Посікіра Микола Михайлович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Микола Михайлович Посікіра | |
| Народився | 22 березня 1946 |
|---|---|
| Помер | 12 грудня 2019 (73 роки) Львів |
| Національність | українець |
| Громадянство |  СРСР →  Україна
|
| Жанр | монументальна скульптура, сакральна скульптура, станкова скульптура, медальєрство |
| Навчання | Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва |
| Напрямок | постаті, історія та культура України, сакральне мистецтво, лірика |
| Роки творчості | 1960—2019 |
| Вплив | Дмитра Крвавича |
| Працював у містах | Львів, Івано-Франківськ, Кіцмань, Золочів |
| Премії |
Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка |
| Звання |
Заслужений діяч мистецтв України |
Микола Михайлович Посікіра (22 березня 1946 — 12 грудня 2019, Львів) — український скульптор, автор понад 100 пам'ятників та низки меморіальних таблиць.
Біографія[ред. | ред. код]
Скульптор. Заслужений діяч мистецтв України. Учень Дмитра Крвавича. Лауреат обласної премії імені О. Гаврилюка[1].
У 1970—1980 роках Микола Посікіра, спромігся ще за часів радянської влади створити та встановити у Львові художньо-меморіальні таблиці визначним українським особистостям: Маркіяну Шашкевичу, Руській трійці, Лесю Курбасу, Борису Грінченку, Адаму Коцкові, Івану Франкові, Богдану-Ігорю Антоничу.
Творча майстерня Миколи Посікіри містилася в будинку по вул. Пісковій, 15а, у Львові[2].
12 грудня 2019 року, вночі, на 74-му році життя, Посікіра Микола Михайлович відійшов у вічність[3].
Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 79).
Творчість[ред. | ред. код]
Монументальні твори[ред. | ред. код]
- Пам'ятники загиблим землякам у селах Михайлевичі Самбірського району (1977, архітектор О. Смуріков)[4], Отиневичі (1977, архітектор Богдан Черкес)[5].
- Пам'ятник на могилі Станіслава Людкевича на Личаківському цвинтарі, поле № 3 (1989), співавтори — скульптори Любомир Яремчук, Ярослав Скакун[6][7].
- Пам'ятник на могилі Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі, поле № 22 (1990), співавтор — скульптор Любомир Яремчук[8][9].
- Погруддя Олексі Бобикевичу в Малих Дідушичах (1991)[10].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Моршині (1991, співавтори — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик)[11].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Задвір'ї (1991, співавтори — скульптори Любомир Яремчук, Любомир Юрчук, архітектор Михайло Федик)[12].
- Пам'ятник Петру Сагайдачному в с. Кульчиці (1992, співавтори — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик)[13].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в Оброшині (1993, співавтори- — скульптори Любомир Яремчук, Володимир Римар, архітектор Михайло Федик)[14].
- Пам'ятник на могилі Ярослава Годиша на Личаківському цвинтарі (1994, співавтори скульптор Любомир Яремчук, архітектор Василь Каменщик)[15].
- Пам'ятник Тарасові Шевченку в П'ятничанах (1995, співавтор — скульптор Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик)[16].
- Скульптура Скорботної Матері Божої під Хрестом у с. Мшанець Самбірського району (1996).
Скульптура Скорботної Матері Божої у с. Мшанець (Львівська обл.) на честь борців за волю України. 1996 р. - Пам'ятник на могилі Мирослава Іванюти на Личаківському цвинтарі, поле № 49 (2002, бронза, граніт, архітектор Михайло Федик)[17].
- Пам'ятник Михайлові Грушевському у Львові (співавтори — Дмитро Крвавич та Любомиром Яремчуком).
- Пам'ятник Степанові Бандері у Львові (співавтор — архітектор Михайло Федик).
- Пам'ятники Маркіяну Шашкевичу у Львові та Золочеві.
- Пам'ятник Іванові Франку в Івано-Франківську. Відкритий 26 серпня 1995 року, співавтори — скульптор Любомир Яремчук та архітектор Василь Каменщик[18].
- Пам'ятник Матері-Україні на площі Ринок у Самборі (2010 (співавтор — архітектор Михайло Федик)[19].
- Пам'ятник Степану Бандері в Івано-Франківську.
- Пам'ятник Вячеславу Чорноволу у Золочеві.
- Пам'ятник Володимиру Івасюку у Кіцмані.
- Пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (співавтор — архітектор Михайло Федик).
- Декоративні скульптурні композиції при вході до будинку культури в Тюмені (не пізніше 1980, метал)[20].
- Меморіал жертвам політичних репресій московського комуністичного режиму в Україні. Відкритий 10 жовтня 2010 року.
