Озеро Самотності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Озеро Самотності
Lacus-solitudinis-clem1.jpg
27°48′ пд. ш. 104°18′ сх. д. / 27.800° пд. ш. 104.300° сх. д. / -27.800; 104.300
Розташування Місяць (супутник)
CS: Озеро Самотності у Вікісховищі

О́зеро Самотності (лат. Lacus Solitudinis) — відносно невелике місячне море, розташоване на краю видимої сторони Місяця в західній частині. Селенографічні координати об'єкта — 27°48′ пд. ш. 104°00′ сх. д. / 27.8° пд. ш. 104.0° сх. д. / -27.8; 104.0[1], діаметр становить 139 км [1] .

Північніше озера розташований кратер Перельман (лат. Crater Perel'man), на північному заході — «Борозна Зігфріда» (лат. Rima Siegfried) і — кратер Скалігер (лат. Crater Scaliger), на заході — кратер Тіціус (лат. Crater Titius), на півдні — кратер Паркхерст (лат. Crater Parkhurst)[2].

Етимологія[ред. | ред. код]

Вперше Озеро Самотності було відзначено на карті «Maps of Lunar Hemispheres», виданій Антоніном Рюклем (англ. Antonín Rükl) в 1972 році. У 1976 році ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2012-05-05. Процитовано 2010-08-07. 
  2. Карта лунной поверхности. Архів оригіналу за 2012-05-05. Процитовано 2010-08-07. 

Посилання[ред. | ред. код]