Сила струму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Си́ла електри́чного стру́му (сила струму або просто струм) — кількісна характеристика електричного струму в провіднику, скалярна величина , яка відповідає кількості заряду (), що проходить через перетин провідника за час , розділеному на цей проміжок часу. Силою струму, називають, ще величину, що характеризує швидкість перенесення заряду частинками, які створюють струм, через поперечний переріз провідника. Струм — це упорядкований рух заряджених частинок. У системі СІ сила струму вимірюється в A. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м².

Якщо за кожен проміжок часу заряд однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним.

У випадку, коли ці величини залежать від часу, силу струму описують так:

,

такий струм називають змінним.

Для класичної системи заряджених частинок із зарядом e безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS, перпендикулярну до напрямку середньої швидкості v частинок визначається як:

,

де  — заряд частинок,  — швидкість руху частинок, а  — їх кількість в одиниці об'єму.

Сила струму dI через площадку визначається співвідношенням

,

звідки для густини струму

 — густина електричного струму, де риска над символами є середнім показником.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик Загальний курс фізики: Навчальний посібник у 3-х т. Т.2. Електрика і магнетизм, Київ: Техніка, 2006.
  • Сивухин Д. В. Общий курс физики. т III. Электричество, Москва: Наука, 1977.

Посилання[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.