Попельнасте
| село Попельнасте | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Кіровоградська область | ||||
| Район | Олександрійський район | ||||
| Громада | Попельнастівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA35080130010041742 | ||||
| Облікова картка | Попельнасте | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1765 | ||||
| Населення | 927 (2021 р.) | ||||
| Площа | 13269,4 га км² | ||||
| Поштовий індекс | 28062 | ||||
| Телефонний код | +380 5235 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°39′40″ пн. ш. 33°42′47″ сх. д. / 48.66111° пн. ш. 33.71306° сх. д.Координати: 48°39′40″ пн. ш. 33°42′47″ сх. д. / 48.66111° пн. ш. 33.71306° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
107 м | ||||
| Водойми | р. Омельник | ||||
| Відстань до районного центру |
60 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 28062, с. Попельнасте, вул. Соборна, 3 | ||||
| Сільський голова | Волянський Олег Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Попельнасте | |||||
 Попельнасте | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Попельна́сте — село в Україні, у Попельнастівській сільській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення — 927 осіб. Орган місцевого самоврядування — Попельнастівська сільська рада.
Походження назви[ред. | ред. код]
Є назви, історія походження яких не викликає сумніву, наприклад Гайове, Діброва, Піщаний Брід, Зелений Барвінок. В той же час існують назви населених пунктів, історія яких сягає у глибину віків. На кордоні з Дніпропетровщиною серед неосяжного степу розкинулося село Попельнасте.
Відомо, що в Україні з 14 ст. розвивалося виробництво поташу, який виробляли з попелу спалених дерев. Біля кожного такого виробництва була попільня — сховище для зберігання попелу. Звідси і походить назва села, а це значить, що у давні часи в цих краях були лісові масиви[1].
Інша версія[ред. | ред. код]
Інша версія походження назви села, від, начебто, імені одного з місцевих священиків — здається малоймовірною.
Розглянемо хронологію подій. «Около 1765 г. по распоряжению Новороссийской губернской Канцелярии в Балке Глиняной основана и открыта была государственная воинская слобода Попельнастая….»
Так повідомляє Феодосій Макаревський в своєму описі Катеринославської єпархії. Відкрили і вже дали назву. Далі автор зазначає, що першим священиком Івано-Богословської церкви (вона була закладена 1 червня 1772, а 16 грудня 1773 освячена) був Діонісій Дем'яновський та Симеон Ревуцький.
Як бачимо, перші сім років село взагалі не мало церкви. Згадку ж про диякона цієї ж таки церкви, Гната Попельницького, знаходимо в церковній ревізії лише за 1782 рік. Цей диякон нічим не вирізняється з довгого переліку прізвищ служителів місцевої церкви. Та й село вже 17 років як існує з своєю власною назвою! Тож яка була потреба нарікати його вдруге, та ще й іменем не священика, а нижчого за саном звичайного диякона? До того ж село назване Попельнастим, а не Попельницьким!
Тому, очевидно, прізвище і назва села поєдналися в народній уяві вже пізніше. Породила ж народну версію походження — часткова співзвучність дияконового прізвища та назви села. Так, імовірно, виникла ця легенда. А вже через декілька поколінь вона почала сприйматися як незаперечний факт[2].
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Попельнастого навесні 1648 року відбувалась Битва під Жовтими Водами під проводом Богдана Хмельницького. Про це свідчить академічна «Історія Української РСР».[3]
В 1752—64 роках село входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).
Станом на 1886 рік в селі, центрі Попельнастівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3672 осіб, налічувалось 612 дворів, працювала церква православна та школа[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6035 осіб (3030 чоловічої статі та 3005 — жіночої), з яких 5890 — православної віри[5].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі села[6].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1417 осіб, з яких 636 чоловіків та 781 жінка.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1336 осіб.[8]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,15 % |
| російська | 2,32 % |
| молдовська | 0,37 % |
| білоруська | 0,07 % |
Сучасність[ред. | ред. код]
На території сільської ради працюють два сільськогосподарські підприємства: СТОВ ім. Шевченка та ТОВ «УкрАгроКом», ФОП Донченко О. М. та понад 250 осіб, які обробляють землі самостійно.
У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, сільський будинок культури, поштове відділення, дві бібліотеки.
Село газифіковане, є вуличне освітлення, станція мобільного зв'язку, одинадцять торгових точок. Село має потужний рекреаційний потенціал та перспективи розвитку зеленого туризму. Безліч ставків та незаймана природа з реліктовими рослинами є справжньою окрасою Попельнастого.
| 1886 | 1970 | 2001 |
|---|---|---|
| 3672 | 2370 | 1334 |
| ▼ | ▼ |
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженцями села є Герої Радянського Союзу О. І. Дидишко (1911—1944) і І. Д. Очеретько (1908—1989).
В селі провів свої дитячі роки Герой Радянського Союзу Г. М. Калиниченко (1903—1943).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Версія Олександрійського краєзнавця — Анатолій Кохан. Сільський вісник 28 квітня 2007 р.
- ↑ Версія Олександрійського краєзнавця Валерія Жванко
- ↑ Матвієнко Л. В. Ми — з колишнього дикого поля. Наш край в легендах, переказах, художніх творах. — 1992.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Попельнасте. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтернет-сайт села
- Село Попельнасте[недоступне посилання з липня 2019]
- Погода в селі Попельнасте
| |||||
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (грудень 2013) |
|
Це незавершена стаття про Кіровоградську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |