Профілагрин
FLG — ген, що кодує білок профілагрин, який є попередником філагрину; розташований у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми і складається з 3 екзонів.[3] Довжина поліпептидного ланцюга кодованого геном білка становить 4061 амінокислоту, а молекулярна маса — 435 170[4].
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| MSTLLENIFA | IINLFKQYSK | KDKNTDTLSK | KELKELLEKE | FRQILKNPDD | ||||
| PDMVDVFMDH | LDIDHNKKID | FTEFLLMVFK | LAQAYYESTR | KENLPISGHK | ||||
| HRKHSHHDKH | EDNKQEENKE | NRKRPSSLER | RNNRKGNKGR | SKSPRETGGK | ||||
| RHESSSEKKE | RKGYSPTHRE | EEYGKNHHNS | SKKEKNKTEN | TRLGDNRKRL | ||||
| SERLEEKEDN | EEGVYDYENT | GRMTQKWIQS | GHIATYYTIQ | DEAYDTTDSL | ||||
| LEENKIYERS | RSSDGKSSSQ | VNRSRHENTS | QVPLQESRTR | KRRGSRVSQD | ||||
| RDSEGHSEDS | ERHSGSASRN | HHGSAWEQSR | DGSRHPRSHD | EDRASHGHSA | ||||
| DSSRQSGTRH | AETSSRGQTA | SSHEQARSSP | GERHGSGHQQ | SADSSRHSAT | ||||
| GRGQASSAVS | DRGHRGSSGS | QASDSEGHSE | NSDTQSVSGH | GKAGLRQQSH | ||||
| QESTRGRSGE | RSGRSGSSLY | QVSTHEQPDS | AHGRTGTSTG | GRQGSHHEQA | ||||
| RDSSRHSASQ | EGQDTIRGHP | GSSRGGRQGS | HHEQSVNRSG | HSGSHHSHTT | ||||
| SQGRSDASHG | QSGSRSASRQ | TRNEEQSGDG | TRHSGSRHHE | ASSQADSSRH | ||||
| SQVGQGQSSG | PRTSRNQGSS | VSQDSDSQGH | SEDSERWSGS | ASRNHHGSAQ | ||||
| EQSRDGSRHP | RSHHEDRAGH | GHSADSSRKS | GTRHTQNSSS | GQAASSHEQA | ||||
| RSSAGERHGS | RHQLQSADSS | RHSGTGHGQA | SSAVRDSGHR | GSSGSQATDS | ||||
| EGHSEDSDTQ | SVSGHGQAGH | HQQSHQESAR | DRSGERSRRS | GSFLYQVSTH | ||||
| KQSESSHGWT | GPSTGVRQGS | HHEQARDNSR | HSASQDGQDT | IRGHPGSSRR | ||||
| GRQGSHHEQS | VDRSGHSGSH | HSHTTSQGRS | DASRGQSGSR | SASRTTRNEE | ||||
| QSRDGSRHSG | SRHHEASSHA | DISRHSQAGQ | GQSEGSRTSR | RQGSSVSQDS | ||||
| DSEGHSEDSE | RWSGSASRNH | RGSAQEQSRH | GSRHPRSHHE | DRAGHGHSAD | ||||
| SSRQSGTPHA | ETSSGGQAAS | SHEQARSSPG | ERHGSRHQQS | ADSSRHSGIP | ||||
| RRQASSAVRD | SGHWGSSGSQ | ASDSEGHSEE | SDTQSVSGHG | QDGPHQQSHQ | ||||
| ESARDWSGGR | SGRSGSFIYQ | VSTHEQSESA | HGRTRTSTGR | RQGSHHEQAR | ||||
| DSSRHSASQE | GQDTIRAHPG | SRRGGRQGSH | HEQSVDRSGH | SGSHHSHTTS | ||||
| QGRSDASHGQ | SGSRSASRQT | RKDKQSGDGS | RHSGSRHHEA | ASWADSSRHS | ||||
| QVGQEQSSGS | RTSRHQGSSV | SQDSDSERHS | DDSERLSGSA | SRNHHGSSRE | ||||
