Гагаузи в Україні
 Гагаузи в Україні  | |
|---|---|
 Регіони розселення гагаузів позначені коричневим кольором | |
| Регіон | Одеська область: 27 617 |
| Кількість | 31923[2] особи |
| Входить до | Гагаузи  |
| Мова | гагаузька (71,49%), російська (22,65%), українська (3,45%) |
| Релігія | православ'я |
Гагаузи в Україні — гагаузька етнічна меншина, яка проживає на території України. Загальна чисельність діаспори (згідно з даними перепису) становить 31 923[2] особи, більшість яких проживає в Одеській області (86,51% громади).
Гагаузи — тюркомовний народ, який на території України проживає переважно в Одеській області, де становить 1,1% населення регіону. Кількість гагаузів у період між переписами 1989 і 2001 років зросла на 0,9%, а питома вага серед жителів області — на 0,1%.
За офіційною російськоімперською версією вважається , що переселення гагуазів на терени сучасної України спричинене потребою порятунку від «османського іга»[3].
Першими селами на території Одеської області, де жили гагаузи, стали Кубей, Каракурт, Курчий, Єнікьой, Єскі, Троян, Саталик-Хаджі, Дмитрівка, значна кількість гагаузів проживала в цей час і в селищі Болград[4].
Регіони України за кількістю гагаузів у 2001 р.:[5]
| чисельність | |
| Одеська область | 27617 |
| Миколаївська область | 877 |
| Донецька область | 494 |
| Автономна Республіка Крим | 387 |
| Дніпропетровська область | 365 |
| Луганська область | 275 |
| Запорізька область | 268 |
| Херсонська область | 239 |
| Харківська область | 205 |
| інші регіони | 1196 |
| всього | 31923 |
Гагаузи компактно проживають на півдні та південному заході Одеської області у Болградському (18,7%), Ренійському (7,9%), Тарутинському (6,0%), Кілійському (3,8%) та Арцизькому (1,8%) районах. Кількість гагаузів зростала у Іванівському (+100,0%), Овідіопольському (+100,0%), Болградському (+0,7%) районах та місті Ізмаїл (+14,3%), дещо скоротилась у Кілійському (-14,8%), Арцизькому (-10,0%), Тарутинському (-6,9%) та Ренійському (-5,9%) районах.
Гагаузи також традиційно жили на півдні Запорізької області, куди вони переселилися з Буджаку разом із болгарами та албанцями після Кримської війни. Там гагаузьке населення було присутнє у селах Олександрівка, Вовчанське, Голівка, Дечня, Димитрівка.
|
|
Гагаузька етнічна територія у межах Молдови
|
Розселення гагаузів в Одеській області
|
Більшість гагаузів (71%) вважає рідною гагаузьку мову, значна частка (23%) вважають рідною російську.
Рідна мова гагаузів України за даними переписів населення:[6][7][8]
| 1970 | % | 1989 | % | 2001 | % | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Гагаузька мова | 23 564 | 89,0 | 25 401 | 79,5 | 22 822 | 71,5 |
| Російська мова | 2 171 | 8,2 | 5 478 | 17,1 | 7 232 | 22,7 |
| Українська мова | 155 | 0,6 | 450 | 1,4 | 1 102 | 3,5 |
| Інша | 574 | 2,2 | 638 | 2,0 | 496 | 1,6 |
Райони компактного проживання гагаузів за результатами перепису 2001 року.
| Місто/Район | Область | Рідна мова гагаузька | Гагаузи за національністю | Носіїв мови до / гагаузів |
| Болградський район | Одеська | 17,8% | 18,7% | 95% |
| Ренійський район | 6,8% | 7,9% | 86% | |
| Кілійський район | 3,7% | 3,8% | 97% | |
| Тарутинський район | 3,3% | 6,0% | 55% |
Населені пункти, у яких гагаузьку мову назвали рідною більшість населення.[9]
| Населений пункт | Район | Область | % гагаузькомовних |
| с. Дмитрівка | Болградський район | Одеська область | 96,2 |
| с. Олександрівка | Болградський район | Одеська область | 89,4 |
| с. Котловина | Ренійський район | Одеська область | 86,7 |
| с. Виноградівка | Болградський район | Одеська область | 86,2 |
| с. Старі Трояни | Кілійський район | Одеська область | 69,6 |
- ↑ https://web.archive.org/web/20111217151026/http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/results/general/nationality/.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 7 лютого 2013.
- ↑ Гагаузи в Україні: історія, побут, мова і «Заповіт» Шевченка гагаузькою. Громадське радіо (укр.). 10 вересня 2023. Процитовано 19 жовтня 2025.
- ↑ Свобода, Радіо (19 жовтня 2025). Гагаузи – корінний народ України: культура і виклики. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 жовтня 2025.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 6 лютого 2013.
- ↑ Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
- История гагаузов Украины / С. С. Булгар, Ю. Д. Димчогло. – Одесса : Астропринт, 2017. – 748 с. – ISBN 966-927-246-1.