Угорці в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розселення національних груп у Закарпатті у 2001 р.:
   спільно українці та росіяни

Угорці в Україні — одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України з IX століття. Довге сусідське проживання угорців і українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу. У період так званої мад’яризації XIX — початку ХХ століть особливо сильному угорському впливу піддалися мова, побут, фольклор, музика Закарпаття. Пізніше угорці Закарпаття випробували на собі вплив української, російської та радянської культур в рамках СРСР. Більшість угорців сучасної України проживають компактно в Закарпатській області на території, що безпосередньо межує з Угорщиною.

Історія[ред.ред. код]

Угорські племена мігрували до Тисо-Дунайської низовини через причорноморські степи, далі нинішні Поділля і Галичину, карпатські перевали і нинішнє Закарпаття наприкінці IX столітті нашої ери. Заселення ними території нинішнього Закарпаття проходило також у пізніший період у результаті двох великих хвиль міграції: у другій половині XIII століття (після татаро-монгольської навали) і в другій половині XVI століття (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу Угорського королівства (рівнинна частина в кінці ΙΧ-X столітті, гірська частина — XIII-XIV століття) і до входження до складу Чехословаччини (1919 р.) угорці були панівним у соціально-економічному плані етносом в регіоні.

18 століття[ред.ред. код]

Протягом 1703—11 край став центром антигабсбурзької визвольної боротьби під керівництвомвом князя Ференца II Ракоці (див. Національно-визвольна війна угорського народу (1703—1711)). У цій боротьбі активну участь взяло й українське населення.
Визвол. війна 1703—11, татарський напад 1717 та моровиця 1738—42 призвели на середину 18 ст. до величезного скорочення угорського населення Закарпаття. Почалося нове заселення, переважно з навколишніх угорських областей.
Цей процес тривав до почfnre 19 ст., а потім продовжився в його другій половині. Проте угорці назавжди втратили в 4-х комітатах — Унг, Берег, Угоча й Мараморош — більшість серед населення, поступившись русинам (українцям).

20століття[ред.ред. код]

За переписом 1910 року угорці становили 30% населення нинішнього Закарпаття, а в 1930 році тільки 16%, так як включення краю до складу Чехословаччини сприяло еміграції угорців на державну територію Угорщини. Але головне - в перепису 1910 року не зараховувалися євреї, за мовною ознакою більшість з них записувалося до угорців,тоді як у перепису 1930 влада Чехословаччини їх вже зараховувала. Це чітко видно з перепису релігійних громад Березького комітату де юдеїв за віросповіданням було 14,2%, а за мовою 0%. [1]

Угорці, що залишилися об'єдналися в ряд політичних партій, з яких найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, що набирала на виборах у 1920-1930-х роках від 10 до 11% голосів виборців.

На території УРСР (і, відповідно, СРСР) місцеві угорці опинилися після 1945 р. Після приєднання краю до УРСР, за переписом 1959 року, угорці становили 13,6% населення області. Надалі їх частка в населенні продовжувала повільно зменшуватися в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності.

Вікова структура, 2001 рік
Вік Чисельність
0-14 29.582 18,9%
15-64 107.202 68,5%
>65 19.782 12,6%
Історична динаміка чисельності угорців в Україні
1959 1970 1979 1989 2001
Чисельність, тис 149,2 157,7 164,4 163,1 156,6
Частка, % 0,36 0,33 0,33 0,32 0,32

Особливості розселення[ред.ред. код]

Частка населення, що назвало рідною мовою угорську за переписом 2001 р.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців. Кількість угорців, порівняно з переписом 1989 року зменшилася на 4%, що пояснюється в першу чергу нижчим рівнем народжуваності і фертильності в угорців в порівнянні з українцями, і, відповідно, більш швидким наростанням природних втрат.

Асиміляція угорців в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, хоча вона збільшилася останнім часом. Так, майже 95% угорців назвали рідною мовою угорську (149 431 чол.), 5 367 чол. — українську (3,4%) і 1513 чол. — російську (1,6%). Переважна більшість угорців України — це жителі Закарпаття (151, 5 тис. з 156,6 тис.), де вони становлять понад 12% населення. Угорцями за переписом 2001 р. були 3/4 населення Берегівського району, 1/3 Ужгородського, 1/4 населення Виноградівського та 1/8 населення Мукачівського районів. Угорська меншість характеризується значною стійкістю до асиміляції завдяки компактному розселенню в межах декількох районів, які межують з Угорщиною.

