Романівка (Теребовлянський район)
село Романівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район/міськрада | Теребовлянський район |
Рада/громада | Романівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 6125086901 |
Основні дані | |
Засноване | XV століття |
Населення | 726 |
Площа | 4,351 км² |
Густота населення | 166.86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48151 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°13′12″ пн. ш. 25°34′09″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 25.56917° сх. д.Координати: 49°13′12″ пн. ш. 25°34′09″ сх. д. / 49.22000° пн. ш. 25.56917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
345 м |
Водойми | Гнила Рудка |
Відстань до районного центру |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48151, с. Романівка |
Карта | |
Мапа | |
Рома́нівка — село Теребовлянського району Тернопільської області. Центр сільради. До Романівки приєднано х. Гайдаки.
Населення — 658 осіб (2007).
У селі є Романівське джерело, на околиці — Романівський орнітологічний заказник.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1471.
Постійно потерпало від нападів татарсько-турецьких орд в цей час. Основним заняттям селян Романівки завжди було землеробство.
Селяни підтримали повстання проти поляків під проводом Северина Наливайка, брали активну участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.
Після першого поділу Речі Посполитої Романівка у складі решти галицьких земель переходить під владу Австрії. На початку XIX століття в Романівці було створено двокласову школу з українською мовою навчання. Значну роль відіграв вчитель пан Ковальський. Вкінці XIX століття в селі, як і в інших Теребовлянського повіту засновуються різні громадські організації, гуртки, товариства. В 1902 році тут було створено товариство «Просвіта», яке розмістилося в приватному будинку Ярослава Коваля. Тривалий час товариством головував о. Балько. При просвіті було створено ряд гуртків, а саме «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз Українок», інші.
Багато селян записалося до лав УСС під час Першої світової війни. З 1 листопада 1918 року Романівка перебуває у складі ЗУНР. Головою села був обраний Струнь Омелян.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Союз українок», кооператива.
У вересні 1944 на хуторі Гайдаки під час бою вояки УПА вбили 14 енкадебістів.
Мікротопоніми[ред. | ред. код]
- назви частин села: Завода Велика й Мала, Загороди, Кінец, Кут;
- потік Гнила Рудка;
- назви піль: Вила, Долинки, Кобаньки, Лиса Гора, Сидерівка, Стадниця[1].
Поширені прізвища[ред. | ред. код]
Афінець, Бабій, Бойчук, Бруховський, Витвицький, Гречаник, Гульман, Гурський, Данилишин, Ділай, Жаровський, Жук, Камбей, Кацан, Кулик, Кульчицький, Кушлик, Кучма, Лужецький, Мелешка, Музика, Новицький, Олійник, Островський, Підкова, Рудий, Салій, Славський, Снітовський, Стельмах, Струнь, Трусь, Тютька, Умриш, Шлапак, Яворський[1].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Є церква Воздвиження Чесного Хреста (1842, кам.), каплиця та джерело Пресвятої Богородиці.
- Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1977), на місці перепоховання діячів ОУН та вояків УПА (1990), М. і Т. Бойчукам (1992, скульп. Б. Рудий), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990), встановлено пам'ятний хрест на честь 1-ї річниці Незалежності України.
- Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Романівське джерело.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музей Братів Бойчуків (від 2004), торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- геолог, хімік М. Безверхний,
- художники Бойчук Михайло Львович та його брат Тимофій, М. Субчак,
- діяч ОУН М. Думанський,
- громадсько-політична діячка Слава Стецько, на честь якої встановлено меморіальну таблицю (2004),
- український педагог, громадсько-освітній діяч у США Андрейко Дмитро,
- громадський діяч, поет Антін Субчак.
Перебували[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- А. Субчак. Романівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 192–193. — ISBN 978-966-528-279-2.
- А. Субчак. «З плеяди великих» // Тернопіль, 2002.
- Romanówka (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1888. — Т. IX : Poźajście — Ruksze. (пол.) — S. 730. (пол.)
|