Префект вігілів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Префект Вігілів (лат. Praefectus vigilum) — римська посадова особа, командувач корпусом Вігілів, відав пожежною охороною Риму і відповідав за порядок в нічний час. Посада з'явилася на початку I століття[1].

Вігілії[ред. | ред. код]

Спочатку гасінням пожеж в Римі займалися приватні слабкоорганізовані групи з рабів (лат. Triumviri Nocturni). Оскільки така система була вкрай неефективна, імператор Август, з метою зберегти місто (і під враженням від пожежі в Олександрії), створив нові суспільні сили — корпус Вігілів (лат. Vigiles, букв. -бадьорі, інодіVigiles Urbani або Cohortes Vigilum), які були покликані гасити і запобігати пожежі в стародавньому Римі[2].

Було створено 7 когорт (з розрахунку 14 районів Риму), по 500 чоловік (пізніше по 1 000[3][4]) у кожній. В основному Вігілія набиралися з відпущеників, що визначало становище Вігілів в римському війську. І хоча Вігілія були загонами з військовою дисципліною і військовими підрозділами (когорти і центурії, солдатами вони не вважалися. Кожна когорта складалася з 7 центурій, за фахом (категорії) пожежної справи[5]:

  • Siphonarii — ремонтники, обслуговуючі та стежили за станом помп;
  • Aquarii — водоноси, які організовували подачу води до місця пожежі;
  • Emitularii — рятувальники, розстеляли біля палаючої будівлі товсті матраци, куди стрибали люди з палаючих поверхів;
  • Centonarii — завідували величезними сукняними і повстяними полотнищами, які змочували в оцті і накидали на вогонь;
  • Uncinarii — діяли довгими жердинами, забезпеченими на кінці кручами;
  • Falciarii — діяли довгими жердинами, забезпеченими на кінці серповидним знаряддям;
  • Ballistarii — каменекидачі, в чиєму розпорядженні були баллісти. Останні три категорії давньоримських пожежників-спеціальності повинні були розтягувати або знищувати будівлі, на які міг перебратися вогонь. До того ж, при кожній когорті складалися лікарі (не менше чотирьох)[5].

Крім пожежної охорони, Вігілії виконували поліцейські функції, патрулюючи місто вночі[5].

Кожна когорта мала казарму (основне місце дислокації) та по два вартових поста (лат. excubitoriae) біля кордону району із суміжним (крім свого району, кожна когорта мала в разі потреби прийти на допомогу когорти сусіднього району)[5][2].

Префект Вігілів[ред. | ред. код]

На чолі всього корпусу Вігілів стояв префект, який призначається на невизначений термін самим імператором з числа ​​ вершників. Вище цієї посади були лише ​​ префекти Єгипту, аннони та Преторія. Штаб-квартира префекта Вігілів перебувала при казармі I-ї когорти, розташованої в південній частині ​​ Марсова поля [5]. Відповідно до закону, префект Вігілів повинен був пильнувати всю ніч[4] [3].

Префект Вігілів особисто розслідував причини кожної пожежі. У випадку, якщо спалах викликано недбалістю, префект накладав грошовий штраф чи міг піддати тілесному покаранню (у випадку, якщо винний у помилці був людиною не вільною і не римським громадянином). У разі навмисного підпалу, винний засуджувався до смерті. Суду префекта так само підлягали грабіжники і злодії[5][2]. Крім судових справ, префект Вігілів мав право оглядати будівлі (кухні), перевіряти стан печей і опалювальних приладів, встановлювати, яка кількість води повинна бути запасена на випадок пожежі в квартирі й в усьому домі[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Глава XVI. Римська Імперія в I столітті н. е. (30 р. до н. е. - 96 р. н. е.) / Під ред. Кузищина В. І. — Історія Стародавнього Риму: Підручник (видання друге, перероблене і доповнене).
  2. а б в Sablayrolles R. Libertinus miles. Les cohortes de vigiles.
  3. а б Коннолі П. Вігілія. — Греція і Рим. Енциклопедія військової історії. — 320 с. — 3000 прим.
  4. а б Добсон Б. (2006-11-26). Преторіанська гвардія, міські когорти і Вігілія. Рання Римська імперія (російською). Римська Слава. Архів оригіналу за 2012-07-15. Процитовано 2011-02-18. 
  5. а б в г д е ж Сергеенко М. Життя Стародавнього Риму. — 336 с.