Розподіл угорців за містами Закарпатської області (перепис 2001 року)[2]
назва міста населення кількість угорців  % населення
Ужгород (Ungvár) 115 568 7 972 6,90
Берегове (Beregszász) 26 554 12 785 48,15
Мукачеве (Munkács) 81 637 6 975 8,54
Хуст (Huszt) 31 864 1 726 5,42
Розподіл угорців за районами Закарпатської області (перепис 2001 року)[2]
назва району населення кількість угорців  % населення
Берегівський район (Beregszászi járás) 54 052 41 163 76,15
Великоберезнянський район (Nagybereznai járás) 28 211 15 0,05
Виноградівський район (Nagyszőlősi járás) 117 957 30 874 26,17
Воловецький район (Volóci járás) 25 474 25 0,10
Іршавський район (Ilosvai járás) 100 905 114 0,11
Міжгірський район (Ökörmezői járás) 49 890 8 0,02
Мукачівський район (Munkácsi járás) 101 443 12 871 12,69
Перечинський район (Perecsenyi járás) 32 026 78 0,24
Рахівський район (Rahói járás) 90 945 2 929 3,22
Свалявський район (Szolyvai járás) 54 869 383 0,70
Тячівський район (Técsői járás) 171 850 4 991 2,90
Ужгородський район (Ungvári járás) 74 399 24 822 33,36
Хустський район (Huszti járás) 96 960 3 785 3,90
Рівень урбанізації серед угорців України за даними переписів населення:
Населення 1970 1989 2001
міського 53.818 34,1% 62.912 38,6% 56.611 36,2%
сільського 103.913 65,9% 100.199 61,4% 99.955 63,8%
всього 157.731 100,0% 163.111 100,0% 156.566 100,0%
Динаміка частки угорців у районах Закарпаття, %
2001 1989 1959
Берегівський район 76,1 75,6 80,3
Берегове 48,1 50,8 55,6
Ужгородський район (з м.Чоп) 33,4 34,8 38,9
Виноградівський район 26,2 24,8 30,0
Мукачівський район 12,7 12,3 13,5
Мукачеве 8,5 8,5 14,9
Ужгород 6,9 7,9 12,2
Хуст 4,3 5,2 [3]
Хустський район 3,9 4,3 6,1
Тячівський район 2,9 3,7 3,8
Рахівський район 3,2 4,1 9,9
Свалявський район 0,7 0,8 1,1
Перечинський район 0,2 0,3 0,3
Іршавський район 0,1 0,3 0,3
Воловецький район <0,1 <0,1 <0,1
Міжгірський район <0,1 <0,1 <0,1
Великоберезнянський район <0,1 <0,1 <0,1
Закарпатська область 12,1 12,5 15,9

Чисельність угорців у інших регіонах України[ред.ред. код]

Решта 5 тисяч угорців нерівномірно розсіяні по різних регіонах України

Мова[ред.ред. код]

Найпоширеніша рідна мова у містах, селищах і селах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка населення з рідною мовою угорською у міських, селищних та сільських радах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Частка угорців, що назвали рідною угорську мову за переписом 2001 р.

Рідна мова угорців України за переписами, %[5][6][7][8]

1970 1979 1989 2001
угорська 97,8 96,7 95,6 95,4
українська 1,2 1,9 2,6 3,4
російська 0,9 1,3 1,6 1,0
інша 0,1 0,1 0,2 0,2

Вільне володіння мовами серед угорців України (УРСР) за даними переписами населення, %:

рік угорська українська російська
1970[8] 98,0 11,3 24,6
1979 [6] 98,0 11,5 36,9
1989[9] 98,0 14,4 44,3
2001[10] 97,5 49,1 31,7

Райони та міста компактного проживання угорців та угорськомовних за результатами перепису 2001 року. [11][12]

Місто/Район Рідна мова угорська Угорці за національністю Угорськомовні
/ угорці
Берегівський район 80,2% 76,1% 1,05
м. Берегове 54,8% 48,1% 1,14
Ужгородський район 36,5% 33,4% 1,09
Виноградівський район 26,3% 26,2% 1,00
Мукачівський район 13,8% 12,7% 1,09
м. Мукачеве 9,6% 8,5% 1,13
м. Ужгород 7,0% 6,9% 1,02
м. Хуст 4,3% 5,4% 0,80
Хустський район 3,9% 3,9% 0,99
Тячівський район 2,8% 2,9% 0,95
Рахівський район 2,5% 3,2% 0,78
Свалявський район 0,5% 0,7% 0,71
Перечинський район 0,19% 0,28% 0,69
Іршавський район 0,9% 0,13% 0,74
Воловецький район 0,07% 0,10% 0,68
Великоберезнянський район 0,05% 0,07% 0,67
Міжгірський район 0,01% 0,04% 0,25
Закарпатська область 12,7% 12,1% 1,05

Рідні мови угорців у районах і містах Закарпатської області за результатами перепису 2001 року.[2]

чисельність угорська українська російська інша
Берегове 12785 99,2 0,5 0,2 0,0
Хуст 1726 77,1 22,2 0,5 0,1
Мукачеве 6975 92,4 6,6 0,8 0,2
Ужгород 7972 87,7 9,5 2,4 0,3
Берегівський район 41163 99,8 0,1 0,0 0,0
Хустський район 3785 98,3 1,6 0,1 0,0
Іршавський район 114 73,7 25,4 0,9
Мукачівський район 12871 98,9 1,0 0,0 0,2
Великоберезнянський район 15 66,7 33,3
Виноградівський район 30874 97,9 2,0 0,1 0,0
Міжгірський район 8 25,0 75,0
Перечинський район 78 69,2 29,5 1,3
Рахівський район 2929 75,9 23,8 0,2 0,1
Свалявський район 383 53,8 45,4 0,3 0,5
Тячівський район 4991 93,8 6,7 0,2 0,3
Ужгородський район 24822 99,0 0,7 0,2 0,1
Воловецький район 25 68,0 28,0 4,0
Закарпатська область 151 516 97,1 2,6 0,2 0,1

Населені пункти Закарпатської області, у яких угорську мову назвали рідною понад 50% населення.[11]

Населений пункт Район % угорськомовних
с. ГЕТЕН БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,6
с. МАЛА ДОБРОНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 98,5
с. ТИСААГТЕЛЕК УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 98,4
с. БАДАЛОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,2
с. ВАРИ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,1
с. ГАЛАБОР БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98,1
с. ПОПОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 98
с. ДЕРЦЕН МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,8
с. ВЕЛИКА ДОБРОНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ОКЛІ ГЕДЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ТИСОБИКЕНЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ЧОМОНИН МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,7
с. ЕСЕНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 97,6
с. СЕРНЕ МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97,5
с. ЧЕТФАЛВА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 97,4
с. ВЕЛИКА ПАЛАДЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,3
с. ФОРГОЛАНЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 97,2
с. МАЛЕ ПОПОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 97,1
с. ФОРНОШ МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 97
с. ОКЛІ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,7
с. ФЕРТЕШОЛМАШ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,7
с. РАФАЙНОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 96,4
с. БОТАР ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,3
с. ДЮЛА ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. КОСОНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. ПИЙТЕРФОЛВО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 96,1
с. ГУТ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,8
с. ТИСААШВАНЬ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 95,7
с. МАЛА БИЙГАНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,6
с. ЧОРНИЙ ПОТІК ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 95,3
с. ШОМ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,2
с. БОРЖАВА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,1
с. ОРОСІЄВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 95,1
с. СОЛОВКА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 94,8
с. ЗАПСОНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 94,3
с. ГАТЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 94,2
с. ВЕРБОВЕЦЬ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 94,1
с. МАЛІ СЕЛМЕНЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 92,5
с. ТИСАУЙФАЛУ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 92,1
с. ВЕЛИКІ ГЕЇВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 91,5
с. ЯНОШІ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 91,5
с. МАЛІ ГЕЇВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 91,2
с. БЕНЕ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 90,6
с. БАЛАЖЕР БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 90,3
с. ШАЛАНКИ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 89,6
с. ГЕЧА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 88,6
с. ПАЛАДЬ-КОМАРІВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 88,3
с. ГАЛОЧ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 88
с. ЧОМА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 88
с. ВЕЛИКА БИЙГАНЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,5
с. ВЕЛИКІ БЕРЕГИ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,4
с. АСТЕЙ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 87,3
с. КІДЬОШ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 86,9
с. НЕВЕТЛЕНФОЛУ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 86,8
с. БАРКАСОВО МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 86,6
с. ДИЙДА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 83,4
с. КАРАЧИН ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 83,3
с. ТИЙГЛАШ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 82,9
с. МУЖІЄВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 82,3
с. БЕРЕГУЙФАЛУ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 82,2
смт ВИЛОК ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 81,5
с. РАТОВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 80,7
с. МОЧОЛА БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 80,2
с. БАТФА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 79,7
с. ГОРОНГЛАБ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 79,1
с. СЮРТЕ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 78,8
с. БАТРАДЬ БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 77,2
с. ПЕРЕХРЕСТЯ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 74,2
с. ПАЛЛО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 73
с. НОВЕ КЛИНОВЕ ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 68,5
с. НОВЕ СЕЛО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 68,5
с. ЧЕПА ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 66,9
с. МАТІЙОВО ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОН 66,5
с. БОТФАЛВА УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 66
смт БАТЬОВО БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОН 64,6
с. ЖНЯТИНО МУКАЧІВСЬКИЙ РАЙОН 63,4
с. СОЛОМОНОВО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 59,9
с. ШИШЛІВЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 59,6
м. БЕРЕГОВЕ БЕРЕГОВЕ (міськрада) 55,9
с. ХОЛМЦІ УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 51,1
с. КОНЦОВО УЖГОРОДСЬКИЙ РАЙОН 50,2

