Затока Вірності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Затока Вірності
лат. Sinus Fidei
Sinus Fidei (LRO).png
Мозаїка знімків зонда LRO
(ширина — 100 км)
Координати центра
17°59′ пн. ш. 2°02′ сх. д. / 17.99° пн. ш. 2.04° сх. д. / 17.99; 2.04
Розмір
70 км
Епонім
вірність
Назву затверджено 1976
Затока Вірності. Карта розташування: Місяць, видимий бік
Затока Вірності

Commons-logo.svg Затока Вірності на Вікісховищі

Затока Вірності (лат. Sinus Fidei) — маленька морська ділянка на Місяці, на півночі Моря Парів. Довжина — близько 70 км, координати центра — 17°59′ пн. ш. 2°02′ сх. д. / 17.99° пн. ш. 2.04° сх. д. / 17.99; 2.04[1]. Її назва з'явилася на карті[2], виданій 1974 року Військовим картографічним агентством США для НАСА, і 1976 року була затверджена Міжнародним астрономічним союзом[1][3].

Затока Вірності врізається в «Землю Снігів» — трикутну область між морями Ясності, Парів та Дощів. На півночі затока межує з місячними Апеннінами, а за 30 км на схід від неї розташоване Озеро Щастя. На захід від затоки знаходиться кілька великих напівзруйнованих кратерів: 22-кілометровий Марко Поло S, 28-кілометровий Марко Поло P та 38-кілометровий Марко Поло M. Неподалік від східного берега затоки лежить 4-кілометровий кратер Конон W. У самій затоці найменованих кратерів станом на 2015 рік нема[4].

У північній частині затоки тягнеться звивиста борозна Конона (лат. Rima Conon) довжиною близько 40 км і шириною до 2,5 км, а також кілька менших безіменних борозен. Три з них утворюють примітну фігуру в вигляді грецької букви π[4][5].

Поверхня Затоки Вірності лежить на 0,6–0,8 км нижче за місячний рівень відліку висот і на 0,4–0,6 км вище за центральну частину Моря Парів[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Sinus Fidei. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 2010-18-10. Архів оригіналу за 3 липень 2012. Процитовано 2015-06-11. 
  2. Sheet LTO-41C4: Yangel' // NASA Lunar Topographic Orthophotomap (based on Apollo 15 and 17 photos). Scale 1:250,000. — ed. 2. — Prepared and published by the Defence Mapping Agency Topographic Center, Washington, D.C, October 1974.
  3. Transactions of the IAU: volume XVIB (Proceedings of the 16th General Assembly of the IAU) / E. Müller & A. Jappel. — D. Reidel Publishing Company, 1977. — P. 341. — ISBN 90-277-0836-3. Архів оригіналу.
  4. а б LAC 41 (1:1 Million-Scale Maps of the Moon). International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 2014-10-23. Процитовано 2015-06-11. 
  5. Sinus Fidei. The-Moon Wiki. 2012-09-23. Архів оригіналу за 2013-02-09. Процитовано 2015-06-11. 
  6. За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS

Посилання[ред. | ред. код]