Петрос (Чорногора)
| Петрос | ||||
 | ||||
|
48°10′22″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д. / 48.17278° пн. ш. 24.42111° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Україна Закарпатська область,Рахівський район | |||
| Система | Чорногора, Карпати | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 2020 м | |||
| Висота відносна | 495 м | |||
| Перше сходження | Невідомо | |||
| Маршрут | з села Кваси, Лазещина | |||
  Петрос Петрос (Україна) | ||||
 | ||||
 Петрос у Вікісховищі | ||||
Пе́трос — гора в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Одна з найвищих вершин гірського масиву Чорногора. Популярний об'єкт пішохідного туризму.
Загальний опис
Висота — 2020 м. Розташована у північно-західній частині масиву між горами Шешул (на південному заході) і Говерла (на сході). Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон), чорничні зарості і ялинові ліси (до висоти 1530–1600 м). Взимку досить часто бувають снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини Рогнески.
Краєвиди з Петроса майже такі ж, як з Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можемо спостерігати по всій його довжині — від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею — ряд полонин хребта Свидівець.
Маршрут на гору з села Кваси
Вихідний пункт — залізнична станція Кваси (довжина траси 15 км і 1500 м угору).
У Квасах йти автотрасою у північному напрямку, проходити під залізничним мостом, трохи далі повернути праворуч на міст через Чорну Тису. Тут, біля турбази, на лівому (географічно правому) боці невеликого потічка починається дорога, яка веде лісом по схилах Квасівського Менчула. Неподалік від його вершини (1314 м) вийти на полонину, розміщену на західному відгалуженні гори Шешул (1728 м). Неподалік розташована споруда старої сироварні, а також будинок стаціонару біологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка, котрий є базою навчально-польових практик. Йти далі дорогою, яка траверзує вершину Шешул, залишаючи її праворуч, і виводить на сідло між нею і хребтом Петроса. Тут залишити дорогу, яка веде праворуч попід хребет Петроса, вийти на лінію хребта і трохи стежкою, трохи бездоріжжям, йдучи у північно-східному напрямку, зійти на вершину Петроса.
Можливий інший варіант виходу з Квасів. Дорогою від залізничної станції йти до центру Квасів, минути автостанцію і потім повернути ліворуч на підвісний місток через Тису. Тут починається стежка, яка стрімко веде догори у північно-східному напрямку. Вона виходить на відкриту леваду, потім заходить у рідкий ліс, нагорі повертає дещо ліворуч і виводить на дорогу біля згаданої сироварні. Далі треба йти так, як було описано вище. Цей вихід на Петрос коротший, але підйом угору тут значно важчий.
Фотографії
-
Зимовий Петрос при заході сонця -
Джерела
- Природа України
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Сайт «Українські Карпати»
- Петрос (фото та маршрути)
Див. також
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Petros |