Угорська мова визнана регіональною:

Освіта[ред.ред. код]

В Україні існує ціла система культурних і освітніх угорських закладів, видавництв, засобів масової інформації, громадських об´єднань. У чотирьох вузах області відкрито групи з угорською мовою викладання (Ужгородський національний університет, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут, Ужгородське училище культури, Берегівське медичне училище). При УжНУ діє Центр гунгарології. В області діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин. На чотирьох факультетах УжНУ, зокрема філологічному, математичному, фізичному та медичному випускники угорськомовних шкіл навчаються за цільовим направленням. 2005 р. на історичному факультеті УжНУ було відкрито кафедру історії Угорщини і європейської інтеґрації, 2008 р. створено гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання фахових дисциплін. У м. Берегове з 1996 р. функціонує угорськомовний інститут, у якому навчається понад 1200 студентів. Інститут готує вчителів із спеціальностей: дошкільне виховання, вчитель початкової школи, українська мова, угорська мова, географія, англійська мова, біологія, математика-інформатика, вчитель історії, аудит і кредит. [17]

Освіта угорською мовою в Україні станом на 2008/2009 н.р.[18]

Кількість закладів з навчанням угорською мовою Навчальний процес угорською мовою, учнів Вивчають угорську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток угорців за Переписом-2001
66 16407 1337 278 0,41% 0,32%

Культура[ред.ред. код]

У населених пунктах, де компактно проживають угорці, діє 87 бібліотек, у фондах яких 408,3 тис. прим. книг угорською мовою (при обласній централізованій науковій, Мукачівській міській та Виноградівській районній бібліотеках діють сектори літератури угорською мовою); 76 клубних закладів, 395 колективів художньої самодіяльності; професійний угорський драмтеатр ім. Д. Ійєша в Берегові.

В Україні зареєстровано 88 періодичних видань угорською мовою, з них у Закарпатській області 20 періодичних видань угорською мовою (разом з дубляжем). На підтримку газети «Карпаті ігоз со» виділяються кошти з обласного бюджету (у 2006–2007 рр. виділено 175 тис. грн., 2008 р. передбачалося 100 тис. грн.). Із місцевих бюджетів на підтримку газет «Унгварі відекі гірек» (дубляж), «Берегсаз», «Нодьсевлош відекі гірек» (дубляж), «Берегі гірлап» (дубляж) щороку виділяються кошти сумою близько 500 тис. грн.

У Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії працює угорськомовна редакція. З 1 листопада 2005 р. на базі облдержтелерадіокомпанії започатковано новий канал «Тиса-1», на якому транслюються передачі, зокрема угорською мовою. З 1 вересня 2006 р. телепередачі ведуться через супутникове мовлення. [19]

У вересні 2014 року Закарпатським окружним адміністративним судом було припинено діяльність благодійного фонду «Приймальня незалежного депутата Європейського парламенту Ковача Бейли», організатором якого є Бейла Ковач, депутат угорського парламенту від партії «Йоббік», через діяльність фонду, яка була спрямована на втручання у внутрішні справи України та посягання на її територіальну цілісність.[20]

Угорці у політичному житті[ред.ред. код]

Іштван Гайдош, міський голова Берегового, член ДСУУ

Угорська етнічна меншина є надзвичайно активною у політико-етнологічних процесах. Українські угорці намагаються включитися у політичну боротьбу не лише на регіональному закарпатському рівні, а й на загальноукраїнському.

