальні. але (можливо) якщо їм написать конкретні пропозиції, то вони дослухаються --アンタナナ 15:57, 22 жовтня 2015 (UTC)
- @Helixitta та Brunei: науковці. @Anntinomy, Atoly, Helgi, Arxivist та Friend: ґлемівці --アンタナナ 16:19, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Найпростіший шлях, мабуть, - з одного боку, зацікавити комерційну компанію, яка могла би заради власної вигоди організувати сканування, з іншого - зацікавити безпосередньо Квіта, щоби він допоміг подолати бюрократичний спротив щодо дозволів та організації сканування (точніше, делегував би цю роботу комусь з достатнім статусом). Тобто у цьому роботи немало - треба підготувати і пропозицію компанії, і аналіз правового статусу публікацій, і презентацію для Квіта/заступників, і орієнтовний план робіт і т.д. З тих компаній, кому це могло би бути цікаво, першою на думку спадає PocketBook International. Щоправда, я не знаю, в якому вони зараз стані, але колись в них ресурсів на подібний проект було достатньо. Інший варіант - робити це виключно на ресурсах міносвіти, але для цього потрібен інший рівень їхньої зацікавленості. --Тутовий (обговорення) 16:41, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Ще один варіант - це західні грантові гроші, тут потрібна організація з менеджментом, яка вже виконувала проекти подібного рівня. Якщо буде згода з боку міністерства та пропрацьований юридичний бік справи - то гроші на такий проект мають знайтись. Проконсультувати щодо цього може, наприклад, Ірина Кучма (її мають знати ті, хто займався тематикою вільних ліцензій в Україні). ПС Я тут виступаю в не дуже красивій ролі - розповідаю іншим, як втілити задуману мною справу. Але хай там як, я цим займатися не зможу, а ідея є і здійсненною і дуже корисною, тому намагаюся підкинути тим, хто міг би зацікавитись. --Тутовий (обговорення) 18:24, 22 жовтня 2015 (UTC)
- В ідеалі було б добре пролобіювати переведення до відкритого доступу та розміщення в інтернеті українських наукових публікацій усіх часів, у першу чергу - періодики. За винятком сучасних монографій, опублікованих у приватних видавництвах, - це не така вже нереальна задача. Груп, які були б проти цього, немає: авторам це скоріше вигідно, а держава та державні видавництва можуть опиратися хіба що через неприйняття нововведень. До речі, з нинішнім керівництвом Міносвіти це найлегше: з іншими керівництвами буде важче, скоріш за все. Якщо тільки радянські видання, чи тільки видання, строк авторських прав на які вийшов, то це теж непогано. Але навіть план-максимум, здається, є здійсненним, якби була група, яка б це лобіювала. --Тутовий (обговорення) 08:24, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Пам'ятаю Бібліотека Вернадського депонувала електронні версії наукової періодики. Спеціальних державних програм не зустрічав. Але не певен що таке є в світі саме через авторське право. Можливо помиляюся. --Perohanych (обговорення) 05:19, 22 жовтня 2015 (UTC)
- Слухайте, наскільки я розумію, Ваша діяльність дотична до взаємодії держави з ІТ, у т.ч. в освітній сфері. Не знаєте, ніхто не намагався організувати масове сканування українських наукових видань, зокрема радянських часів? Якби це все було би у відкритому доступі в електронній формі - це було б однозначне покращення :) Там ще є питання авторських прав, але якесь рішення для нього також можна знайти. --Тутовий (обговорення) 20:02, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Дякую. Ліцензія на https://wikimediaukraine.wordpress.com це дозволяє :-) --Perohanych (обговорення) 19:23, 21 жовтня 2015 (UTC)
- Якщо хочете, і це можна зробити, можете скопіювати мій допис у цей блог. Я сам цього не робитиму. --Тутовий (обговорення) 17:15, 21 жовтня 2015 (UTC)
- @Тутовий, перепрошую, ви так пишете, наче в Україні жодного журналу не виклали в Інтернет.
Ресурси відкритого доступу:
- Інститут історії України НАН України — на порталі розміщені електронні версії досліджень та монографій сучасних українських істориків, українська історична періодика.
- Діаспоріана — електронна бібліотека «Diasporiana» є проектом зі збереження інтелектуальної спадщини української еміграції. Містить рідкісні видання різного спрямування, в тому числі періодичні.
- Наукова періодика України — відкритий доступ до наукових журналів та збірників наукових праць, виданих в Україні, в основному за останні роки, але є і з глибоким архівом (від першого числа). Найбільше у Європі сховище безкоштовних повних текстів наукових статей. Поточний стан: 2375 — журналів ; 16582 — випусків ; 440596 — повних текстів статей. Офіційний сайт Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського також пропонує онлайн відносно невелику частину своїх унікальних фондів періодики. На цей момент доступні оцифровані версії газет «Буковина» (Чернівці, 1892, 1893, 1894, 1897), «Громадська думка» (Київ, 1905, 1906), «Діло» (Львів, 1880, 1881, 1882, 1883, 1884, 1885, 1886), «Киевлянин» (Київ, 1917, 1918, 1919), «Рада» (Київ, 1906, 1907, 1908, 1909, 1910, 1911) та «Харьковские известия» (Харків, 1818) (тільки перегляд онлайн, завантажити не вийде на відміну від Наукової періодики).
