Дніпровокам'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дніпровокам'янка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район/міськрада Верхньодніпровський
Рада/громада Дніпровокам'янська сільська рада
Код КОАТУУ 1221084401
Облікова картка Дніпровокам'янка 
Основні дані
Населення 589
Поштовий індекс 51612
Телефонний код +380 5658
Географічні дані
Географічні координати 48°47′34″ пн. ш. 34°01′02″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 34.01722° сх. д. / 48.79278; 34.01722Координати: 48°47′34″ пн. ш. 34°01′02″ сх. д. / 48.79278° пн. ш. 34.01722° сх. д. / 48.79278; 34.01722
Середня висота
над рівнем моря
75 м
Водойми р. Дніпро
Найближча залізнична станція Верхньодніпровськ
Місцева влада
Адреса ради 51612, с. Дніпровокам'янка, вул. Центральна, 11; тел. 97-1-30
Сільський голова Білявський Володимир Анатолійович
Карта
Дніпровокам'янка. Карта розташування: Україна
Дніпровокам'янка
Дніпровокам'янка
Дніпровокам'янка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Дніпровокам'янка
Дніпровокам'янка
Locator Dot2.gif
Розташування села Дніпровокам'янка

Дніпровока́м'янка — село в Україні, у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року складало 589 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дніпровокам'янська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Дніпровокам'янка знаходиться на правому березі Кам'янського водосховища, в місці впадання в нього річки Омельник, вище за течією примикає село Калужине, нижче за течією примикає село Суслівка.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

2005 року експедицією Миколи Теліженка знайдено Дніпровокам'янський скарб кам'яних ливарних форм бронзової доби.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

У 1754-59 й 1761-64 під назвою Омельницька Кам'янка входило до складу Новослобідського козацького полку.

За даними на 1859 рік у казенному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії існувало 271 дворове господарство, в яких мешкало 1760 осіб (850 чоловічої статі та 870 — жіночої), існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік в селі Мишуринрізької волості мешкала 2001 особа, налічувалось 435 дворових господарств, існували православна церква, школа та 2 лавки, 2 щорічних ярмарки[2].

1896 року побудовано кам'яну однопридільну Миколаївську церкву[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2991 особи (1493 чоловічої статі та 1498 — жіночої), з яких 2959 — православної віри[4].

У 1908 році кількість мешканців становила 4147 осіб (2315 чоловіків та 1832 жінок), налічувалось 733 дворових господарства[5].

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПП «Яцина».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Клуб.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Персоналії[ред. | ред. код]

Петлюрівський хрест на могилі козака Армії УНР Спиридона Тропка

У селі народився український художник Потапенко Андрій Ілліч. Крім того село знане завдяки герою визвольної війни 1917-1921 рр. Спиридону Тропку. Цей чоловік народився у 1895 році в селі Дніпровокам’янка. Добровольцем вступив до Армії УНР. В ранзі козака брав участь у бойових діях за самостійну Україну. Під час вуличних боїв за Катеринослав загинув у бою з махновцями (16 грудня 1918 року). Похований у рідному селі на сільському кладовищі. У 2013 році, коштом Благодійного фонду "Героїка" на могилі бійця було встановлено петлюрівського хреста - традиційний пам’ятник воїнів Армії УНР.[6]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1273) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Справочная книга Екатеринославской Епархии. Издание Екатеринославской духовной консистории. Екатеринослав. 1908 (рос.), (стор. 390)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  5. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  6. На Дніпропетровщині відкрили пам'ятні знаки воїнам Армії УНР. ФОТО