Ситник ропуховий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ситник ропуховий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Ситникові (Juncaceae)
Рід: Ситник (Juncus)
Вид:
J. bufonius
Біноміальна назва
Juncus bufonius

Ситник ропуховий[1] або ситник жаб'ячий[2][3][4] (Juncus bufonius L.) – вид рослин родини ситникові (Juncaceae). лат. bufonius — «що росте в сирих місцях». Зростає по всій території України на вологих піщаних місцях, на берегах водойм, на луках, коло доріг[2]

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина, досить змінна за зовнішнім виглядом. Досягає висоти росту 40 сантиметрів. Круглі, гладкі листові стебла часто сланкі або вертикального зростання. Пластина листя вузька і плоска, у верхній частині ниткоподібна. Листки ростуть з піхов, які злегка червонуваті або жовтуваті. Квітки поодинокі, рідко в групах. Плоди — завдовжки від 3 до 5 міліметрів, подовжені овальні капсули. Насіння завдовжки приблизно 0,3 мм.

Поширення[ред. | ред. код]

Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс; Ефіопія; Кенія, Уганда, Руанда, Мадагаскар; Маврикій. Субантарктичні острови: Фолклендські острови; Острів Святої Єлени. Азія: Ємен; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Казахстан; Киргизстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Монголія; Китай; Японія; Північна Корея; Південна Корея; Тайвань; Бангладеш; Бутан; Індія; Непал; Пакистан; Шрі Ланка; М'янма; Таїланд; В'єтнам; Індонезія — Калімантан; Малайзія; Філіппіни. Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Росія — Чечено-Інгушетія, Передкавказзя, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Краснодар, Північна Осетія, Ставропольський; Алтайський край, Бурятія, Чита, Гірничо-Алтайський, Іркутський, Кемеровський, Красноярський, Курган, Новосибірськ, Омськ, Томськ, Тува, Тюмень, Якутія-Саха; Амурської, Камчатської, Хабаровськ, Курильські острови, Магадан, Примор'я, Сахалін, європейська частина. Європа: Данія; Фінляндія; Ісландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство; Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія; Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Україна [вкл. Крим]; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія; Франція [вкл. Корсика]; Португалія [вкл. Азорські острови, Мадейра]; Іспанія [вкл. Балеарські острови, Канарські острови]. Австралія. Північна Америка: Канада; Сполучені Штати; Мексика. Південна Америка: Багамські Острови; Куба; Гваделупа; Ямайка; Коста-Рика; Гватемала; Венесуела; Болівія; Колумбія; Еквадор; Перу; Аргентина; Чилі; Уругвай. Натуралізований: ПАР; Нова Зеландія; США — Гаваї.

Зростає в майже постійно затоплених районах. У Баварських Альпах піднімається до 2000 м над рівнем моря.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Juncus bufonius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 415.
  3. Чурілов Андрій Михайлович Флора, Рослинність і Охорона Лісів Південної Частини Київського Полісся. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015. 
  4. Б. Є. Якубенко БОТАНІКА. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015. 

Джерела[ред. | ред. код]