Угорці, у березні 1990 р., брали участь у виборах до республіканських та місцевих рад народних депутатів, що проходили на хвилі національного відродження. За підсумками виборів, у Верховну Раду України не було обрано жодного угорця, в той же час, в обласну раду із 120 чоловік — обрали 14 угорців (11,6 %), з них 11 членів Товариства угорської культури Закарпаття (9,1 %). [21]

Це був період становлення угорської національної меншини в суспільно-політичному житті, створювались угорські громадські організації, з'являлись нові національні лідери.

На парламентських виборах 1994 р. угорці обрали відомого політичного діяча, голову Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) М. Товта народним депутатом України від Берегівського виборчого округу. М. Товт був представником владних структур і на момент обрання займав посаду представника Президента у Берегівському районі. М. Товт протягом 1994-1998 рр. представляв в українському парламенті угорську національну меншину. В 1994 р. у Верховній Раді України створюється постійна комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин. До складу комісії входять ряд підкомісій, у тому числі з питань національних меншин, етнічних груп і корінного населення, головою цієї підкомісії обрано М. Товта. Він 5 березня 1996 р. разом з І. Попеску та іншими депутатами (разом 18 осіб) створив міжфракційне депутатське об’єднання національних меншин у Верховній Раді України. Його метою було привернути увагу народних депутатів до відображення в проекті нової Конституції основних прав і свобод людини та колективних прав національних меншин.

Особливістю парламентських виборів 1998 р. було створення угорського національного виборчого округу. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року при утворенні виборчих округів мав братися до уваги чинник компактності проживання національних меншин. Місцевості такого проживання не мали виходити за межі одного виборчого округу. (Ця норма була вилучена у жовтні 2001р. при ухваленні нового Закону «Про вибори народних депутатів України»)[22] Саме тому, що кількість угорців у Закарпатті є найбільшою після українців, а місце проживання меншини — компактне, на парламентських виборах 1998 р. Центральною Виборчою комісією (ЦВК) був створений 72 виборчий округ з центром у м. Берегові, більшість виборців у якому є угорці. Головними претендентами серед угорців на отримання депутатського мандату стали М. Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) та М. Товт, народний депутат попереднього скликання від Берегівського виборчого округу. За результатами голосування перемогу отримав М. Ковач, набравши 35170 голосів виборців (29,27 %) [31, 143]. Отже, угорська національна меншина у Верховній Раді 3-го скликання була представлена одним угорцем. За підсумками виборів у місцеві органи влади 1998 р., кількість угорців серед депутатів усіх рівнів рад Закарпатської області зросла в порівнянні з попередніми виборами, і склала — 13,3 %, у Берегівському районі — 75,6 %, у Виноградівському районі — 26,9 %. В обласній раді із 60 делегатів — 6 були угорцями, а в райрадах 120 угорців із 320 членів. 49 із 130 голів рад населених пунктів Закарпатської області також було обрано угорців. За результатами виборів у Берегівському виборчому окрузі 12,5 % виборців проголосували проти всіх партій, це був другий рекорд по Україні, адже більше голосів «проти всіх» в Україні було подано лише в Севастополі. Такий результат можна пояснити недостатньою увагою з боку політичних партій до національної меншини, адже більшість партій орієнтувались на титульний етнос, в той час як боротьба за електорат національних меншин несе в собі ризик втрати більшої частини традиційних виборців.

Народним депутатом України від Берегівського виборчого округу, на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. було обрано голову Демократичної спілки угорців України І.Ф. Гайдоша, який набрав 33,05 % голосів виборців. [23]

Аналітики прогнозували перемогу в даному окрузі М. Ковачу, члену групи «Солідарність», прихильнику ідей регіоналізму та ініціатору створення угорської адміністративно-територіальної одиниці. Проте, М. Ковач набрав лише 32,72 % голосів виборців. Підрахунки голосів у даному окрузі відбувались найдовше, а голосування в ряді дільниць округу були визнані недійсними. Зіграло свою роль у поразці М.М. Ковача балотування його майже двійника М.І. Ковача, який набрав 8,04 % голосів виборців.

