Росіяни в Чернівецькій області
 Росіяни у Чернівецькій області  | |
|---|---|
 Етнічна карта Чернівецької області (червоний — регіони, заселені росіянами) | |
| Кількість | 37 881[1] осіб |
| Ареал |
Чернівці Новодністровськ Сокирянський район |
| Близькі до: | білоруси |
| Мова | російська, українська |
| Релігія | православ'я |
Росіяни у Чернівецькій області — російська етнічна меншина, яка проживає на території Чернівецької області. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.
Історія[ред. | ред. код]
Перші російські поселенці з'явились на території регіону у XVIII столітті. В основному це були росіяни-старообрядці, що переселилися сюди, рятуючись від церковної реформи Никона. Вони заснували ряд поселень, зокрема, села Біла Криниця в Глибоцькому районі, Липовани у Вижницькому районі, Грубна та Білоусівка в Сокирянському районі та інші. У 1786 році на Буковині проживало 83 липованських сімей, близько 400 осіб. З них в Соколинцях — 27 сімей, у Клімауцах — 26, у Білій Криниці — 30.[2] В кінці XIX століття на цій території вже проживало близько 2 400 липован попівського напрямку.[3]
Друга група російських поселенців з'явилась на території краю після приєднання цих територій до складу УРСР. Вони прибували для роботи на великих підприємствах, що розташовувалися у найбільших містах області. Таким чином найбільші російські громади з'явились у містах Чернівці (11,3% населення міста), Новодністровськ (10,2% населення міста) та Сокирянському районі (6,2% населення району) області.[4]
Розселення[ред. | ред. код]
Більшість росіян проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області, зокрема у селах Біла Криниця та Грубна.
Динаміка чисельності росіян у Чернівецькій області за даними переписів населення:
Мова[ред. | ред. код]
| Рідна мова[1] | Кількість росіян | % |
|---|---|---|
| Російська мова | 34 653 | 91,48 |
| Українська мова | 3 071 | 8,11 |
| Інша | 35 | 0,09 |
Населені пункти з найвищою часткою населення, що вказало рідною мовою російську за переписом 2001 р.[5]
| с. Грубна | 91,53% |
| с. Біла Криниця | 76,33% |
| с. Липовани | 34,64% |
| м. Чернівці | 15,27% |
| м. Новодністровськ | 13,37% |
| с. Білоусівка | 10,93% |
| м. Герца | 10,89% |
| м. Новоселиця | 10,07% |
Релігія[ред. | ред. код]
Головний релігійний центр липован — село Біла Криниця (рум. Fontana Alba). Поруч з ним на румунській території знаходилися липованські села Клімауць і Соколинці, де проживали липовани. У селі Соколинці (зараз — Липовани) росіяни оселилися у 1724 році. У 1785 році в лісі липовани побудували монастир, який у 1791 році був перенесений до Білої Криниці. Біля монастиря був посаджений великий сад, відомий під назвою Дунін сад, пізніше описаний в романі «У лісах» Мельниковим-Печерським.
З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.[6]
Громадські організації[ред. | ред. код]
В області діє Чернівецьке обласне громадське об'єднання «Руська Громада Буковини», яке було створено в 1993 році (ініціатори В. М. Довгешко, А. А. Федоров, М. М. Воробйов і В. І. Ляшенко). Обласну Раду Громади, з дня її заснування, очолює Олександр Федоров. У 1997 році російська Громада Буковини ввійшла до складу Конгресу Російських Громад Західних областей України з центром у Львові, в якому сьогодні перебувають громади Львівської, Івано-Франківської, Волинської, Рівненської та Чернівецької областей.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Чернівецька область
- ↑ Анфимов Г. Некоторые вопросы, возникшие в связи с исследованием исторического прошлого и жизненного уклада русских-липован в Буковине (рос.)
- ↑ Федор Ф. Культура и быт русских липован в Румынии (конец XX — начало XXI вв.) (рос.)
- ↑ Наукові записки вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. Випуск 8. Вінниця, 2005. Костащук І. І. Територіальні особливості національного складу населення Чернівецької області. С.131-133.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- ↑ Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение [Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Русская община Буковины [Архівовано 15 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Старик В. П. Від Сараєва до Парижа. Буковинський Interregnum 1914-1921. — Чернівці : Прут, 2009. — ISBN 978-966-560-389-4.
|
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||