Плебанівка (Теребовлянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Плебанівка
Плебанівський віадук, осінь 2013
Плебанівський віадук, осінь 2013
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Теребовлянський
Рада/громада Плебанівська
Код КОАТУУ 6125086401
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1425
Населення 1 172
Площа 3,539 км²
Густота населення 331.17 осіб/км²
Поштовий індекс 48177
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°16′46″ пн. ш. 25°43′54″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 25.73167° сх. д. / 49.27944; 25.73167Координати: 49°16′46″ пн. ш. 25°43′54″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 25.73167° сх. д. / 49.27944; 25.73167
Середня висота
над рівнем моря
355 м
Водойми Гнізна
Відстань до
районного центру
2 км
Місцева влада
Адреса ради 48117, с. Плебанівка
Карта
Плебанівка is located in Україна
Плебанівка
Плебанівка
Плебанівка is located in Тернопільська область
Плебанівка
Плебанівка

CMNS: Плебанівка на Вікісховищі

Плеба́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Знаходиться на автошляху Тернопіль-Чернівці. Центр сільради, якій підпорядковане с. Залав'є. Плебанівка ділиться на дві частини, одна так і називається — Плебанівка, назва іншої — Хатки (раніше також була відома як Пшибишівка (пол. Przybyszówka / Plebanówka)[1]). Розташоване на лівому березі р. Гнізна.

Населення — 1152 особи (2007).

Історія[ред.ред. код]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту, ранньої залізної доби і давньоруської культури.

Перші згадки про село відносяться до 1425 року. Проте, тут з боку села Залав'є виявлено залишки поселення епохи палеоліту, що свідчить про те, що люди жили на теренах Плебанівки дуже здавна. Тут також було знайдено зброю часів Київської Русі. Найстаріша частина села — Хатки — спочатку була присілком, а потім стала частиною села.

Плебанівка зазнала багатьох нападів турецько-татарських орд.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи.

Поширені прізвища[ред.ред. код]

Дудла, Мультан, Татарин, Тирч, Поплави[2].

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Зберігся 9-арковий кам'яний залізничний віадук (рік побудови: 1896).
  • Церква святого Івана Богослова (до 1996 — каплиця).

Встановлено пам'ятний знаки воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, на місці поховання понад 800 євреїв, яких 1943 розстріляли нацисти (1988, архітектор М. Ковальчук), хрест «Благословення полів» (1991), насипана могила невідомому воїну ЧА, який загинув навесні 1944. На могилі встановлено надгробок з обеліском[3].

Збереглися перекази про місцеві пам'ятки природи — криниці «Варварину» і «Кам'яну».

Залізничний віадук 1896 року побудови

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, 3 торговельні заклади.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Przybyszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — T. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.)
  2. Горбач О. Говірки й словник діалектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  3. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Література[ред.ред. код]