І. Гайдош зайняв посаду Секретаря Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин та став Головою представників громадських організацій національних меншин України при Президентові України. З 2002 р. по 2004 р. І. Гайдош представляв Соціал-демократичну партію України (об'єднану), в 2004 р. перейшов до Соціалістичної партії України, з 2005 р. очолив Демократичну партію угорців України. Слід відмітити, що на президентських виборах 2004 р. угорська національна меншина активно підтримували кандидатуру В. Януковича. Тому одна із останніх передвиборчих поїздок В. Януковича у третьому турі виборів була здійснена ним саме в м. Берегів.

За результатами виборів в Закарпатську обласну раду, що відбулись 2006 року (яка збільшилася з 85 до 90 депутатів) із 115 обласних осередків політичних партій, які зареєстровані на Закарпатті, участь у виборах взяли 52. Так, до обласної ради п'ятого скликання обрано представників від семи політичних сил: Блок «Наша Україна» — 30 чол. (23 % голосів виборців), БЮТ — 25 чол. (19,2 %), Партія регіонів — 15 чол. (11,5 %), Народний блок Литвина — 7 чол. (5,2 %), СПУ — 4 чол. (3,1 %). Вперше в сучасній вітчизняній політичній практиці до облради потрапили представники «КМКС» — Партії угорців України, яка набрала 3,3 % голосів виборців (5 чол.), та Демократичної партії угорців України (ДПУУ) — 3,1 % (4 чол.) [24]

Президентські вибори 2010 року[ред.ред. код]

Напередодні Президентських виборів 2010 року Демократична спілка угорців України та кандидат на пост Президента України Віктор Янукович уклали угоду про співпрацю між ДСУУ та кандидатом у Президенти України В. Януковичем, підписану 30 листопада 2009 р. Вже після обрання президентом Януковича ДСУУ звернулась до Януковича з проханням:

« дати відповідні доручення новоствореному керівництву Міносвіти України щодо перекладу тестів із незалежного оцінювання знань угорською мовою для випускників шкіл із мовою викладання національних меншин у 2010 р., а також відмінити відомчі нормативно-правові документи, які забороняють переклад зазначених тестів. Депутати одностайно підтримали це звернення, але з поправкою на те, що це звернення слід скерувати і на адресу нового міністра освіти пана Табачника.  »

[25]

Позачергові вибори до Верховної Ради 2014[ред.ред. код]

Наприкінці вересня 2014 року перший заступник голови Закарпатської обласної ради та голова Товариства угорської культури Закарпаття Ласло Брензович заявив, що угорським населенням Закарпатської області готується позов проти України до Європейського суду щодо небажання Центральної виборчої комісії України змінити межі одномандатного виборчого округу № 73, аби угорці Закарпаття мали змогу обрати свого представника до Верховної Ради України, хоча Петро Порошенко обіцяв надати таке представництво як кандидат у президенти. Угорський уряд назвав такі дії ЦВК порушенням прав закарпатських угорців.[26]

Представництво у районних радах Закарпаття[ред.ред. код]

Що стосується районних рад Закарпатської області, то й тут угорці намагаються добитися своєї політичної репрезентації. Так у Виноградівській районній раді, що налічує 90 депутатів, шестеро депутатів представляють Демократичну партію угорців України, одинадцятеро «КМКС – партію угорців України». Разом угорські партії мають 17 мандатів (18,8% мандатів від загального числа) у райраді. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 30,9%.

