Піщаний Брід (Добровеличківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Піщаний Брід
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Добровеличківський
Громада Піщанобрідська сільська рада
Код КОАТУУ 3521785301
Облікова картка Піщаний Брід 
Основні дані
Засноване 1759[1]
Населення 2967
Площа 7,662 км²
Густота населення 387,24 осіб/км²
Поштовий індекс 27037
Телефонний код +380 5253
Географічні дані
Географічні координати 48°17′00″ пн. ш. 31°19′10″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
112 м
Водойми р. Чорний Ташлик
Місцева влада
Адреса ради 27037, с. Піщаний Брід, вул. Незалежності, 29; тел. 2-52-84
Сільський голова Мар'янов Сергій Іванович
Карта
Піщаний Брід. Карта розташування: Україна
Піщаний Брід
Піщаний Брід
Піщаний Брід. Карта розташування: Кіровоградська область
Піщаний Брід
Піщаний Брід

Піща́ний Брід — село в Україні, в Добровеличківському районі Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Піщанобрідська сільська рада.

Населення становить 2967 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку.

Станом на 1886 рік у селі Лисогірської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 2994 особи, налічувалось 662 дворових господарства, існувала школа, земська станція та 4 лавки[2].

За даними 1894 року у селі, центрі Піщано-Брідської волості, мешкало 5080 осіб (2590 чоловічої статі та 2490 — жіночої), налічувалось 951 дворове господарство, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, земська однокласна школа на 162 учні (133 хлопчики й 29 дівчаток), 6 лавок, шинок, винний погріб[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5867 осіб (2919 чоловічої статі та 2948 — жіночої), з яких 5727 — православної віри[4].

В роки визвольних змагань 1917-1921 р.р. піщанобрідці не раз виступали проти злочинної більшовицької влади. В липні 1919 року більшовики на чолі з кривавим В. Затонським вбили без суду та слідства невинних мешканців села, серед яких сільський староста Губар, вчителі - подружжя Маруценків Данило Савович і Ганна Юхимівна, брат Данила Юхима Савовича, Олександр Антонович Островський, а також батько Г. А. Кузьменко Андрій Іванович Кузьменко, хлопець-школяр Кавицький з сусіднього села Федорівки та ін.

Злочинна влада вивезла весь хліб з села в 1922-1923 р.р., що спричинило голод. Господарі-трудівники потерпали від колективізації і розкуркулення в 1929-1931 р.р. Багато селян померло від штучно створеного тією ж владою більшовиків Голодомору 1932-1933 р.р.

Районний центр з 1935 по 1956 р.р.

Радянські визволительні війська вибили нацистських окупантів 18 березня 1944 року. Новий голод чекав безправних селян в 1947 р.

З 1991 р. в складі незалежної України.

Особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УРЕ
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3051)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-258)

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]