Острів собак (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острів собак
англ. Isle of Dogs
Український постер до фільму
Вид анімаційний фільм
Жанр фентезі, пригодницький, комедія
Режисер Вес Андерсон
Продюсери
Сценарист Вес Андерсон
Оповідач Кортні Венс
Ролі озвучували Едвард Нортон
Скарлетт Йоганссон
Браян Кренстон
Тільда Свінтон
Оператор Трістан Олівер
Композитор Александр Деспла
Художники
  • Пол Геррод
  • Адам Штокгаузен
Кінокомпанія
  • • Studio Babelsberg
  • • American Empirical Pictures
  • • Indian Paintbrush
  • • Scott Rudin Productions
Дистриб'ютор Fox Searchlight Pictures
UFD (в Україні)
Тривалість 105 хв.
Мова англійська, японська
Країна США США
Рік 2018
Дата виходу Світ: 15 лютого 2018 (Канни)
США: 23 березня 2018
Україна: 3 травня 2018
Касові збори $63 790 396 (у світі)
IMDb ID 5104604
Рейтинг IMDb: 8.0/10 stars
isleofdogsmovie.com
CMNS: Острів собак у Вікісховищі
Ця стаття про анімаційний фільм 2018 року. Про район Іст-Енда див. Острів Собак.

«Острів собак» (англ. Isle of Dogs) — ляльковий анімаційний пригодницький фентезійний фільм спільного виробництва США та Німеччини[1] 2018 року, знятий режисером Весом Андерсоном. Світова прем'єра фільму відбулася 15 лютого 2018 на відкритті 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, де він брав участь в основній конкурсній програмі[2][3] Вес Андерсон здобув на фестивалі «Срібного ведмедя» за найкращу режисерську роботу[4] .

Дія фільму відбувається в Японії в недалекому майбутньому. Головний герой — 12-річний Атарі Кобаяші, підопічний корумпованого мера міста Мегасакі, з відома якого в місті відбувається масове відловлювання собак — безпритульних і домашніх. Тварин відправляють на острів-звалище, куди вже багато років вивозять відходи людської цивілізації. Хлопчик, виявивши пропажу свого пса Спота, вирушає на його пошуки на Острів собак.

Сюжет[ред. | ред. код]

Пес Спот (посередині)

Фільм починається монологом чорного пса, що розповідає легенду про хлопчика, який колись урятував собак від цілковитого винищення самурайським кланом Кобаяші.

У 2038 році по Японії поширюється «собачий грип», небезпечний також для людей. Кенджі Кобаяші, мер вигаданого міста Мегасакі, видає указ про виселення всіх собак на Сміттєвий острів. Він не зважає на слова професора Ватанабе, політичного опонента мера, який заявляє, що близький до створення ліків. Першим депортованим собакою стає білий пес на кличку Спот, який належав 12-ирічному сироті Атарі Кобаяші, прийнятому мером на виховання.

Через пів року острів став наповнений собаками. Вони борються між собою за їжу та діляться розповідями про своє минуле. Чорний пес Шеф, якому набридли скарги собак на погане життя, закликає їх не чекати дива, а дбати самим про себе. Атарі в пошуках Спота викрадає літак і летить на Сміттєвий острів, відомий тепер як «Острів собак». Його літак розбивається і хлопчика знаходить зграя Шефа. Завдяки електронним перекладачам хлопчик може розуміти собачу мову. З їхньою допомогою Атарі знаходить замкнену клітку, в якій лежить скелет, але це виявляється скелет не Спота, а Спорта. Потім Атарі з собаками відбиваються від команди рятувальників, яку мер Кобаяші відправив, щоб забрати Атарі. Хлопчик вирішує продовжити пошуки Спота, і зграя вирішує йому допомогти.

Спочатку Шеф відмовляється слухатися наказів людини, але потім його переконує Кориця, колишня виставкова собака. Зграя вирішує, що Атарі вартий допомоги і звертається за порадою до мудрих собак Юпітера та Сивіли, які припускають, що Спот міг потрапити до племені собак-канібалів.

Тим часом Ватанабе нарешті розробляє успішну сироватку і показує результати Кобаяші. Той садить професора під домашній арешт і вбиває отруєним суші. Трейсі Вокер, американська студентка за обміном і учасниця групи екоактивістів, підозрює змову та починає розслідування. У процесі розслідування вона закохується в Атарі, про якого дізналася з новин. Виявляється, Кобаяші та його політична партія фактично несуть відповідальність за спалах собачого грипу, прагнучи знищити собак після того, як предки Кобаяші, які любили котів, намагалися це зробити 1000 років тому; але їхню спробу зірвав хлопчик, схожий на Атарі.

Під час подорожі Атарі з собаками проходять повз різні ландшафти, з яких стає відомо, що Острів собак колись був населений людьми, але його покинули через цунамі. Шеф і Атарі відокремлюються від решти групи. Атарі купає Шефа та виявляє, що його шерсть насправді біла. Шеф виявляється з того ж виводку, що і Спот. Вночі Атарі, Шефа та інших собак оточує наступна рятувальна команда, щоб забрати хлопчика.

У флешбеці з'ясовується, що Спот потрапив до зграї здичавілих піддослідних собак, які вже жили на острові. Їх вважають канібалами, але вони з'їли свого хворого ватажка через голод. Потім Спот став ватажком зграї, а собака М'ята завагітніла від нього.

Спот рятує Атарі, допомагаючи йому з Шефом утекти. Спот просить хлопчика звільнити його від обов'язків охоронця, бо тепер Спот відповідає за зграю. Впізнавши в Шефі свого брата, Спот передає йому роль охоронця Атарі. В той час хлопчика вважають загиблим. Кенджі Кобаяші покладає вину на собак і наказує вбити їх усіх отруйним газом. Тоді собаки вирішують доплисти через море в Мегасакі.

Трейсі знаходить колегу професора Ватанабе, Йоко Оно, та отримує від неї флакон сироватки від собачого грипу. На церемонії переобрання Кенджі Кобаяші готується віддати наказ про знищення собак. Активісти вриваються до зали, де відбувається інавгурація мера, та вимагають перерахувати голоси. Трейсі розповідає присутнім, що Атарі живий. Мер усе заперечує та наказує вигнати її назад до Америки.

Атарі з собаками з'являються в залі за мить до того, як мер натиснув би кнопку для поширення отруйного газу. Сироватку випробовують на Шефі, засвідчуючи, що вона діє. Атарі звертається до натовпу з хайку «Ліхтар Атарі», що відроджує в людей симпатію до собак. Зворушений словами Атарі, мер скасовує заборону на проживання собак у місті. Дворецький мера натискає кнопку, спалахує бійка, в якій Спот і Атарі зазнають поранень. Сигнал про винищення собак, які лишилися на острові, не доходить через диверсію активістів.

Оскільки Атарі втратив одну нирку раніше в аварії, а тепер другу, Кенджі Кобаяші дає свою для пересадки. Вилікувані собаки повертаються до своїх хазяїв, а Кенджі зі своїми поплічниками відправлені на громадські роботи. Атарі посідає посаду мера і починає зустрічатися з Трейсі. Шеф та Кориця стають їхніми собаками-охоронцями. На честь Спота поставлено пам'ятник у той час як сам Спот із М'ятою та цуценятами живе при синтоїстському храмі.

Ролі озвучували[ред. | ред. код]

Собаки[ред. | ред. код]

• Едвард Нортон  … Рекс
• Браян Кренстон … Шеф
• Боб Балабан … Кінг
• Джефф Голдблюм … Дюк
• Скарлетт Йоганссон … Кориця
• Білл Мюррей … Бос
• Тільда Свінтон … Сивіла
• Гарві Кейтель … Гондо
• Фішер Стівенс … Скрап
• Лев Шрайбер … Спотс
• Роман Коппола … Ігор
• Ф. Мюррей Абрахам … Юпітер

Люди[ред. | ред. код]

• Кою Ранкін … Атарі Кобаяші
• Кунічі Номура … мер Кенджі Кобаяші
• Акіра Такаяма … дворецький
• Грета Гервіг … Трейсі Волкер
• Френсіс Мак-Дорманд … репортерка Нельсон
• Ватанабе Кен … головний хірург
• Йоко Оно … асистент
• Кортні Б. Венс … диктор
• Рюхей Мацуда … молодий вчений #4; бармен

Український дубляж[ред. | ред. код]

  • Шеф — Борис Георгієвський,
  • Рекс — Іван Розін,
  • Кінг — Володимир Терещук,
  • Бос — Сергій Солопай,
  • Дюк — Олег Лепенець,
  • Трейсі — Єлизавета Зіновенко,
  • Нельсон — Олена Узлюк,
  • Кориця — Наталя Романько-Кисельова,
  • Ґондо — Валерій Легін,
  • Юпітер — Олександр Ігнатуша,
  • Йоко-Оно — Інна Бєлікова,
  • Сивіла — Тамара Морозова,
  • Брухт — Дмитро Бузинський,
  • Хіроші — Руслан Драпалюк,
  • Спот — Андрій Твердак,
  • Диктор — Кирило Нікітенко,
  • Ерні — Віктор Григор'єв,
  • Перекладач — Михайло Войчук,
  • М'ята — Вікторія Кулініч,
  • Чоловічі епізоди та гуртівка — Олександр Солодкий, Дмитро Рассказов (Тварковський), В'ячеслав Дудко,
  • Атарі — Дмитро Зленко (українською), Койю Ранкін (японською),
  • Мер Кобаяші — Кунічі Номура (японською),
  • Дворецький — Акіра Такаяма,
  • Професор Ватанабе — Акіра Іто,
  • Головний хірург — Кен Ватанабе,
  • Аунті — Марі Натсукі

Фільм дубльовано на студії Postmodern, зміксовано на студії Deluxe Media у 2018 році.

  • Перекладач — Олег Пашин Режисер дубляжу — Ганна Пащенко Звукорежисер — Денис Подляський Менеджер проекту — Ольга Негієвич

Знімальна група[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

Мініатюри міста Мегасакі

Анонс[ред. | ред. код]

У жовтні 2015 року Вес Андерсон оголосив, що він має намір повернутися до виробництва анімації та зняти фільм про собак[5] за участю Едварда Нортона, Браяна Кренстона і Боба Балабана[6][7].

Зйомки фільму[ред. | ред. код]

Додаткові характеристики
Співвідношення 2,35 : 1
Колір кольоровий
Звук Dolby Digital

Виробництво почалося в жовтні 2016 року в Англії[8][9].

Режисер також оголосив про співпрацю з організацією The Film Foundation, що займається відновленням і збереженням світової кіноспадщини[10].

Реліз[ред. | ред. код]

23 грудня 2016 року Fox Searchlight Pictures придбала права на поширення фільму у всьому світі, оголосивши його вихід на екрани в 2018 році[11][12][13]. В українському кінопрокаті фільм з 14 червня 2018 року.

На початку грудня 2017 стало відомо, що світова прем'єра фільму відбудеться 15 лютого 2018 року на відкритті 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Це буде першим випадком в історії Берлінале, коли програму конкурсу відкриє неігровий фільм[3].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Фільм отримав 90 % схвальних відгуків на агрегаторі Rotten Tomatoes[14], і середню оцінку 82/100 на Metacritic[15]. За рейтингом Rotten Tomatoes «Острів собак» посів 18-у позицію з-поміж 30-и найкращих мультфільмів усіх часів[16].

Браян Лоурі з CNN зазначив: «У певному сенсі „Острів собак“ схожий на повернення до анімаційних фільмів минулого, в яких тварини та деякі жорстокості, з якими вони стикаються, поєднувалися з дорослим тоном». Фільм може бути надто похмурим для дітей і надто дивним, принаймні з вигляду, для дорослих. Попри те це «надзвичайно амбітний фільм», чия суміш жанрів була ризикованою, але в підсумку виграшною. «„Острів собак“ — це водночас повідомлення про навколишнє середовище та права тварин, данина японському кіно та старомодна пригода хлопчика та його собаки»[17].

На думку Стефані Захарек із журналу «Time», «Персонажі-собаки добре продумані — вони мають скуйовджену, запорошену шерсть і виразні носи у формі серця, — але персонажі-люди з їхньою восковою шкірою та скляними очима відштовхують». Андерсон доповнює фільм дотепними штрихами, але в ньому забагато деталей[18].

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[19]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат Дж
68-й Берлінський міжнародний кінофестиваль 2018 Золотий ведмідь Острів собак Номінація [2][3]
«Срібний ведмідь» за найкращу режисуру Вес Андерсон Перемога [4]
Премія «Золотий глобус» 6.01.2019 Найкращий анімаційний фільм Острів собак Номінація
Найкраща музика до фільму Александр Деспла Номінація
Премія БАФТА 10.02.2019 Найкращий анімаційний фільм Острів собак Номінація [20]
Найкраща музика до фільму Александр Деспла Номінація
Премія «Оскар» 24.02.2019 Найкращий анімаційний повнометражний фільм Острів собак Номінація [21]
Найкраща музика Александр Деспла Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Острів собак» [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Cineuropa
  2. ↑ а б Press Releases: Competition 68th Berlinale. Berlinale. 18 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 2 січня 201.
  3. ↑ а б в Bénédicte Prot. Wes Anderson to open the Berlinale again with Isle of Dogs. Cineuropa (англ.) . 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  4. ↑ а б Adina Pintilie's "Touch Me Not" wins Berlin's Golden Bear. Daily Mail (англ.) . 24 лютого 2011. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 25.02.2018.
  5. ↑ Wes Anderson to Direct Stop-Motion Animated Film About Dogs. 12 жовтня 2015. Процитовано 2 грудня 2018.
  6. ↑ Casey, Dan. EXCLUSIVE: JEFF GOLDBLUM, BRYAN CRANSTON, AND MORE TO STAR IN WES ANDERSON’S STOP-MOTION ANIMATED DOG MOVIE. Nerdist. Архів оригіналу за 13 жовтня 2015. Процитовано 21 січня 2018.
  7. ↑ Perez, Rodrigo. Wes Anderson's Next Movie Is A Stop-Motion Animated Film About Dogs; May Also Do An Anthology Movie. The Playlist. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 21 грудня 2018.
  8. ↑ Cabin, Chris (27 жовтня 2016). Wes Anderson Confirms His Stop-Motion Animated Dog Movie Is In Production. Collider.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 2 січня 2018.
  9. ↑ Hayes, Britt (27 жовтня 2017). Wes Anderson Is Currently Filming His New Stop-Motion Animated Movie About Dogs. Screen Crush. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 2 січня 2018.
  10. ↑ - anderson — anonsiroval — film — pro — sobachij — ostrov Уэс Андерсон анонсував фільм про Собачий Острів
  11. ↑ Tartaglione, Nancy (22 грудня 2016). Fox Searchlight Takes World Rights On Wes Anderson’s ‘Isle Of Dogs’. Deadline.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  12. ↑ Grater, Tom (22 грудня 2016). Fox Searchlight takes world rights to Wes Anderson's 'Isle Of Dogs'. Screen International. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  13. ↑ Wes Anderson's ‘Isle of Dogs’ Bought by Fox Searchlight for 2018 Release. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2018.
  14. ↑ Isle of Dogs - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). 6 квітня 2018. Процитовано 19 липня 2023.
  15. ↑ Isle of Dogs, процитовано 19 липня 2023
  16. ↑ ТОП-30 найкращих мультфільмів усіх часів на думку критиків та глядачів. Українська правда _Життя. Процитовано 19 липня 2023.
  17. ↑ Lowry, Brian (22 березня 2018). 'Isle of Dogs' scratches quirky itch with animated fantasy. CNN (англ.). Процитовано 19 липня 2023.
  18. ↑ Wes Anderson’s ‘Isle of Dogs’ Beauty Gets Lost in Its Own Ambition. Time (англ.). 22 березня 2018. Процитовано 19 липня 2023.
  19. ↑ Нагороди та номінації фільму Острів собак на сайті IMDb (англ.)
  20. ↑ Анна Шакун. Список номінантів BAFTA-2019. Moviegram. 11.02.2019. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11.02.2019.
  21. ↑ Лілія Зінченко. Оголошено номінантів на «Оскар–2019». Детектор медіа. 22 січня 2019. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 22.01.2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Нормативний контроль
1990-ті
2000-ні
2010-ті
2020-ті


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Острів_собак_(фільм)&oldid=42277232