| QSRDGSRHPG | FHQEDRASHG | HSADSSRQSG | THHTESSSHG | QAVSSHEQAR | ||||
| SSPGERHGSR | HQQSADSSRH | SGIGHRQASS | AVRDSGHRGS | SGSQVTNSEG | ||||
| HSEDSDTQSV | SAHGQAGPHQ | QSHKESARGQ | SGESSGRSRS | FLYQVSSHEQ | ||||
| SESTHGQTAP | STGGRQGSRH | EQARNSSRHS | ASQDGQDTIR | GHPGSSRGGR | ||||
| QGSYHEQSVD | RSGHSGYHHS | HTTPQGRSDA | SHGQSGPRSA | SRQTRNEEQS | ||||
| GDGSRHSGSR | HHEPSTRAGS | SRHSQVGQGE | SAGSKTSRRQ | GSSVSQDRDS | ||||
| EGHSEDSERR | SESASRNHYG | SAREQSRHGS | RNPRSHQEDR | ASHGHSAESS | ||||
| RQSGTRHAET | SSGGQAASSQ | EQARSSPGER | HGSRHQQSAD | SSTDSGTGRR | ||||
| QDSSVVGDSG | NRGSSGSQAS | DSEGHSEESD | TQSVSAHGQA | GPHQQSHQES | ||||
| TRGQSGERSG | RSGSFLYQVS | THEQSESAHG | RTGPSTGGRQ | RSRHEQARDS | ||||
| SRHSASQEGQ | DTIRGHPGSS | RGGRQGSHYE | QSVDSSGHSG | SHHSHTTSQE | ||||
| RSDVSRGQSG | SRSVSRQTRN | EKQSGDGSRH | SGSRHHEASS | RADSSRHSQV | ||||
| GQGQSSGPRT | SRNQGSSVSQ | DSDSQGHSED | SERWSGSASR | NHLGSAWEQS | ||||
| RDGSRHPGSH | HEDRAGHGHS | ADSSRQSGTR | HTESSSRGQA | ASSHEQARSS | ||||
| AGERHGSHHQ | LQSADSSRHS | GIGHGQASSA | VRDSGHRGYS | GSQASDSEGH | ||||
| SEDSDTQSVS | AQGKAGPHQQ | SHKESARGQS | GESSGRSGSF | LYQVSTHEQS | ||||
| ESTHGQSAPS | TGGRQGSHYD | QAQDSSRHSA | SQEGQDTIRG | HPGPSRGGRQ | ||||
| GSHQEQSVDR | SGHSGSHHSH | TTSQGRSDAS | RGQSGSRSAS | RKTYDKEQSG | ||||
| DGSRHSGSHH | HEASSWADSS | RHSLVGQGQS | SGPRTSRPRG | SSVSQDSDSE | ||||
| GHSEDSERRS | GSASRNHHGS | AQEQSRDGSR | HPRSHHEDRA | GHGHSAESSR | ||||
| QSGTHHAENS | SGGQAASSHE | QARSSAGERH | GSHHQQSADS | SRHSGIGHGQ | ||||
| ASSAVRDSGH | RGSSGSQASD | SEGHSEDSDT | QSVSAHGQAG | PHQQSHQEST | ||||
| RGRSAGRSGR | SGSFLYQVST | HEQSESAHGR | TGTSTGGRQG | SHHKQARDSS | ||||
| RHSTSQEGQD | TIHGHPGSSS | GGRQGSHYEQ | LVDRSGHSGS | HHSHTTSQGR | ||||
| SDASHGHSGS | RSASRQTRND | EQSGDGSRHS | GSRHHEASSR | ADSSGHSQVG | ||||
| QGQSEGPRTS | RNWGSSFSQD | SDSQGHSEDS | ERWSGSASRN | HHGSAQEQLR | ||||
| DGSRHPRSHQ | EDRAGHGHSA | DSSRQSGTRH | TQTSSGGQAA | SSHEQARSSA | ||||
| GERHGSHHQQ | SADSSRHSGI | GHGQASSAVR | DSGHRGYSGS | QASDNEGHSE | ||||
| DSDTQSVSAH | GQAGSHQQSH | QESARGRSGE | TSGHSGSFLY | QVSTHEQSES | ||||
| SHGWTGPSTR | GRQGSRHEQA | QDSSRHSASQ | DGQDTIRGHP | GSSRGGRQGY | ||||
| HHEHSVDSSG | HSGSHHSHTT | SQGRSDASRG | QSGSRSASRT | TRNEEQSGDG | ||||
| SRHSGSRHHE | ASTHADISRH | SQAVQGQSEG | SRRSRRQGSS | VSQDSDSEGH | ||||
