Сушки (Черкаський район)
село Сушки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Тер. громада | Ліплявська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71080210050042785 |
Облікова картка | облікова картка |
Основні дані | |
Населення | 700 осіб (2009)[1] |
Поштовий індекс | 19024 |
Телефонний код | +380 4736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′19″ пн. ш. 31°39′15″ сх. д. / 49.70528° пн. ш. 31.65417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
83 м |
Водойми | Дніпро, Горіхівка |
Відстань до районного центру |
10 км |
Найближча залізнична станція | Ліпляве |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Ліпляве |
Карта | |
Мапа | |
Су́шки — село в Україні, в Черкаському районі Черкаської області. Підпорядковується Ліплявській сільській громаді.
Село виникло за козацької доби. Згідно з універсалом польського короля Стефана Баторія від 1578 року реєстрові козаки отримали землі по Дніпру. Так, першим поселенцем на цих землях був козак Сушко. За іншою версією, назва села походить від місця сушіння рибалками риби на березі Дніпра. Село відносилось до складу Бубнівської (Богушківської) сотні. Після Переяславської ради 1654 року Сушки увійшли до складу Гетьманщини у складі Конончацької сотні Канівського полку.
20 квітня 1708 р. гетьман Іван Мазепа надав універсал на с. Сушку Бубнівському сотнику Денису Деркачу. В 1781 р. у селі проживали 2 шляхтичі, 3 різночинці, 1 священик, 1 церковник, було 20 хат виборних козаків, 42 хати козаків підпомічників, 80 хат посполитих. У 1787 р. тут було 432 душі у володінні бунчукових товаришів Івана Максимовича, Івана Деркача, Івана Базилевича (колезького асесора), Петра Неверовського, козаків та селян. Тоді Сушки налічували 432 особи в 142 дворах.
Внаслідок розвитку промисловості та реформ у сільському господарстві село перетворилось на значне містечко з населенням в 3887 осіб у 1910 році.
В 1925 році створено перше ТСОЗ, через рік засновано артіль «Воля». 1929 року обидва господарства були об'єднані в колгосп «Комуніст». 1959 року він увійшов до складу сусіднього прохорівського колгоспу імені Шевченка, згодом «Росія». З 1965 по 2020 роки село перебувало в складі Канівського району, а після його ліквідації з 2021 року — у складі Черкаського району.
Населення села становить 700 осіб (2009[джерело?]; 818 осіб в 2001).
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 781 | 95,48 % |
Російська | 34 | 4,16 % |
Інше | 3 | 0,36 % |
Разом | 818 | 100,00 % |
На сьогодні в селі діють будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини. На землях села працюють ХПП «Гладківщанське», СТОВ «Богатир» та ТОВ «Пасіка 21».
- Богородицький Василь Олексійович — російський лінгвіст, професор Казанського університету, член-кореспондент Російської Академії наук
- Моторний Андрій Данилович — український геодезист, професор Львівського політехнічного інституту
- Засенко Людмила Петрівна — українська та російська бандуристка і співачка, хормейстерка Южно-Сахалінського народного ансамблю козачої пісні "Воля", заслужена працівниця культури України та Росії, активістка українського руху в Росії[3].
- «На крилах дніпрової чайки» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — публіцистичний нарис про історію сіл Прохорівка та Сушки Канівського району Черкаської області
- Погода в селі Сушки [Архівовано 29 березня 2008 у Wayback Machine.]
- ↑ http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2009/8/207.html[недоступне посилання]
- ↑ Пішла з життя українська активістка на Сахаліні Людмила Засенко. Укрінформ.
Це незавершена стаття про Канівський район. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |