Піщаний Брід (Добровеличківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Піщаний Брід
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Добровеличківський
Рада/громада Піщанобрідська сільська рада
Код КОАТУУ 3521785301
Облікова картка Піщаний Брід 
Основні дані
Населення 2967
Площа 7,662 км²
Густота населення 387,24 осіб/км²
Поштовий індекс 27037
Телефонний код +380 5253
Географічні дані
Географічні координати 48°17′00″ пн. ш. 31°19′10″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
112 м
Водойми р. Чорний Ташлик
Місцева влада
Адреса ради 27037, с. Піщаний Брід, вул. Дзержинського, 29; тел. 2-52-84
Сільський голова Мар'янов Сергій Іванович
Карта
Піщаний Брід. Карта розташування: Україна
Піщаний Брід
Піщаний Брід
Піщаний Брід. Карта розташування: Кіровоградська область
Піщаний Брід
Піщаний Брід

Піща́ний Брід — село в Україні, в Добровеличківському районі Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Піщанобрідська сільська рада.

Населення становить 2967 осіб.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку.

Станом на 1886 рік у селі Лисогірської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 2994 особи, налічувалось 662 дворових господарства, існувала школа, земська станція та 4 лавки[1].

За даними 1894 року у селі, центрі Піщано-Брідської волості, мешкало 5080 осіб (2590 чоловічої статі та 2490 — жіночої), налічувалось 951 дворове господарство, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, земська однокласна школа на 162 учні (133 хлопчики й 29 дівчаток), 6 лавок, шинок, винний погріб[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5867 осіб (2919 чоловічої статі та 2948 — жіночої), з яких 5727 — православної віри[3].

В роки визвольних змагань 1917-1921 р.р. піщанобрідці не раз виступали проти злочинної більшовицької влади. В липні 1919 року більшовики на чолі з кривавим В. Затонським вбили без суду та слідства невинних мешканців села, серед яких сільський староста Губар, вчителі - подружжя Маруценків Данило Савович і Ганна Юхимівна, брат Данила Юхима Савовича, Олександр Антонович Островський, а також батько Г. А. Кузьменко Андрій Іванович Кузьменко, хлопець-школяр Кавицький з сусіднього села Федорівки та ін.

Злочинна влада вивезла весь хліб з села в 1922-1923 р.р., що спричинило голод. Господарі-трудівники потерпали від колективізації і розкуркулення в 1929-1931 р.р. Багато селян померло від штучно створеного тією ж владою більшовиків Голодомору 1932-1933 р.р.

Районний центр з 1935 по 1956 р.р.

Радянські визволительні війська вибили нацистських окупантів 18 березня 1944 року. Новий голод чекав безправних селян в 1947 р.

З 1991 р. в складі незалежної України.

Особистості[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 3051)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-258)