Садовський Йосип Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Садовський Йосип Антонович
Josyp Sadowski.jpg
Народився 10 листопада 1929(1929-11-10)
Струцівка
Помер 15 січня 2008(2008-01-15) (78 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Проживання м. Львів
Діяльність скульптор
Alma mater Львівська національна академія мистецтв
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

Йо́сип Анто́нович Садо́вський (10 листопада 1929, с. Струцівка, Житомирської області — 15 січня 2008, Львів) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979).

Біографія[ред.ред. код]

У 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), де його вчителями були Валентин Борисенко та Іван Якунін.

Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП. Співорганізатор заснування й будівництва у Львові Палацу мистецтв.[1] Входив до складу журі конкурсу проектів пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові 2001 року.[2] Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою.[1]

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного»[ред.ред. код]

Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008
Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють - доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у "Вітрильнику..." спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, "Вітрильник..." - то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назовімо цей стиль садовізмом.
 [3]

Основні твори[ред.ред. код]

  • «Ранок» (1965).
  • «Верховинці» (1969).
  • Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі (1969).[4]
  • «Мамай» (1968, мідь, гальванопластика, 120×120).[5]
  • «Робітник» (1970, мідь, гальванопластика, 100×80×40).[5]
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Валентин Подольський, архітектор В. Семененко).[6]
  • Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка (1972, тонований гіпс, 72×50×52).[7]
  • «Бригадир монтажників А. Кравець» (1975, кована мідь, 90×70×76).[8]
  • Пам'ятники загиблим у селах Млиниська Жидачівського району (1971)[9], Монастирець Жидачівського району (1974, співавтор Зінаїда Расіна)[9], Тур'я Буського району (1975).[10]
  • «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К. Марценків» (1975, шамот, 43×35×40).[8]
  • Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М. В. Лабузова (1977, бронза, 62×40×29).[7]
  • Портрет художника Романа Сельського (1977, шамот, 48×25×32).[11]
  • Барельєф «В. І. Ленін» (1977, бронза, 160×130×52).[7]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці А. А. Акімова (1977, штучний граніт, 62×27×31).[7]
  • «Шахтар» (1977, штучний граніт, 112×87×38).[11]
  • 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в'їзді до Червонограда (1978, кована мідь, архітектор Анатолій Консулов).[12]
  • Портрет Народного артиста СРСР Б. Романицького (1978, бронза, 70×40×30).[13]
  • Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові (1979).
  • Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, архітектор Анатолій Консулов).[14]
  • «Навіки разом» (1979).[15]
  • «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії ім. І. Франка (1979, бронза, 158×110×60).[13]
  • «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П. Брича» (1980, тонований гіпс[16], також мідь, 90×60×32[17]).
  • Пам'ятник Іванові Франку в Лішні (1981, архітектор І. Француз).[18]
  • Портрет бригадира шахтарів М. С. Школяренка (1982, тонований гіпс, 77×45×37).[19]
  • «Ікари» (1982, співавтор Ярослав Скакун, тонований гіпс, 154×100×85).[19]
  • «Партизанка» (1985, тонований гіпс, 120×64×54).[20]
  • Портрет матері (1985, тонований гіпс, 63×48×33).[20]
  • Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Еммануїл Мисько).[21]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 124×49×38).[22]
  • «Франківська плеяда» або М. Коцюбинський, М. Лисенко, Леся Українка, І. Труш, В. Стефаник (1986, склоцемен, 80×172×68).[22]
  • Проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше 1987).[23]
  • Проект пам'ятника Шевченку для Дрогобича від 1988 року (співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптор Іван Самотос). Затверджений, але не був реалізований.[24]
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (1998).
  • «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» (2008). Робота не завершена. Експонувалась в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.[1].Композиція знищена кількома роками пізніше[джерело?].
  • Пам'ятник Іванові Франку в селі Нагуєвичі (у співавторстві).
  • Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.[25]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Мельник Л. Вітрила віри й пам'яті // Суботня пошта. — 31 липня — 6 серпня 2008. — № 31 (682). — С. 10.
  2. Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 30. — ISSN 0827—7362.
  3. Архієпископ Димитрій (Рудюк), Дмитро Степовик, Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського, «Артанія», Київ, Число 4, 2008 (книга 13), с. 37.
  4. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
  5. а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 27.
  6. Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975.
  7. а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  8. а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 32.
  9. а б Памятники истории… — С. 327.
  10. Памятники истории… — С. 324.
  11. а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29.; Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  12. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.; Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 9.
  13. а б Выставка произведений художников западных… — С. 29.
  14. Памятники истории… — С. 336.
  15. Жовтень. — 1980. — № 1 (423). — С. 159.
  16. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  17. Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 18.
  18. Памятники истории… — С. 326.
  19. а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  20. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  21. Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 176.
  22. а б Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  23. Пушик С. Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // Жовтень. — 1987. — № 7 (513). — С. 112.
  24. Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 214. — ISBN 978-966-441-384-5.
  25. Львівська експериментальна… — С. 27.