  • Берегівська районна рада: «КМКС-Партія угорців України» – 27, ДПУУ – 25, «Блок «Наша Укураїна» – 13, Партія регіонів – 13, БЮТ – 7, ПП «Відродження» – 5. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить (76,1%).
  • Ужгородська районна рада: БЮТ – 17, Блок «Наша Україна» – 14, «Народний Блок Литвина» – 10, ПУУ – 6, ДПУУ – 5, ПП «Відродження» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 24,8%.
  • Перечинська районна рада: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, Партія регіонів – 6, УП «Християнський рух» – 6, СПУ – 5, УРП «Собор» – 3, НДП – 2, СелПУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
  • Великоберезнянська районна рада: Блок «Наша Україна» – 11, БЮТ – 10, СПУ – 5, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 4, ПП «Відродження» – 3, ПНЕРУ – 3, ПЗУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
  • Воловецька районна рада: БЮТ – 18, Блок «Наша Україна» – 7, Партія регіонів – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не Так!» – 3, СПУ – 2, ПРП – 2, ХДПУ – 2. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
  • Свалявська районна рада: БЮТ – 11, Блок «Наша Україна» – 8, СПУ – 8, Партія регіонів – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, «Відродження» – 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,4%.
  • Мукачівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 41, БЮТ – 17, Партія регіонів – 9, СПУ – 4, ПУУ – 4, ПП «Відродження» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 12,9%
  • Іршавська районна рада: Блок «Наша Україна» – 27, БЮТ – 17, ПП «Відродження» – 9, Партія регіонів – 7, СПУ – 6, «Народний Блок Литвина» – 5, ПП «Третя сила» – 4, УП «Християнський рух» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 0,1%.
  • Міжгірська районна рада: Блок «Наша Україна» – 22, «Народний Блок Литвина» – 11, БЮТ – 9, СПУ – 9, Партія регіонів – 7, ЛПУ – 5, ГП «ПОРА» – 3, Український народний блок Костенка і Плюща – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить менше 1%.
  • Тячівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 24, Партія регіонів – 13, БЮТ – 12, «Блок Цірика: За майбутнє Тячівщини» – 6, СПУ – 5, ПП «Відродження» – 4, «Єдина Україна» – 4, «Народний Блок Литвина» – 3, Опозиційний блок «Не Так!» – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 5%.
  • Хустська районна рада: Блок «Наша Україна» – 19, Партія регіонів – 18, БЮТ – 14, «Народний Блок Литвина» – 11, СПУ – 8, ГП «ПОРА» – 4, ПРП – 4. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 3,8%.
  • Рахівська районна рада: Блок «Наша Україна» – 28, БЮТ – 15, Партія регіонів – 7, «Народний Блок Литвина» – 4, СПУ – 3, ПРП – 3, ПНЕРУ – 3. Частка угорців поміж представників інших національностей району становить 2,9%.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26. 
  2. а б в Molnár József – Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)
  3. у складі Хустського району
  4. Національний склад регіонів України за переписом 2001 р.
  5. Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  6. а б Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
  7. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
  8. а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  9. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР.
  10. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  11. а б Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  12. Угорська національна меншина в державотворчому процесі України за роки незалежності (1991-2006 рр.)
  13. Повний текст рішення щодо надання статусу регіональної угорській мові в Берегові // Сайт Мукачево.net
  14. Угорська отримала статус регіональної у місті на Закарпатті // Сайт www.day.kiev.ua, 7.09.2012
  15. Угорська мова стала регіональною на Берегівщині
  16. Угорська мова стала регіональною вже у другому районі Закарпаття
  17. http://forumn.kiev.ua/2009-03-82/82-10.html
  18. http://www.mon.gov.ua/newstmp/2009_1/19_08/inf.doc
  19. http://forumn.kiev.ua/2009-03-82/82-10.html
  20. На Закарпатті через посягання на цілісність України закрили фонд угорського "Йоббіка". УНІАН. 01.10.2014.
  21. Токар П. Національний рух на Закарпатті: 1988-1993 рр.: Соціолого-політологічний аналіз. – Ужгород, 2002. – 47 с.
  22. Закон України «Про вибори народних депутатів України»: Науково-практичний коментар / В.В. Алсуф'єв; Інститут генеральної прокуратури України. – К.: Український інформаційно-правничий центр, 2002. - c. 332-324.
  23. 33. Закарпаття – багатонаціональний край // Поточний архів управління у справах національностей та міграції Закарпатської ОДА. – Ужгород, 2003. - c. 4
  24. Керівні органи районної ради сформовано // Вісті Свалявщини. – 2006. – 20 травня.
  25. http://www.beregovo.uz.ua/ua/index.php?option=com_content&view=article&id=215:2010-03-20-13-06-00&catid=12:2009-05-09-22-50-19&Itemid=12
  26. ЗМІ: Угорці Закарпаття позиваються проти України до Євросуду. Тиждень.ua. 28.09.2014.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси. 1944—1955 рр. : архів. док. і матеріали / Закарпат. обл. держ. адмін., Закарпат. обл. рада, Держ. архів Закарпат. обл., Архів упр. СБ України в Закарпат. обл., Архів упр. МВС України в Закарпат. обл. ; [упоряд. О. М. Корсун ; редкол.: І. І. Качур (голова) та ін.]. — Ужгород: Карпати, 2012. — 780 с. : іл. — Бібліогр.: с. 721—728. — ISBN 978-966-671-347-9