Садовський Йосип Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садовський Йосип Антонович
Josyp Sadowski.jpg
Народився 10 листопада 1929(1929-11-10)
Струцівка
Помер 15 січня 2008(2008-01-15) (78 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Місце проживання м. Львів
Діяльність скульптор
Alma mater Львівська національна академія мистецтв
Нагороди Заслужений діяч мистецтв України

Йо́сип Анто́нович Садо́вський (10 листопада 1929, с. Струцівка, Житомирської області — 15 січня 2008, Львів) — український скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1966 році закінчив Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв), де його вчителями були Валентин Борисенко та Іван Якунін.

Багаторічний голова Львівської організації Спілки художників у 1980-х роках. Професор Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська академія мистецтв). Професор сакрального мистецтва у Львівській Духовній Семінарії УАПЦ та Львівській православній богословській академії УПЦ КП. Співорганізатор заснування й будівництва у Львові Палацу мистецтв.[1] Входив до складу журі конкурсу проектів пам'ятника Володимирові Кубійовичу у Львові 2001 року.[2] Останні десятиліття у своїй творчості глибоко перейнявся релігійною тематикою.[1]

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного»[ред. | ред. код]

Головним твором свого життя сам скульптор вважав останню працю — «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного». Цьому твору, що напевно є одночасним прикладом не одного жанру та стилю, автор присвятив останні 5 років життя, але йшов до нього — як сам стверджував — протягом всього свого творчого шляху.

«Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного», Виставка Йосипа Садовського у Національному музеї у Львові, липень 2008
Наразі коротко про сам твір. Звичайно, він не складається в класичне визначення видів і жанрів образотворчого мистецтва. Узагальнено його можна назвати скульптурою, але обмовимось: з елементами монументального малярства (вітражі), мистецької каліграфії (написи), декоративно-ужиткового мистецтва (орнаментальні вставки), графіки. Ще проблемніше вкласти твір у якусь систему класичних стилів, бо тут виразно проступає їхній синтез чи, точніше, синкретизм: стилі не тільки єднаються в одне ціле, а й взаємодіють - доповнюють чи протистоять один одному. Можна провести аналогії з низкою модерністських напрямів - конструктивізмом, аванґардизмом, кінетичним мистецтвом, архітектурою, абстрактним експресіонізмом, і, може, хтось у "Вітрильнику..." спостереже певні ознаки сюрреалізму чи поп-арту. Але, на наш погляд, за всіх можливих паралелей, що могли б прикласти до цього твору мистецтвознавці, "Вітрильник..." - то вповні ані те, ні друге, ні третє. Це унікальний щодо стилістики твір, оригінал із оригіналів, особистий чи індивідуальний стиль автора. Якщо хтось захоче, назовімо цей стиль садовізмом.
 [3]

Основні твори[ред. | ред. код]