| SEDSERWSGS | ASRNHHGSAQ | EQLRDGSRHP | RSHQEDRAGH | GHSADSSRQS | ||||
| GTRHTQTSSG | GQAASSHEQA | RSSAGERHGS | HHQQSADSSR | HSGIGHGQAS | ||||
| SAVRDSGHRG | YSGSQASDNE | GHSEDSDTQS | VSAHGQAGSH | QQSHQESARG | ||||
| RSGETSGHSG | SFLYQVSTHE | QSESSHGWTG | PSTRGRQGSR | HEQAQDSSRH | ||||
| SASQYGQDTI | RGHPGSSRGG | RQGYHHEHSV | DSSGHSGSHH | SHTTSQGRSD | ||||
| ASRGQSGSRS | ASRTTRNEEQ | SGDSSRHSVS | RHHEASTHAD | ISRHSQAVQG | ||||
| QSEGSRRSRR | QGSSVSQDSD | SEGHSEDSER | WSGSASRNHR | GSVQEQSRHG | ||||
| SRHPRSHHED | RAGHGHSADR | SRQSGTRHAE | TSSGGQAASS | HEQARSSPGE | ||||
| RHGSRHQQSA | DSSRHSGIPR | GQASSAVRDS | RHWGSSGSQA | SDSEGHSEES | ||||
| DTQSVSGHGQ | AGPHQQSHQE | SARDRSGGRS | GRSGSFLYQV | STHEQSESAH | ||||
| GRTRTSTGRR | QGSHHEQARD | SSRHSASQEG | QDTIRGHPGS | SRRGRQGSHY | ||||
| EQSVDRSGHS | GSHHSHTTSQ | GRSDASRGQS | GSRSASRQTR | NDEQSGDGSR | ||||
| HSWSHHHEAS | TQADSSRHSQ | SGQGQSAGPR | TSRNQGSSVS | QDSDSQGHSE | ||||
| DSERWSGSAS | RNHRGSAQEQ | SRDGSRHPTS | HHEDRAGHGH | SAESSRQSGT | ||||
| HHAENSSGGQ | AASSHEQARS | SAGERHGSHH | QQSADSSRHS | GIGHGQASSA | ||||
| VRDSGHRGSS | GSQASDSEGH | SEDSDTQSVS | AHGQAGPHQQ | SHQESTRGRS | ||||
| AGRSGRSGSF | LYQVSTHEQS | ESAHGRAGPS | TGGRQGSRHE | QARDSSRHSA | ||||
| SQEGQDTIRG | HPGSRRGGRQ | GSYHEQSVDR | SGHSGSHHSH | TTSQGRSDAS | ||||
| HGQSGSRSAS | RETRNEEQSG | DGSRHSGSRH | HEASTQADSS | RHSQSGQGES | ||||
| AGSRRSRRQG | SSVSQDSDSE | AYPEDSERRS | ESASRNHHGS | SREQSRDGSR | ||||
| HPGSSHRDTA | SHVQSSPVQS | DSSTAKEHGH | FSSLSQDSAY | HSGIQSRGSP | ||||
| HSSSSYHYQS | EGTERQKGQS | GLVWRHGSYG | SADYDYGESG | FRHSQHGSVS | ||||
| YNSNPVVFKE | RSDICKASAF | GKDHPRYYAT | YINKDPGLCG | HSSDISKQLG | ||||
| FSQSQRYYYY | E |
Філагрин (похідне від англ. Filament aggregating protein) — структурний білок шкіри, який специфічно взаємодіє з проміжними филаментами — кератинами. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном кальцію.
Утворюється філагрин з профілагрину. Профілагрин — великий (> 400 kDa) нерозчинний поліпротеїн, який в результаті дефосфорилювания і розкладання утворює мономери філагрину в роговому шарі шкіри[5]. Профілагрин є основним компонентом кератогіалінових гранул, які видно в світловий мікроскоп в зернистому шарі епідермісу.
Мономерний філагрин зв'язується з кератином 1 і 10 і іншими проміжними білками - філаментами кератинового цитоскелета, утворюючи тісні зв'язки між цими волокнами; таким чином, відбувається колапс і сплощення клітин на поверхні рогового шару з утворенням лусочок (у ссавців на кератинові волокна і зв'язуючий їх філагрин припадає 80-90% загальної маси білка епідермісу).[6]
Філагрин має важливе значення для регуляції епідермального гомеостазу. У межах рогового шару філагринові мономери можуть бути включені в ліпідну оболонку, яка відповідає за бар'єрну функцію шкіри. Альтернативно, ці білки можуть взаємодіяти з кератиновими проміжними філаментами. Філагрин проходить подальше перетворення в верхньому роговому шарі, щоб вивільнити вільну амінокислоту, яка допомагає утримувати воду[6].
В остаточному підсумку філагрин у верхній частині рогового шару розпадається на окремі амінокислоти[7]. Філагрин містить велику кількість гістидину, який метаболізується в транс-уроканіновую кислоту (транс-UCA) і пірролідон-5-карбонову кислоту (РСА); ці органічні кислоти допомагають підтримувати в епідермісі необхідне значення градієнта рН. Мутації з втратою функції в гені філагрину (FLG) проявляються в порушенні бар'єрних функцій епідермісу, розвитку атопічного дерматиту й алергічної сенсибілізації.
Основну роль білка філагрину в підтриманні бар'єру шкіри визначали за допомогою ідентифікації мутацій, що втратили функцію, в гені профілагрину (FLG). Було показано, що ці мутації є причиною ichthyosis vulgaris і є основним фактором ризику розвитку атопічного дерматиту, астми, пов'язаної з атопічним дерматитом, а також системними алергіями. Мутації в гені FLG надзвичайно поширені, трапляються приблизно у 9% осіб з європейських популяцій. Відкриття цих дуже поширених мутацій, як очікується, матиме великий вплив на класифікацію та лікування багатьох пацієнтів з іхтіозом та атопічними захворюваннями. Також є сподівання, що генетичне відкриття мутацій FLG призведе до подальшого розвитку більш специфічних, неімуносупресивних методів лікування, здатних відновити ефективну функцію бар'єру шкіри та полегшити чи запобігти захворюванню у схильних осіб.[8]
Нещодавні дослідження показали, що зменшення бар'єрних функцій шкіри внаслідок зменшення або повної втрати експресії філагрину призводить до посилення перкутанної передачі алергенів. Філагрин знаходиться на передній лінії захисту і захищає організм від входу зовнішніх речовин навколишнього середовища, які в іншому випадку можуть викликати аномальні імунні реакції.[9]
Було показано, що причиною майже 50% усіх важких випадків екземи може бути щонайменше один мутантний ген філагрину. R501X та 2284del4, як правило, не трапляються в не кавказьких індивідів, хоча нові явища (3321delA та S2554X), які дають подібні ефекти, були виявлені в японських популяціях[10]. Мутації укорочення R501X та 2284del4 є найпоширенішими мутаціями в кавказькій популяції, з 7-10% кавказького населення, що мають принаймні одну копію цих мутацій[11].
Дефект бар'єрної функції філагрину, який спостерігається при нуль-мутаціях, також, як видається, призводить до підвищеної сприйнятливості та загострення астми. [12][13][14] Дефіцит філагрину є одним з найважливіших генетичних детермінант астми, поряд з виявленими варіантами, що регулюють експресію ORMDL3 [15].
Порівняльні геномні дослідження показали, що структура ФЛГ однакова у людини, миші (Mus musculus) та собаці (Canis lupus familiaris). Проте кількість повних повторів та довжини повторень відрізняються між різновидами. Ці відмінності можна визнати як приклад структурних змін, що виникають внаслідок видоспецифічного дублювання. Структурні варіації є основним джерелом морфологічних відмінностей, які можуть дозволити індивідууму адаптуватися до нових середовищ і прискорювати появу розбіжностей між видами. Порівняння тісно споріднених видів з коротким періодом розбіжності дозволяє нам краще зрозуміти механізми, що приводять до швидкої розбіжності.[16]
Були проведені досліди на різних видах приматів для виявлення варіації повторюваної області ФЛГ серед п'яти видів приматів: довгохвоста макака (Macaca fascicularis), орангутан (Pongo abelii), горила західна (Gorilla gorilla), шимпанзе (Pan troglodytes) і людина.
У цьому дослідженні використовували порівняно узгоджені моделі народження та смерті, які часто використовуються для копій генів. Було виявлено, що існує високе нуклеотидне різноманіття між повторюваними областями філагрину, що відповідає моделі народження та смерті. Філогенетичний аналіз також показав, що незалежні події дублювання створювали повторювані послідовності в макаки двохвостої та орангутанів, тоді як було відмічено різні випадки дублювання та втрати в повторах в горил, шимпанзе та людей. Порівняння повторюваних послідовностей, що виявляються, виділяють очищення в межах видів та специфічні дублікації роду за різними видами. Також виявили варіацію довжини повторюваного регіону в межах таких видів, як шимпанзе та довгохвоста макака.
Зроблено висновок, що варіація копії повторюваних послідовностей ФЛГ між приматами може бути наслідком видоспецифічної розбіжності та поширення.[16]
Також були проведені експерименти на собаках. Аналіз послідовності геномних ДНК показав, що собачий ФЛГ містив чотири одиниці повторюваних послідовностей, що відповідають FLG - мономерному білку. Вестерн-блоти, зондовані з антисобакою FLG-мономером, виявили два смуги на рівні 59 і 54 кДа, які були оцінені за розмірами. Результати імуногістохімії показали, що собачий ФЛГ був виражений в гранульованому шарі епідермісу. Це дослідження показало унікальну генну структуру собачого ФЛГ, яка призводить до виробництва мономерів ФЛГ більших, ніж у людей або мишей. Антитіла проти ФЛГ собак виявили ФЛГ у шкірі собак. Ці антитіла дозволять експортувати собак, дефіцитних ФЛГ, з собачим атопічним дерматитом або іхтіозом.[17]
- Thulin C.D., Walsh K.A. (1995). Identification of the amino terminus of human filaggrin using differential LC/MS techniques: implications for profilaggrin processing. Biochemistry. 34: 8687—8692. PMID 7612609 DOI:10.1021/bi00027a018
- Senshu T., Kan S., Ogawa H., Manabe M., Asaga H. (1996). Preferential deimination of keratin K1 and filaggrin during the terminal differentiation of human epidermis. Biochem. Biophys. Res. Commun. 225: 712—719. PMID 8780679 DOI:10.1006/bbrc.1996.1240
- Wu Z., Hansmann B., Meyer-Hoffert U., Glaser R., Schroder J.M. (2009). Molecular identification and expression analysis of filaggrin-2, a member of the S100 fused-type protein family. PLoS ONE. 4: E5227—E5227. PMID 19384417 DOI:10.1371/journal.pone.0005227
- Presland R.B., Haydock P.V., Fleckman P., Nirunsuksiri W., Dale B.A. (1992). Characterization of the human epidermal profilaggrin gene. Genomic organization and identification of an S-100-like calcium binding domain at the amino terminus. J. Biol. Chem. 267: 23772—23781. PMID 1429717
- ↑ Захворювання, генетично пов'язані з FLG переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3748 (англ.) . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
- ↑ UniProt, P20930 (англ.) . Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
- ↑ Ovaere, Petra; Lippens, Saskia; Vandenabeele, Peter; Declercq, Wim. The emerging roles of serine protease cascades in the epidermis. Trends in Biochemical Sciences. Т. 34, № 9. с. 453—463. doi:10.1016/j.tibs.2009.08.001. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ а б Proksch, Ehrhardt; Brandner, Johanna M.; Jensen, Jens-Michael (1 грудня 2008). The skin: an indispensable barrier. Experimental Dermatology (англ.). Т. 17, № 12. с. 1063—1072. doi:10.1111/j.1600-0625.2008.00786.x. ISSN 1600-0625. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Presland, R. B.; Haydock, P. V.; Fleckman, P.; Nirunsuksiri, W.; Dale, B. A. (25 листопада 1992). Characterization of the human epidermal profilaggrin gene. Genomic organization and identification of an S-100-like calcium binding domain at the amino terminus. The Journal of Biological Chemistry. Т. 267, № 33. с. 23772—23781. ISSN 0021-9258. PMID 1429717. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ McGrath, John A (1 травня 2008). Filaggrin and the great epidermal barrier grief. Australasian Journal of Dermatology (англ.). Т. 49, № 2. с. 67—74. doi:10.1111/j.1440-0960.2008.00443.x. ISSN 1440-0960. Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Sandilands, Aileen; Sutherland, Calum; Irvine, Alan D.; McLean, W. H. Irwin (1 травня 2009). Filaggrin in the frontline: role in skin barrier function and disease. Journal of Cell Science. Т. 122, № 9. с. 1285—1294. doi:10.1242/jcs.033969. ISSN 0021-9533. PMC 2721001. PMID 19386895. Процитовано 22 січня 2018.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Nomura, Toshifumi; Sandilands, Aileen; Akiyama, Masashi; Liao, Haihui; Evans, Alan T.; Sakai, Kaori; Ota, Mitsuhito; Sugiura, Hisashi; Yamamoto, Kazuo (February 2007). Unique mutations in the filaggrin gene in Japanese patients with ichthyosis vulgaris and atopic dermatitis. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 119, № 2. с. 434—440. doi:10.1016/j.jaci.2006.12.646. ISSN 0091-6749. PMID 17291859. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Palmer, Colin N. A.; Irvine, Alan D.; Terron-Kwiatkowski, Ana; Zhao, Yiwei; Liao, Haihui; Lee, Simon P.; Goudie, David R.; Sandilands, Aileen; Campbell, Linda E. (April 2006). Common loss-of-function variants of the epidermal barrier protein filaggrin are a major predisposing factor for atopic dermatitis. Nature Genetics. Т. 38, № 4. с. 441—446. doi:10.1038/ng1767. ISSN 1061-4036. PMID 16550169. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Basu, K.; Palmer, C. N. A.; Lipworth, B. J.; McLean, W. H. Irwin; Terron-Kwiatkowski, A.; Zhao, Y.; Liao, H.; Smith, F. J. D.; Mitra, A. (September 2008). Filaggrin null mutations are associated with increased asthma exacerbations in children and young adults. Allergy. Т. 63, № 9. с. 1211—1217. doi:10.1111/j.1398-9995.2008.01660.x. ISSN 1398-9995. PMID 18307574. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Palmer, Colin N. A.; Ismail, Tahmina; Lee, Simon P.; Terron-Kwiatkowski, Ana; Zhao, Yiwei; Liao, Haihui; Smith, Frances J. D.; McLean, W. H. Irwin; Mukhopadhyay, Somnath (July 2007). Filaggrin null mutations are associated with increased asthma severity in children and young adults. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 120, № 1. с. 64—68. doi:10.1016/j.jaci.2007.04.001. ISSN 0091-6749. PMID 17531295. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Henderson, John; Northstone, Kate; Lee, Simon P.; Liao, Haihui; Zhao, Yiwei; Pembrey, Marcus; Mukhopadhyay, Somnath; Smith, George Davey; Palmer, Colin N. A. (April 2008). The burden of disease associated with filaggrin mutations: a population-based, longitudinal birth cohort study. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 121, № 4. с. 872—877.e9. doi:10.1016/j.jaci.2008.01.026. ISSN 1097-6825. PMID 18325573. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ Tavendale, Roger; Macgregor, Donald F.; Mukhopadhyay, Somnath; Palmer, Colin N. A. (April 2008). A polymorphism controlling ORMDL3 expression is associated with asthma that is poorly controlled by current medications. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 121, № 4. с. 860—863. doi:10.1016/j.jaci.2008.01.015. ISSN 1097-6825. PMID 18395550. Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
- ↑ а б Romero, Vanessa; Hosomichi, Kazuyoshi; Nakaoka, Hirofumi; Shibata, Hiroki; Inoue, Ituro (11 січня 2017). Structure and evolution of the filaggrin gene repeated region in primates. BMC Evolutionary Biology. Т. 17. doi:10.1186/s12862-016-0851-5. ISSN 1471-2148. PMC 5225520. PMID 28077068. Процитовано 22 січня 2018.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Kanda, Satoko; Sasaki, Takashi; Shiohama, Aiko; Nishifuji, Koji; Amagai, Masayuki; Iwasaki, Toshiroh; Kudoh, Jun (February 2013). Characterization of canine filaggrin: gene structure and protein expression in dog skin. Veterinary Dermatology. Т. 24, № 1. с. 25—31.e7. doi:10.1111/j.1365-3164.2012.01105.x. ISSN 1365-3164. PMID 23331676. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 22 січня 2018.
|
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