- Погруддя художника Михайла Бойчука, встановлене у березні 2014 року на фасаді львівського палацу мистецтв у межах відкриття щорічної виставки-конкурсу «Весняний сезон» та освячене 7 квітня 2014 року[21].
- Фігура Богородиці при вулиці Івасюка в селі Конопниця, Львівського району Львівської області[22].
Станкові роботи[ред. | ред. код]
- Партизанська мати (1973, тонований гіпс, 51×30×37)[23].
- Портрет Ежена Потьє (1977, тонований гіпс, 48×45×47[24], за іншими даними 1978, 51×30×37[25]).
- Дума про землю (Ходок з України) (1980, тонований гіпс, 50×100×54)[1].
- Щаслива молодість (1982, тонований гіпс, 100×60×70)[26].
- День Перемоги (1985, тонований склобетон, 71×39×38)[27].
- Захар Беркут (1986, тонований гіпс, 52×47×47)[28].
Меморіальні таблиці[ред. | ред. код]
- Миколі Івасюку на вулиці Фредра, 7 у Львові (1995, архітектор Василь Каменщик)[29].
- Першій маївці 1890 року у Львові, таблиця на ратуші (1970[30], за іншими даними 1977[31]).
- Страченим гайдамакам у Городку Львівської області, будинок готелю (1970, чавун)[32] Співавтор В. Санич[33].
- Іванові Франку на вулиці Соломії Крушельницької, 25 у Львові (1978, архітектор Богдан Черкес)[34].
- «Руській трійці» на вулиці Стефаника, 2 у Львові (1987 архітектор Михайло Федик)[35].
Погруддя Леся Курбаса в Самборі (1991, бронза, мармурова крихта)
Меморіальна таблиця Миколі Івасюку у Львові
Меморіальна таблиця Першотравневій демонстрації 1890 року у Львові
.JPG)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 15.
- ↑ Ухвала ЛМР № 388 від 27 червня 1996 року «Про надання пільг по платежах в бюджет». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 27 червня 1996. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Пішов з життя знаний львівський митець, автор меморіальної таблиці на Ратуші. dilo.net.ua. Діло. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 337.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 327.
- ↑ Личаківський некрополь, 2006, с. 144.
- ↑ Загайська, 2017, с. 207.
- ↑ Личаківський некрополь, 2006, с. 231—232.
- ↑ Загайська, 2017, с. 265.
- ↑ Бобикевичева О. Спогади з моїх років // «В своїй хаті своя правда…». Сторінки історії Стрия. — Київ—Стрий : МП «Опришки», Всеукраїнська музична спілка, 1992. — С. 68. — ISBN 6-7850-0021-3.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 161.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 45.
- ↑ Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: молоді роки. — К., 2006. — С. 161. — ISBN 966-02-4172-0.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 120.
- ↑ Личаківський некрополь, 2006, с. 107.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав, 2013, с. 162.
- ↑ Личаківський некрополь, 2006, с. 282.
- ↑ Шпільчак В. Станиславів—Івано-Франківськ: Місто давнє і сучасне / В. Шпільчак, З. Соколовський, М. Головатий. — Львів : Світ, 2011. — С. 239—241. — (Історичні місця України) — ISBN 978-966-603-636-3.
- ↑ Іванчук Р. На Самбірщині відкрили два пам'ятники в один день // Високий замок. — № 161 (4293). — 2010. — 31 серпня. — С. 1, 3.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 99.
- ↑ Ірина Пакош (8 квітня 2014). У Львові на фасаді Палацу мистецтв встановили погруддя митців. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Офіційний сайт села Конопниця. konopnycja.info. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 29. (рос.)
- ↑ Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 53.
- ↑ Выставка произведений художников западных… — С. 29.
- ↑ Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 15.
- ↑ Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 9.
- ↑ Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
- ↑ Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 109. — ISBN 966-95279-6-1.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 317.
- ↑ Перша маївка // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 122.
- ↑ Перейма Л. Пам'ятка Коліївщини // Галицька брама. — 1999. — № 8 (56). — C. 9.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 324.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 261.
- ↑ Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 94. — ISBN 978-617-629-076-6.
Джерела[ред. | ред. код]
- Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Роман Наконечний. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
- Загайська Р. Про автора // Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — 416 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. Путівник. — Львів, 2006. — 480 с. — ISBN 966-8955-00-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Нова неділя (мистецький часопис Львівщини), грудень 2013.
- Соломія Головіна (6 грудня 2012). Якщо точно скопіювати портрет людини, вийде не скульптура, а муляж, — Микола Посікіра. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Процитовано 22 грудня 2019.
|
Це незавершена стаття про українського художника чи художницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |