Березівка (Олександрійський район)
| село Березівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Олександрійський район |
| Громада | Приютівська селищна громада |
| Облікова картка | Березівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1780 |
| Населення | 587 |
| Поштовий індекс | 28035 |
| Телефонний код | +380 5235 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′41″ пн. ш. 33°05′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Березівка | |
 Березівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Берéзівка — село в Україні, в Приютівській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 587 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Березівка розташоване між смт Приютівка (бл. 1 км на південь) та селами Протопопівка (бл. 2,8 км на захід) та Ягідне (бл. 0,5 км на північ).
На північний схід від села лежить Костянтинівський вугільний розріз.
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва села Березівка походить від назви місцевої річки. В часи Російської імперії село мало й інші назви, «народні»: Орлая, Кончина, Бржецкоє, інші. В них зафіксовано дещо змінені прізвища місцевих землевласників в різні роки. У половині версти від Березівки було ще одне село Полтавка (Ново-Олександрівка). Його назва — є одним з доказів того, що першими в цій місцині поселялись переселенці з Полтавщини.
Історія[ред. | ред. код]
Місцевість з 1780 року заселялась селянами з Київської та Полтавської губерній. Поселення, що сформувалось тут належало до Косівської волості. В 1848 р. Березівку було переведено в стан містечка, що давало право проводити ярмарки.
Станом на 1886 рік у містечку Олександрівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 547 осіб, налічувалось 92 дворових господарства, існували православна церква, винокурний завод, винний склад[1].
За переписом 1916 р. тут мешкало вже 727 чол.
Сільська православна церква мала назву в честь Святого Йосипа Обручника, що був небесним покровителем одного з перших власників Березівки Йосипа Григоровича Бржеського. Вона була збудована у 1792—1794 роках і була спочатку дерев'яною. В списках землевласників Олександрійського повіту вперше прізвище надвірного радника Й. Бржеського (Бржиського) зустрічається з часу утворення Олександрійського повіту в 1784 році. Саме тоді продовжувалося генеральне межування земель, розпочате ще в 1772 р. Надгробний пам'ятник Й. Бржеського випадково знайшли учні місцевої школи, таким чином стало відомо, що він помер у 1821 р. на 86 році життя.
Дерев'яну церкву відвідав поет Афанасій Фет, який перебував у цьому краї на військовій службі у 1845 — 1853 роках і товаришував з Олексієм Федоровичем Бржеським (1818—1868) та його дружиною (на той час власниками Березівки).
Церква Св. Йосипа Обручника була перебудована в 1901 році новим власником села купцем Петром Максимовичем Селівановим, який тоді володів в селі 4029 десятинами землі. Тоді на місці згорілої дерев'яної будівлі було поставлено цегляну. До речі, його син Василь Максимович мав теж чималий шмат землі в селах Спасо-Мажарівка і Високі Байраки. Саме ця сакральна споруда збереглась до наших днів у досить гарному стані, не зважаючи на те, що в радянський період служби в храмі були припинені, дзвіницю було розбито, а сама будівля використовувалась для різних господарських потреб, наприклад була складом. На сьогодні будівля церкви є пам'яткою містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області[2].
На початку XX століття в селі були й інші великі землевласники. Відомо, що власниками земель на території Березівки у 1900 р. були «генерал-майор М. Орлай и жена его А. Орлай».
У часи Голодомору-геноциду померло щонайменше 65 жителів села.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 535 осіб, з яких 230 чоловіків та 305 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 585 осіб.[4]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,38 % |
| російська | 2,73 % |
| вірменська | 1,70 % |
| білоруська | 0,68 % |
| молдовська | 0,51 % |
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
У Березівці в 1940 році народився український літературознавець і педагог Олег Поляруш (* 1940).
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Пам'ятки історії, культури та археології Олександрійського району[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Надія Жахалова «Околиці Олександрії» (До історії виникнення поселень)DOC[недоступне посилання з травня 2019]
- На Олександрійщині створили список «туристичних чудес» [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Березівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
