Скакун Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скакун Ярослав Іванович
Народився 1 лютого 1949(1949-02-01) (68 років)
Розвадів
Працював у містах Львів

Скаку́н Яросла́в Іва́нович (1 лютого 1949, Розвадів) — український скульптор, педагог.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 лютого 1949 року в селі Розвадів Миколаївського району Львівської області. 1977 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1989). Народний художник України.[1] Професор кафедри монументально-декоративної скульптури Львівської національної академії мистецтв. Із 1980-х років походить ряд станкових робіт, а від 1990-х років частіше працює в галузі монументальної скульптури. До цього періоду відноситься ряд пам'ятників у різних містах України.

Роботи
  • Станкова робота «Молоді хірурги».
  • «Пора сінокосу» (1980, тонований гіпс, 115×97×60).[2]
  • Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні, село Жидичин (1980, архітектор Михайло Федик).[3]
  • «Ікари» (1982, співавтор Йосип Садовський, тонований гіпс, 154×100×85).[4]
  • Шість барельєфних погрудь із зображенням видатних медиків минулого на фасаді «Аптеки-музею» у Львові (1985).[5]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 175×145×85).[6]
  • Портрет Т. Г. Шевченка (1989, гіпс, 160×130×85).[7]
  • Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі (1989, співавтори Любомир Яремчук, Микола Посікіра).[8]
  • Пам'ятник Шевченкові в селі Грабовець (1989, архітектор Володимир Сколоздра).[9]
  • Пам'ятник Шевченкові в селі Уличне (1992).[10]
  • Пам'ятник на могилі Богдана Котика на Личаківському цвинтарі, поле № 12, 1994.[11]
  • Меморіальна таблиця Кубійовичу на будинку на вулиці Листопадового чину у Львові (1993, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик).[12]
  • Пам'ятник борцям за волю України в селі Розвадів (1995).
  • Пам'ятна стела Богданові Хмельницькому на однойменній вулиці в місті Калуш Івано-Франківської області (1995).[13]
  • Пам'ятна дошка Павлові Ковжуну на фасаді Калуського державного училища культури (1996).[13]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в Калуші (1997).[13]
  • Пам'ятник Іванові Франку в селі Чертіж Львівської області (1989, архітектор Василь Каменщик).[14]
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку в місті Новогродівка Донецької області (1997).[13]
  • Погруддя Івана Франка в селі Голинь Івано-Франківської області (2000).[13]
  • Меморіальна таблиця на колишньому будинку НТШ на проспекті Шевченка у Львові (2002, архітектор Олег Чамара, Василь Каменщик).[15]
  • Пам'ятник святому Миколаю в Луцьку (не пізніше 2001, архітектор Андрош Бідзіля).[16]
  • Пам'ятник Михайлу Грушевському в Луцьку, архітектор Андрош Бідзіля (2002).
  • Пам'ятник Соломії Крушельницькій у дзеркальному залі Львівського оперного театру, до 130-річчя від дня народження (2002).[17]
  • Меморіальна таблиця на Латинському катедральному соборі Львова на честь приїзду Папи Римського Івана Павла ІІ (2003)
  • Пам'ятник присвячений 110-річчю українського футболу, встановлений у Стрийському парку у Львові (2004).
  • Портрет художника Євгена Лисика (2005, бронза, 95×80×40).[1]
  • Погруддя Соломії Крушельницької для музею театру Ла Скала, Мілан (2008)[17].
  • Пам'ятник Євгену Петрушевичу в місті Сокаль (2008).
  • Погруддя «Заслужена артистка України Любов Качала» (2008, гіпс, 82×50×30).[18]
  • Меморіальна дошка у Львівському оперному театрі на честь 10-річчя візиту до Львова Івана Павла II. Відкрита в листопаді 2011 року.[19]
  • Меморіальна дошка на будинку № 13 на вулиці Глибокій у Львові, де проживав ректор політехніки Юрій Рудавський. Відкрита 17 жовтня 2012 року. Архітектор Богдан Черкес.[20]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Весняний салон — 2008 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька. — Львів : Растр-7, 2008. — С. 139.
  2. Ми будуємо комунізм. Республіканська художня виставка, присвячена XXVI з'їзду КПРС та XXVI з'їзду Компартії України. — Київ : Реклама, 1982. — С. 25.
  3. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 71.
  4. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  5. Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 140.
  6. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін.. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  7. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 12.
  8. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 144. — ISBN 966-8955-00-5.
  9. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 158. — ISBN 978-617-7142-00-2.
  10. Наконечний Р. Світ його привітав… — С. 64.
  11. Личаківське кладовище. Львівський некрополь. — Львів : Новий час, 1998. — С. 42. — ISBN 966-95279-0-2.
  12. Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 260. — ISBN 978-966-441-384-5.
  13. а б в г д Когут М. Калущина: люди і долі. — Калуш : Калуська друкарня, 2006. — С. 187.
  14. Романюк П. «Свій храм» Архітектор… — С. 214.
  15. Романюк П. «Свій храм» Архітектор… — С. 262.
  16. Волинський «Діпроміст» // Архітектурний вісник. — 2001. — № 3—4 (13). — С. 20.
  17. а б Труш Н. Міжнародні контакти Львівської опери // Просценіум. — 2008. — № 3 (22). — С. 97—98.
  18. Весняний салон — 2009 / уклад. Д. Гунц, Н. Левицька, М. Турко. — Львів : Растр-7, 2009. — С. 120. — ISBN 978-966-2004-32-8.
  19. Папа Іван Павло II в Опері // Експрес, додаток «Львівські новини». — 17 листопада 2011. — № 129 (6054). — С. 10.
  20. Козловський Б. А до роботи ректору було 200 кроків… // Високий замок. — 18—24 жовтня 2012. — С. 5.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.