  • «Ранок» (1965).
  • «Верховинці» (1969).
  • Пам'ятник на могилі І. П. Вовка на Личаківському кладовищі (1969).[4]
  • «Мамай» (1968, мідь, гальванопластика, 120×120).[5]
  • «Робітник» (1970, мідь, гальванопластика, 100×80×40).[5]
  • Пам'ятник Паші Савельєвій у Луцьку (1972, співавтори Валентин Борисенко, Валентин Подольський, архітектор В. Семененко).[6]
  • Портрет командира бойової групи Народної гвардії ім. І. Франка І. П. Вовка (1972, тонований гіпс, 72×50×52).[7]
  • «Бригадир монтажників А. Кравець» (1975, кована мідь, 90×70×76).[8]
  • Пам'ятники загиблим у селах Млиниська Жидачівського району (1971)[9], Монастирець Жидачівського району (1974, співавтор Зінаїда Расіна)[9], Тур'я Буського району (1975).[10]
  • «Кавалер Ордена Трудової Слави штампувальниця Львівського автобусного заводу К. Марценків» (1975, шамот, 43×35×40).[8]
  • Портрет колишнього начальника Городоцького районного відділу КДБ М. В. Лабузова (1977, бронза, 62×40×29).[7]
  • Портрет художника Романа Сельського (1977, шамот, 48×25×32).[11]
  • Барельєф «В. І. Ленін» (1977, бронза, 160×130×52).[7]
  • Портрет Героя Соціалістичної Праці А. А. Акімова (1977, штучний граніт, 62×27×31).[7]
  • «Шахтар» (1977, штучний граніт, 112×87×38).[11]
  • 6-метрова статуя шахтаря «Шахтарська слава» при в'їзді до Червонограда (1978, кована мідь, архітектор Анатолій Консулов).[12]
  • Портрет Народного артиста СРСР Б. Романицького (1978, бронза, 70×40×30).[13]
  • Монументальний знак «Борцям за владу Рад» у Львові (1979).
  • Пам'ятник Володимирові Леніну на площі Ринок у Самборі (1979, архітектор Анатолій Консулов).[14]
  • «Навіки разом» (1979).[15]
  • «Нескорені», композиція присвячена Народній гвардії ім. І. Франка (1979, бронза, 158×110×60).[13]
  • «Портрет першого секретаря жидачівського райкому КПУ П. Брича» (1980, тонований гіпс[16], також мідь, 90×60×32[17]).
  • Пам'ятник Іванові Франку в Лішні (1981, архітектор І. Француз).[18]
  • Портрет бригадира шахтарів М. С. Школяренка (1982, тонований гіпс, 77×45×37).[19]
  • «Ікари» (1982, співавтор Ярослав Скакун, тонований гіпс, 154×100×85).[19]
  • «Партизанка» (1985, тонований гіпс, 120×64×54).[20]
  • Портрет матері (1985, тонований гіпс, 63×48×33).[20]
  • Скульптурна композиція «Сад світової культури» в Івано-Франковому (1986, співавтор Еммануїл Мисько).[21]
  • «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 124×49×38).[22]
  • «Франківська плеяда» або М. Коцюбинський, М. Лисенко, Леся Українка, І. Труш, В. Стефаник (1986, склоцемен, 80×172×68).[22]
  • Проект пам'ятника Іванові Франку в Івано-Франківську (не пізніше 1987).[23]
  • Проект пам'ятника Шевченку для Дрогобича від 1988 року (співавтори архітектор Василь Каменщик, скульптор Іван Самотос). Затверджений, але не був реалізований.[24]
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (1998).
  • «Вітрильник Святого апостола Андрія Первозванного» (2008). Робота не завершена. Експонувалась в Національному музеї у липні 2008 року після смерті автора.[1].Композиція знищена кількома роками пізніше[джерело?].
  • Пам'ятник Іванові Франку в селі Нагуєвичі (у співавторстві).
  • Меморіальна таблиця у Львові до 100-річчя з дня народження Фелікса Дзержинського.[25]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Мельник Л. Вітрила віри й пам'яті // Суботня пошта. — 31 липня — 6 серпня 2008. — № 31 (682). — С. 10.
  2. Позачергові загальні збори Наукового товариства ім. Шевченка 24 липня 2001 р. // Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. — 2002. — Ч. 93. — С. 30. — ISSN 0827—7362.
  3. Архієпископ Димитрій (Рудюк), Дмитро Степовик, Літописний «Вітрильник» Йосипа Садовського, «Артанія», Київ, Число 4, 2008 (книга 13), с. 37.
  4. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 314.
  5. а б Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 27.
  6. Богуславский Г. Вечным сынам Отчизны. Памятники Великой Отечественной войны. — М. : Советская Россия, 1975.
  7. а б в г Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  8. а б Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 32.
  9. а б Памятники истории… — С. 327.
  10. Памятники истории… — С. 324.
  11. а б Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29.; Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 54—55.
  12. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.; Фоменко В. М. Людина праці — герой мистецтва // Народна творчість та етнографія. — 1986. — № 3 (199). — С. 9.
  13. а б Выставка произведений художников западных… — С. 29.
  14. Памятники истории… — С. 336.
  15. Жовтень. — 1980. — № 1 (423). — С. 159.
  16. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-й річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  17. Республіканська художня виставка до 110-річчя з дня народження В. І. Леніна. Каталог. — К. : Реклама, 1981. — С. 18.
  18. Памятники истории… — С. 326.
  19. а б Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
  20. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  21. Украинская Советская Социалистическая Республика // Ежегодник Большой советской энциклопедии / главн. ред. В. Г. Панов. — М. : Советская энциклопедия, 1987. — Вып. 31. — С. 176.
  22. а б Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  23. Пушик С. Пам'ятник Каменяреві для Івано-Франківська // Жовтень. — 1987. — № 7 (513). — С. 112.
  24. Романюк П. «Свій храм» Архітектор Василь Каменщик на тлі історії та нашої доби. — Львів : ЛА «Піраміда», 2015. — С. 214. — ISBN 978-966-441-384-5.
  25. Львівська експериментальна… — С. 27.