Глодоси

село Глодоси
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Новоукраїнський район
Громада	Глодоська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35060030010020947
Облікова картка	Глодоси
Основні дані
Засноване	1750
Колишня назва	Сухий Ташлик; (1750-1784)
Населення	2722
Поштовий індекс	27110
Телефонний код	+380 5251
Географічні дані
Географічні координати	48°27′41″ пн. ш. 31°19′46″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	151 м
Водойми	р. Сухий Ташлик
Місцева влада
Адреса ради	27110, с.Глодоси, вул.Центральна, 41
Сільський голова	Магда Петро Борисович
Карта
	Глодоси
	Глодоси
Мапа
	Глодоси у Вікісховищі

Глодо́си (в 1750-1784 рр. — Сухий Ташлик) — село в Україні, центр Глодоської сільської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 2722 осіб. Орган місцевого самоврядування — Глодоська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

На околиці села розкопано курган доби бронзи (II тисячоліття до н. е.) та знайдена кам'яна баба кочівників XI—XIII ст. Визначною археологічною пам'яткою є поховання з трупоспаленням воєначальника VIII ст. н. е. з дорогоцінною зброєю та великою кількістю нагрудних прикрас.

У письмових джерелах населений пункт згадується під 1750 роком. Перші поселенці, вихідці з Молдавії, назвали його Сухим Ташликом. У 1754—59 й 1761—64 посеення було сотенною слободою Новослобідського козацького полку, з 1764 року — шанцем Єлисаветградського пікінерського полку, а з початку 70-х років тут розміщено роту Молдавського гусарського полку. 1784 року село перейменовано на Глодоси. 1787 року тут було 70 дворів, у них мешкало 286 осіб чоловічої статі. Населення — переважно державні селяни — займалося хліборобством, скотарством, рибальством.

1821 року в Глодосах розташувалася 3-я Українська уланська дивізія. Місцевих жителів було перетворено на військових поселенців.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Глодоської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 5343 особи, налічувалось 1116 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 2 лавки, відбувались базари по п'ятницях^[1].

Зі спогадів Никифора Авраменка у 1920 році під час Першого зимового походу Армії УНР до їхнього полку з села Глодоси влучилось коло 60 молодих озброєних хлопців під проводом Недайкаші. Пізніше цей загін поповнився та розвернувся в курінь Низових запорожців, був дружнім і бойовим, а Недайкаша — добрим командиром.^[2]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3186 осіб, з яких 1403 чоловіки та 1783 жінки.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2724 особи.^[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	96,77 %
молдовська	1,95 %
російська	0,99 %
білоруська	0,07 %
болгарська	0,04 %

Відомі люди[ред. | ред. код]

Безтака Анатолій Петрович (* 1957) — український журналіст.
Недайкаша Василь Денисович — сотник Армії УНР.^[6]
Мелешко Фотій Минович — майор Армії УНР, український письменник.
Могила Семен Андрійович — український розвідник та підпільник, старшина Армії УНР.
Масенко Терентій Германович — український журналіст, поет, перекладач.
Михайлик Михайло Карпович — український військовий діяч, поручик авіації флоту УНР, учасник бою під Крутами.
Прядько Левко Федотович — старшина Армії УНР, учасник бою під Крутами.
Страшнова Поліна Антонівна — український прозаїк, вчителька.
Гайда Лариса Анатоліївна — український педагог, музеєзнавець, Почесний краєзнавець України, керівник музею історії освіти Кіровоградщини.
Гапоненко Станіслав Анатолійович (1969 - 2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення у 2022 році.
Сергієнко Валентин Анатолійович (14.02.2003 - 26.04.2022) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення у 2022 році.
Комар Олег Миколайович (19.01.1981 - 17.03.2023) — військовослужбовець ЗСУ, загинув під час виконання бойового завдання в бою за Україну, її свободу і незалежність.
Чихічин Микола Васильович (02.08.1991 - 15.05.2023) — військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув під час виконання бойового завдання.
Подопригора Дмитро Федорович (16.03.1985 - 18.06.2023) — військовослужбовець ЗСУ, загинув під час виконання бойового завдання в бою за Україну, її свободу і незалежність.