Переляк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Переляк — рефлекторна реакція на можливу небезпеку. До складу реакції зазвичай входить здригування, розширення зіниць, застигання тіла, заїкання, інколи буває сечовипускання, дефекація, відчуття холоду. При дуже сильному переляку особливо у дітей можлива втрати мови (тимчасово, або на все життя),параліч, епілепсія, повний дихальний колапс, що може призвести навіть до смерті. Згідно із Зігмундом Фрейдом, переляк підкреслює дію небезпеки, коли не було готовності до страху.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Словник практичного психолога. — М.: АСТ, Харвест. С. Ю. Головин. 1998. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]