Руй Патрісіу
 | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Руй Педру душ Сантуш Патрісіу | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 15 лютого 1988 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||
| Лейрія, Португалія | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 189 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Португалія
| |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Вулвергемптон Вондерерз»
| |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2001–2006 | «Спортінг»
| |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Руй Патрісіу у Вікісховищі?
| ||||||||||||||||||||||||||
Руй Патрісіу (порт. Rui Patrício, * 15 лютого 1988, Лейрія) — португальський футболіст, воротар англійського «Вулвергемптон Вондерерз» та національної збірної Португалії.
Переможець Чемпіоната Європи 2016 у складі збірної Португалії.
Зміст
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
У ранньому віці Патрісіу грав на позиції нападника. Одного разу він був помічений скаутом лісабонського «Спортінга» і був запрошений в молодіжну академію. Дебют в основній команді відбувся 19 листопада 2006 року в десятому турі чемпіонату Португалії. На виїзді був переграний «Марітіму» з рахунком 0:1. За 15 хвилин до кінця гри Руй відбив пенальті. Це був єдиний матч Патрісіу в цьому сезоні.
Вже з 2007 року молодий гравець став основним голкіпером лісабонської команди.
У сезоні 2010/11 Руй Патрісіу продовжив бути основним воротарем команди, незважаючи на прихід досвідченого німця Тімо Гільдебранда. Загалом був основним голкіпером лісабонського клубу протягом 12 сезонів, за які захищав його ворота у 465 матчах в усіх турнірах.
15 травня 2018 був одним з гравців «Спортінга», що постраждали під час нападу на тренувальну базу клубу вболівальників, розчарованих результатами команди у національній першості (3-тє місце). Значною мірою через цей інцидент за два тижні голкіпер запросив трансфер з лісабонського клубу.
18 червня 2018 року 30-річний гравець уперше в кар'єрі змінив команду, приєднавшись на умовах чотирирічного контракту до англійського «Вулвергемптон Вондерерз», що саме повернувся до Прем'єр-ліги. У новій команді взяв собі незвичний для воротаря 11-ий ігровий номер на знак пошани до багаторічного першого номера «Вулвергемптона» Карла Ікеме, що саме був змушений завершити кар'єру через гострий лейкоз.
Виступи за збірні[ред. | ред. код]
2006 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2007–2009 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі.
2008 року молодий голкіпер був включений до складу національної збірної Португалії для участі у тогорічному чемпіонаті Європи в Австрії та Швейцарії. В матчах чемпіонату на поле не виходив. Дебют у складі основної збірної Португалії відбувся лише двома роками пізніше, в листопаді 2010 року.
Вже на наступному чемпіонаті Європи 2012 року був основним голкіпером португальців, захищав їх ворота в усіх матчах турніру, який команда залишила після стадії півфіналів, програвши майбутнім чемпіонам, іспанцям.
На чемпіонаті світу 2014 року також розпочинав турнір як основний воротар, проте, пропустивши чотири голи від збірної Німеччина у першій грі групового етапу, отримав травму і в матчах тогорічного мундіалю на поле більше не виходив.
Був «першим номером» збірної й на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції, на якому португальці здобули перший у своїй історії титул континентальних чемпіонів. На турнірі взяв участь в усіх семи матчах своєї команди, у чотирьох з яких лишав свої ворота недоторканими, у тому числі провів «на нуль» фінальну гру проти господарів змагання.
Захищав ворота й у всіх матчах чемпіонату світу 2018 року, де португальці подолали груповий етап, проте завершили виступи на стадії 1/8 фіналу, на якій Патрісіу пропустив два голи від Едінсона Кавані, і його команда поступилася 1:2 уругвайцям.
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]
Станом на 12 серпня 2018 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2006–07 | «Спортінг» |
ПЛ | 1 | -0 | КП | 0 | -0 | ЛЧ | 0 | -0 | - | - | - | 1 | -0 |
| 2007–08 | ПЛ | 20 | – | КП+КЛ | 5+3 | -4 + -1 | ЛЧ+КУЄФА | 2+6 | -2 + -3 | СП | 0 | -0 | 36 | -30 | |
| 2008–09 | ПЛ | 25 | -13 | КП+КЛ | 0+1 | -1 | ЛЧ | 6 | -14 | СП | 1 | -0 | 33 | -28 | |
| 2009–10 | ПЛ | 30 | -26 | КП+КЛ | 3+4 | -9 + -6 | ЛЧ+ЛЄ | 4[1]+10 | -4[1] + -10 | - | - | - | 51 | -55 | |
| 2010–11 | ПЛ | 30 | -31 | КП+КЛ | 2+3 | -2 + -2 | ЛЄ | 8[2] | -6[3] | - | - | - | 43 | -41 | |
| 2011–12 | ПЛ | 28 | -24 | КП+КЛ | 6+0 | -4 | ЛЄ | 13[4] | -13[5] | - | - | - | 47 | -41 | |
| 2012–13 | ПЛ | 30 | -36 | КП+КЛ | 1+1 | -3 + -3 | ЛЄ | 7[4] | -10[5] | - | - | - | 39 | -52 | |
| 2013–14 | ПЛ | 30 | – | КП+КЛ | 1+0 | -4 | - | - | - | - | - | - | 31 | -24 | |
| 2014–15 | ПЛ | 33 | -29 | КП+КЛ | 4+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -12 + -2 | - | - | - | 45 | -48 | |
| 2015–16 | ПЛ | 34 | – | КП+КЛ | 3+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 2[6]+7 | -4[6] + -11 | СП | 1 | -0 | 47 | -39 | |
| 2016–17 | ПЛ | 31 | -34 | КП+КЛ | 1+0 | -0 | ЛЧ | 6 | -8 | - | - | - | 38 | -42 | |
| 2017–18 | ПЛ | 34 | -24 | КП+КЛ | 4+3 | -2 + -2 | ЛЧ | 8[4]+6 | -10[5] + -8 | - | - | - | 55 | -46 | |
| Усього за «Спортінг» | 326 | -276 | 45 | -53 | 93 | -117 | 2 | 0 | 465 | -446 | |||||
| 2018–19 | «Вулвергемптон»
|
ПЛ | 1 | -2 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 1 | -2 |
| Усього за кар'єру | 327 | -278 | 45 | -53 | 93 | -117 | 2 | 0 | 466 | -448 | |||||
Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]
Станом на 12 вересня 2018 року
Португалія
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон Європи: 2016
- Володар Кубка Португалії:
- Фіналіст Кубка Португалії:
- Володар Суперкубка Португалії:
- «Спортінг»: 2007, 2008, 2015
- Володар Кубка португальської ліги:
- Фіналіст Кубка португальської ліги:
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
|
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 лютого
- Народились 1988
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2012
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Чемпіони Європи з футболу
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2017
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Уродженці Лейрії
- Португальські футболісти
- Футбольні воротарі
- Гравці молодіжної збірної Португалії з футболу
- Гравці збірної Португалії з футболу
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2008
- Футболісти «Спортінга» (Лісабон)
- Футболісти «Вулвергемптон Вондерерз»
- Португальські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
