Лихівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Лихівка
Лихівка
Розташування міста Лихівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада П'ятихатський
Рада Лихівська селищна рада
Код КОАТУУ: 1224555600
Облікова картка Лихівка 
Основні дані
Статус з 1957 року
Площа  км²
Населення 2060 (1 січня 2012)[1]
Поштовий індекс 52120 — 52122
Телефонний код +380 5651
Географічні координати 48°40′22″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 48.67278° пн. ш. 33.91722° сх. д. / 48.67278; 33.91722Координати: 48°40′22″ пн. ш. 33°55′02″ сх. д. / 48.67278° пн. ш. 33.91722° сх. д. / 48.67278; 33.91722
Висота над рівнем моря 67 м
Водойма р. Омельник
Відстань
Найближча залізнична станція: Вільногірськ
До станції: 27 км
До райцентру:
 - фізична: 50 км
Селищна влада
Адреса 52120, смт Лихівка, вул. Центральна, 3; тел. 41-2-73, факс 41-3-56
Голова селищної ради Горбенко Любов Степанiвна
Карта
Лихівка is located in Україна
Лихівка
Лихівка
Лихівка is located in Дніпропетровська область
Лихівка
Лихівка

Ли́хівка (в минулому — Омельник) — старовинне козацьке село, нині — селище міського типу П'ятихатського району Дніпропетровської області. Колишній центр Лихівської волості та Лихівського району. Населення на 1 січня 2012 року становить 2060 осіб.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Лихівка знаходиться на березі річки Омельник, вище за течією примикає село Красні Луки (ліквідоване), нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Ганнівка (Верхньодніпровський район). Примикає до села Степове. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька загат. По селу протікають пересихаючі струмки з загатами. Через село проходить автомобільна дорога Т 0423.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Первісну назву мало за іменем р. Омельник. Легенда розповідає, що посеред річки, де тепер центр поселення, лежав піщаний острів, на якому поселився кріпак-утікач на прізвисько Лихий. Він приймав до себе людей, які тікали від панської неволі. Від його прізвиська й пішла сучасна назва поселення[2].

У XVIII сторіччі входило до Кодацької паланки Запорожжя.

У 17541759 та 17611764 роках входило до складу Новослобідського козацького полку.

1824 року побудовано дерев'яну Свято-Троїцьку церкву[3].

За даними на 1859 рік в казеному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 380 дворів, в яких мешкало 2692 особи, існувала православна церква та відбувалось 4 ярмарки на рік[4].

Станом на 1886 рік в селі було 596 дворів, в яких мешкала 3042 особи, існувала православна церква, 13 лавок, відбувалось 4 ярмарки на рік та базари по неділях[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5343 осіб (2616 чоловічої статі та 2727 — жіночої), з яких 5124 — православної віри[6].

1901 року побудовано другу дерев'яну Свято-Миколаївську церкву.

За даними на 1908 рік в селі мешкало 3777 осіб (1884 чоловіки та 1893 жінки), налічувалось 615 дворових господарств[7].

В часі Другої світової війни звільнене від нацистських військ 17 жовтня 1943 року.

Неподалік розташовувалися два зниклих поселення Польове і Червоні Луки.

Економіка[ред.ред. код]

  • ПП «Агро-ера-Н».
  • ТОВ «Степ».

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Лікарня.
  • Будинок культури.
  • Селищна публічна бібліотека - філія № 1 Пятихатської ЦБС(завідуюча - Савченко Лідія Миколаївна, бібліотекар - Настека Людмила Вікторівна)

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. П’ятихатський район / Лихівська селищна рада
  2. Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К.: Наукова думка, 1978.
  3. Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 394)
  4. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1312) (рос. дореф.)
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-61)
  7. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.