Посікіра Микола Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Михайлович Посікіра
Народився 22 березня 1946(1946-03-22)
Помер 12 грудня 2019(2019-12-12) (73 роки)
Львів
Національність українець
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр монументальна скульптура, сакральна скульптура, станкова скульптура, медальєрство
Навчання Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Напрямок постаті, історія та культура України, сакральне мистецтво, лірика
Роки творчості 1960—2019
Вплив Дмитра Крвавича
Працював у містах Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів
Премії

Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка

Звання

Заслужений діяч мистецтв України

Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.

Біографія[ред. | ред. код]

Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України. Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка[1].

У 1970—1980 роках Микола Посікіра, спромігся ще за часів радянської влади створити та встановити у Львові художньо-меморіальні таблиці визначним українським особистостям: Маркіяну Шашкевичу, Руській трійці, Лесю Курбасу, Борису Грінченку, Адаму Коцкові, Івану Франкові, Богдану-Ігорю Антоничу.

Творча майстерня Миколи Посікіри містилася в будинку по вул. Пісковій, 15а, у Львові[2].

12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність[3].

Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).

Творчість[ред. | ред. код]

Монументальні твори[ред. | ред. код]

Станкові роботи[ред. | ред. код]

  • Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)[23].
  • Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47[24], за іншими даними 1978, 51×30×37[25]).
  • Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)[1].
  • Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)[26].
  • День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)[27].
  • Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)[28].

Меморіальні таблиці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
  2. Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2019. 
  3. Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. 
  4. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.
  5. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
  6. Личаківський некрополь, 2006, с. 144.
  7. Загайська, 2017, с. 207.
  8. Личаківський некрополь, 2006, с. 231—232.
  9. Загайська, 2017, с. 265.
  10. Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.
  11. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.
  12. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
  13. Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
  14. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
  15. Личаківський некрополь, 2006, с. 107.
  16. Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
  17. Личаківський некрополь, 2006, с. 282.
  18. Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.
  19. Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
  20. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
  21. Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019. 
  22. Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021. 
  23. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
  24. Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.
  25. Выставка произведений художников западных… — С. 29.
  26. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
  27. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
  28. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
  29. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.
  30. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.
  31. Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.
  32. Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.
  33. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
  34. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.
  35. Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]