- Електронна бібліотека української діяспори (ukrbiblioteka.org) — колекція друкованих видань в електронному форматі‚ створена для збереження‚ популяризації і розповсюдження інтелектуальної спадщини поколінь українців‚ які проживали і проживають в Америці.
- Бібліотека Херсонеського музею — Bibliotheca Chersonessitana містить оцифровані рідкісні видання ХІХ-початку ХХ ст.: Записки Одесского Общества Истории и Древностей, Известия Императорской Археологической Комиссии, Известия Русского Археологического Института в Константинополе, Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии, Материалы по Археологии России, Отчеты Археологической Комиссии, а також видання Херсонеського музею та інше.
- Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі підбірку газет часів Української революції 1917–1920 років.
- Архів української періодики он-лайн. В зародковому стані, але мета — зробити онлайн-версію однойменного цифрового повнотекстового архіву періодики за 1919–1998 роки з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка!!!
- Харківськоа державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка розмістила у вільному доступі цифрові копії харківських газет «Вісті ВУЦВК» (1921, 1922, 1923, 1929, 1930, 1931, 1932, 1933, 1934, 1935, 1936, 1937, 1938, 1939), «Земля и воля» (1917, 1918) та «Южный край» (1893).
це найбільші проекти, перелік за бажанням звісно можна розширити. Тому я б на початок ставила питання (до вас та всіх позначених Наною), як зробити так, щоб все це (точніше те, що без АП) оперативно перекочувалося у ВП і в якій формі?--Anntinomyобг 10:43, 23 жовтня 2015 (UTC)
- Що, правда так пишу, наче в Україні жодного журналу не виклали в Інтернет? Ну, значить, погано висловив свою думку. --Тутовий (обговорення) 14:49, 23 жовтня 2015 (UTC)
Шановні вікіпедисти, прохання висловити ваше відношення щодо цієї номінації. Дякую.--SitizenX (обговорення) 09:59, 24 грудня 2015 (UTC)
Подяка за участь у проекті
[ред. код]Цей користувач — 1-разовий герой проєкту «Чи ви знаєте?» 2016 року |
З Новим Роком і Різдвом! --Олег (обговорення) 21:56, 8 січня 2017 (UTC)
Прохання висловитись
[ред. код]Шановний, прошу Вас долучитись до обговорення щодо Перейменування статей/Польсько-радянська війна 1920 → Україна у польсько-радянській війні --Hmarskiy II (обговорення) 21:33, 2 лютого 2017 (UTC+2)
Вікімарафон-2019: напишіть статтю до 15-річчя Вікіпедії й отримайте пам'ятний сувенір!
[ред. код]Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Тутовий!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2019, присвяченого 15-річчю української Вікіпедії!
Протягом п'яти днів (26—30 січня 2019) сотні дописувачів створюватимуть нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, здійснивши вже тисячі редагувань, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Ужгорода до Старобільська, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі!
Сподіваємося на вашу участь у Вікімарафоні! — NickK (обг.) 15:23, 26 січня 2019 (UTC)
Вікімарафон-2020: напишіть статтю до 16-річчя Вікіпедії й отримайте пам'ятний сувенір!
[ред. код]Шановний(а) дописувачу(ко) української Вікіпедії Тутовий!
Запрошуємо долучитися вас до Вікімарафону-2020, присвяченого 16-річчю української Вікіпедії!
Протягом тижня (26 січня—2 лютого 2020) сотні дописувачів створюють нові статті у Вікіпедії, адже саме поповнення Вікіпедії новими статтями — найкращий спосіб привітати Вікіпедію з днем народження! Усі охочі учасники Вікімарафону, які напишуть у ці дні хоча б одну статтю, отримають пам'ятні сувеніри.
Ви зробили значний і дуже цінний внесок до Вікіпедії, здійснивши тисячі редагувань, однак протягом останнього місяця, на жаль, ви зовсім не редагували Вікіпедію. Можливо, ви напишете свою наступну статтю саме до дня народження Вікіпедії, долучившись до Вікімарафону? Тоді і ви привітаєте Вікіпедію новою статтею чи новими статтями, і Вікіпедія віддячить вам пам'ятним сувеніром
Ви можете також долучитися до однієї з вікізустрічей. Вони проводяться по всій Україні від Володимира-Волинського до Сєвєродонецька, тож, можливо, якась із цих зустрічей саме у вашому місті чи селищі? У гарній компанії приємніше писати статті, тож будемо раді бачити вас на зустрічі! Немає вікізустрічі у вашому місті? Ще маєте час встигнути й запропонувати організувати!
Сподіваємося на вашу участь у Вікімарафоні! — NickK (обг.) 10:05, 27 січня 2020 (UTC)